Лубінець розкритикував новий законопроєкт про мобілізацію

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини розкритикував урядовий законопроєкт про мобілізацію, заявивши, що він містить суперечливі положення і не відповідає Конституції.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розкритикував урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації.

Він наголосив, що Україні дійсно слід нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації. Проте, за словами омбудсмена, законопроєкт №10449 не може розв’язати це питання, оскільки має низку суперечливих норм.

Лубінець розповів, що частину зауважень до законопроєкту на Комітеті ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів вже озвучила його представниця з соціальних та економічних прав Олена Колобродова.

Також відповідний лист вже відправили до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли аж 9 сторінок

– заявив омбудсмен.

Зокрема, омбудсмен вказав на нормативний казус у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку.

Тут питання у відмітках: формулювання “зняти” та “виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання

– йдеться у пояснені Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Окрім того, омбудсмен звернув увагу на те, що згідно з законопроєктом військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни

Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України

– підкреслив Дмитро Лубінець.

Він також розкритикував норму, щодо обов’язку реєструвати електронний кабінет призовника, за невиконання якого передбачена юридична відповідальність.

Омбудсмен наголошує, що це не відповідає положенням Конституції України, Закону України “Про захист персональних даних”, правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя.

Разом з тим Лубінець нагадав, що згідно з Конституцією представники ТЦК та СП не можуть здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян. За його словами, це дозволено виключно працівникам Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян

– підкреслює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Омбудсмен зауважив, що позбавлення права на звільнення від призову аспірантів, які навчаються на контакті, теж суперечить Конституції України.

Окремо Лубінець вказав на норму, що передбачає призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Тобто, особу можуть призвати на військову службу під час її перебування у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання.

Як показує аналіз звернень до нашого Офісу, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у Законі цієї норми є недоцільним

– впевнений Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Лубінець також розкритикував чинну редакцію Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу”, яка не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

За його словами, є непоодинокі випадки направлення громадян на військову службу, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов’язку, що суперечить гарантованому їм ст. 35 Конституції України праву на свободу совісті.

Напередодні мав зустріч із Міністром оборони України Рустемом Умєровим і позитивно хочу відмітити, що він готовий реагувати на зауваження

– підсумував омбудсмен.

Джерело