У ЄС «виражають занепокоєння»: військова риторика Туреччини набирає обертів, а Греція «дає здачі», що в результаті створює враження, що вирішити справу мирно країни нездатні — тобто рухається до війни і противниками готові розв’язати конфлікт. Євросоюз поки виступив з абстрактними гаслами про примирення, проте ситуація загострюється.
Керівництво ЄС заявляє, що закликає Туреччину та Грецію «до мирного діалогу у вирішенні двосторонніх питань, які заважають відносинам між Афінами та Анкарою». «Ми знаємо про ворожі зауваження політичного керівництва Туреччини щодо Греції та грецького народу, які викликають справді серйозне занепокоєння», — заявив прес-секретар ЄС із закордонних справ Пітер Стен. Йдеться, мабуть, про заяву про «непомітний напад», яку днями зробив президент Ердоган. “Ми очікуємо, що Туреччина утримається від ескалаційної риторики і займеться просуванням добросусідських відносин, а не навпаки”, – сказав представник ЄС.
У свою чергу, Афіни заявили про рішучість «не допустити», щоб мілітаристська риторика Туреччини стала «щоденним сюжетом новин». Глава МЗС Греції сповістив усіх партнерів країни «про загрози її територіальній цілісності з боку президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана та інших високопосадовців у його уряді». У них він включив «військові операції проти грецьких островів та дії «самооборони» з метою придушення тероризму».
Черговий привід турецькі безпілотники, які кілька разів порушували повітряний простір над грецькими островами. Глава МЗС пообіцяв, що негайно надішле листи всім членам Ради Безпеки ООН, генеральному секретарю ООН, а також генеральному секретарю НАТО. «У листах цитуються оригінальні заяви турецьких офіційних осіб, без будь-яких подальших коментарів. Вони настільки «обурливі», що жодних подальших коментарів не потрібно», – заявили греки.
Millî Savunma Bakanı Hulusi Akar, ülkemize resmî bir ziyaret gerçekleştiren Finlandiya Savunma Bakanı Antti Kaikkonen ile heyetler arası görüşmelere başkanlık etti. Görüşme sonrası her iki Bakan ortak basın toplantısı düzenledi.https://t.co/C12kox8xB8#MSB#HulusiAkarpic.twitter.com/sFdWienDOB
Despite initial acceptance of our offer to assist in rescue efforts, #Turkiye has “kindly declined” #Cyprus ?? offer to deploy a Search & Rescue team on the ground.
Proud & grateful for our Civil Protection Rescuers, always ready to save lives everywhere?
Glad to announce that after the meeting I hosted with @RTErdogan & @SwedishPM, President Erdogan has agreed to forward #Sweden's accession protocol to the Grand National Assembly ASAP & ensure ratification. This is an historic step which makes all #NATO Allies stronger & safer. pic.twitter.com/D7OeR5Vgba
Zelenskyy will arrive today on an official visit to Turkey
The presidential office said that Zelenskyy is scheduled to meet Erdogan to discuss the peace formula, the organization of the Peace Summit, the safety of navigation in the Black Sea, global food stability and the… pic.twitter.com/rcmP31YCw6
A fistfight broke out in Turkey's parliament when an opposition deputy was attacked after calling for his colleague, Can Atalay, to be admitted to the assembly. Atalay was jailed on charges of trying to overthrow the government but was since elected an MP https://t.co/M4NyyckHNupic.twitter.com/HovObp0gAd
Приштина та Белград звинувачують одне одного в збройній агресії на кордоні. Влада Косова радиться з американськими та європейськими партнерами, а Сербія обіцяє не капітулювати й перемогти.
Уряд Косова відклав до 1 вересня рішення про припинення дії сербських документів, через яке відбулася військова ескалація на кордоні із Сербією. Про це повідомило сербське видання Danas із посиланням на уряд Косова.
Після цього рішення влада Косова очікує, що всі барикади на дорогах на півночі Косова приберуть. Уряд засудив обстріли на кордоні двох країн, оскільки це дестабілізує ситуацію з безпекою в країні.
„Удень і ввечері були численні агресивні дії, спровоковані та підготовлені Белградом”, — наголошує уряд Косова.
Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті після збройних зіткнень зустрічався з американськими та європейськими міжнародними партнерами, зазначило видання.
Посла США в Косові Джефрі Г’овені подякували за великий внесок у врегулюванні ситуації. Nova.rs пише, що саме Говені просив владу Косова відкласти скасування сербських документів.
Сербія хоче знизити напругу
Президент Сербії Александр Вучич заявив про бажання Сербії зменшити напруженість на кордоні з Косовим.
„Я сподіваюся, що завтра (1 серпня) ситуація буде не такою напруженою, ми прийдемо до миру з новими компромісними рішеннями. Ми працюємо, щоб усе заспокоїлося”, — сказав сербський лідер після зустрічі в Генеральному штабі ЗС Сербії.
Вучич просив представників світової спільноти зупинити конфлікт із Косовом і попередив, що Сербія не капітулюватиме та переможе.
„Нам потрібно зберегти мир. Усе, що сталося, показує, як добре вони готували напад на Сербію”, — пояснив він і попередив сербів, які проживають на півночі Косова, про тяжку політичну боротьбу в майбутньому.
Альбін Курті звинуватив Вучича та директора управління з Косова та Метохії Петара Петковича в організації заворушень на півночі Косова.
„Облаштування блокпостів і стрілянина — агресивні дії, які заздалегідь спланували в Белграді та Рашці, їм передували різні зустрічі та збори”, — підкреслив косовський прем’єр-міністр.
Українцям рекомендують не їхати в південні райони Сербії
Міністерство закордонних справ порадило українцями не відвідувати південні райони Сербії та уникати місць масового скупчення людей, написав речник МЗС Олег Ніколенко у Facebook.
„Відслідковуємо ситуацію на півдні Сербії. Сторони повинні утримуватись від дій, які можуть спровокувати насильство”, — заявив він.
У разі позаштатної ситуації рекомендується дзвонити на цілодобову гарячу лінію посольства України в Сербії за номером +381631113185.
I am happy that we found a European solution that facilitates travel between #Kosovo and #Serbia, which is in the interest of all citizens of Kosovo and Serbia.
Китай звинуватив уряди високорозвинених країн світу, членів «Групи семи» (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада) в «розпалюванні розбрату» після того, як великі промислові держави засудили відсутність прозорості в торговельній сфері Пекіна.
Лідери країн «Групи семи» (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія та Канада) різко розкритикували Китай у спільному комюніке, прийнятому за результатами триденного саміту в Ельмау (Німеччина).
Міжнародна група висловила занепокоєння щодо дотримання прав людини в Китаї, а також засудила «непрозору та спотворюючу ринок» торговельну практику Пекіна.
Китай у відповідь засудив висновки «Групи семи».
«У той час, коли міжнародне співтовариство бореться з пандемією та намагається відродити економіку, країни G7 не тільки не дотримуються принципів єдності та співпраці, але й намагаються посилити розбрат і протиріччя без жодного почуття відповідальності чи моральних принципів», – заявив журналістам речник МЗС Китаю Чжао Лицзянь.
У спільному комюніке лідери країн «Групи семи» також заявили, що хочуть «сприяти розширенню ринкових можливостей» і зменшити «стратегічну залежність від азіатського гіганта».
Критика прозвучала за кілька годин до саміту НАТО в Іспанії, на якому Китай зайняв місце серед найбільш тривожних проблем безпеки західного альянсу.
I call on all EU and G7 states to stop issuing visas to Russians. President @ZelenskyyUa is absolutely right to insist on this. Russians overwhelmingly support the war on Ukraine. They must be deprived of the right to cross international borders until they learn to respect them.
Good and candid exchange with President Xi on the main challenges in a world with increasing geopolitical frictions. Managing our relations is a priority.
We agreed that we have a joint interest in balanced trade relations.
We also agreed to increase people2people exchanges.
Un détail, mais toujours amusant de voir que Xi Jinping ne boit pas dans le verre certainement prévu par l’Elysée mais qu’il apporte son propre mug noir ☺️ pic.twitter.com/TP7rWqjhKz
On July 16, 2025, Member of the Political Bureau of the CPC Central Committee and Foreign Minister Wang Yi met with Iranian Foreign Minister Seyed Abbas Araghchi in Tianjin.
Wang Yi noted that China and Iran have established diplomatic relations for more than half a century, and… pic.twitter.com/JG9uKamNnM
— Chinese Mission to UN (@Chinamission2un) July 17, 2025
За кілька останніх днів різка ескалація напруженості між Грецією і Туреччиною через територіальні розбіжності в східній частині Середземного моря не на жарт схвилювала провідними столицями Євросоюзу. Поки офіційні Афіни і Анкара обмінюються погрозами, проводять військові навчання та нарощують військові угруповання в спірному регіоні, Німеччина у вівторок, 25 серпня, екстрено делегувала в обидві конфліктуючих столиці міністра закордонних справ Хайко Маасу для врегулювання кризи, що загрожує у будь-яку хвилину вийти з-під контролю.
Напередодні зустрічі з грецьким прем’єром Кіріакосом Міцотакісом глава МЗС Німеччини заявив про те, що «вікно діалогу між Грецією і Туреччиною має розширитися, а не закриватися». Правда, у Туреччині, де також чекають на німецького посередника, тут же категорично заявили: саме Греція «підриває» мету відновлення контактів на високому рівні між двома сусідніми країнами, поставивши таким чином німецьку дипломатію перед надзвичайно складним завданням.
В Анкарі мають на увазі рішення Греції оголосити ділянку на південь від крихітного острова Кастелорізо районом проведення військово-морських навчань. Спірна територія, де у даний час веде розвідку вуглеводнів турецьке дослідницьке судно «Oruç Rei»s під охороною військових кораблів закривається для мореплавання з вечора 25 по 27 серпня.
Однак, Туреччина «не зробить ні найменшого кроку назад», цитує турецька газета Daily Sabah слова президента республіки Реджепа Таійпа Ердогана. «Греція посіє хаос, якого не зможе уникнути. Тепер тільки Греція несе відповідальність за всі конфлікти в регіоні і тільки вона від цього постраждає», – у властивій йому манері грізно попередив турецький лідер. На підтвердження цих слів Анкара оголосила про негайний старт військових навчань у районі на південь від грецького острова Крит, ще більш загостривши ситуацію.
Нагадаємо, що привид греко-турецького конфлікту в Егейському морі, що витав у повітрі ще з середини 1990-х років (у 1996 році сторони вже були на межі війни через суперечку навколо острівця Імія), на цей раз стає практично неминучим.
І виною потенційного конфлікту стали не тільки різке зростання територіальні амбіції Туреччини, але і знайдені тут багаті нафтогазові ресурси. У сутичці за контроль над ними ніхто не хоче відступати. Прагнучи «застовпити» свої права на багаті газом морські шельфи, Туреччина раніше підписала угоду про розмежування морських кордонів з урядом національної злагоди Лівії. А Греція, у свою чергу, 6 серпня уклала угоду про демаркацію морських зон з Єгиптом. Як Афіни, так і Анкара не визнають ці договори легітимними і вважають, що вони ущемляють права однієї зі сторін.
Для Греції компроміс неприйнятний: поступившись туркам шматочок шельфу навіть у одного острівця Кастелорізо, що знаходиться в 580 кілометрах від материкової Греції і всього в 2 кілометрах від Туреччини, греки ризикують зіткнутися з ще більш збільшеними територіальними і енергетичними апетитами Анкари. Не особливо сподіваючись на власні сили, Афіни всіляко прагнуть інтернаціоналізувати конфлікт, представляючи його як атаку Анкари на принципи міжнародного права і зовнішні кордони Євросоюзу.
За відсутності підтримки від НАТО, яке традиційно не горить бажанням втягувати альянс у застарілі греко-турецькі «розбірки», греки роблять ставку на загрозу антитурецьких санкцій із боку Євросоюзу, а також ситуаційні союзи з Єгиптом, Ізраїлем, ОАЕ і Кіпром. Правда, яку практичну допомогу ці країни зможуть, а головне захочуть надати грекам у разі реального військового конфлікту останніх із Туреччиною залишається під великим питанням.
