Заборона консульських послуг для чоловіків за кордоном: МЗС опублікувало детальне роз'яснення

МЗС України вирішило тимчасово заборонити консульські послуги для чоловіків за кордоном для уникнення ухилення від військового обліку та мобілізації.

Зрештою у міністерстві дали детальне роз’яснення щодо того, чому вирішили призупинити надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном. Також МЗС відповіло на найпоширеніші питання, які ставили українці.

З чим пов’язано призупинення надання консульських послуг

У міністерстві наголосили, що нещодавно ухвалили й підписали закон про зміни до мобілізації, який набуде чинності 18 травня 2024 року. А оскільки робота української консульської служби регламентується чималою кількістю підзаконних нормативних актів, то після ухвалення законопроєкту вони потребують актуалізації для приведення у відповідність до вимог закону.

Також надання таких послуг припиняється, доки інформаційно-комунікаційні системи МЗС не будуть змінені відповідно до закону про мобілізацію. Це все починає діяти з 23 квітня 2024 року.

Наголошуємо, що рішення про призупинення процесу надання консульських послуг визначеній законом категорії українських громадян є тимчасовим кроком, обумовленим необхідністю розв’язання питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном, та розв’язання у взаємодії з іншими причетними органами державної влади технічних питань, які виникли у ході імплементації норм та положень згаданого закону,

– пояснили у МЗС.

Що робити, якщо подавав заяву на послуги до 23 квітня

У МЗС наголосили, що тимчасово не будуть прийматися лише нові заяви від визначеної в новому законі категорії громадян, оскільки строк розгляду таких заяв може перевищити час, який залишився до набуття ним чинності.

“Ми прагнемо уберегти громадян від ситуацій, коли замовлена послуга не зможе бути зрештою надана”, – пояснили у міністерстві.

Водночас всі заяви про надання консульських послуг, подані до 23 квітня 2024 року, буде розглянуто та опрацьовано консульськими установами в повному обсязі.

Також запроваджені обмеження не застосовуються у разі, коли фактичним отримувачем послуги є не сам заявник, а його неповнолітня дитина чи підопічна особа. Це стосується оформлення паспорта для виїзду за кордон дитині або підопічній особі, реєстрація набуття дитиною громадянства України за народженням, реєстрація народження дитини тощо.

Що робити чоловікам, які оновили дані в ТЦК або опинилися в надзвичайній ситуації

У міністерстві наголосили, що закон про зміни до мобілізації, який набуде чинності 18 травня 2024 року, передбачає, що після оновлення даних військового обліку в ТЦК громадянин України чоловічої статі у віці від 18 до 60 років із дійсними військово-обліковими документами матиме доступ до консульських послуг згідно з законодавством у повному обсязі.

Механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків 18 – 60 років, які тимчасово перебувають за кордоном, наразі визначається з-поміж доступних варіантів й узгоджується причетними державними органами. Щойно ця міжвідомча робота буде завершена, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз’яснення,

– зазначили у МЗС.

Водночас тимчасові обмеження жодним чином не стосуються надання консульської допомоги у разі надзвичайних ситуацій з громадянами України за кордоном. Тому у разі потрапляння будь-якого громадянина України у надзвичайну ситуацію за кордоном (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо), співробітники консульської служби надаватимуть в межах законодавства необхідну консульську допомогу в повному обсязі.

Коли можуть зняти тимчасові обмеження

У міністерстві пояснили, що після набуття закону чинності 18 травня 2024 року процес прийняття та розгляду заяв про вчинення консульських дій продовжиться з урахуванням нових вимог, що випливають із положень закону.

МЗС також пояснило, що запровадження цих тимчасових обмежень пов’язано також і з тим, що на міністерство вже давно покладається обов’язок з ведення військового обліку. Тому зараз, після масштабного пакета змін до мобілізаційних нормативних документів, МЗС та інші державні органи мають провести колосальний обсяг роботи задля їхньої належної імплементації.

Джерело