Чеська Республіка планує створити тимчасове дипломатичне представництво на Закарпатті, яке замінить Київське посольство та консульство у Львові, які закрилися наприкінці лютого. Про це інформагентству CTK повідомили в пресслужбі МЗС Чехії.
Речниця міністерства закордонних справ Чехії Анета Коварова розповіла, що з 16 березня консульства Чехії відкрили в Перемишлі, Польща, і в Кошице, Словаччина. Співробітники консульства в Кошицях кілька разів на тиждень їздять в Ужгород для прийому клієнтів. Зараз чехи шукають відповідну будівлю в Ужгороді, де найближчим часом планують відкрити дипломатичне представництво.
«Ми плануємо створити умови, щоби наші співробітники працювали в Ужгороді. Зараз ми шукаємо місце для офісу», – зазначила Анета Коварова.
«Консульство Чехії в Ужгороді працюватиме з розширеним штатом, і незабаром до нього долучиться посол Радек Матула», – повідомила речниця МЗС.
Питання відкриття дипломатичного представництва Чехії в Ужгороді минулого тижня під час зустрічі обговорили заступник міністра закордонних справ Чехії Мартін Смолек та голова Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко.
За словами Анети Коварової, консульство Чехії в Ужгороді займатиметься питаннями біженців та надаватиме допомогу чеським організаціям і громадянам, які діють в Україні.
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала у середу заявив, що кількість українських біженців у Чехії вже перевищила 300 тисяч. Близько 220 тисяч із них уже отримали спеціальну візу, яка дає право на тимчасове перебування в країні. Українські біженці отримують фінансову допомогу, житло та пільги від чеської держави, можуть також працювати без особливого дозволу.
У четвер, 3 лютого, відбулося Перше пленарне засідання чергової ХVІ сесії міської ради VІІІ скликання. На порядку денному в міських обранців було кілька десятків різних питань.
Розпочалося засідання – із урочистостей. Почесне звання «Мати-героїня» присвоєно указом Президента України 14 грудня 2021 року №655/2021 двом ужгородкам – Андріані Данюк, матері 8 дітей, та Наталії Кодриш, матері 7 дітей. Міський голова Богдан Андріїв привітав жінок та вручив їм посвідчення та нагрудні знаки.
Відтак депутати взялися за розгляд порядку денного. Зокрема затвердили кілька міських програм та внесли зміни вже в існуючі.
До прикладу, затвердили Програму матеріально-технічного забезпечення Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 2022-2024 роки. На реалізацію програми протягом 3 років передбачено 2,1 млн грн – по 700 тисяч грн щороку. Також проголосували за Програму підтримки управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на 2022 рік. На реалізацію програми передбачено 1 млн грн.
Підтримали і Програму демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою в Ужгороді на 2022-2024 роки. У разі недодержання, або невикористання норм Порядку розміщення зовнішньої реклами, паспорту прив’язки тимчасової споруди, готується проєкт рішення виконавчого комітету міської ради щодо їхнього демонтажу. На виконання Програми на цей рік передбачено – 735 тисяч грн.
Також на сьогоднішній сесії Ужгородської міської ради депутати внесли зміни до низки міських програм: розвитку нефрологічної та гемодіалізної служби на 2018-2022 роки; фінансової підтримки закладів первинного, вторинного рівня медичної допомоги та їх розвиток у місті Ужгород на 2020-2023 роки; розвитку земельних відносин та охорони земель у м. Ужгород на 2020-2022 роки; комплексної Програми відновлення історичного центру м. Ужгорода на 2021-2023 роки тощо.
Не оминули і проект рішення про прийняття на баланс міста Ужгородської дитячої залізниці та колишньої Ужгородської районної лікарні.
Проголосували й за те, щоб перейменувати КНП «Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області» на комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради. Також змінили місцезнаходження закладу на адресу: місто Ужгород, вулиця Минайська, будинок 71. Виконуючим обов’язки директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» до призначення керівника (директора) призначили Олега Голуба.
Прийняли у комунальну власність й ужгородську дитячу залізницю. Депутати надали згоду на прийняття для подальшого використання за цільовим призначенням без права відчуження в приватну власність та з метою залучення інвестицій в її функціонування та розвиток.
Виділили на цій сесії також кошти на лікування. 67 тисяч гривень матеріальної допомоги із бюджету міста отримають четверо ужгородців.
Відтак міські обранці проголосували за компромісний проєкт урбан-парку «Перемога» («Кірпічка»), запропонований громадськістю. Зокрема, у пункті 1 Договору зазначено, що на нове будівництво урбан-парку на території парку «Перемога» в Ужгороді визначити площу що не перевищує 1,4 га, термін дії договору суперфіцію – до 1 листопада 2022 року, земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням, після завершення будівництва припинити договір суперфіцію і передати новозбудовані елементи благоустрою на баланс департаменту міської інфраструктури, залучити у процесі робіт фахівця-орнітолога.
Окрім того, депутати підтримали ряд критичних зауважень на виконання домовленостей, які були досягнуті напередодні з представниками ініціативної групи «Кірпічка». Варто зазначити, що на реалізацію даного проєкту з держбюджету передбачено 70 млн грн.
У четвер, 16 грудня, відбулося перше пленарне засідання чергової сесії Ужгородської міської ради VІІІ скликання. У сесійній залі зареєструвалося 37 депутатів. Після спільного засідання депутатських комісій міські обранці перейшли до розгляду порядку денного.
Насамперед проголосували за кілька міських програм: економічного і соціального розвитку м.Ужгород за січень-вересень 2021 року; Програму економічного і соціального розвитку Ужгородської міської територіальної громади на 2022 рік; Програму підтримки державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9) » на 2022 рік; Програму сприяння діяльності 3-го стрілецького батальйону військової частини 3002 Національної гвардії України на 2022 рік; Програму, яка передбачає придбання 10 автобусів, оснащених електродвигунами та 10 зарядних станцій. Реалізовуватиметься вона на умовах співфінансування за кошти бюджету Ужгородської міської територіальної громади – 40% та державного бюджету – 60%. Загальна вартість Програми – понад 98 млн грн.
Також було внесено зміни до низки вже існуючих програм: боротьби з онкологічними захворюваннями на 2018-2022 роки, яку збільшили на 450 тис. грн (до 5 млн гривень фінансування для подальшого забезпечення відпуску ліків за рецептами); Програми відновлення історичного центру м. Ужгорода на 2021 – 2023 роки (виділення близько 8 млн грн на історико-культурний центр «Совине гніздо»); Програми реконструкції та капітального ремонту мережі зовнішнього освітлення міста Ужгород на 2021 – 2023 роки тощо.
Варто зазначити, що на цій сесії депутати підтримали збільшення розміру статутного капіталу кількох комунальних підприємств Ужгорода.
Йдеться про Водоканал – на 988,3 тис. грн; Ужгородський муніципальний транспорт – на 20 млн 903,6 тис. грн; Комунальне автотранспортне підприємство-072801 – на 8 млн 41 тис. 779, 27 грн.
Далі депутати проголосували за прийняття коштів із державного бюджету в бюджет Ужгородської міської територіальної громади. Мова про 22,1 млн грн субвенції на капітальний ремонт в Ужгороді вулиці Болгарської та 10 млн грн на капітальний ремонт районної лікарні на вулиці Минайській, яка нещодавно перейшла на баланс міської ради.
Не оминув міський голова Богдан Андріїв скандальне рішення прийняте депутатами напередодні.
Як вже писав «Карпатський об’єктив», йдеться про передачу зеленої зони біля кардіодиспансера (дві земельні ділянки на вулиці Тімірязєва біля цвинтаря) під гаражі. Не зважаючи на суспільний резонанс, депутати підтримали цей проект рішення на минулому засіданні майже одноголосно. Не голосували лише п’ятеро – Валентин Штефаньо, Олександр Волосянський, Віктор Качур, Євген Прозор, Богдан Андріїв.
Нині ж на сесії міський голова оголосив про накладення вето на прийняття цього рішення, яке депутати не подолали. Тож ці земельні ділянки залишаться у власності Ужгородської міської територіальної громади.
3-го листопада в Ужгороді за круглим столом відбулося обговорення заборон і непорозумінь щодо мовного закону за участі керівниці Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, представників офісу мовного омбудсмена, очільників організацій закарпатських національних меншин та представників відповідних департаментів Закарпатської облдержадміністрації. Київська делегація організувала зустріч у рамках кількаденного візиту на Закарпаття, основною темою якої було обговорення та роз’яснення положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан окреслила мету обговорення. За її словами, у суспільстві виникла низка питань щодо мовного законодавства, з якими пов’язані певні непорозуміння.
– Наше завдання – зрозуміти реальну ситуацію, порівняти окремі пункти закону з міжнародними зобов’язаннями країни. Ми намагаємося зрозуміти, що стало причиною обурення, і або пояснимо непорозуміння щодо певних статей закону, або запропонуємо поправки з цього приводу, – зазначила Олена Богдан.
Напередодні, протягом 13-15 вересня, делегація відвідала Закарпаття для того, щоб дізнатися, що турбує угорську меншину, якою вона бачить ситуацію із дотриманням прав національних меншин (в тому числі угорської) в Україні, які існують шляхи вирішення проблеми.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь не зміг бути присутнім на зустрічі, оскільки брав участь у засіданні погоджувальної комісії Верховної Ради для обговорення законів, що готуються, тому до засідання за круглим столом долучився представник мовного омбудсмена Андрій Вітренко. Він також удруге відвідав нашу область разом зі своїми колегами та наголосив на актуальності діалогу з меншинами.
Після цього учасники перейшли до обговорення конкретних тем та проблемних питань.
Один із коментарів був про те, чи повинні виступи іноземними мовами супроводжуватися державною мовою на публічних заходах? У відповідь прозвучало: якщо захід організовують державні та комунальні установи, переклад є обов’язковим. Наприклад, якщо угорський громадський діяч приїжджає на запрошення мера українського міста, переклад потрібен, якщо він приїжджає на запрошення громадської організації, то переклад не потрібен.
Щодо театральних вистав, то якщо це державний або комунальний театр, переклад українською мовою та субтитрування є обов’язковими. Якщо це приватний театр, це не є обов’язковим.
Мирослав Горват порушив питання кодифікації ромської мови. Олена Богдан запевнила, що створення робочої групи з цього питання вже внесено до плану роботи служби.
Також чимало нарікань на статтю 25 чинного мовного закону про друковану пресу, яка вимагає, щоб друкована продукція видавалася державною мовою. Друковані засоби масової інформації можуть публікуватися іншою мовою за умови, що будуть одночасно продубльовані державною мовою у відповідному накладі.
Олена Богдан зазначила, що це питання роз’яснено в п. 5 цієї ж статті, де зазначені вимоги не поширюються на друковану пресу кримськотатарською, іншими мовами корінних народів України, англійською, іншими державними мовами Європейського Союзу. Іншими словами, для угорського, румунського чи словацького медіа-продукту, мови яких є офіційними в ЄС, переклад не потрібен.
Також обговорювалася стаття 26 про книговидання, згідно з якою видавець, що перебуває у державному реєстрі, зобов’язаний надрукувати державною мовою не менше 50% опублікованої ним у певному календарному році продукції. Олена Богдан пояснила, що і тут також виникло чимало непорозумінь.
– Положення першого абзацу знову ж таки не поширюються на публікації офіційними мовами Європейського Союзу, – підкреслила вона.
На думку учасників круглого столу, також потребує уточнення питання щодо мови назв об’єктів, таблиць топонімів тощо. Руслан Сейдаметов від імені секретаріату Уповноваженого з питань захисту державної мови зазначив: «Таблиці назв міст та вулиць і т.п. на державних будівлях, спорудах урядових організацій повинні бути українською мовою, але назви можуть бути продубльовані іншими мовами.
– Ці назви мають бути написані українською мовою, оскільки громадяни України не зобов’язані володіти іншою мовою, крім української.
Це ніхто не заперечував, але учасники зустрічі звернули увагу на проблему транслітерації топонімів та географічних назв. Наприклад, латинська транслітерація угорського с. Кідьош – «Kidyosh». Є й румунські назви, які важко дублювати латиницею. Це питання, на думку учасників заходу, потребує уточнення.
– Щоб усунути непорозуміння, необхідно внести додаткові зміни. Ці пропозиції також можуть бути включені до Закону про національні громади, – зазначила О. Богдан.
У сфері послуг також виникла низка непорозумінь. У законі зазначено, що всі надавачі послуг повинні використовувати в роботі українську мову. Це не означає, що заборонено обслуговувати клієнта іншою мовою, але є вимога, щоби обслуговування українською мовою також забезпечувалося.
Андрій Вітренко підтвердив, що найбільше непорозумінь та заяв по Україні саме з цього приводу.
– Тому ми направили нашу інформаційну кампанію на те, щоб не поширювалися страшні історії, й спілкування іншими мовами в закладах не каралося. Мова сервісу – за замовчуванням українська, але якщо продавець на спеціальний запит відповідає російською чи угорською мовою, це не суперечить закону! Однак той факт, що клієнт вітається, наприклад, угорською, ще не означає, що він просить подальшого обслуговування цією мовою.
За словами роз’яснювачів закону, лише і виключно слова «обслуговуйте мене угорською» дає право надавачу послуг надалі говорити угорською.
Зазначалося, що вдала ідея – розробити посібник із практичного застосування окремих положень закону.
Наприкінці обговорення за круглим столом радник голови Товариства угорської культури Закарпаття Йосип Резеш коротко підсумував багатогодинну зустріч:
– Добре, що ми зустрілися, але вважаю, що кількість учасників була замалою. Варто було б провести цей круглий стіл для ширшої аудиторії, бо це питання стосується багатьох. Тим паче, що участь у заході брали дві київські структури, відповідальні за мовну політику в Україні, одна з яких займалася її розробкою, а інша – контролює її дотримання.
Як завжди, тепер теж висловлювалися здебільшого ми, угорці. Ми повідомили, що не згодні з цим мовним законом, і досі наголошували, що не хочемо, щоб права національних меншин, закріплені в Конституції та в міжнародних зобов’язаннях, були обмежені.
Нам вдалося поставити своє запитання: який правовий вихід із ситуації, котра склалася через мовний закон? У мовному законі є багато статей, які посилаються на закон про меншини, але, на жаль, він ще не розроблений. То як нам бути? Виник діалог, де ми, представники організацій меншин, внесли пропозиції щодо того, які моменти мають бути включені в закон про меншини, котрий розробляється.
Ми говорили про використання мови нацменшин, у нашому випадку – угорської, поза навчальним процесом в освітніх закладах, а також про питання, що стосуються органів місцевого самоврядування. У четвер у Берегові ми ширше обговорили ці питання з головами територіальних громад.
Я порушив питання про те, що якщо ми займаємося захистом української мови на національному рівні, то маємо посилити відповідальність та покарання за наслідки розпалювання міжнаціональної ворожнечі, наприклад, замальовування дороговказів із назвами села, написи на будівлях органів місцевого самоврядування.
Як перший крок – добре, що вислухали нас. Яким буде практичний ефект від зауважень, котрі ми висловили, покаже час, – резюмував радник голови ТУКЗ-КМКС Йосип Резеш.
Учора, 28 жовтня, об 11 годині в Ужгороді мало відбутися засідання Закарпатської обласної ради.
Однак о 10 годині на площі Народній, перед будівлею Закарпатської ОДА, розпочалася попереджувальна протестна акція медичних працівників краю, до яких долучилися представники освітніх і культурних закладів області, а також бібліотекарі.
Мітингарів зібралося декілька сотень. В руках вони тримали плакати з написами: «Ні ліквідації медичних закладів», «Ні звільненню медичних працівників», «Ні знищенню психіатричної служби», «Ні реорганізації…», «Захистимо Закарпатську обласну бібліотеку для дітей та юнацтва», і т. д. Люди переймаються, що через так звану реорганізацію чимало важливих на сьогодні медичних, освітніх та культурних закладів краю буде ліквідовано, а спеціалісти залишаться на вулиці.
Під час акції протесту до обласної ради висунули вимоги зняти з порядку денного четвертої сесії VIII скликання питання приєднання 15 обласних закладів охорони здоров’я до Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А.Новака та в подальшому не планувати такі рішення без суспільного обговорення і погодження з медичною громадськістю краю. До слова, у проектах рішень не передбачалося закриття жодної із цих установ.
Відтак через деякий час до мітингарів вийшли голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров, нардеп від «Слуг народу» Микола Тищенко та ін. Вони, зокрема, завили, що засідання облради переноситься, а депутати детально вивчатимуть проблему медичних та освітніх закладів. А відтак ніяких реорганізацій поки не буде. Олексій Петров заявив, що підписав відповідне розпорядження, яке було опубліковано на сайті облради. Згідно документу засідання перенесено на 25 листопада… «Питання яке було винесено «Командою Андрія Балоги» з приводу реорганізації та ліквідації 15 закладів охорони здоров’я області є недопрацьованим і не на часі» – заявив Олексій Петров.
Однак попри розпорядження голови Закарпатської облради деякі депутати намагалися все таки провести засідання. Спочатку до мітингарів вийшли Михайло Рівіс із «Європейської солідарності» та Володимир Чубірко із «Рідного Закарпаття» і заявили, що проводять консультації із представниками різних фракцій аби засідання обласної ради все таки відбулось цього дня. Михайло Рівіс навіть емоційно заявив, що депутати відправлять у відставку голову облради Олексія Петрова.
Зібравшись у сесійній залі окремі депутати почали збір підписів на клаптику паперу, оскільки ні голови ні заступників не було, а система електронного голосування не працювала. Представник апарату обласної ради попередив присутніх, що засідання незаконне, однак його засвистали.
Депутати зібрали 36 підписів. Загалом депутатський корпус Закарпатської обласної ради становить 64 обранці. У сесійній залі були присутні фракції «Рідне Закарпаття», «ЄС», «Батьківщина», «ОПЗЖ» та «Команда Андрія Балоги». Натомість фракції «Слуга народу», «КМКС «Партія угорців України» та «За майбутнє» були відсутні у повному складі.
Депутати голосуючи руками, обрали головуючим Володимира Чубірка. Так само руками вони проголосували за ряд питань, в тому числі шляхом таємного голосування віддали 35 голосів «за» відставку голови обласної ради Олексія Петрова. Оскільки система електронного голосування не працювала, то не було ні поіменного, ні по-фракційного голосування. Отож зафіксувати, хто за що голосував можливості не було. Для розуміння загальної картини нагадаємо склад ради нинішнього скликання за фракціями: «Рідне Закарпаття» – 12, «Слуга народу» – 11, «КМКС «Партія угорців України» – 8, ВО «Батьківщина» – 8, «Команда Андрія Балоги» – 7, «Європейська солідарність» – 6, «За майбутнє» – 6, «Опозиційна платформа – За життя» – 6.
А тим часом голова Закарпатської облради Олексій Петров зібрав прес-конференцію. У коментарі журналістам він назвав сьогоднішнє засідання незаконним і повідомив, що вже звернувся з цього приводу до правоохоронних органів. «Те, що відбувається, є порушенням усіх правових норм і має ознаки самоуправства. Я, звернувся з цього приводу до прокуратури та поліції з метою реагування на ці дії», – зазначив Олексій Петров. За його словами це підпадає під статтю 356 Кримінального кодексу України.
На уточнююче запитання від журналістів, коли саме було прийнято рішення про перенесення засідання, Олексій Петров відповів, що підписав відповідне розпорядження о 10 годині, тобто за годину до його початку.
Основною причиною сьогоднішньої ситуації він назвав питання, що виносилися на порядок денний і, в основному, стосувалися бюджету та реформування комунальних підприємств обласної ради.
«Напевно, це й стало основною причиною щодо розходження в думках політичної партії «Слуга Народу» з іншими. Оскільки до нас зверталися лікарі, працівники культури, освітяни, громадські організації та профспілки, на погоджувальній раді, ми прийняли рішення перенести розгляд питання оптимізації комунальних закладів, створити комісії, запросити експертів, прокомунікувати, вивчити усі думки щодо цього питання.
Олексій Петров також нагадав, що першочергово питання щодо оптимізації ініціював на минулій сесії депутат від фракції «Рідне Закарпаття» Володимир Чубірко, який подав депутатський запит з проханням створити групу з оптимізації комунальних підприємств, де обласна рада є власником.
«Ми прийняли рішення про перенесення сесії на 25 листопада, щоб мати час вивчити питання необхідності оптимізації. Заява про вчинення злочину передана в правоохоронні органи, я буду свідком по справі. Відповідно до регламенту і закону я переніс сесію, і те, що відбулося в залі, неправочинне. Кажу як юрист: те, що відбулося, це порушення закону», – наголошує Олексій Петров. Він також запевнив журналістів, що і надалі залишається головою Закарпатської обласної ради, а відтак усі рішення проголосовані у сесійній залі 28 жовтня не мають жодної юридичної сили
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
Marjorie Taylor-Greene, in a nod to Viktor Orban, has submitted an amendment to the Ukraine aid bill barring funding until "restrictions on Hungarians in Transcarpathia" and other minorities are lifted. pic.twitter.com/yBIoNPmcYM
У четвер, 28 жовтня, в Ужгороді депутати зібралися на пленарне засідання чергової ХІ сесії VІІІ скликання. На порядку денному в міських обранців було кілька десятків різних питань.
Насамперед, підтримали звернення до Президента та Уряду, щодо відкликання законопроєкту №6062 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», яким передбачається перенесення джерел фінансування доходів бюджету розвитку в загальний фонд.
За словами депутатів, цим проектом передбачається ліквідація з 2023 року бюджету розвитку місцевих бюджетів, що є катастрофою для територіальних громад. Це означає, що громади не зможуть зберігати кошти на депозитних рахунках, не зможуть належно планувати розвиток. Адже саме з бюджетів розвитку фінансуються капітальні видатки громад, які спрямовуються на: соціально-економічний розвиток, виконання інвестиційних проектів, будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери.
Відтак депутати проголосували за передання в оренду на п’ять років без проведення аукціону комунальне майно Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Федора Потушняка. Йдеться про
нежитлові приміщення площею 153 кв м за адресою: м. Ужгород, вул. Капітульна, 10. Орендну плату встановили у сумі 1,00 грн а рік без ПДВ.
На таких самих умовах управлінню державної казначейської служби України в м. Ужгороді передадуть в оренду вбудовані приміщення будівлі літ. Б площею 257,2 кв м за адресою: м. Ужгород, пл.Жупанатська, 3, які перебувають на балансі управління капітального будівництва Ужгородської міської ради.
Відтак затвердили проєкт рішення про прийняття у комунальну власність територіальної громади Ужгорода цілісного майнового комплексу Комунального некомерційного підприємства «Ужгородська районна клінічна лікарня». Також рішенням передбачено звернутися до Ужгородської районної ради щодо її виходу зі складу засновників лікарні і передачі Ужгородській міській раді, відповідно до законодавства, всіх повноважень, прав та обов’язків засновника.
Підтримали також на засіданні Програму підтримки підрозділів управління Служби безпеки України в Закарпатській області на 2022 рік прийняли сьогодні на сесії Ужгородської міської ради. На її реалізацію передбачено 500 тисяч грн.
Відтак депутати оголосили про перерву в роботі, через протести медиків під стінами Закарпатської ОДА. Варто зазначити, що нині під час сесії обласної ради, мали розглядати питання про приєднання 15 обласних закладів охорони здоров’я до Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А.Новака.Тож більшість депутатів міської ради вирішила піти на протест, аби особисто підтримати лікарів.
У четвер, 21 жовтня, відбулося позачергове засідання сесії Ужгородської міської ради. На порядку денному було всього одне питання – збільшення фінансування на закупівлю газу для бюджетних закладів міста.
Згідно з проектом рішення про зміни до бюджету Ужгорода на 2021 рік, управлінню освіти пропонують збільшити фінансування на 2,2 млн грн на оплату природного газу для шкіл і дитячих садочків. На придбання газу для закладів культури планують додатково виділити 88,6 тис. грн. Також проектом рішення пропонується збільшити фінансування на енергоносії для управління охорони здоров’я – 700 тис. та міського терцентру – 34, 4 тис.грн.
За це під час позачергового засідання сесії проголосувало 29 депутатів.
– Нині ми додатково виділили 2 млн 200 тис грн для закладів освіти. Для того, щоб вони могли розрахуватися з постачальниками за природній газ, – повідомив міський голова Богдан Андріїв. – Щодо ціни, то 1000 кубів газу для бюджетної сфери буде коштувати 16 тис. 800 грн. Це є розпорядження Уряду, що всі бюджетні організації складають угоди із «Нафтогаз Трейдингом» по фіксованій ціні. Зараз всі наші бюджетні організації надали всі документи цьому товариству, щоб вони могли це все перевірити і скласти з нами угоду. У нас в місті є 56 освітніх закладів. У 22-ох закладах з 56-ти є тепло, в інших на днях буде відновлено газопостачання. До кінця цього року нам потрібно буде ще 8 млн виділити для освітньої сфери. Довиділимо ці кошти на наступній сесії.
За інформацією Ужгородської міської ради, в середньому на опалення бюджетних закладів Ужгорода протягом року потрібно: 1 млн 280 тис. кубів газу для освіти; 268 тисяч для медзакладів; близько 71 тис. для закладів культури; 17 для терцентру і ще трохи для дрібніших бюджетних установ.
Нагадаємо, 11 жовтня, на Закарпатті оголосили надзвичайну ситуацію через відмову компаній постачати газ бюджетним установам за пільговими цінами. Компанії, які до зростання цін виграли торги та уклали договори на постачання газу, відмовляються це робити: ціна у договорах є значно нижчою за теперішню ринкову.
У вівторок, 7 вересня, відбулося друге пленарне засідання Ужгородської міської ради VIII скликання.
Найперше – затвердили звіт про виконання бюджету Ужгородської міської територіальної громади за II квартал 2021 року. За І півріччя цього року в бюджет надійшло 105,5 % уточненого планового показника, надходження до резервного фонду склали 122,8 % до плану. Вже на наступній сесії, будуть винесені питання, щодо перерозподілу коштів на ті чи інші об’єкти.
Відтак затвердили низку міських програм. Зокрема, затвердили Програму створення та поповнення міського матеріального резерву для запобігання виникненню і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Йдеться про запас будівельних і пально-мастильних матеріалів, лікарських засобів та виробів медичного призначення, продовольства, техніки, технічних засобів та інших матеріальних цінностей для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій тощо. Також підтримали Програму «Безпечне місто Ужгород на 2023-2026 роки». Вона спрямована на покращення безпеки та громадського порядку в Ужгороді, впорядкування паркування автомобілів, забезпечення роботи системи відеоспостереження. На реалізацію Програми на 4 роки загалом передбачено 10 млн грн.
Надали також кільком ужгородцям матеріальну допомогу на лікування. Йдеться в середньому про 10-15 тис. грн. Маленькому ужгородцю з важкою недугою виділили 73 тис. грн.
Також на сесії депутати вкотре збільшили розмір статутного капіталу КП «Водоканал м. Ужгорода» і затвердили його в розмірі 124 млн 69 тис. грн.
Збільшили також статут КП «Архітектурно-планувальне бюро» та затвердили його в розмірі 850 тис. грн.
Затвердили також питання про дострокове припинення дії Програми утримання та фінансової підтримки спортивних споруд КП «Стадіон «Авангард» на 2021-2023 роки – у зв’язку зі створенням комунальної установи «Стадіон «Авангард».
Тут варто також зазначити, що питання, щодо стадіону було дискусійним. Оскільки у рамках «Великого будівництва» там хочуть побудувати Льодовий палац, або ж закритий легкоатлетичний комплекс. Загальна площа – 11 га. Тож у депутатів виникла дискусія чи доцільно передавати цю земельну ділянку КП «Стадіон «Авангард» чи просто залишити її у комунальній власності міста. Як результат, міські обранці вирішили залишити її у комунальній власності міста.
На завершення сесії міський голова нагадав усім присутнім, що вже на цих вихідних 11-12 вересня Ужгород святкуватиме Дні міста.
16 липня Володимир Мильо, 30.06.1983 р.н., з’явився у базі даних сайту „Миротворець” як громадянин Угорщини (паспорт на ім’я Milyo Vladimir BD8361194).
Відповідно до оприлюднених на „Миротворці” документів, В. Мильо підозрюється угорськими правоохоронцями в шахрайстві із підробкою документів на території Угорщини.
На місцевих виборах в 2020 році, В. Мильо обраний депутатом Ужгородської міської ради VIII скликання від політичної партії „Слуга народу”, очолює профільну „земельну комісію” міськради, займається підприємницькою діяльністю.
У вересні 2013 року, будучи депутатом Ужгородської міської ради VI скликання від партії „Сильна Україна”, перейшов до фракції Партії регіонів.
Ужгородцям даний депутат відомий скандальною сесією міської ради 30 березня. Саме на цій сесії „роздерибанили” зелені зони в Боздоському парку, на березі Ужа та „Кірпічці”, які наразі оскаржує прокуратура.
4 березня 2021 року президент України ввів у дію рішення РНБО про протидію загрозам нацбезпеці через подвійне громадянство. Уряд має внести на розгляд Верховної Ради проекти законів, які б передбачали заборону українцям, які мають громадянство іноземної держави, претендувати на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; бути членом політичної партії.
Про це повідомляють у групі „УЗ” у соцмережі Фейсбук.
В сесійній залі було досить людно. Окрім міських обранців та чиновників, на засідання прийшли також небайдужі громадяни. Вже традиційно, аби вирішити свої наболілі питання. Помітили у сесійній залі також екс-заступника мера Іштвана Цапа. Напередодні, місцеві ЗМІ облетіла новина, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду, його вже вшосте поновлено на посаді першого заступника Ужгородського міського голови. Наразі Іштван Цап отримав примірник даного рішення і очікує від мера Ужгорода Богдана Андріїва негайного виконання, принаймні так він написав на своїй сторінці у Facebook.
А тим часом, попри кадрові баталії, у депутатів теж назбиралося чимало питань до міського голови. Про борщівник в обласному центрі Закарпаття і цьогорічну повну неспроможність відповідальних служб впоратися з цією шкідливою рослиною не писав хіба лінивий. Тож на хвилі суспільного обговорення, депутати підняли тему покосів, а також конкуренцію на тендерах між обслуговуючими фірмами, які мали б займатися питаннями благоустрою. Згадали також про нещодавній інцидент з гілкою зі знаменитого старого ясена Масарика, яка впала на терасу з відвідувачами. Внаслідок чого постраждали кілька людей. На думку міських обранців, цього могло б не трапитися, якщо б відповідні служби якісно виконували свою роботу. Було дуже багато питань до мера щодо тотального ремонту на вулицях міста. Мовляв, перерито всюди і водночас ніщо не завершено.
Зі свого боку міський голова переконував, що критикувати та піаритися на певних темах – найлегше. Тож менше слів, більше діла. Депутати завжди можуть долучатися і змінювати ситуацію в місті на краще.
Після довгих дискусій Богдан Андріїв привітав із Днем державного реєстратора та Днем архітектури України працівників Ужгородської міськради. Причетні отримали квіти та грамоти.
Відтак депутати взялися до розгляду порядку денного. Насамперед, затвердили туристичне гасло та логотип Ужгорода. Нагадаємо, наприкінці березня на пропозицію міської влади щодо розробки туристичного логотипу, окрім місцевих дизайнерів, відгукнулися розробники з різних міст України та з-за кордону. Із 12 надісланих пропозицій конкурсна комісія міської ради відібрала 5 фіналістів, їхні пропозиції винесли на загальне обговорення. Відтак виграла команда з Івано-Франківська, яка власне і розробила гасло та логотип Ужгорода. Концепція бренду полягає у двох словах: «Ужгород розквітає». Логотип міста відтепер буде використовуватися на сувенірній продукції, при проведенні культурно-масових та спортивних заходів тощо.
Далі затвердили кілька міських програм. До прикладу, у 2021-2023 роках в Ужгороді діятиме Програма посилення соціального захисту громадян міста «Добра справа». Відповідний проєкт рішення підтримали сьогодні більшість депутатів. Ресурсне забезпечення програми – близько 6 млн грн, зокрема понад 1,2 млн грн на цей рік. Метою програми є надання матеріальної допомоги ужгородцям, які опинилися в скрутному становищі, та інших виплат громадянам, які потребують соціальної підтримки.
Також на сесії було погоджено зміни до міської Програми сімейної, ґендерної політики, запобігання та протидію домашньому насильству та торгівлі людьми. Як ідеться у пояснюючій записці, в Ужгородській міській дитячій клінічній лікарні перебувають діти, які опинилися в складних життєвих обставинах. Тож кошти потрібні, аби відшкодування видатки за перебування в лікарні цієї категорії дітей.
Окремим рішенням Ужгородська міська рада пожертвувала товариству захисту тварин «БАРБОС» будівлі притулку для подальшого використання – утримання безпритульних тварин.
Не обійшлося на цьому засіданні і без компенсацій на пільгові перевезення. Зокрема міські депутати підтримали програму виплати компенсацій перевізникам на наступні два роки у розмірі – 26 мільйонів гривень. Розмір компенсаційних виплат за пільгові перевезення громадян автомобільним транспортом буде вираховуватися на підставі даних моніторингу.
Також на порядку денному було ще багато цікавих питань, які перенесли на наступне пленарне засідання, яке відбудеться вже незабаром.
