Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв посилити правила поводження зі зброєю і прискорити депортацію осіб, які отримали відмову в наданні притулку, після того, як у п’ятницю в Золінгені було зарізано ножем трьох людей.
Сирієць на ім’я Ісса Аль Х., який уникнув депортації після відхилення клопотання про надання притулку, перебуває під вартою за звинуваченням у скоєнні нападу на фестивалі в західнонімецькому місті недалеко від Дюссельдорфа і членстві в екстремістській “Ісламській державі”, пише Bloomberg.
Виступаючи в понеділок на місці нападу, внаслідок якого ще вісім осіб дістали поранення, Шольц охарактеризував інцидент як “тероризм”. Він повідомив журналістам, що суворіші правила володіння зброєю застосовуватимуться, особливо до ножів, і вони повинні і будуть прийняті “дуже швидко”.
“Ми також повинні зробити все можливе, щоб ті люди, які не мають права залишатися тут, у Німеччині, могли бути відправлені назад”, – сказав він, додавши, що нещодавній закон, ухвалений його урядом, “значно” підвищив ефективність зусиль із депортації.
“Але це в жодному разі не привід для нас сидіти склавши руки”, – сказав він. “Ми дуже уважно розглянемо, як ми можемо ще більше збільшити число”.
Інцидент розпалив і без того палкі дебати щодо імміграції в Німеччині та викликав звинувачення з боку опозиційних партій у тому, що уряд не робить достатньо для запобігання нелегальному в’їзду людей до країни.
Це питання було в центрі уваги перед виборами цієї неділі в Саксонії та Тюрінгії, де антиіммігрантська партія “Альтернатива для Німеччини” може отримати найбільшу частку голосів в обох східних регіонах.
Проте АдН навряд чи увійде до складу будь-якого регіонального уряду, оскільки конкуруючі партії пообіцяли співпрацювати, щоб не допустити її до влади – так званий брандмауер, аналогічний до того, що завадив крайнім правим на нещодавніх виборах до законодавчого органу у Франції.
АдН посідає друге місце в національних опитуваннях після консервативного альянсу ХДС/ХСС, тоді як соціал-демократи Шольца посідають третє місце, а їхні партнери по коаліції “Зелені” – четверте.
Нова вкрай ліва група, Альянс Сахри Вагенкнехта, яка також хоче обмежити імміграцію і має сильнішу підтримку в Східній Німеччині, перебуває на п’ятому місці, випередивши Вільних демократів, найменшу з трьох партій правлячого альянсу, на шостому місці.
У своєму пості на X у понеділок Еліс Вайдель, співголова АдН, закликала зупинити імміграцію щонайменше на п’ять років. Вагенкнехт заявила в окремому пості на сайті соціальних мереж, що “той, хто допускає неконтрольовану міграцію, отримає неконтрольоване насильство”.
Крім членства в терористичній організації, Ісса Аль Х. обвинувачують у трьох убивствах і восьми замахах на вбивство.
За словами федерального прокурора, він намагався вбити якомога більше тих, кого він вважав “невірними”, і спеціально цілився в шию і верхню частину тіла жертв.
Регіональна влада в землі Північний Рейн-Вестфалія, де розташований Золінген, також зазнала критики після того, як з’ясувалося, що клопотання підозрюваного про надання притулку було відхилено, і його слід було депортувати. 16 федеральних земель Німеччини несуть відповідальність за виконання постанов про депортацію.
[type] => post
[excerpt] => Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв посилити правила поводження зі зброєю і прискорити депортацію осіб, які отримали відмову в наданні притулку, після того, як у п'ятницю в Золінгені було зарізано ножем трьох людей.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1724848800
[modified] => 1724834215
)
[title] => У Німеччині хочуть посилити правила поводження зі зброєю після смертельного ножового нападу
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=125125&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 125027
[uk] => 125125
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 125029
[image] => Array
(
[id] => 125029
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz.jpg
[original_lng] => 77863
[original_w] => 1024
[original_h] => 751
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz-300x220.jpg
[width] => 300
[height] => 220
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz-768x563.jpg
[width] => 768
[height] => 563
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz.jpg
[width] => 1024
[height] => 751
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz.jpg
[width] => 1024
[height] => 751
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz.jpg
[width] => 1024
[height] => 751
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/scholz.jpg
[width] => 1024
[height] => 751
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 591
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 125029
[_edit_lock] => 1724823416:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_a1ec12d616d55caa2746ad37b8a0f0c3] =>
German Defense Minister Boris Pistorius arrived in Kyiv on an unnanounced visit. He plans to discuss further support and will review the current military situation. pic.twitter.com/CJnYGnKN30
Польща, Фінляндія, Норвегія та Балтійські країни домовилися створити так звану „стіну безпілотників”, яка захищатиме зовнішні кордони країн.
Про це повідомляє LTR з посиланням на заяву міністра внутрішніх справ Литви Агне Білотайте.
„Це абсолютно нова річ – „стіна з дронів” від Норвегії до Польщі, метою якої буде захист нашого кордону за допомогою дронів та інших технологій. Не лише за допомогою фізичної інфраструктури, систем спостереження, але і з використанням дронів та інших технологій, які б дозволили нам захищатися також від провокацій з боку недружніх країн та запобігати контрабанді”, заявила Білотайте.
Вона додала, що Литва вже розробила плани щодо посилення захисту свого кордону за допомогою безпілотників. Державна прикордонна служба Литви нещодавно створила підрозділ БПЛА.
Також за словами Білотайте, „стіну з дронів” можна створити за рахунок коштів Євросоюзу.
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
A stronger, more resilient energy future is now in our hands.
This morning, Lithuania, together with Latvia and Estonia, took a major step towards energy independence by disconnecting from the Russia-controlled electricity grid.
Словаччина надала тимчасовий захист проросійському пропагандисту Артему Марчевському, колишньому генпродюсеру телеканалу „112 Україна”, якого також звинувачують у проведенні проросійської кампанії впливу та на якого Чехія наклала національні санкції.
Про це повідомила чеська газета Denik N з посиланням на два неназваних джерела, пише „Європейська правда”.
За даними видання, Міністерство внутрішніх справ Словаччини надало Артему Марчевському статус тимчасового захисту.
Цю інформацію виданню підтвердив і адвокат Марчевського Леонід Кушнаренко.
Міністр внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток не захотів давати коментарі з цього приводу. Він зазначив, що не має конкретної інформації про справу. Однак пізніше його міністерство заявило, що вже давно займається справою і надасть інформацію після завершення розслідування.
Марчевський був внесений до санкційного списку Чехії в березні після того, як чеські спецслужби заявили, що він керував зареєстрованим у Чехії сайтом Voice of Europe.
Прага стверджує, що цей сайт використовували для поширення антиукраїнської пропаганди та дезінформації за вказівкою Віктора Медведчука, проти якого Чехія теж запровадила санкції.
Denik N зазначив, що після того, як Прага запровадила санкції проти Марчевського, він попрямував до Словаччини, де нині керує уряд на чолі з проросійським прем’єр-міністром Робертом Фіцо.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Марчевський отримав тимчасовий захист у Чехії. Чеські посадовці очікували, що він втратить цей статус через 60 днів після включення до списку санкцій, і це позбавить його права на проживання в ЄС.
Якби Марчевського включили до загальноєвропейського списку санкцій, він був би повинен залишити Словаччину.
Про викриття мережі, яка розробляла операцію з поширення російського впливу та підриву безпеки в Європі, у березні оголосила Чехія.
Крім того, бельгійська прокуратура розслідує можливе втручання Росії у майбутні вибори до Європарламенту на підставі даних, які надали розвідувальні служби.
The attack on Slovakia’s Prime Minister Robert Fico is appalling.
We strongly condemn this act of violence against our neighboring partner state's head of government. Every effort should be made to ensure that violence does not become the norm in any country, form, or sphere.…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2024
The last time Slovak land was ceded to an aggressor—in the name of peace—it did not turn out well and did not bring peace to either the Slovaks or other nations. https://t.co/26ow7b67e1
США та Велика Британія спільно з Україною працюють над посиленням захисту української енергосистеми від варварських російських обстрілів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням з посиланням на Twitter (X) посла США в Україні Бріджит Брінк.
“Ми працюємо цілодобово та без вихідних, щоб допомогти зберегти світло, опалення та електроенергію на тлі варварських нападів Росії”, – написала вона.
Брінк оприлюднила фото українськими чиновниками і повідомила, що відбулася “важлива та продуктивна зустріч” з віце-прем’єр-міністром з відновлення України Олександром Курбаковим, головою “Укренерго” Володимиром Кудрицьким, керівником Держагентства відбудови Мустафою Найємом, представниками Міноборони України та представниками Великої Британії “щоб обговорити наші спільні зусилля щодо захисту енергетичної мережі цієї зими”.
Раніше заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький назвав обмежені можливості української ППО однією з причин, чому Росія змогла легко вразити енергетичну мережу минулого року.
На його думку, тепер росіянам буде складніше досягнути поставленої мети, оскільки зараз Україна має потужнішу систему протиповітряної оборони. До того ж енергетики весь рік готувалися до відновлення ракетних та дронових ударів російських терористів.
Скібіцький вважає, що масовані удари цього року можуть відновитися після початку, коли споживання електроенергії вийде на пікові показники осінньо-зимового періоду. “Росіяни вичікують зниження температури нижче нуля”, – зазначив Скібіцький.
Голова “Укренерго” Володимир Кудрицький сказав, що під час цієї зими можуть бути проблеми, пов’язані з масованими обстрілами. Але енергосистема не розвалиться і буде працювати.
[type] => post
[excerpt] => США та Велика Британія спільно з Україною працюють над посиленням захисту української енергосистеми від варварських російських обстрілів.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1700486700
[modified] => 1700481569
)
[title] => США та Британія працюють над захистом енергосистеми України від російських ударів, - посол
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=95900&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 95898
[uk] => 95900
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 64800
[image] => Array
(
[id] => 64800
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken.jpg
[original_lng] => 19955
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/12/bridget-brinken.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1546
[_thumbnail_id] => 64800
[_edit_lock] => 1700474370:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_4dd3775b4316adf3f4b271790b21a48c] =>
??One more new package of military support from Lithuania has reached Ukraine today
??@LTU_Army delivered 3 million units of 7.62×51 mm ammunition, remote detonation systems & winter equipment to the Ukrainian Armed Forces
Випадки пошкодження газопроводів і телекомунікаційних трубопроводів кораблями внаслідок аварій та інших причин у регіоні Північного моря показують вразливість критичної інфраструктури Європи та важливість посилення її захисту, заявив Верховний представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки.
Перед зустріччю міністрів оборони країн – членів ЄС Жозеп Боррель, виступаючи перед журналістами, підкреслив, що найважливішим пунктом саміту буде питання обороноздатності Європи, зокрема з’ясування потреб армій держав-членів для забезпечення їхньої ефективності.
На думку Верховного представника, важливо визначити недоліки армії кожної країни-члена та сфери, яким необхідне інвестування. Жозеп Боррель також наголосив на великому значенні розвідувальних служб європейських армій. За його словами, раніше ніхто не звертав особливої уваги на їхню роботу, а зараз нею цікавляться всі.
«Треба встановити слабкі місця європейської оборонної спроможності та шляхи покращення, якомога більше інвестувати в пріоритетні сфери», – зазначив Боррель.
Він також повідомив, що на зустрічі міністрів оборони країн-учасниць, присвяченій Україні та її підтримці, насамперед будуть обговорюватися стан підготовки українських військових і раніше обіцяна поставка боєприпасів.
За його словами, європейська оборонна промисловість експортує близько 40% своєї продукції до країн за межами ЄС. На думку Борреля, потрібно намагатися перевести виробництво на підтримку України в «пріоритет номер один».
Верховний представник також повідомив, що наприкінці місяця делегація Єврокомісії вирушить до Києва, щоб представити свою пропозицію про довгострокові зобов’язання щодо гарантування безпеки України, які країни-члени мають схвалити до кінця року.
За словами комісара Євросоюзу з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретона, європейські виробничі потужності боєприпасів з лютого зросли на 20–30%. Навесні буде виконано завдання виробити понад мільйон боєприпасів, заявив він. Тепер необхідно докласти зусиль, щоб поставки були спрямовані в Україну, додав єврокомісар.
У зустрічі міністрів оборони країн – членів ЄС узяв участь і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Перед засіданням він повідомив, що організація вже посилила контроль та захист критично важливої інфраструктури в регіоні Північного моря, насамперед завдяки зміцненню співпраці й обміну інформацією, а також використанню військових засобів, зокрема безпілотників.
Щодо війни в Україні Столтенберг зазначив, що бойові дії ускладнюються й це вимагає збільшення допомоги. «Ми не можемо допустити перемоги росії, Україна має перемогти як самостійна і незалежна держава», – сказав він.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус наголосив: «На жаль, імовірно, мета країн – членів ЄС поставити Україні один мільйон боєприпасів до березня 2024 року, допомагаючи їй захиститися від росії, не буде досягнута». Водночас він оголосив, що країни-члени співпрацюють з компаніями для збільшення виробництва. Пісторіус також підтвердив, що Німеччина планує надати Україні нову допомогу в розмірі щонайменше 8 мільярдів євро.
Discussed w/ @DmytroKuleba the last developments on the frontline & the Kursk counteroffensive. I reiterated the EU full support to the UA people’s fight.
Putin hasn’t managed to break UA resistance against his unjustified invasion & is pushed now to withdraw inside RU territory
I met Defence Minister Kim Yong Hyun on DPRK & other common security challenges. Russia’s aggression against Ukraine is an existential threat. The Republic of Korea is best positioned to understand it.
Партнери України нададуть більше зенітних танків Gepard для захисту об’єктів енергетичної інфраструктури.
Про це повідомив у зверненні президент України Володимир Зеленський.
“І я хочу подякувати партнерам – маємо чергову домовленість, Україна отримає більше “Гепардів” для захисту нашої енергетичної мережі”, – заявив він.
Зеленський наголосив, що Україна мобілізує всі сили для того, щоб збільшити ще й постачання різних систем ППО і забезпечити фізичний захист обʼєктів енергетичної мережі.
During our first-ever meeting, Armenian Prime Minister @NikolPashinyan and I focused on the security situation in the South Caucasus. Ukraine is interested in the region’s stability and friendly relations with its nations. We also discussed our bilateral cooperation and… pic.twitter.com/xtOB2XvXsl
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) October 5, 2023
We strive for peace in all of Europe: countries big or small, east or west. Our shared values and vision unite us, and #Ukraine is part of this. In Granada we've assured @ZelenskyyUa he can rely on our ongoing support. pic.twitter.com/AaqZvTzRzo
Zelenskyy will arrive today on an official visit to Turkey
The presidential office said that Zelenskyy is scheduled to meet Erdogan to discuss the peace formula, the organization of the Peace Summit, the safety of navigation in the Black Sea, global food stability and the… pic.twitter.com/rcmP31YCw6
Громадяни Молдови не підтримують відмову від конституційного нейтралітету країни, заявила президент Республіки Мая Санду.
Про це заявила президент Республіки Мая Санду під час дискусійної панелі в рамках Мюнхенської конференції з безпеки, інформує „Інтерфакс-Україна”.
„Статус нейтралітету не зможе захистити Молдову, але зараз громадяни країни не підтримують відмову від нього”, – сказала вона.
„Але попри неможливість відмовитися зараз від нейтралітету Молдові потрібна допомога для зміцнення оборонного сектора. Молдова повинна бути частиною нової європейської архітектури безпеки”, – вважає президент.
Вона знову висловила побоювання щодо „можливої дестабілізації ситуації в країні”.
„У хід йде пропаганда, кібератаки, неправдиві повідомлення про бомби, і все це впливає на демократію в нашій країні. У нас давні партнерські відносини з НАТО, і ми їм вдячні. Нашим пріоритетом зараз є проєкти з негайним ефектом. Нам потрібен захист”, – наголосила Санду.
На конференції в Мюнхені міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску звернувся до ЄС і НАТО з проханням допомогти Молдові у зміцненні системи оборони.
This will be the first meeting between Ukraine, the European Union, and NATO in this trilateral format. I look forward to meeting @JensStoltenberg and @JosepBorrellF to strengthen our partnership and cooperation in defending Ukraine and Europe. https://t.co/QA0g0I0B3W
Grateful to @jensstoltenberg and @Mircea_Geoana for holding this crucial meeting of #Ukraine-#NATO Council. We welcome сlear and unequivocal condemnation by the Alliance of Russia's withdrawal from the grain deal.
Established only 2 weeks ago in Vilnius, the Council has already…
I strongly condemn Russia's brutal attack on port infrastructure in Odesa region. Russia must be held accountable for every piece of infrastructure destroyed. My thoughts are with all those affected. Moldova stands firmly with Ukraine.
Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович закликає країни, що належать до цієї структури, посилити підтримку правозахисників у росії та білорусі.
Про це йдеться у заяві Міятович, оприлюдненій на сайті Ради Європи.
Комісар підкреслила, що нещодавнє присудження Нобелівської премії миру та премії Вацлава Гавела правозахисникам з України, росії та білорусі є ще одним визнанням міжнародним співтовариством вирішальної ролі, яку правозахисники грають у просуванні та захисті прав людини, особливо в часи війни та кризи.
Зазначивши, що багато з цих правозахисників потребують – у вигнанні чи вдома – більшої підтримки з боку членів РЄ, Міятович визначила чотири напрямки, на яких слід зосередити зусилля.
Перший – відкрито виступити проти порушень, скоєних проти правозахисників у росії та білорусі, особливо за їхню опозицію до війни проти України.
Другий – надавати постійну політичну та практичну підтримку, зокрема, адекватну фінансову допомогу тим, хто залишився в росії та білорусі, бажає й може продовжувати свою діяльність, одночасно забезпечуючи безпеку одержувачів.
Третій – підтримувати комплексну політику переселення, щоб допомогти правозахисникам та активістам громадянського суспільства оселитися за межами росії чи білорусі, запровадити ефективні гарантії проти екстрадиції осіб, які переслідуються або засуджені за свою законну роботу.
Четвертий – надати правозахисникам та активістам громадянського суспільства постійне місце проживання в країнах Європи, полегшити їхню роботу, надати їм та членам їхніх родин соціальні пільги, спростити доступ до фінансування, забезпечити гарантії, включаючи захист персональних даних.
“Правозахисники, волонтери та незалежні журналісти, зокрема з росії та білорусі, грають важливу роль у контексті війни, що триває в Україні. Деякі з них працюють на місцях, документуючи порушення прав людини, допомагаючи жертвам і незалежно повідомляючи світ, особливо російськомовні суспільства”, – заявила Міятович, додавши, що “іноді вони ризикують своєю свободою, безпекою та навіть життям”.
Комісар РЄ переконана, що підтримка правозахисників та будівництво мостів для кращого майбутнього має вирішальне значення для мирної Європи.
[type] => post
[excerpt] => Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович закликає країни, що належать до цієї структури, посилити підтримку правозахисників у росії та білорусі.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1665658380
[modified] => 1665621898
)
[title] => У Раді Європи закликають посилити підтримку правозахисників з росії та білорусі
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=59935&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 59901
[uk] => 59935
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 59902
[image] => Array
(
[id] => 59902
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/europa-tanacs.jpg
[original_lng] => 600333
[original_w] => 1920
[original_h] => 1153
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/europa-tanacs-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/europa-tanacs-300x180.jpg
[width] => 300
[height] => 180
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/europa-tanacs-768x461.jpg
[width] => 768
[height] => 461
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/europa-tanacs-1024x615.jpg
[width] => 1024
[height] => 615
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/europa-tanacs-1536x922.jpg
[width] => 1536
[height] => 922
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/europa-tanacs.jpg
[width] => 1920
[height] => 1153
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/europa-tanacs.jpg
[width] => 1920
[height] => 1153
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1261
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 59902
[_edit_lock] => 1665611388:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_503463188044d5a4700ce359a4059048] =>
[_oembed_time_503463188044d5a4700ce359a4059048] => 1666284552
[_oembed_d2ca0cdf30c753f8a7aae577bf2a8ef5] =>
"Russia is not going to use nukes," the Kremlin's Ambassador to the UK Andrey Kelin tells me in an exclusive interview, on a day when Russia is conducting military nuclear training drills. Airs tonight at 7p CET on @cnni and later on @pbspic.twitter.com/RDeSTOI3fQ
Ніхто не зупинятиметься… поки росіяни не втечуть з України, не повернуть українцям вкрадені в них будинки та квартири в Криму, не видадуть авторів «СВО»/воєнних злочинців, не вивчать сенсу поняття «міжнародне право».
Уряд Словаччини звернувся до Чехії за допомогою у Тимчасовому захисті свого повітряного простору. У новому спільному проекті будуть задіяні і польські ВПС. Трьом країнам належить обговорити умови співпраці.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на CT24.
За попередньою інформацією, чеська і польська сторони погодилися допомогти в охороні повітряного простору Словаччини. Після вторгнення Росії в Україну в Братиславі почалася підготовка до дострокового припинення експлуатації винищувачів МіГ-29, а замовлені американські винищувачі Словаччина отримає не раніше, ніж через два роки.
Раніше під час свого візиту до Братислави Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак заявив, що польські винищувачі F-16 готові охороняти повітряний простір сусідньої країни, і при необхідності літаки можуть бути розміщені в Словаччині. Чеська армія має багаторічний досвід захисту неба за кордоном і бере участь в охороні повітряного простору країн-членів НАТО з 2009 року.
We strive for peace in all of Europe: countries big or small, east or west. Our shared values and vision unite us, and #Ukraine is part of this. In Granada we've assured @ZelenskyyUa he can rely on our ongoing support. pic.twitter.com/AaqZvTzRzo
The attack on Slovakia’s Prime Minister Robert Fico is appalling.
We strongly condemn this act of violence against our neighboring partner state's head of government. Every effort should be made to ensure that violence does not become the norm in any country, form, or sphere.…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2024
The attack on Slovakia’s Prime Minister Robert Fico is appalling.
We strongly condemn this act of violence against our neighboring partner state's head of government. Every effort should be made to ensure that violence does not become the norm in any country, form, or sphere.…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) May 15, 2024
Захід має право дати Україні ядерні боєголовки для захисту своєї незалежності. Адже російський диктатор Володимир Путін порушив Будапештський меморандум.
Про це заявив депутат Європарламенту Радослав Сікорський.
Він нагадав, що Україна віддала свій ядерний потенціал за Будапештським меморандумом у 1994 році в обмін на гарантії територіальної цілісності та суверенітету.
Сікорський заявив, що Україна тоді не могла обслуговувати ядерний потенціал і не мала доступу до операційного контролю над ним, а росія зараз не визнає положення документа гарантіями.
„Проте росія порушила Будапештський меморандум. Тому вважаю, що ми як захід мали б право подарувати Україні ядерні боєголовки, так щоб вона могла захистити свою незалежність”, – заявив він.
"Russia is not going to use nukes," the Kremlin's Ambassador to the UK Andrey Kelin tells me in an exclusive interview, on a day when Russia is conducting military nuclear training drills. Airs tonight at 7p CET on @cnni and later on @pbspic.twitter.com/RDeSTOI3fQ
