Канцлер ФРН Ангела Меркель і білоруська опозиціонерка №1 Світлана Тихановська провели учора першу офіційну зустріч

Учора, 6 жовтня в Берліні пройшла зустріч лідера білоруської опозиції Світлани Тихановської і канцлера Німеччини Ангели Меркель. А перед нею в інтерв’ю відомому німецькому тижневику Spiegel білоруський політик висловила надію на те, що ФРН виступить посередником у врегулюванні внутрішньополітичної кризи у республіці.

На зустрічі з канцлером пані Тихановська підкреслила, що головне питання зараз у тому, щоб «зупинити насильство і звільнити політв’язнів». За словами політика, нинішні протести спрямовані не проти Росії або Європи, але йдуть лише як наслідок внутрішньополітичної кризи. «У білоруського народу зараз одна загальна мета, ясна і зрозуміла – нові вибори», – йдеться у повідомленні штабу Світлани Тихановської.

Як відомо, після інавгурації Олександра Лукашенка 23 вересня з заявами про невизнання його президентом виступили 14 країн, в тому числі і Німеччина. Також з підсумками президентських виборів не погодився Євросоюз.

Сьогодні у Німеччині абсолютно впевнені: при нових президентських виборах, на яких наполягають європейці і білоруська опозиція, і які не сприймають у Мінську, переможе саме опозиційний лідер.

«Хоча виглядає очевидним, що Світлана Тихановська отримає більшість голосів на президентських виборах, але я не беруся стверджувати, що Німеччина визнає її главою держави в цей момент часу. Очевидно, що Олександр Лукашенко – нелегітимний президент Білорусі і, таким чином, не може бути визнаний», – зазначив з цього приводу заступник голови делегації ФРН в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Франк Швабе.

З іншого боку у Москві позицію західних країн і контакти з білоруською опозицією не сприймаються у принципі і вважають це «як втручання у внутрішні справи країни». Як сказав раніше глава російського МЗС Сергій Лавров, «білоруси самі цілком у змозі, будучи мудрим народом, впоратися з цією ситуацією». Що стосується нових президентських виборів, то, як розповіли у російських дипломатичних колах, у Москви на цей рахунок зовсім інша точка зору, ніж у Європи.

«Ми підтримуємо пропозицію, озвучену президентом республіки (Олександром Лукашенком – авт.), про проведення конституційної реформи. Наступні кроки будуть складатися виходячи з того, як вона буде проведена», – підкреслив один топових російських політиків, який побажав залишитися інкогніто.

До речі, про можливу реформу конституції Олександр Лукашенко заявив ще у серпні практично одразу після початку протестів. За його словами, тільки так він готовий відмовитися від частини президентських повноважень, та й нові вибори будуть можливі лише після внесення поправок в основний закон.

Європейські експерти звертають увагу на те, що взаємодія з представниками опозиції в інших країнах – прийнята в європейських державах практика. До прикладу, ще у 2006 році Ангела Меркель зустрічалася з єдиним кандидатом на пост президента Білорусі від демократичних сил Олександром Мілінкевичем.

Тому вчорашня зустріч Ангели Меркель із Світланою Тихановською – це європейська традиційна політика. І цілком очевидно, що Москва не буде вести з Світланою Тихановською за жодних обставин діалог хоча б тому, що Росія вже де-факто і де-юре визнала президентом Олександра Лукашенка.

Ангела Меркель – далеко не перший європейський лідер із яким за минулі два місяці зустрілася Світлана Тихановська. Зараз її підтримує керівництво Литви, де вона знаходиться, після того як була змушена покинути Білорусію у серпні. Саме у Вільнюсі 29 вересня відбулася зустріч білоруської опозиціонерки №1 із президентом Франції Емманюелем Макроном.

Тоді французький лідер виступив за посередництво Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) і пообіцяв з європейської сторони зробити все можливе, щоб в країні відбувся «мирний перехід влади» і пройшли нові президентські вибори.

«З цією метою ми, з одного боку, маємо намір проводити політику тиску на Мінськ за допомогою санкцій. А з іншого – вести діалог із Росією, тому що ми не зможемо добитися тут результатів без участі президента [Володимира] Путіна на цьому етапі», – сказав тоді Емманюель Макрон.

У Кремлі зустріч охарактеризували як контакт глави держави з громадянином іншої країни. «По всій видимості, президент Франції підтримує цю громадянку Білорусі», – сказав тоді прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

Загалом найактивніше з європейських держав із приводу білоруської кризи висловлювалися Польща і країни Балтії – саме їх позиція відбивається на рівні Євросоюзу при відносному невтручанні інших його учасників. А дії таких локомотивів ЄС, як Німеччина і Франція, зокрема їхні зустрічі з білоруською опозицією, націлені на те, щоб цю загальноєвропейську солідарність підкріпити.

З огляду на все ці факти, підвішеним залишається питання про міжнародне посередництво. За словами Франка Швабе, свою роль у вирішенні білоруської кризи готовий зіграти Рада Європи – в організації навіть призначили доповідача по ситуації у країні, яким став глава фінської делегації у ПАРЄ Кіммо Кільюнен.

Ще один «майданчик», який готовий підключитися до вирішення кризи, – ОБСЄ. У неї у цьому плані, можливо, навіть більше шансів, тому що, на відміну від Ради Європи, Білорусь є країною-членом цієї організації.

НЬЮЗМЕЙКЕР