У вівторок, 16 липня, для місцевих друкованих медіа набула чинності стаття 25 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання ними державної мови.
Про це повідомила пресслужба мовного омбудсмена.
У омбудсмена нагадали, що починаючи з липня 2019 року в Україні було сім хвиль імплементації: українець став обов’язковим для більшості сфер – реклами, освіти, культури, обслуговування, транспорту, охорони здоров’я.
«І сьогодні, на п’яту річницю закону, стартує восьма хвиля – набирає чинності 25 стаття, яка регламентує застосування державної мови місцевими друкованими медіа», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, згідно зі статтею №25 наявність версії державною мовою для всіх друкованих медіа в Україні є обов’язковою, а якщо є версії іншими мовами, вони повинні мати однакову назву, зміст, обсяг та спосіб друку, а їх випуски – мати однакову нумерацію порядкових номерів та видаватися в один день.
Також поширення за передплатою друкованих медіа, виданих недержавною мовою, допускається за умови забезпечення можливості передплати в Україні такого ж видання державною мовою.
Крім того, у кожному місці розповсюдження (газетні розкладки в метро, на вокзалах, у супермаркетах, на АЗС) друковані медіа державною мовою повинні становити не менше 50% назв друкованих медіа, що розповсюджуються в цьому місці.
При цьому низка вимог не поширюється на друковані ЗМІ, що видаються виключно кримськотатарською мовою або іншими мовами корінних народів України.
Вимоги частин першої, другої та абзацу другого частини четвертої цієї статті не поширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання, мова яких визначається статтею 22 цього Закону.
Українці прагнуть досягти згоди з Європейським Союзом щодо розкритикованого мовного закону до початку переговорів про членство в ЄС.
Заради вступу до Європейського Союзу Київ готовий змінити правила використання мов у школах, повідомляє інформаційний портал „Index” із посиланням на Financial Times.
Віцепрем’єр-міністр України Ольга Стефанишина заявила, що Україна готова внести зміни до законодавства про права меншин, щоб досягти домовленості з Європейським Союзом про початок переговорів щодо вступу вже цього року.
Заява віцепрем’єр-міністра не є випадковою, оскільки це питання стало найбільшою перешкодою для початку переговорів про членство України в ЄС, а лідери блоку мають вирішити в грудні, чи розпочинати переговори. Позиція угорського уряду полягає в тому, що закон, який набуде чинності наступного року, унеможливить угорськомовну освіту в угорськомовних частинах Закарпаття.
Як повідомляє Financial Times, цього тижня українські урядовці розпочнуть двосторонні переговори з Угорщиною та Румунією, щоб спробувати досягти домовленості про баланс між українською мовою та мовами меншин у середніх школах.
„Ми внесемо зміни до законодавства про національні меншини, а якщо буде потрібно, ми можемо внести подальші поправки, але в першу чергу нам потрібні переговори”, – заявила Ольга Стефанишина, яка зазначила, що етнічні меншини повинні вивчати державну мову, українську, щоб користуватися можливостями, які наявні в усій країні.
the "oral update" on how #Ukraine#Moldova & #Georgia are faring on their respective EU accession paths is likely to come in late June, my guess around 21 June. it will give ample of time for the Rada in ?? to pass key legislative packages... https://t.co/o9n6Kxl4Dr
Парламент країни підтримав у другому читанні законопроект керівної партії, який передбачає, що в законодавчих документах замість словосполучення „молдавська мова” використовуватиметься „румунська мова”.
Президент Молдови Майя Санду підписала закон, який передбачає закріплення в усіх законах країни поняття „румунська мова” замість „молдавської” та „рідної” мов. Про це у середу, 22 березня, Санду написала у Facebook.
„Сьогодні я підписала закон, який підтверджує історичну та незаперечну істину: державною мовою Республіки Молдова є румунська. Я хочу, щоб румунська мова об’єднувала всіх нас, хто живе тут і любить цю землю”, – наголосила вона.
Вона наголосила, що Молдова разом із більш ніж 27 млн осіб по всьому світу розмовляє румунською мовою – однією з офіційних мов Євросоюзу.
На думку президента Молдови, твердження про існування якоїсь молдавської мови, яка існує окремо від румунської, „мають лише одну мету: розділити нас”.
„Це відбувається тому, що коли ви розділили націю, вам легше підпорядкувати і контролювати її. Розділений народ не є об’єднаною силою, яка може себе захистити. Ті, хто намагався розділити нас, займалися не лінгвістикою, а тим, як утримати Молдову у вічній національній сварці”, – зазначила Санду.
Згідно з ухваленим законом, словосполучення „молдавська мова”, „державна мова”, „офіційна мова” та „рідна мова” у будь-якій граматичній формі необхідно замінити словосполученням „румунська мова”.
Після „технічних змін” стаття конституції Молдови про мову стане коротшою і матиме такий зміст: „Державною мовою Республіки Молдова є румунська мова”.
I strongly condemn Russia's brutal attack on port infrastructure in Odesa region. Russia must be held accountable for every piece of infrastructure destroyed. My thoughts are with all those affected. Moldova stands firmly with Ukraine.
9 more citizens of Moldova have been successfully evacuated from Gaza and arrived today in Chișinău.
Many thanks to Ukraine and my friend @DmytroKuleba for helping to bring our citizens home from Cairo. A new joint diplomatic success. pic.twitter.com/NOAEbbFkPO
Moldova, today you are victorious. Together, we’ve shown the strength of our unity, democracy, and commitment to a dignified future.
Thank you, dear Moldovans, at home and abroad. Walk with pride—you are freedom, hope, and resilience. I am proud to serve you all. pic.twitter.com/yGGlrjAMEC
Законопроєкт про медіа, ухвалений депутатами у першому читанні, має бути суттєво доопрацьований, щоб не допустити звуження сфери використання державної мови.
Про це йдеться на сторінці Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня.
“Будь-який законопроєкт повинен насамперед, враховувати особливості національного законодавства. Тому дискусії з європейськими партнерами не повинні стати дискримінаційними для національних інтересів”, – заявив Кремінь.
Кремінь зауважив, що з боку українського суспільства, представників медіасередовища та частини народних обранців є застереження до цього законопроекту. Тому він вважає, що його треба суттєво вдосконалити до другого читання.
“Українська мова завжди була і буде залишатися носієм української ідентичності. Будь-які спроби звузити сферу її функціонування можуть завдати втрат українській державності. Сподіваюся, що в остаточній версії всі чутливі складові законопроекту будуть прибрані”, – додав у підсумку омбудсмен.
Схвалення цього закону є одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до Європейського союзу.
В Україні хочуть надати особливий статус англійській мові як мові міжнародного спілкування. Одна з цілей законопроєкту, який розробляє Мінкульт, – щоб усі держслужбовці володіли англійською.
Міністерство культури та інформаційної політики розробляє законопроєкт про особливий статус англійської мови в Україні.
Про це на брифінгу повідомив перший заступник міністра Ростислав Карандєєв.
За його словами, розширення сфер застосування англійської мови в Україні сприятиме прискоренню інтеграції українців до європейської спільноти, підвищенню рівня конкурентоспроможності держави на глобальному ринку, а також зростанню її інвестиційної та туристичної привабливості.
«Новий проєкт закону дозволить подолати мовний бар’єр, який досі існує в Україні. Це необхідність та одна з умов курсу в ЄС. Законопроєкт передбачає врегулювання відносин англійської мови, як мови спілкування в публічних сферах життя, в першу чергу – міжнародні комунікації», – розповів Карандєєв.
«Жодне з положень нового закону не може і не тлумачитиметься як звуження функціонування української мови в нашій державі», – зазначив він.
Амбітна мета законопроєкту, додав заступник міністра – щоб кожен державний службовець володів англійською мовою.
16 січня в Україні набула чинності норма закону про мову, відповідно до якої мовою обслуговування на всіх рівнях сфери послуг і торгівлі є українська. Відтепер газети національного та інших рівнів також повинні перейти на державну мову, тобто друкуватися одночасно українською, як і мовою оригіналу таким же накладом. Відповідну новину на своїй сторінці у facebook прокоментувала депутат Європарламенту закарпатського походження Андрея Бочкор.
https://youtu.be/Ed4B2GGcMAo
[type] => post [excerpt] => 16 січня в Україні набула чинності норма закону про мову, відповідно до якої мовою обслуговування на всіх рівнях сфери послуг і торгівлі є українська. Відповідну новину на своїй сторінці у facebook прокоментувала депутат Європарламенту закарпатськ... [autID] => 10 [date] => Array ( [created] => 1642777500 [modified] => 1642774630 ) [title] => Андрея Бочкор відреагувала на статтю про друковану пресу мовного закону в Україні. ВІДЕО [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=38389&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 38353 [uk] => 38389 ) [aut] => nyesi [lang] => uk [image_id] => 38354 [image] => Array ( [id] => 38354 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/bocskor-andrea-1.jpg [original_lng] => 81162 [original_w] => 960 [original_h] => 540 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/bocskor-andrea-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/bocskor-andrea-1-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/bocskor-andrea-1-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/bocskor-andrea-1.jpg [width] => 960 [height] => 540 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/bocskor-andrea-1.jpg [width] => 960 [height] => 540 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/bocskor-andrea-1.jpg [width] => 960 [height] => 540 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/bocskor-andrea-1.jpg [width] => 960 [height] => 540 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 2071 [_thumbnail_id] => 38354 [_edit_lock] => 1642767432:10 [_oembed_c15df9d6031bfb909b742f515baa4ff9] => [_oembed_time_c15df9d6031bfb909b742f515baa4ff9] => 1642765256 [_edit_last] => 10 [_oembed_3c9e64d0ee905bda9c518de5dfc5ca2b] => [_oembed_time_3c9e64d0ee905bda9c518de5dfc5ca2b] => 1642767419 [_oembed_24f58c7b5b8711d1f578eedc2517c3c5] => [_oembed_time_24f58c7b5b8711d1f578eedc2517c3c5] => 1649947828 [_oembed_827563105da91e73ce11369c3bf9aa9b] => [_oembed_time_827563105da91e73ce11369c3bf9aa9b] => 1653472267 [_oembed_74415faad48e282c61b9999623e85db0] => [_oembed_time_74415faad48e282c61b9999623e85db0] => 1658209607 [_oembed_b1a0f2f110a1c4cdb57a73a9fdc1cd9d] => {{unknown}} [labels] => Array ( [0] => moviemovie_creation ) [categories] => Array ( [0] => 27 [1] => 51 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Відео [1] => Новини [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 637 [1] => 71 ) [tags_name] => Array ( [0] => Андрея Бочкор [1] => мовний закон ) ) [6] => Array ( [id] => 30590 [content] =>
Ситуація з виконанням норм мовного закону державними театрами бажає кращого. Таку думку висловив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Фейсбуці.
Мовний омбудсмен нагадав, що відповідно до статті 23 Закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яка набула чинності 16 липня, мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна. Публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншою мовою в державному чи комунальному театрі мають супроводжуватися перекладом державною за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб.
«Ми проаналізували стан виконання відповідної норми сімома театрами.., і, відверто кажучи, ситуація бажає кращого», – зазначив Кремінь.
Водночас він зауважив, що інформація, надана Міністерством культури та інформаційної політики України, охоплює 8 місяців поточного року і містить дані, в тому числі за період, коли ця норма ще не набула чинності. Тож станом на 1 вересня 2021 року повністю проводились вистави державною мовою лише у двох театрах: Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка (Київ) та Національним академічним українським драматичним театром імені Марії Заньковецької (Львів).
За словами Кременя, три національні театри дотримуються норми закону про те, що показ театральної вистави іншою мовою має супроводжуватися перекладом. Зокрема, у Національному академічному театрі опери та балету України імені Т. Г. Шевченка (Київ) зі 132 вистав, проведених за 8 місяців 2021 року, 89 виконувалися державною мовою, 43 – іншою мовою та були перекладені державною за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб.
У Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької зі 107 вистав 19 виконано державною мовою, інші 88 були перекладені. В Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки (Київ) 16 вистав були виконані державною мовою, іншою мовою з перекладом на державну – 318.
Кремінь додав, що в Одеському національному академічному театрі опери та балету 3 вистави виконувалися державною мовою, 102 — іншою, лише 45 з яких були перекладені державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб.
Мовний омбудсмен зазначив, що в Харківському національному академічному театрі опери та балету імені М. В. Лисенка з 49 вистав, виконаних недержавною мовою, лише 19 були перекладені за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб. Усього ж у цьому театрі відбувся показ 132 вистав, з яких державною мовою були виконані 4 опери, 32 великі та камерні концерти суто українською та 47 концертів, де українські твори виконувалися поряд з іншомовними.
Аналогічна ситуація в Одесі та Харкові, за його словами, зафіксована і за результатами виїзних моніторингів, які нещодавно проводив Секретаріат уповноваженого.
«Про деталі ми повідомимо додатково. Щодо театрів, які продовжують порушувати норми мовного закону, про що свідчать чергові звернення на нашу адресу, будуть розпочаті заходи державного контролю за застосуванням державної мови», – резюмував Кремінь.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов вважає, що Україна має перейти на латиницю та запровадити українсько-англійську двомовність. Заява секретаря РНБО викликала резонанс у суспільстві. Зокрема, мовний омбудсмен назвав такі ініціативи неприпустимими.
Ректор Закарпатського угорського інституту Іштван Черничко каже, мовне питання вже роками залишається темою гарячих дискусій в Україні. Професор-мовознавець наголошує, Київ наполягає на якнайширшому використанні української мови, тому багатомовність наразі не може бути на порядку денному.
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив, що всім, кого не влаштовує закон про мову, слід відправлятися в інші країни. Та ж доля, за його словами, повинна чекати на тих, кого не влаштовує діяльність уповноваженого із захисту державної мови та в цілому держава.
„Кого не влаштовує уповноважений, закон про мову, українську державу, будь ласка, сформулюйте це все перед своєю відправкою в інші країни”, – сказав він
Про це він заявив в ефірі „4 каналу”.
Так, він нагадав текст рішення КСУ щодо мовного закону, зокрема, що „загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації і її державі, оскільки мова – це своєрідний код нації, а не тільки спосіб спілкування”.
„Тому кого не влаштовує уповноважений, закон про мову, українську державу, будь ласка, сформулюйте це все перед своєю відправкою в інші країни, де ви будете почувати себе спокійними”, – сказав Кремінь.
При цьому додав, що якщо людина має українське громадянство, доступ до медіаресурсів і можливість здійснювати освітню та громадську діяльність, їй слід поважати Конституцію, Закони України та український народ, який „століттями боровся за незалежність” і продовжує це робити.
„Те, що відбувається на кордонах з Україною – Білорусь, події в Придністров’ї, ми добре розуміємо, що відбувається в країнах по сусідству з нашою державою. Це ні що інше як чергова спроба проросійських наративів увійти через канали гібридної війни, в тому числі, в політику, в ті сенси, за які ми дуже потужно і уважно боремося”, – підсумував Кремінь.
APnews
[type] => post [excerpt] => Мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив, що всім, кого не влаштовує закон про мову, слід відправлятися в інші країни. Та ж доля, за його словами, повинна чекати на тих, кого не влаштовує діяльність уповноваженого із захисту державної мови та в цілом... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1628280720 [modified] => 1628277560 ) [title] => Кремінь запропонував залишити Україну тим, кого не влаштовує закон про мову [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=28171&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 28168 [uk] => 28171 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 28169 [image] => Array ( [id] => 28169 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/08/kreminy.jpg [original_lng] => 90159 [original_w] => 1200 [original_h] => 675 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/08/kreminy-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/08/kreminy-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/08/kreminy-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/08/kreminy-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/08/kreminy.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/08/kreminy.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/08/kreminy.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1628266761:8 [views_count] => 4304 [_thumbnail_id] => 28169 [_edit_last] => 8 [_oembed_adc4af045ce964d5a089d54b70cea251] => [_oembed_time_adc4af045ce964d5a089d54b70cea251] => 1628269926 [_oembed_8c99f815b7684d36fd1540f0cc1aa4bd] => [_oembed_time_8c99f815b7684d36fd1540f0cc1aa4bd] => 1628269927 [_oembed_3c9e64d0ee905bda9c518de5dfc5ca2b] => [_oembed_time_3c9e64d0ee905bda9c518de5dfc5ca2b] => 1632906442 [_oembed_c15df9d6031bfb909b742f515baa4ff9] => [_oembed_time_c15df9d6031bfb909b742f515baa4ff9] => 1643338873 [_oembed_b1a0f2f110a1c4cdb57a73a9fdc1cd9d] => {{unknown}} [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 71 [1] => 5795 ) [tags_name] => Array ( [0] => мовний закон [1] => українська мова ) ) [9] => Array ( [id] => 27245 [content] =>
Верховна Рада України провалила голосування за поправки народного депутата від партії «Слуга народу» Максима Бужанського, якими пропонувалося дозволити нацменшинам навчатися рідною мовою і скасувати штрафи для бізнесу за порушення мовного законодавства, повідомляє strana.ua.
Як інформує видання, за них проголосувало лише 42 народні депутати.
«Після того, як учора керівництво партії «Слуга народу» заявило, що відкликає свої поправки до закону, стало зрозуміло, що фракція президента не підтримає і правку Бужанського, яку він відкликати не став», – коментує ситуацію Telegram-канал «Політика Країни».
Як ми повідомляли раніше, народні депутати від партії «Слуга народу» відкликали поправки до мовного закону, які мали пом’якшити його норми. Залишилися лише правки Макима Бужанського – у них пропонувалося дозволити нацменшинам навчатися рідною мовою і скасувати штрафи для бізнесу за порушення мовного законодавства.
