Humbled and honored to be chosen as the next Director General of @UNmigration. I am ready to work with ALL our member states and global partners to unleash the opportunities provided by effective, orderly and humane migration. ?︎ pic.twitter.com/cTpfjjlKHp
Discussed w/ @DmytroKuleba the last developments on the frontline & the Kursk counteroffensive. I reiterated the EU full support to the UA people’s fight.
Putin hasn’t managed to break UA resistance against his unjustified invasion & is pushed now to withdraw inside RU territory
Амбіційний план України полягає у тому, щоб стати членом ЄС протягом двох років, розповів Шмигаль. Питання обговорюватиметься на п’ятничному саміті у Києві.
Україна має дуже амбітний план стати членом Європейського союзу протягом двох років.
Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль сказав в інтерв’ю виданню Politico.
«Ми маємо дуже амбітний план приєднатися до Європейського союзу протягом наступних двох років. Тому ми очікуємо, що цього року, 2023 року, у нас уже може бути ця попередня стадія переговорів», – сказав він.
Ця тема домінуватиме в обговореннях на саміті Україна-ЄС, який відбудеться 3 лютого у Києві. На саміт прибудуть єврокомісари, голова Європейської комісії та Ради.
Їхнім головним завданням, пише видання, ймовірно буде «управління очікуваннями». Амбіційний термін, який назвав Шмигаль, «кидає рукавичку істеблішменту ЄС, який намагається зберегти членство України в більше віддаленій перспективі».
Так, президент Франції Еммануель Макрон минулого року говорив, що до приєднання України до ЄС можуть пройти «десятиліття». Навіть лідери ЄС, які підтримали надання Україні статусу кандидата, приватно визнають, що перспектива фактичного вступу країни до ЄС займе багато років.
П’ятничний саміт у Києві, вважає Politico, буде присвячений пошуку балансу у цьому питанні. Поки що в Євросоюзі обговорюють підсумкове комюніке.
Деякі країни, пише видання, наполягають на тому, що заява не повинна далеко відходити від формулювань, використаних у червневому документі: наголошується, що хоча майбутнє України в ЄС, країни-претенденти мають відповідати певним критеріям.
«Очікування у Києві досить високі, але необхідно виконати всі умови, які поставила комісія. Це процес, що ґрунтується на заслугах», — сказав один високопосадовець ЄС.
Шмигаль в інтерв’ю Politico висловив сподівання, що на саміті Україна зможе досягти суттєвого прогресу, особливо у сфері угоди про промисловий безвіз, призупинення дії мит на український експорт ще на рік, приєднання до схеми платежів SEPA та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.
Рада Європейського союзу одноголосно ухвалила рішення додати порушення санкцій до списку злочинів, включених до Договору про функціонування ЄС.
Про це йдеться на сайті європейського органу.
«ЄС вжив низку обмежувальних заходів у контексті агресивної війни росії проти України, і вкрай важливо, щоб ці заходи виконувались у повному обсязі. В даний час держави-члени мають різні визначення того, що є порушенням обмежувальних заходів і які заходи покарання повинні застосовуватися у разі порушення. Це може призвести до різного ступеня застосування санкцій та ризику обходу цих заходів, потенційно дозволяючи особам, які перебувають під санкціями, продовжувати отримувати доступ до своїх активів та підтримувати режими, проти яких діють заходи ЄС», – йдеться на сайті Євроради.
Включення порушення обмежувальних заходів до списку «злочинів ЄС» є першим із двох кроків, спрямованих на запобігання спробам обійти або порушити санкції.
Тепер Єврокомісія представить пропозицію щодо визначення кримінальних злочинів та покарань за порушення обмежувальних заходів ЄС.
We must pay heed and take action when human rights are violated. We are witnessing the Iranians’ brave fight for greater freedom and justice, and the brutal violence against them. Sanctions are one way in which we are stepping up the pressure on the regime. #Kanzlerkompakt#Iranpic.twitter.com/jhtXm9JA05
ЄС у другу річницю закінчення 44-денної війни у зоні нагірно-карабаського конфлікту закликав Вірменію та Азербайджан перевернути сторінку ворожнечі і продовжувати зусилля для примирення, щоб запобігти подальшим непотрібним людським жертвам і шкодам.
Про це йдеться у заяві зовнішньополітичного речника ЄС Петера Стано, опублікованій 11 листопада, повідомляє „Європейська правда”.
ЄС привітав численні кроки керівництва Вірменії та Азербайджану для подолання розбіжностей та досягнення міцного та сталого миру у регіоні.
Вірменія пропонує демілітаризовану зону навколо Карабаху і на вірмено-азербайджанському кордоні
„ЄС високо оцінює їхню постійну участь у поточних переговорах на різних рівнях та в різних форматах. Хоча ці переговори, безумовно, складні і вимагатимуть часу, дуже важливо не втрачати імпульс, домовитися про конкретні кроки вперед і забезпечити безпечне, надійне та благополучне середовище на благо всього населення регіону”, – йдеться у заяві.
ЄС закликав сторони уникати будь-якої непотрібної ескалації напруженості, у тому числі утримуючись від погроз або звинувачень та військових провокацій.
ЄС і надалі активно реагуватиме на побажання обох сторін і підтримуватиме їх у їхній роботі з всеосяжного та справедливого врегулювання всіх питань, у тому числі завдяки особистим зусиллям голови Європейської ради Шарля Мішеля, глави дипломатії Жозепа Борреля та спецпредставника ЄС Тойво Клаара та іншим механізмам ЄС.
Шість тижнів бойових дій у 2020 році забрали понад 6500 життів, перш ніж перемир’я за посередництва Росії поклало край бойовим діям.
Згідно з угодою 2020 року, Вірменія поступилася ділянками території, яку вона контролювала протягом десятиліть, а Росія розмістила миротворців для нагляду за крихким перемир’ям.
Після війни 2020 року на кордоні країн відбуваються часті перестрілки.
Проти Ірану можуть ввести санкції, якщо буде доведено причетність Тегерана до війни РФ проти України. З такими закликами у понеділок, 17 жовтня, звернулись деякі міністри закордонних справ ЄС.
Про це пише Reuters.
Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що наразі шукають конкретні докази участі Ірану у війні в Україні.
«За словами двох дипломатів, які брали участь у підготовці переговорів міністрів, ЄС може вирішити ввести нові санкції проти Ірану з цього питання, хоча у понеділок не очікується жодних докладних рішень», – зазначає агентство.
Міністр закордонних справ Данії Єппе Кофод наголосив, що ЄС має рішуче відреагувати та зробити конкретні кроки на нові атаки безпілотників на Київ.
Франція та Німеччина дали зрозуміти, що вважають нові санкції щодо безпілотників, які використовуються рф, необхідними з огляду на те, що такі передачі порушують резолюцію Ради Безпеки ООН.
Тоді як міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн заявив, що додаткові санкції не обмежуватимуться внесенням деяких осіб до чорного списку, якщо буде доведено причетність Тегерана до війни.
Водночас офіційний представник МЗС Ірану Насер Канаані зазначив, що вони не передавали безпілотники для війни в Україні.
«Опублікована новина про те, що Іран надав Росії безпілотники, має політичні амбіції і поширюється західними джерелами. Ми не надавали зброю жодній стороні воюючих країн», – додав речник.
[type] => post [excerpt] => Проти Ірану можуть ввести санкції, якщо буде доведено причетність Тегерана до війни РФ проти України. З такими закликами у понеділок, 17 жовтня, звернулись деякі міністри закордонних справ ЄС. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1666029540 [modified] => 1666022474 ) [title] => Євросоюз попередив Іран про можливі санкції за участь у війні в Україні [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=60266&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 60333 [uk] => 60266 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 60267 [image] => Array ( [id] => 60267 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/46-main-v1562706708.jpg [original_lng] => 37913 [original_w] => 720 [original_h] => 480 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/46-main-v1562706708-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/46-main-v1562706708-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/46-main-v1562706708.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/46-main-v1562706708.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/46-main-v1562706708.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/46-main-v1562706708.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/10/46-main-v1562706708.jpg [width] => 720 [height] => 480 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1666011726:3 [_thumbnail_id] => 60267 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 2609 [translation_required_done] => 1 [_oembed_996f1e34f8e52799921f38336147e41a] =>
We must pay heed and take action when human rights are violated. We are witnessing the Iranians’ brave fight for greater freedom and justice, and the brutal violence against them. Sanctions are one way in which we are stepping up the pressure on the regime. #Kanzlerkompakt#Iranpic.twitter.com/jhtXm9JA05
Посол ЄС у Білорусі – німецький дипломат Дірк Шубель (Dirk Schuebel) – залишив свою посаду в Мінську. „Білоруська влада вирішила не продовжувати мені візу й акредитацію ще на рік, що дуже ускладнює реалізацію мого мандата”, – написав Шубель на своїй сторінці у Facebook у вівторок, 11 жовтня.
64-річний дипломат, який очолював місію ЄС у Мінську з 2019 року, у своєму дописі розкритикував „кричущі порушення прав людини і норм міжнародного права” після президентських виборів у Білорусі 2020 року, „результати яких були сфальсифіковані і супроводжувалися постійним насильством проти безвинних людей”.
Заклик звільнити політв’язнів
За словами Шубеля, на сьогодні в Білорусі налічується понад 1340 політв’язнів, яких Євросоюз вимагає негайно звільнити без жодних умов. Дипломат особливо закликав звільнити правозахисника Олеся Біляцького, щоб той міг отримати присуджену йому 7 жовтня Нобелівську премію миру. Біляцький розділив цю нагороду з українським „Центром громадянських свобод” та російською правозахисною організацією „Меморіал”.
Як відомо, Євросоюз більше не визнає Олександра Лукашенка президентом Білорусі і надає підтримку Світлані Тихановській, яка перебуває у вигнанні, – одному з лідерів білоруської опозиції. Багато білорусів вважають Тихановську переможницею президентських виборів 2020 року.
Дірк Шубель повідомив, що надалі він займатиметься програмою ЄС „Східне партнерство”, яка, серед іншого, покликана посилити громадянське суспільство в Білорусі, Україні, Вірменії, Грузії та інших країнах, які раніше входили до складу СРСР.
Лідер країни-агресора володимир путін під час ранкової промови вкотре вдався до ядерного шантажу. У зв’язку із цим ЄС закликає ще сильніше тиснути на президента рф через його «ядерну авантюру».
Про це заявив речник Європейської комісії із зовнішньої політики Пітера Стано, пише видання Reuters.
За словами речника ЄК, російський диктатор грає в ядерну азартну гру та продовжує використовувати ядерний шантаж як частину свого терору.
«Путін грає у ядерну азартну гру. Він використовує ядерний елемент як частину свого арсеналу терору, це є неприйнятним», – заявив Стано.
Також у ЄС запевнили, що міжнародне суспільство не визнає фіктивних «референдумів», які москва оголосила на тимчасово окупованих територіях України.
Євросоюз зацікавив у проведенні переговорів про мир в Україні якомога швидше, але рішення про їх початок може приймати тільки керівництво України.
Про це заявив голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель у його виступі.
„Я не знаю, коли повинні початися перші мирні переговори. Я не можу давати поради з цього питання президенту України, тому що він стикається з цим вторгненням. Для нас – чим швидше, тим краще”, – сказав Боррель.
Європейський дипломат також зазначив, що переговори про мир не можуть починатися просто так. Зазвичай вони починаються тоді, коли це дозволяють умови.
Avec @MfaEgypt et @AymanHsafadi, nous sommes résolument engagés à renforcer notre coopération sur l’aide humanitaire, la libération des otages et sur les sujets politiques que nous voulons porter à l’ONU.
Discussed w/ @DmytroKuleba the last developments on the frontline & the Kursk counteroffensive. I reiterated the EU full support to the UA people’s fight.
Putin hasn’t managed to break UA resistance against his unjustified invasion & is pushed now to withdraw inside RU territory
Wir haben lange und redlich verhandelt. In wesentlichen Punkten ist mit der SPÖ keine Einigung möglich. Die Volkspartei steht zu ihren Versprechen: Wir werden leistungs- und wirtschaftsfeindlichen Maßnahmen oder neuen Steuern nicht zustimmen. Daher beenden wir die Verhandlungen… pic.twitter.com/evKgQbtTwq
Budapest? Not everyone may remember this, but in 1994 Ukraine already got assurances of territorial integrity from the US, Russia and the UK. In Budapest. Maybe I’m superstitious, but this time I would try to find another place.
Європа застосовує подвійні стандарти в питанні біженців, і ті, хто прибув із Сирії, перебувають у гіршому становищі порівняно з українцями, вважає представник ООН з питань Сирії.
Відповідно до недавнього звіту Організації Об’єднаних Націй, за останні десять років у Сирії загинули 300 тисяч мирних жителів. Спеціальний представник ООН Пауло Піньєро в інтерв’ю Euronews повідомив, що жодна зі сторін війни не щадила мирних жителів.
«У звіті чітко зазначено, що цивільне населення взагалі не захищене. Жодна воююча сторона не зважає на життя мирних жителів. Це реальність», – заявив комісар.
Дипломат закликав Європу приймати біженців із Сирії так само, як і з України.
«Я стежу за сирійською кризою 11 років. Дуже невтішно бачити різницю в забезпеченні. У випадку з українцями є відкритість і щедрість, що я зовсім не критикую. Вони на це заслуговують. Але було б дуже добре, якби це стосувалося і сирійських біженців», – додав Пауло Піньєро.
За його словами, важливу роль у розслідуванні військових злочинів можуть відігравати національні суди.
«Наразі я не бачу майже жодних шансів, що справа буде передана до Міжнародного кримінального суду. Багато в чому це пов’язано з правом вето деяких держав. Це проблема. З іншого боку, позитивним є те, що кілька європейських країн розслідують деякі справи і можуть засудити винних у злочинах проти людства», – зазначив дипломат.
У січні цього року німецький суд засудив сирійського полковника до довічного ув’язнення за воєнні злочини.
?: We are stepping up our support for Ukraine. More weapons, more sanctions, and more isolation for Russia. I stressed this once again when speaking to @ZelenskyyUa, in response to Russia’s mobilisation and illegitimate referenda. Protecting Europe is crucial for our security. pic.twitter.com/3tyQLpCDDQ
After committing the crime of aggression against Ukraine, numerous war crimes, undermining global food and energy security, should Russia still occupy the seat of a permanent member of the UN Security Council? Remember that Russia is there on dubious legal grounds. @United24mediapic.twitter.com/x7eQ3KmDSy
??Ukrainian peace summit to be held on February 24 at the #UN headquarters in #NewYork
The summit will discuss #Ukraine's security, food and energy security, as well as the de-occupation of Ukrainian territories. pic.twitter.com/iyfJ5MaQnw
Humbled and honored to be chosen as the next Director General of @UNmigration. I am ready to work with ALL our member states and global partners to unleash the opportunities provided by effective, orderly and humane migration. ?︎ pic.twitter.com/cTpfjjlKHp
the "oral update" on how #Ukraine#Moldova & #Georgia are faring on their respective EU accession paths is likely to come in late June, my guess around 21 June. it will give ample of time for the Rada in ?? to pass key legislative packages... https://t.co/o9n6Kxl4Dr
