Голова ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» Василь Брензович надіслав звернення до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з приводу ситуації, що склалася на Закарпатті із прикордонним рухом.
Річ у тім, що 7 грудня 2023 року Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою від 27 липня 1998 року № 1147. Викладено в новій редакції пункт 7 вказаного положення, згідно з яким відтепер громадяни України в’їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.
«Такі зміни значно ускладнять можливість пересування жителів Закарпаття з метою прибуття до місця проживання або роботи, адже більшість населених пунктів в межах прикордонної смуги з’єднані між собою дорогами місцевого значення» – йдеться у зверненні.
«Слід зауважити, що територія Закарпатської області суттєво відрізняється від будь якої іншої тому як межує з чотирма країнами Європейського Союзу. Загальна протяжність кордонів Закарпаття становить 460 км (з Польщею 33,4 км, зі Словаччиною – 98,5 км, з Угорщиною – 130 км, з Румунією – 205,4 км).
Внаслідок внесених змін жителям п’яти районів, які працюють, проживають чи здійснюють певну діяльність в межах прикордонної смуги, необхідно звернутися до органів Державної прикордонної служби для отримання дозволу на в’їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу» – зазначено у листі голови ГО «ТУКЗ».
«В разі звернення усіх громадян області, що потребують вказаний дозвіл, до органів Державної прикордонної служби такі не будуть опрацьовані належним чином у визначений положенням десятиденний строк внаслідок надмірного навантаження» – наголошує Василь Брензович.
«Враховуючи викладене, просимо скасувати дію пункту 7 Положення про
прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ від 27 липня 1998 року № 1147, в частині необхідності отримання дозволу органу Державної прикордонної служби для громадян, які постійно проживають, працюють в межах прикордонної смуги» – йдеться у зверненні голови ГО «Товариство угорської культури Закарпаття».
Депутатка Закарпатської обласної ради, очільниця постійної комісії з питань освіти, науки, духовності та національних меншин облради розповіла про виклики 2023 року та пріоритети поточного. Зокрема зазначила, що у фракції «КМКС» позаду важкий рік. На жаль, у 2023-му вона пережила і непоправну втрату через раптову смерть керівника Йосипа Борто, котрий мав значну повагу в обласній раді. А фракція «КМКС» під його керівництвом часто переважувала чашу терезів у рішеннях обласної ради на свій бік.
– Як би ви підсумували роботу фракції «КМКС» в обласній раді за минулий рік?
– 2023-й, на жаль, завершився сумною подією, адже в листопаді раптово пішов у засвіти Йосип Борто, заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття, очільник фракції «КМКС» в обласній раді. Він чудово представляв інтереси закарпатських угорців в облраді, міг створити відмінний баланс, так вважають і в обласній раді.
Щодня діяти в наших інтересах було невід’ємною частиною його життя, незважаючи на те, що він більше не працював в обласній раді. Йосипа Борто цінували й визнавали всі в краї, згадували його і на останньому в цьому році засіданні обласної ради, депутати високо оцінювали його роботу, діяльність. Було прийнято рішення, що до кінця роботи цього скликання обласної ради на тому місці, де він сидів, ніхто не сидітиме.
Під час ухвалення питань фракція діяла одноголосно. Нашою лінією роботи були насамперед культура та освіта. Протягом 2023 року, як і до цього, ми представляли інтереси закарпатської угорської громади й намагалися використати всі можливості. Наприклад, коли обласна рада ухвалювала рішення щодо шкільних автобусів, лобіювали, щоб їх отримали і територіальні громади, які ми представляємо. Усі можливості, котрі давав бюджет, ми намагалися спрямувати до наших територіальних громад.
– Чи були якісь спірні питання?
– Було одне питання, яке я особисто теж сприйняла негативно. З минулого року закарпатські професійно-технічні навчальні заклади перейшли на утримання обласної ради. Досі вони фінансувалися з державного бюджету. Оскільки облрада взяла на себе утримання закладів на прийняла їхні будівлі на баланс, відбулося і внесення змін до статутів. Як голова комісії з питань освіти, науки, духовності та національних меншин облради, відповідно до закону про освіту України, там, де це можливо, я намагалася внести до статуту положення про використання мови нацменшин, якщо на це є попит. Наприклад, у закладах, де навчання ведеться після 9-го класу, більшість загальноосвітніх предметів можна було б викладати мовою нацменшини, а там, де є угорськомовна меншина, вивчати угорську мову та літературу. До слова, 20 років тому такі правила ще діяли. Коли я внесла цю поправку, обласна рада, на жаль, проголосувала проти. Для мене це незрозуміло, адже ми в одному човні, знаємо одне одного. Утім облрада прийняла рішення, що викладати в професійно-технічних закладах можна лише українською.
Я пропонувала ухвалювати рішення про мову викладання з урахуванням законів. Відтоді було прийнято закон про нацменшини, і тепер до цього питання можна повернутися, оскільки мовою навчання для нацменшин може бути й угорська. Інших проблем в облраді не було, з усіх питань вдалося досягти консенсусу. Можливо, у цьому була й роль особистості Йосипа Борто. Намагатимемося і надалі відповідати викликам часу.
– Які нові виклики очікуються?
– Наразі одне із найважливіших питань з точки зору освіти – запровадження нових правил щодо облаштування укриттів. Збільшено кількість квадратних метрів на одну особу, раніше було 0,6 кв. м, тепер необхідно забезпечити 1,5 кв. м на одну особу. Крім того, усі укриття повинні бути обладнані системою очищення повітря та вентиляції. Виконання цих вимог – такі бюджетні навантаження, які, на мою думку, більшість закарпатських шкіл не потягне. Тому треба знайти в бюджеті можливості допомогти. Я запропонувала створити проєкт, на який територіальні громади подавали б заявки для вдосконалення укриттів. Якщо ми з цим не розберемося, то у вересні більшість закарпатських шкіл не зможуть розпочати очне навчання. Тому я запропонувала в обласній раді зайнятися цим питанням якомога скоріше. Схоже, мою пропозицію прийняли, але грошей на неї ще не виділили. Після того як з початком війни в наш край переїхали сотні підприємств, Закарпатська обласна рада перевиконує бюджет. Більшу його частину вона віддавала війську, тепер також усі надлишкові кошти запропонували ЗСУ. Водночас, оскільки це також питання, пов’язане з війною, обласна рада могла б профінансувати вдосконалення з додаткових доходів. Питання в тому, чи буде на це політична воля.
Говорити, що угорці Закарпаття не знають державну мову – це не правда, а говорити, що не знають на належному рівні – це правда. Так прокоментував «угорське питання в українській освіті» Йосип Борто, депутат Закарпатської облради, заступник голови Закарпатського угорського культурного товариства (KMKSZ) на панельній дискусії під час форуму Re: Open Zakarpattia 2023.
Йосип Борто зауважив, що днями в Офісі Президента висловили готовність внести зміни в Закон України про освіту. «Є сподівання, що тими змінами представники національних меншин будуть задоволені і це не буде бар’єром для вступу України в ЄС. Більшість українського народу підтримує курс України до ЄС. На Закарпатті ця цифра дуже велика. В угорській громаді 100% підтримує вступ у ЄС. Ми хочемо, щоб в Україні панував мир, спокій, стабільність», – додав Йосип Борто.
«Найкраще, якщо дитина навчається рідною мовою. Говорити, що угорці Закарпаття не знають державну мову – це не правда, а говорити, що не знають на належному рівні – це правда. Я сам написав та ініціював програму для покращення володіння державною мовою в школах для нацменшин. Це проблема для дитини, яка не є конкурентно спроможною для вступу в університет, проблема для спільноти. Угорська спільнота не може існувати без своєї еліти, а вона може бути тільки тоді, коли ці люди знають українську мову», – прокоментував Йосип Борто.
За його словами, на сьогодні у 72 школах на Закарпатті ведеться навчання є угорською мовою. 26 шкіл, де є паралельно дві мови – українська та угорська.
Громадської організації «Товариства угорської культури Закарпаття.» (ГО «ТУКЗ-КМКС»)
та громадської організації «Демократичної спілки угорців України» (ГО «ДСУУ»)
щодо запланованих змін до Закону про національні меншини України
Громадська організація «Товариство угорської культури Закарпаття.» та громадська організація «Демократична спілка угорців України» підтримують зусилля щодо внесення суттєвих змін до закону «Про національні меншини (громади) в Україні» та розширення прав меншин відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії та Експертного комітету Європейської хартія регіональних мов або мов меншин. Водночас, ми вважаємо некоректним ставленням до нас, що пропозиції щодо змін до закону надсилаються нам лише безпосередньо перед засіданням, що унеможливлює проведення глибокого правового аналізу та підготовку і надсилання змістовних пропозицій щодо змін. Зі свого боку, ми шкодуємо, що жодна з наших конструктивних пропозицій, які ми надсилали раніше під час майже річного обговорення Закону про нацменшини, не була включена до переліку поправок. Прикро також, що заплановане на середину вересня ухвалення змін до закону – з огляду на стислі терміни – не дозволить провести змістовне обговорення чи подати належним чином обґрунтовані пропозиції.
Більша частина проєкту змін до закону, розробленого Державною службою України з питань етнополітики та свободи совісті (як вищим органом виконавчої влади, відповідальним за це питання) та Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції окупованих територій України, питань національних меншин і міжнаціональних відносин і надісланого за день до громадського обговорення (8 серпня), містить лише декларативні доповнення до тексту, деякі з яких дублюють інші нормативно-правові документи, а також використовують поняття невизначеного змісту, які фактично не можуть бути застосовані при реалізації відповідних правових норм, але в той же час допускають довільне тлумачення. Підготовлена законодавцем поправка не враховує положення Рекомендації №1201 Ради Європи. Наприклад, у разі прийняття поправки зі статті 1 закону може бути вилучений один із важливих критеріїв визначення національних меншин, а саме те, що її представники «традиційно проживають на території України, в межах її міжнародно визнаних державних кордонів». Отже, всі громадяни України, які не є етнічними українцями (або представниками корінних народів), будуть віднесені до категорії національних меншин. На нашу думку, деякі положення законопроекту є дискримінаційними та порушують основоположні права людини, тому ми рекомендуємо їх переглянути та/або вилучити.
У цілому запропонована зміна Закону не відновлює всієї повноти прав меншин, гарантованих Конституцією України, більше того, не слугує відновленню раніше існуючих прав національних меншин.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Товариство угорської культури Закарпаття звернулося до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля в листі, у якому просить скасувати правило, що обмежує виїзд депутатів за межі країни. Постановою КМУ від 27.01.2023 р. №69 було внесено зміни до правил перетинання державного кордону громадянами України. Відповідно до них, депутатам місцевих рад, у тому числі жінкам та невійськовозобов’язаним, заборонено виїзд за межі країни. Якщо раніше виїзд за кордон був заборонений лише військовозобов’язаним чоловікам і жінкам, то рік тому заборона поширилася й на певні категорії цивільних жінок – держслужбовців і депутатів місцевих рад.
У листі також зазначається, що територіальні громади Закарпатської області межують з Угорщиною, Словаччиною та Румунією, відповідно, депутати місцевих рад мають сталі економічні, соціальні, культурні та родинні зв’язки з цими країнами, а також у межах виконання депутатських повноважень реалізуються різні форми транскордонного співробітництва.
Днями у Мукачівській територіальній громаді без пояснення причин звільнили з посад директора Мукачівської середньої школи ім. Ференца Ракоці ІІ Іштвана Шінка та директорку Дерценського будинку культури Валерію Королович. У соцмережах дедалі більше мукачівців, у тому числі й представники української інтелігенції, виступили на захист звільнених керівників.
Усі 35 членів педагогічного колективу Мукачівської школи з угорською мовою навчання підписали заяву, ставши на бік директора школи Степана Шинка, в якій, зокрема, закликали керівника міста переглянути відповідне рішення: «У нинішній складній ситуації звільнення директора Степана Шинка не сприяє безперебійній роботі нашої школи і не створює довіри до керівництві міста. Закликаємо негайно переглянути болісне і прикре для нашого колективу, а також необґрунтоване рішення», – йдеться у заяві. Батьки у своїй петиції також вимагають від міського голови Андрія Балоги поновити на посаді директора. Усі 17 представників опозиційних партій ради Мукачівської територіальної громади підписали петицію з вимогою пояснень від голови.
Працівники ж Дерценського будинку культури написали заяви на звільнення, на знак солідарності із Валерією Королович, яка була директором закладу впродовж 18 років. Валерії Королович та її чоловіку, Жолту ми завдячуємо досягнутому протягом останніх двох десятиліть успіху найвідомішого закарпатського угорського танцювального ансамблю – народного хореографічного колективу села Дерцен.
За сорок два роки роботи ансамбль кожен третій рік захищав звання народного ансамблю України. У 2022 році Жолт Королович отримав премію ім. Клари Балог у галузі хореографічного мистецтва особисто від голови Закарпатської ОВА Віктора Микити та голови облради Володимира Чубірки. Не випадково батьки дітей, які танцюють у різновікових групах ансамблю народного танцю, наполягають на тому, щоби з їхніми дітьми заняття проводило подружжя Короловичів.
Питання про звільнення вищезгаданих керівників, а також про зняття угорських прапорів та угорськомовних написів на установах рада Мукачівської територіальної громади досі не розглядала. Про це ми дізналися від депутатів «КМКС» у раді. Зазначеною справою до теперішнього часу не займався і виконком. Таким чином, зняття прапорів, а також написів угорською Мукачівської футбольної академії, заснованої та утримуваною Угорщиною в Дерцені результат довільного рішення, йому не передувало жодне рішення ради.
За даними наших мукачівських джерел, причиною нинішніх показово здійснених антиугорських заходів може бути те, що мер втратив більшість у раді, частково через «КМКС». А Степан Шинк є головою фракції «КМКС». Однак, за даними журналіста Павла Федаки, мотивом того, що сталося, могло стати й те, що кількох членів родини Балог не впустили до Словаччини в пункті пропуску Ужгород. Там, нібито, повідомили, що їм заборонений в’їзд до Шенгенської зони на п’ять років.
Президентка Угорщини Каталін Новак та угорське МЗС також виступили з різкою заявою щодо цих дій.
Мукачівський осередок Товариства угорської культури Закарпаття спантеличений звільненням Іштвана Шінка, очільника фракції «КМКС» Мукачівської міської ради, з посади директора школи, без будь-якої реальної причини.
За сімнадцять років директорства Іштван Шінк здобув повагу вчительської та громадської спільноти Мукачева, а очолюваний ним навчальний заклад значно покращився за всіма показниками.
Вважаємо, що в нинішній складній ситуації звільнення директора не служить безперешкодній роботі угорськомовної школи та мирному співіснуванню між національностями.
Вимагаємо негайного перегляду цього необґрунтованого рішення.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Громадської організації «Товариства угорської культури Закарпаття.» (ГО «ТУКЗ-КМКС»)
та Громадська організація «Демократичної спілки угорців України» (ДСУУ) щодо Закону «Про національні меншини (громади) України»
13 грудня 2022 року Верховна Рада за підтримки 324 депутатів прийняла у другому читанні Закон України „Про національні меншини (громади) України”. Законодавці повністю проігнорували конструктивні пропозиції, внесені раніше угорськими та іншими організаціями нацменшин. Законодавство фактично посилює обмеження прав, які раніше були кодифіковані в законах „Про освіту” та „Про мову”, та додає нові. Наприклад, цей Закон не гарантує збереження місць компактного проживання національних меншин або використання національної символіки. Закон трактує права меншин виключно як права, які можуть бути реалізовані індивідуально особами, що належать до меншин, що позбавляє національні меншини (їх громади та організації) можливості реалізовувати будь-які політичні, освітні чи мовні права, які реалізовуються інституційно, а отже, й можливості впливати на власну долю.
На нашу думку, Закон у його нинішньому вигляді не є належним інструментом реалізації положень Конституції та відповідних міжнародно-правових зобов’язань України щодо захисту прав національних меншин в Україні. Прийнятий закон не забезпечує належного інституційного підґрунтя та правових механізмів для забезпечення та захисту прав національних меншин.
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
18 листопада відбулося чергове засідання Угорського постійного конгресу (Magyar Állandó Értekezlet (MÁÉRT), участь у якому взяло і Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС). По завершенню зустрічі учасники ухвалили та підписали резолюцію, відтак відбулася пресконференція віцепрем’єр-міністра Жолта Шемйена та Держсекретаря з питань національної політики Угорщини Арпаа Яноша Потапі.
У заключній резолюції учасники MÁÉRT визнали шокуючим і обурливим рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради, відповідно до якого скульптуру Турула, яку відновили у первісному вигляді у 2008 році, демонтували за скандальних обставин. Також визнали бентежним те, що центральні наративи, які негативно оцінюють Угорщину, поширюються на закарпатську угорську меншину, що, на жаль, тепер відчувається і від частини загалом толерантного місцевого населення.
Крім того, було висловлено занепокоєння, що ситуація закарпатських угорців останнім часом погіршилася: існуюча проблема обмеження мовних, освітніх та інших прав затьмарена війною та пов’язаними з нею проблемами, такими як, наприклад, розміщення сотень тисяч внутрішніх переселенців на Закарпатті.
Попри все це, однак, безперечно, оптимістично дивляться на те, що безпосередні бойові дії поки що оминули Закарпаття, і, незважаючи на труднощі, спричинені війною, основи життя на Закарпатті, якщо і з певними обмеженнями, але забезпечені, і, незважаючи на численні провокаційні прояви, міжнаціональний мир вдалося зберегти. Водночас помножилися проблеми закарпатських угорців – особливо тих, хто перебуває у соціально вразливому становищі чи має проблеми зі здоров’ям.
Учасники зустрічі досягли згоди, що особливу увагу слід і надалі приділяти збереженню угорськомовної освіти на Закарпатті – в рамках цього правового поля необхідно знайти спосіб якомога ширшого забезпечення навчання рідною мовою – а також продовжувати підтримувати підприємців-фермерів через програму економічного розвитку «Еган Еде».
Також висловили сподівання, що закарпатські угорці, переважна більшість яких сьогодні намагається долати життєві труднощі на батьківщині, з надією на мир, за підтримки Угорщини може і надалі залишатися національною спільнотою.
Віцепрем’єр-міністр, відповідальний за національну політику, Жолт Шемйен на пресконференції підкреслив, що понад 5 тисяч закордонних угорських установ (серед них і закарпатські) отримали певну допомогу.
«Наразі 225 тисяч угорських дітей отримують освітню допомогу, яку ми розширили на вихованців дошкільних навчальних закладів, і хоча ми страждаємо від воєнної та енергетичної кризи, є стратегічні сфери, де ми маємо наголосити, що не можемо давати задню у наших поставлених цілях щодо нації (підтримка сімей, працевлаштування, підтримка закордонних угорців тощо) », – підкреслив віцепрем’єр. «Ми радикально піднімемо суму освітньої допомоги», – заявив посадовець. Зараз це 22 тисячі форинтів на кожну дитину на навчальний рік, що з наступного року, відповідно до обіцянки, зросте в кілька разів. «Щодо Закарпаття, ми будемо допомагати родинам у такій формі збільшеною сумою вже з цього навчального року», – звернув увагу Жолт Шемйен.
Держсекретар з питань національної політики Арпад Янош Потапі в інтерв’ю кореспонденту нашого видання повідомив, що останніми днями Закарпаттю приділили особливу увагу. Члени Ради угорської діаспори та Угорського постійного конгресу одностайно стояли та стоять на боці закарпатських угорців. «Ми всі погоджуємося, що повинні підтримувати їх усіма можливими засобами та сприяти збереженню угорської громади, яка проживає на Закарпатті», – повідомив держсекретар. Він також звернув увагу на те, що угорці завжди були разом у найважчі періоди.
«Так було в 1989 році під час революції в Румунії, в Югославії, у Воєводині, значна частина угорців через війну виїхала з Хорватії до Угорщини», – нагадав Арпад Янош Потапі. «Для нас, угорців, де б ми не жили у світі, найважливіше, щоб якнайшвидше було припинення вогню та настав мир», — підсумував держсекретар.
«Прикро, що через війну Закарпаття та угорці, які там проживають, зараз перебувають у найважчій ситуації з усіх закордонних угорських меншин», – висловив занепокоєння голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович.
«Крім того, вони борються і стикаються з проблемами, які не можуть самотужки вирішити. Дякуємо, що Угорщина надає пріоритет закарпатським угорцям! Це величезна допомога для нашої громади, що може розраховувати на підтримку не лише Угорщини та Карпатського басейну, а й угорців усього світу», – наголосив очільник організації.
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Мукачівський осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) із подивом констатував, що скульптурну композицію орла-турула, один із символів міста, по-варварськи демонтували з бастіону мукачівського замку. Це тим більш незрозуміло ще й тому, що його встановлення свого часу було ініційоване самим керівництвом міста.
Керівництво та члени нашої організації вважають обурливим, що у зв’язку з цим не було ніяких заяв, з цього приводу не поцікавилися думкою ані громадськості, ані наших депутатів, ані делегованих нами членів виконавчого комітету.
Наша організація розцінює це як спаплюження нашого спільного історичного минулого, як спробу порушити традиційно мирне співіснування представників різних національностей на Закарпатті.
