Напередодні виборів до Європарламенту Польща виділить понад 3 мільярди злотих на підсилення кібербезпеки після атаки на державне медіа РАР, у якій уряд підозрює росію.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на міністра цифровізації Кшиштофа Гавковського.
У Польщі вибори до Європарламенту відбудуться 9 червня, тож влада пильнує за можливими спробами росії втрутитися в голосування.
“Побоювання посилилися в п’ятницю, коли на сайті РАР з’явилася фейкова новина про мобілізацію”, – зазначили в агентстві.
Варшава неодноразово звинувачувала Москву в спробах дестабілізувати Польщу через роль країни в постачанні військової допомоги Україні. Росія відкидає ці звинувачення.
“Ми хочемо виділити понад 3 мільярди злотих на “Кіберщит”. Сьогодні Польща – на передовій у кіберборотьбі з росією. На Польщу націлено більшість атак”, – заявив на пресконференції Кшиштоф Гавковський.
За його словами, за неділю-понеділок Польща відбила кілька кібератак на критичну інфраструктуру.
“Російська Федерація має одну мету – дестабілізувати ситуацію й забезпечити вигоду силам, що підтримують розкол ЄС”, – сказав Гавковський.
31 травня посольство рф у Варшаві заявило, що не знало про атаку на РАР, і відкинуло звинувачення в спробах дестабілізувати Польщу.
Польська влада також вважає, що Росія пов’язана з підривними акціями й підпалами на території країни, й заявляє, що таємні служби рф активно намагаються збирати інформацію про постачання зброї до України.
Уряд Польщі оголосив про поновлення роботи комісії для розслідування російського впливу.
Відповідно до Закону про національні надзвичайні ситуації може бути автоматично припинене надзвичайного стану в країні, якщо тільки протягом 90 днів до річниці його оголошення президент не опублікує у Федеральному реєстрі і не передасть Конгресу повідомлення про продовження НС.
Річниця припадає на 1 квітня 2024 року. Тож Байден повідомив, що він продовжує дію надзвичайного стану після цієї дати.
„Значна шкідлива кібердіяльність, що походить або спрямовується від осіб, які перебувають повністю або частково за межами Сполучених Штатів, продовжує становити незвичайну і надзвичайну загрозу національній безпеці, зовнішній політиці та економіці Сполучених Штатів. Тому я вирішив, що необхідно продовжувати надзвичайний стан у країні”, – йдеться у заяві Байдена.
Відповідно до законодавства США, влада країни може на цій підставі запроваджувати санкції проти всіх організаторів кібератак на Сполучені Штати, а Мінфін – блокувати рахунки порушників.
США і Данія оголосили про партнерство з метою зменшення вразливості та зміцнення стійкості критичної інфраструктури України до кіберзагроз, що реалізується через проєкт USAID.
Як повідомляє посольство США в Україні, Данія інвестує в проєкт 2,8 млн доларів США (20 мільйонів данських крон).
„В Україні існує величезна потреба в побудові стійкішої цифрової інфраструктури. Росія використовує кібератаки, щоб порушити роботу критичної інфраструктури і тим самим підривати довіру до влади. Ось чому в тісній співпраці зі США ми виділяємо 20 мільйонів крон (2,8 млн дол.) на кібербезпеку України”, – заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен.
Посол США в Україні Бріджит Брінк наголосила, що розширення можливостей України у сфері кібербезпеки критично необхідне для забезпечення захисту органів влади та об’єктів критичної інфраструктури від численних кібератак, які Росія спрямовує проти України.
„Вітаю рішення Данії інвестувати 2,8 млн дол. у проєкт USAID „Кібербезпека критично важливої інфраструктури України” та сподіваюся на нашу плідну співпрацю, щоб допомогти Україні протистояти російській агресії в кіберпросторі”, – зазначила вона.
Проєкт USAID „Кібербезпека критично важливої інфраструктури України” відіграє важливу роль від початку повномасштабного вторгнення, забезпечуючи державні установи та об’єкти критичної інфраструктури інструментами та експертними знаннями, необхідними для безперебійної діяльності та задоволення потреб українців. За його сприяння було започатковано співпрацю між Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України та Агентством США з кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA).
Сполучені Штати пишаються партнерством із Данією та Новою Зеландією в рамках проєкту USAID „Кібербезпека критично важливої інфраструктури України” та сподіваються на продовження тісної співпраці. Приєднавшись до цього проєкту, Данія висловлює свою підтримку українському народу, допомагаючи захищати Україну від кібератак.
На початку 2023 року свій внесок у програми зробила Нова Зеландія, інвестувавши в 0,49 млн доларів США.
??FM @larsloekke: “The rebuilding of Ukraine can’t wait till the war is over. Happy to announce that Denmark will open embassy office in #Mykolaiv this week. We’ve been given a special responsibility for the city and region – and we take it upon us.” #StandWithUkraine ?? pic.twitter.com/5I8WYlHQln
The US Congress has approved a bill to extend the funding of the country's government for 45 days (until November 17) without providing aid to Ukraine, according to the vote broadcast on the website of the upper house of the Congress:https://t.co/KxqKAGmlCdpic.twitter.com/7q38pU3TMi
Японія та Асоціація держав Південно-Східної Азії планують посилити співпрацю у сфері кібербезпеки на тлі зростання регіонального впливу Китаю. Про це повідомляє KYODO, посилаючись на джерела в японському уряді.
Зацікавлені сторони, в тому числі неурядові організації, підпишуть угоду в Токіо на цьому тижні напередодні саміту в японській столиці в грудні, присвяченого 50-річчю дружби і співробітництва між Японією та АСЕАН.
За їхніми словами, угода, яка передбачає посилення співпраці між Японією і країнами АСЕАН у сфері кібербезпеки, буде включена до спільної заяви на грудневому саміті.
Уряд Японії надає підтримку в підготовці фахівців з урядів країн-членів АСЕАН через навчальні програми в Азійсько-Японському центрі розвитку потенціалу кібербезпеки у Бангкоку, який працює під керівництвом Міністерства внутрішніх справ і комунікацій Японії.
Останніми роками кібератаки, спрямовані на компанії і приватні організації, привертають увагу в усьому світі: Китай підозрюють у причетності до деяких із них.
Японія та АСЕАН прагнуть посилити можливості як державного, так і приватного секторів протидіяти таким кібератакам.
На зустрічах, запланованих у Токіо, фірми АСЕАН, що займаються кібербезпекою, розкажуть японським компаніям про свій бізнес із метою налагодження нових партнерських відносин.
Міністр цифрових технологій Японії Таро Коно планує взяти участь у зустрічі, в той час як урядовці, які займаються питаннями кібербезпеки, також проведуть політичні зустрічі.
Прем’єр-міністр Фуміо Кішіда представив комплексну ініціативу Японії та АСЕАН з розвитку зв’язків минулого місяця в Індонезії, де він взяв участь у саміті АСЕАН. Програма включає зобов’язання Японії допомогти членам АСЕАН “оцифрувати” їхню інфраструктуру та посилити кібербезпеку, серед інших заходів.
До складу АСЕАН входять Бруней, Камбоджа, Індонезія, Лаос, Малайзія, М’янма, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд і В’єтнам.
