Австрійський проєкт «Карта ісламу» обернувся масштабним скандалом

В Австрії через Скандальний сайт австрійського уряду «Карта ісламу» (Islam Landkarte) спостерігається хвиля смертельних погроз та жорстоких провокацій. І хоча проєкт тимчасово призупинений, згідно з обґрунтуванням, для цього існують лише технічні причини. За словами експерта Сайфо Омара, в мусульманських громадах Європи помітно зростає усвідомлення переслідування, тоді як боротьба з ісламофобією стала політичним інструментом. Тож проблема, яку символізує карта, цілком реальна.

„Хоча елемент програми проти зростання політичного ісламу тимчасово призупинений, так звана Карта Ісламу, доступна на просторах інтернету не через напади, а через те, що на сайті вносяться технічні зміни”, – оголосив вчора австрійський канал новин Oe24.

„ (фото) знак перед мечетью у Відні з написом: Увага! Політичний іслам поблизу”.

Основна мета карти – надати вичерпну картину мусульманських організацій, асоціацій, громад та ключових осіб, що представляють їх у країні, та їхні орієнтації та стосунки, а також висвітлити взаємозалежність деяких організацій з політичною ісламською ідеологією, організацією та мережею. З моменту оприлюднення карти минулого тижня Міністр інтеграції Сюзанна Рааб отримала кілька смертельних погроз: молодіжна організація австрійської ісламської релігійної громади Мусульманська молодь Австрії (MJÖ), подала скаргу на неї, а професор Віденського університету Хайнц Гартнер попереджає, що це лише питання часу, і на ісламські установи розпочнуться жорстокі напади.

Ісламофобія як політичний інструмент

„У мусульманських громадах Європи помітно зростає кількість повідомленнь про переслідування, навіть якщо пропорції образ, що їх стосуються, значно відстають, наприклад, від нападів на членів єврейської громади”, – порівняв кількість звірств, що зачіпають мусульманські та єврейські громади, експерт Інституту досліджень міграції Сайфо Омар на прохання австрійських ЗМІ.

За статистикою, минулого року в Австрії було зареєстровано понад 1402 антиісламські напади, а в 2019 році близько 1051 такий випадок. Дослідник зазначив, що провідні європейські політики атакують не іслам загалом, а політичний іслам, ісламізм та сепаратизм. Однак, що ускладнює ситуацію, то це те, що боротьба з ісламофобією стала політичним інструментом. Сайфо Омар навів в якості прикладу Туреччину, де є близько п’яти мільйонів європейських громадян, які в рамках своєї активної політики діаспори прагнуть звернутися не лише до турецьких етнічних груп, але й до мусульман інших національностей. Турецькі організації також закликають європейських мусульман повідомляти про напади і цькування, які їх торкаються у найближчому до них турецькому консульстві, сприяючи тим самим ескалації напруженості між мусульманськими та немусульманськими громадами.

Карта Ісламу не була несподіванкою

Сайфо Омар пояснив, що в інтересах європейських урядів – збереження соціального миру, і здається, що вони, у свою чергу, роблять все можливе для захисту мусульманських культових споруд, а австрійський канцлер Себастьян Курц, до речі, за його словами, виграв вибори 2020 року завдяки своїй помітній антиіміграційній риториці.

„Після теракту у Відні в 2020 році було оголошено про боротьбу з “політичним ісламом”, а в січні цього року було внесено пропозицію щодо реєстру імамів в Європейському Союзі”, – перерахував експерт деякі ключові заходи уряду Відня, підкресливши, що Австрія вживає серйозних кроків, щоб зробити структуру мусульманських установ в країні прозорою.

Ісламські організації в Європі в основному підтримують мирне співіснування, але є й такі, що суперечать певним західним цінностям та посилюють відторгнення громади від суспільства. За словами Сайфо Омара, отже, логічним є рішення урядів вживати заходів проти таких організацій, до яких, як правило, приєднуються й інші мусульманські угруповання, оскільки їм також не хочеться мати погану репутацію через своїх “радикальних товаришів”. В Австрії, де проживає майже дев’ять мільйонів людей, живе приблизно сімсот тисяч мусульман, переважно з Туреччини та балканських держав, але афганці та курди також мають там значні громади.

Міграція може посилитися ще більше

Сайфо Омар каже, що, незважаючи на антиісламські напади, він не виключає можливості продовження посилення міграції, хоча довгострокові наслідки пандемії ще не були помітні. Розвиток міграції в напрямку континенту в першу чергу залежить від політичних та економічних умов, що склалися в державах, які покидають, та транзитних країн, погіршення яких може збільшити готовність людей до міграції.

„Якщо економічне становище країн погіршиться, цілком можливо, що ці уряди намагатимуться вимусити від Європи для них більш сприятливі умови, переселяючи маси мігрантів на континент”, – звернув увагу співробітник Інституту досліджень міграції. У 2021-му до цього часу до Європи прибуло понад 28 тисяч людей, торік ця цифра перевищила 95 тисяч, а в 2019 році влада зареєструвала майже 124 тис. мігрантів.

Джерело:  (Magyar Nemzet)