Діалог призведе до реформ у важливих сферах, зокрема щодо надійності документів для подорожей, управління кордонами, міграції та притулку.
Єврокомісія розпочинає діалог з Вірменією щодо лібералізації візового режиму. Про це повідомила пресслужба ЄК у вівторок, 23 липня.
„У продовження рішення Ради із закордонних справ, Єврокомісія запускає з Вірменією діалог щодо лібералізації візового режиму. Цей процес допоможе Вірменії досягти довгострокової мети – безвізового режиму з ЄС”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що діалог призведе до реформ у важливих сферах, зокрема щодо надійності документів для подорожей, управління кордонами, міграції та притулку, громадського порядку, міжнародних відносин, а також у питаннях, пов’язаних з фундаментальними правами.
З 2014 року між Європейським Союзом і Вірменією діє угода про спрощення візового режиму.
За призначення фон дер Ляєн проголосував 401 депутат Європарламенту, проти – 284, 15 депутатів утримались, а ще сім голосів визнали недійсними. Для переобрання голова Єврокомісії мала набрати мінімум 361 голос.
Голосування було таємним, тому до останнього не було відомо, чи вдасться голові Єврокомісії отримати достатньо підтримки для перепризначення.
Представники єврогрупи „Лівих” перед тим пропонували відкласти голосування за фон дер Ляєн, пославшись на рішення Суду ЄС стосовно її ролі в закупівлі вакцин проти коронавірусу, але переважна більшість депутатів виступила проти.
Варто зазначити, що Фон дер Ляєн очолювала низку міністерств і німецькому уряді у 2005–2019 роках, зокрема Міністерство у справах сім’ї, людей похилого віку, жінок та молоді, Міністерство праці та соціальних питань, Міністерство оборони. Після цього почала кар’єру у структурах ЄС, посівши у 2019 році посаду президента Єврокомісії, яку очолювала до переобрання у 2024 році.
Європейська комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для осіб, які рятуються від російської агресії проти України, ще на один рік – з 5 березня 2025 року до 4 березня 2026 року. Це рішення обумовлене подовженням російських атак на цивільну та критично важливу інфраструктуру в Україні, а отже і відсутністю безпечних умов для повернення людей в країну. Про це повідомила пресслужба Європейської комісії у вівторок 11 червня.
Основною метою продовження тимчасового захисту є забезпечення стабільності та безпеки для майже 4,2 мільйона українців, які вже користуються цим статусом у країнах ЄС. Директива про тимчасовий захист надає українцям право на проживання, доступ до ринку праці, житло, соціальну, медичну та іншу допомогу. ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року, і вона була автоматично продовжена на один рік, а потім знову продовжена до 4 березня 2025 року.
Правовою підставою пропозиції Єврокомісії є стаття 4(2) Директиви про тимчасовий захист, яка дозволяє Раді, на основі пропозиції Комісії, продовжити захист на строк до одного року. Мережа Плану ЄС із забезпечення готовності до міграції та кризових ситуацій, а також платформа солідарності з Україною, продовжать свою діяльність із забезпечення загальної ситуативної обізнаності про міграційні наслідки вторгнення росії в Україну.
[type] => post [excerpt] => Європейська комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для осіб, які рятуються від російської агресії проти України, ще на один рік – з 5 березня 2025 року до 4 березня 2026 року. Це рішення обумовлене подовженням російських атак на цивіль... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1718212980 [modified] => 1718208566 ) [title] => Єврокомісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українців ще на рік [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=115936&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 115886 [uk] => 115936 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 106532 [image] => Array ( [id] => 106532 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1.jpg [original_lng] => 125116 [original_w] => 700 [original_h] => 370 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1-300x159.jpg [width] => 300 [height] => 159 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1.jpg [width] => 700 [height] => 370 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1.jpg [width] => 700 [height] => 370 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1.jpg [width] => 700 [height] => 370 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1.jpg [width] => 700 [height] => 370 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1.jpg [width] => 700 [height] => 370 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 3777 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 106532 [_edit_lock] => 1718197776:3 [_edit_last] => 3 [_oembed_871ca05217027d57419a3f1f4d616342] =>
Європейська комісія рекомендуватиме вже у червні розпочати переговори про вступ до ЄС України та Молдови – до того, як Угорщина візьме на себе головування у блоці.
Про це пише Financial Times із посиланням на три джерела.
Єврокомісія наполягає на тому, щоб офіційні переговори розпочалися з Києвом та Кишинівом цього місяця, щоб дати обом країнам позитивний сигнал про їхні прагнення вступити до ЄС. У п’ятницю вона оголосить, що Україна тепер відповідає раніше невиконаним критеріям, включаючи антикорупційні заходи, обмеження політичного лобіювання, правила декларування активів для державних чиновників та захист мов, які використовуються національними меншинами.
Рекомендація Брюсселя вимагає одностайності з боку урядів ЄС, і очікується, що Угорщина буде заперечувати через ситуацію з правами угорської меншини в Україні.
Угорщина прийме головування в Євросоюзі 1 липня, що дасть їй додаткові важелі впливу щодо порядку денного зустрічей, на яких обговорюються питання, пов’язані з Україною. Бельгія, нинішній голова ЄС, сподівається домогтися одностайності та провести перший раунд переговорів про вступ 25 червня.
Кандидат на посаду президента Єврокомісії від Партії європейських соціалістів Ніколя Шміт (Люксембург) заявив, що Європа має й надалі потужно підтримувати Україну та продовжувати інвестиції у спільну оборону.
Про це він заявив під час дебатів кандидатів на посаду голови Єврокомісії, у яких узяли участь чинна очільниця ЄК Урсула фон дер Ляєн та представники партій Європарламенту, передає кореспондент Укрінформу.
«Я б і не хотів так багато інвестувати в оборону та допомогу українцям, але… ми не обирали загрозу від Росії та фашистського режиму Москви. І для нашої безпеки надзвичайно важливо захищати цінності і надалі інвестувати в оборону», – сказав кандидат.
Політик зауважив, що подальше фінансування оборонної та військової сфери важливе, однак Євросоюз також має вкладатись у спільну соціальну цілісність, тому що поняття безпеки та внутрішньої згуртованості тісно взаємопов’язані.
«Ви маєте побачити, що відбувається щодня в Україні. Бомбардують дітей, бомбардують лікарні, цивільні інституції, будинки. Щодня знищують житло в Україні. Якщо ми не будемо підтримувати Україну, … росіяни дійдуть до наших кордонів», – наголосив Шміт.
Він додав, що Росія вже трансформувала свою економіку у воєнну і спрямовує всі кошти на оборону. Водночас Путін продовжує говорити про мир лише на своїх умовах, де не має місця переговорам. Європа не може підтримати таку угоду, наголосив кандидат.
Як повідомлялося, 6-9 червня 2024 року в усіх країнах ЄС відбудуться вибори до Європейського парламенту, які стануть визначальними для формування ключових напрямків внутрішньої та зовнішньої політики ЄС на наступні роки.
[type] => post [excerpt] => Кандидат на посаду президента Єврокомісії від Партії європейських соціалістів Ніколя Шміт (Люксембург) заявив, що Європа має й надалі потужно підтримувати Україну та продовжувати інвестиції у спільну оборону. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1716497063 [modified] => 1716497065 ) [title] => Кандидат у президенти Єврокомісії: Треба підтримувати Україну, щоб росіяни не дійшли до наших кордонів [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=113915&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 113949 [uk] => 113915 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 113916 [image] => Array ( [id] => 113916 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364.jpg [original_lng] => 80159 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1716486268:3 [views_count] => 2802 [_thumbnail_id] => 113916 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [translation_required_done] => 1 [_oembed_871ca05217027d57419a3f1f4d616342] =>
Обранець глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн на прибуткову посаду представника малих і середніх підприємств вирішив відмовитись від роботи за кілька годин до першого робочого дня через звинувачення у фаворитизмі.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство Reuters.
Призначення німецького депутата Європарламенту Маркуса Піпера на цю посаду викликало критику рішення фон дер Ляйєн з боку членів Єврокомісії та Європейського парламенту.
„Президентка водночас поважає та шкодує про рішення Маркуса Піпера не обійняти посаду представника з питань малого та середнього бізнесу з 16 квітня, як було заплановано. Маркус Піпер є перевіреним експертом із малих та середніх підприємств і переміг у багатоетапному процесі відбору”, – сказав речник фон дер Ляєн у понеділок увечері.
Опоненти фон дер Ляєн в інших партіях вказували на повідомлення ЗМІ про те, що Єврокомісія відхилила двох інших кандидатів, які мали кращі результати, ніж Піпер, у початковому процесі відбору на посаду.
Минулого тижня Європейський парламент схвалив текст із закликом до комісії скасувати призначення Піпера.
Піпер заявив німецькій газеті Handelsblatt у понеділок, що його призначення також було ускладнене протидією з боку єврокомісара Франції Тьєррі Бретона, який керує промисловою політикою ЄС.
„На цей момент я не бачу можливості виконати законні очікування, пов’язані з посадою”, – цитує газета слова Піпера.
Прессекретар фон дер Ляєн сказав, що голова Єврокомісії призупинила повторне відкриття процедури відбору на цю посаду до закінчення виборів до Європейського парламенту в червні, після яких буде сформований новий Європейський парламент і комісія.
[type] => post [excerpt] => Обранець глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн на прибуткову посаду представника малих і середніх підприємств вирішив відмовитись від роботи за кілька годин до першого робочого дня через звинувачення у фаворитизмі. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1713258180 [modified] => 1713257637 ) [title] => Новий представник фон дер Ляєн відмовився від посади після критики у фаворитизмі [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=109935&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 109935 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 109936 [image] => Array ( [id] => 109936 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/696118.jpg [original_lng] => 17106 [original_w] => 760 [original_h] => 498 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/696118-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/696118-300x197.jpg [width] => 300 [height] => 197 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/696118.jpg [width] => 760 [height] => 498 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/696118.jpg [width] => 760 [height] => 498 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/696118.jpg [width] => 760 [height] => 498 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/696118.jpg [width] => 760 [height] => 498 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/696118.jpg [width] => 760 [height] => 498 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1713246838:3 [_thumbnail_id] => 109936 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 1969 [translation_required_done] => 1 [_oembed_871ca05217027d57419a3f1f4d616342] =>
Європейська комісія 12 березня офіційно представила Раді ЄС пропозиції щодо проєкту переговорних рамок – документів, які містять керівні принципи проведення переговорів про вступ, – для України та Молдови.
Про це йдеться в повідомленні Єврокомісії.
Проєкти переговорних рамок для України та Молдови ґрунтуються на досвіді попередніх розширень та поточних переговорів про вступ, „інтегрують переглянуту методологію розширення і враховують розвиток законодавства ЄС”, зазначив виконавчий орган Євросоюзу.
Ці документи для обох країни складаються з трьох частин: 1) принципи, що регулюють переговори про вступ, 2) зміст переговорів і 3) процедура переговорів.
Тепер Рада ЄС має розпочати внутрішнє обговорення проєктів і схвалити їх. Після цього держава, що головує в Раді, представить узгоджену спільну позицію ЄС на першій міжурядовій конференції з кожною країною, що ознаменує формальний початок переговорів щодо вступу.
За даними ЗМІ, схвалення переговорних рамок може затягнутись на кілька місяців і статись уже після виборів до Європарламенту в червні.
Avec @MfaEgypt et @AymanHsafadi, nous sommes résolument engagés à renforcer notre coopération sur l’aide humanitaire, la libération des otages et sur les sujets politiques que nous voulons porter à l’ONU.
Russia has to get moving. Too many people ere DYING, thousands a week, in a terrible and senseless war - A war that should have never happened, and wouldn’t have happened, if I were President!!!
Donald Trump Truth Social 04/11/25 09:35 AM
— Donald J. Trump Posts From His Truth Social (@TrumpDailyPosts) April 11, 2025
Віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс у п’ятницю, 8 березня, прибув із візитом до Києва. Про це він повідомив у своєму акаунті в Х.
«Велика честь повернутися в Україну, яка мужньо дає відсіч жорстокій і незаконній агресії росії, як і знову висловити непохитну підтримку Євросоюзу. Україна, її народ, уже зробили свій чіткий вибір, що б не мав на думці Кремль. Їхнє майбутнє в Європі», – написав він та опублікував світлину із київського вокзалу.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова згодом також опублікувала фото із Домбровскісом біля памятнику княгині Ользі у Києві.
Zelenskyy will arrive today on an official visit to Turkey
The presidential office said that Zelenskyy is scheduled to meet Erdogan to discuss the peace formula, the organization of the Peace Summit, the safety of navigation in the Black Sea, global food stability and the… pic.twitter.com/rcmP31YCw6
Congratulations to Hungary on taking over the Presidency of the EU. I wish @HU24EU effectiveness in promoting our shared European values, goals, and interests. While advancing on its path to the EU, Ukraine is ready to contribute to these efforts and strengthen our Europe.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) July 1, 2024
Acabo de llegar a Ucrania. 3 años ya de guerra injusta e injustificable.
Tenemos que conseguir que éste sea el año de la paz. Una paz justa que garantice la soberanía y la libertad de los ucranianos. España les apoya en ello. pic.twitter.com/2lwcQQwD7F
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
I met with Her Royal Highness The Princess Royal, Princess Anne. This is the first visit of Her Royal Highness to Ukraine since our independence was reinstated and it was symbolic that our meeting took place at such a historic site as Saint Sophia Cathedral in Kyiv.
Верховна Рада на засіданні у п’ятницю схвалила в цілому законопроєкт №10337 про доброчесний лобізм, що було однією з додаткових вимог Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ України до ЄС.
За проєкт №10337 проголосували 236 депутатів з 226 необхідних, схваливши його в цілому.
Ухвалення закону про лобізм було однією з чотирьох додаткових вимог Єврокомісії, сформульованих у звіті про розширення у листопаді 2023 року. Водночас його критикували за те, що норми проєкту можуть стати перешкодою для доброчесної діяльності експертних громадських організацій, які просувають ті чи інші реформи.
Закон визначає правові рамки лобістської діяльності в Україні, права та обов’язки суб’єктів; передбачає створення при НАЗК Реєстру прозорості, звітування тих, кого визначено як суб’єктів лобіювання, і контроль за дотриманням ними правил лобіювання.
Закон має набути чинності через 2 місяці після запуску Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року.
ГО „Центр протидії корупції” перед голосуванням висловила позицію, що проєкт у поточному вигляді не вирішує проблему лобізму через окремих депутатів і радників у владних структурах.
Депутатка від опозиційної „Європейської солідарності” Ірина Геращенко зазначила, що перед другим читанням врахували деякі поправки, на яких наполягали громадські організації, але не всі, „тому є загроза різночитання певних норм”.
Голова Комітету ВР з питань правової політики від „Слуги народу” Денис Маслов заявив, що перед голосуванням у другому читанні „переглянули суть лобіювання” і ключовим маркером лобізму визначили комерційний інтерес.
„Визначальним для того, чи буде вплив особи на ухвалення нормативно-правового акту вважатися лобіюванням, стане наявність у неї комерційного інтересу”, – зазначив він.
Просувати інтереси через лобістів не можна буде політичним силам, медіа, релігійним організаціям, кандидатам на виборах.
Також, за його словами, внаслідок поправок спростили звітність для суб’єктів лобіювання: не потрібно буде зазначати точні фінансові показники, але потрібно буде звітувати про свої зустрічі з топ-посадовцями.
[type] => post [excerpt] => Верховна Рада на засіданні у п’ятницю схвалила в цілому законопроєкт №10337 про доброчесний лобізм, що було однією з додаткових вимог Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ України до ЄС. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1708710480 [modified] => 1708705187 ) [title] => Рада схвалила проєкт про лобізм, який є однією з вимог Єврокомісії [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=104584&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 104584 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 104585 [image] => Array ( [id] => 104585 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152.jpg [original_lng] => 90220 [original_w] => 1473 [original_h] => 834 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152-300x170.jpg [width] => 300 [height] => 170 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152-768x435.jpg [width] => 768 [height] => 435 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152-1024x580.jpg [width] => 1024 [height] => 580 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152.jpg [width] => 1473 [height] => 834 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152.jpg [width] => 1473 [height] => 834 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/a89b923-articleimage-192152.jpg [width] => 1473 [height] => 834 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1708698022:3 [_thumbnail_id] => 104585 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 1850 [translation_required_done] => 1 [_oembed_871ca05217027d57419a3f1f4d616342] =>
Європейський Союз має інтегрувати оборонну промисловість Києва до структур безпеки блоку, оскільки Україна – майбутній член Євросоюзу.
Про це заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час промови в Європарламенті.
„Заглядаючи у майбутнє, ми повинні розглядати обороноздатність України як частину нашої власної обороноздатності. Ми повинні думати про оборонну промисловість України як частину нашої власної оборонної промисловості”, – сказала вона.
За її словами, Україну залучили до підготовки оборонно-промислової стратегії ЄС. Це перший крок, який має призвести до інтеграції України до деяких із оборонних програм, за потреби за згодою Європейського парламенту та Євроради.
„Це не лише допоможе нам задовольнити оборонні потреби України, але також сприятиме зближенню та спільному плануванню між нашими збройними силами та оборонною промисловістю. Україна – майбутній член нашого Європейського Союзу. Тому вона має стати набагато ближчою до нас і в галузі оборони”, – додала Урсула фон дер Ляєн.
Снаряди для України
Як зазначила голова Єврокомісії, наразі країни підготували понад 40 тисяч українських солдатів.
„Наш Союз і держави-члени мобілізували військову техніку на суму 28 млрд євро. Європейська оборонна промисловість збільшила потужності з виробництва боєприпасів на 40%. До наступного місяця ми поставимо понад півмільйона артилерійських снарядів. До кінця року понад 1 мільйон. Але цього, звичайно, недостатньо”, – додала вона.
Війна за свободу
Урсула фон дер Ляєн у своїй промові заявила, що Путін не може зрозуміти: якщо дати людям вибір, вони оберуть свободу.
„Він не може зрозуміти, що боротьба українців відрізняється від боротьби російських солдатів, чиї життя Путін безжально перемелює заради минулого і майбутнього, що давно минуло, яке ніколи не зможе існувати. Жертва України – прямо протилежна. Чому вони б’ються? Тому що вони борються, працюють за щось екзистенційне і властиве людському стану. Ось чому воля України не просто сильніша, ніж у Росії, вона принципово інша за своєю природою та характером. І ось цього Путін ніколи про нас не зрозуміє”, – сказала вона.
За її словами, вторгнення Путіна було не лише моральним, а й стратегічно неправильним.
„Замість повалення Києва, поділу ЄС та ослаблення НАТО, по всіх пунктах відбулося прямо протилежне. За підтримки ЄС та наших союзників Україна не тільки стійко вистояла проти більшої країни, сильнішої армії та більшої економіки. Але вона повернула собі більше половини території, яку Росія окупувала з початку цього конфлікту. Минулої зими вони відобразили наступ росіян – і роблять те саме зараз”, – додала глава Єврокомісії.
Вона впевнена, що неприборканий дух свободи має пам’ятати тут, у Європі та в усьому демократичному світі на цьому етапі війни. „Немає часу для вагань. Послання, надіслане Європою на засіданні Європейської ради минулого тижня, було кришталево ясним, і дозвольте мені повторити його тут: Європа буде на боці України щодня війни і щодня після неї”, – сказала вона.
Прогрес України
Урсула фон дер Ляєн контраст із ситуацією лише десять років тому. „У той час проросійський режим в Україні приймав авторитарні закони і вбивав протестувальників на вулицях. Сьогодні країна щойно прийняла нове законодавство, яке розширює права національних меншин, покращує судову систему та забезпечує систему стримувань та противаг влади”, – зазначила вона.
За її словами, саме це призвело Брюссель до початку переговорів про вступ. „І цей прогрес відбувається не тільки тому, що цього вимагає Європа. Це глибоке бажання народу України. Україна – це Європа, тому що Європа – у серцях та умах українців. І незабаром Україна також буде в нашому Союзі”, – сказала глава Єврокомісії”, – сказала вона.
Урсула фон дер Ляєн завершила свою промову гаслом: „Слава Україні, і хай живе Європа”.
