Повітряний щит України гарантуватиме безпеку всієї Європи. Тому треба зробити все, щоб ЗСУ перемогли у небі.
Про це заявив президент Володимир Зеленський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на звернення голови держави.
„Лише за один цей тиждень російські терористи застосували проти нас вже 65 різних ракет, 178 ударних дронів, із них 87 „Шахедів”. Суттєву частину вдалося збити. Ми зробимо все, щоб український повітряний щит ставав тільки міцнішим”, – заявив він.
Зеленський підкреслив, що в українському небі Повітряні сили зможуть довести, що терор програє.
„Всі разом можемо це довести – усі партнери. Дуже важлива відповідальна позиція кожного з партнерів щодо постачання систем ППО і ракет до них. Повний захист від терору потрібен тут, щоб потім не довелося думати, як захистити від нього ще й інші народи. Україна може виграти цю битву, і наш повітряний щит згодом гарантуватиме безпеку всієї Європи”, – додав він.
Президент заявив, що нагородив воїнів Повітряних сил України та поспілкувався з ними.
„Однаково прагнемо скоріше відчути бойове застосування F-16 в українському небі”, – підкреслив він.
Russia unleashed another salvo of missiles on Ukraine this Saturday. Russia will not stop until it is stopped. The global community must focus on enforcing a just and lasting peace: arming Ukraine, including with F-16s to close the sky, and implementing Ukraine’s Peace Formula.
Witnessing the impact on children's & education in a school in #Kyiv targeted by RF attacks.
It’s a stark reminder of urgent need for peace. Every child deserves safety, education & bright future.@OSCE#SPU provides psycho-social help to affected children. #ItsAboutPeoplepic.twitter.com/Fle8sxeZUI
Євросоюз засудив погрози Росії застосувати ядерну силу в її загарбницькій війні проти України.
Про це ЄС заявив на засіданні Першого підготовчого комітету 11-ї оглядової конференції Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) у Відні, пише „Європейська правда”.
У своїй заяві Євросоюз засудив „дії та погрози РФ застосувати ядерну силу в її незаконній, невиправданій та неспровокованій загарбницькій війні проти України”.
„Ми також хочемо нагадати, що 3 січня 2022 року Росія підписалася під спільною заявою лідерів п’яти ядерних держав, підтвердивши, серед іншого, що „ядерна війна не може бути виграна і ніколи не повинна вестися”, – йдеться у заяві.
ЄС також висловив занепокоєння у зв’язку із заявою РФ про її готовність провести ядерне випробування та закликав Росію „повністю поважати свої зобов’язання як держави-учасниці ДНЯЗ і дотримуватися мораторію на ядерні випробування”.
„Росія грубо порушила свої зобов’язання утримуватися від загрози застосування сили проти територіальної цілісності та суверенітету України за Будапештським меморандумом 1994 року. Втрата довіри до ядерної держави, яка не дотримується своїх гарантій безпеки, підриває ДНЯЗ та архітектуру роззброєння і нерозповсюдження”, – наголосив ЄС.
Крім того, Євросоюз засудив заяву Росії від 25 березня про намір розмістити ядерну зброю на території Білорусі всупереч зобов’язанню Білорусі „ліквідувати всю ядерну зброю з (її) території”, взятому на себе в Будапештському меморандумі.
G7 representatives met this morning with international business associations in Ukraine to discuss ways to improve Ukraine’s business and investment climate. Despite Russian threats, all G7 countries are staying in Kyiv and will continue their work to support Ukraine! pic.twitter.com/TXv6C59GL7
Країни Європейського союзу готуються прийняти нові санкції проти Білорусі, які були запропоновані ще в січні. Ймовірно, це станеться наступного тижня.
Про це написав кореспондент „Радіо Свобода” Рікард Йозвяк в Twitter.
„Нарешті прорив щодо санкцій ЄС щодо Білорусі, вперше запропонованих у січні. Мають бути офіційно затверджені наступного тижня”, – написав він.
Йозвяк також наголосив, що санкцій не передбачають відступів або винятків щодо калійних добрив.
Ймовірно, йдеться про те, що Білорусь займає 3-є місце у світі після Канади і росії, а за обсягом експорту калію. На частку республіки припадає 14,3% виробництва і 15,5% світового експорту калію.
Раніше в Європейській комісії не могли погодити санкції проти Білорусі, оскільки обговорювали зміни, щоб передбачити у них винятки для добрив.
Молоді люди віком від 16 років уже зможуть голосувати на майбутніх виборах до Європарламенту.
У Бельгії знижується вік виборців, тож на майбутніх виборах до Європейського парламенту зможуть голосувати й особи старші 16 років.
Після Мальти, Німеччини та Австрії Бельгія стала четвертою країною Європейського Союзу, яка прийняла таке рішення.
За словами міністерки внутрішніх справ Аннеліс Верлінден, зміст цього рішення однозначний. Слід подбати про те, щоб була врахована думка якнайширшого кола суспільства.
Завдяки прийнятому рішенню зможуть проголосувати близько 280 тисяч молодих бельгійців. Повнолітні громадяни автоматично вносяться до реєстру, неповнолітні повинні зареєструватися для голосування.
Le conseil des ministres a approuvé le 25ème paquet d'aide à l'Ukraine : 100 millions € seront alloués à la maintenance et au support des F16 dans le cadre de la coalition internationale F16 On continue !
В Євросоюзі не бачать жодних фактів масового незаконного обігу зброї, пов’язаного з війною в Україні.
Про це йдеться у заяві делегації ЄС при міжнародних організаціях у Відні.
Під час засідання робочої групи зі стрілецької зброї Конференції учасників Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності прозвучало, що агресивна війна рф проти України збільшила загрозу незаконного обігу стрілецької зброї в ЄС та інших регіонах.
Однак, з 2019 року ЄС підтримує Україну в зусиллях по запобіганню незаконному обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин.
„Ми пам’ятаємо про дезінформаційні кампанії, запущені росією щодо цієї загрози. Дозвольте мені підкреслити, що до цього часу не було виявлено широкомасштабного незаконного обігу стрілецької зброї у зв’язку з війною. Ми можемо сказати, що у нас добра і широка співпраця з українським урядом, і ми вдячні йому за те, що він визначив цю загрозу як пріоритетну”, – заявили у Євросоюзі.
План Європейського Союзу відправити мільйон артилерійських снарядів в Україну відкладено, оскільки країни-члени сперечаються про те, яка частина витрат на цей план має залишитися в ЄС, – повідомило Sky News.
Пакет був схвалений міністрами закордонних справ 20 березня. Перша частина плану передбачає виділення країнам ЄС 1,09 мільярда доларів на відшкодування вартості артилерійських снарядів, відправлених зі складів в Україну.
За словами дипломатів, які побажали залишитися неназваними, законодавство вже завершено і очікується, що воно набуде чинності в найближчі кілька днів. Однак реалізація другого елементу – знакового кроку ЄС щодо спільних закупівель боєприпасів – затримується через розбіжності щодо того, компанії яких країн мають право укладати контракти, зазначили джерела.
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
Humbled and honored to be chosen as the next Director General of @UNmigration. I am ready to work with ALL our member states and global partners to unleash the opportunities provided by effective, orderly and humane migration. ?︎ pic.twitter.com/cTpfjjlKHp
Discussed w/ @DmytroKuleba the last developments on the frontline & the Kursk counteroffensive. I reiterated the EU full support to the UA people’s fight.
Putin hasn’t managed to break UA resistance against his unjustified invasion & is pushed now to withdraw inside RU territory
Амбіційний план України полягає у тому, щоб стати членом ЄС протягом двох років, розповів Шмигаль. Питання обговорюватиметься на п’ятничному саміті у Києві.
Україна має дуже амбітний план стати членом Європейського союзу протягом двох років.
Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль сказав в інтерв’ю виданню Politico.
«Ми маємо дуже амбітний план приєднатися до Європейського союзу протягом наступних двох років. Тому ми очікуємо, що цього року, 2023 року, у нас уже може бути ця попередня стадія переговорів», – сказав він.
Ця тема домінуватиме в обговореннях на саміті Україна-ЄС, який відбудеться 3 лютого у Києві. На саміт прибудуть єврокомісари, голова Європейської комісії та Ради.
Їхнім головним завданням, пише видання, ймовірно буде «управління очікуваннями». Амбіційний термін, який назвав Шмигаль, «кидає рукавичку істеблішменту ЄС, який намагається зберегти членство України в більше віддаленій перспективі».
Так, президент Франції Еммануель Макрон минулого року говорив, що до приєднання України до ЄС можуть пройти «десятиліття». Навіть лідери ЄС, які підтримали надання Україні статусу кандидата, приватно визнають, що перспектива фактичного вступу країни до ЄС займе багато років.
П’ятничний саміт у Києві, вважає Politico, буде присвячений пошуку балансу у цьому питанні. Поки що в Євросоюзі обговорюють підсумкове комюніке.
Деякі країни, пише видання, наполягають на тому, що заява не повинна далеко відходити від формулювань, використаних у червневому документі: наголошується, що хоча майбутнє України в ЄС, країни-претенденти мають відповідати певним критеріям.
«Очікування у Києві досить високі, але необхідно виконати всі умови, які поставила комісія. Це процес, що ґрунтується на заслугах», — сказав один високопосадовець ЄС.
Шмигаль в інтерв’ю Politico висловив сподівання, що на саміті Україна зможе досягти суттєвого прогресу, особливо у сфері угоди про промисловий безвіз, призупинення дії мит на український експорт ще на рік, приєднання до схеми платежів SEPA та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.
Рада Європейського союзу одноголосно ухвалила рішення додати порушення санкцій до списку злочинів, включених до Договору про функціонування ЄС.
Про це йдеться на сайті європейського органу.
«ЄС вжив низку обмежувальних заходів у контексті агресивної війни росії проти України, і вкрай важливо, щоб ці заходи виконувались у повному обсязі. В даний час держави-члени мають різні визначення того, що є порушенням обмежувальних заходів і які заходи покарання повинні застосовуватися у разі порушення. Це може призвести до різного ступеня застосування санкцій та ризику обходу цих заходів, потенційно дозволяючи особам, які перебувають під санкціями, продовжувати отримувати доступ до своїх активів та підтримувати режими, проти яких діють заходи ЄС», – йдеться на сайті Євроради.
Включення порушення обмежувальних заходів до списку «злочинів ЄС» є першим із двох кроків, спрямованих на запобігання спробам обійти або порушити санкції.
Тепер Єврокомісія представить пропозицію щодо визначення кримінальних злочинів та покарань за порушення обмежувальних заходів ЄС.
We must pay heed and take action when human rights are violated. We are witnessing the Iranians’ brave fight for greater freedom and justice, and the brutal violence against them. Sanctions are one way in which we are stepping up the pressure on the regime. #Kanzlerkompakt#Iranpic.twitter.com/jhtXm9JA05
ЄС у другу річницю закінчення 44-денної війни у зоні нагірно-карабаського конфлікту закликав Вірменію та Азербайджан перевернути сторінку ворожнечі і продовжувати зусилля для примирення, щоб запобігти подальшим непотрібним людським жертвам і шкодам.
Про це йдеться у заяві зовнішньополітичного речника ЄС Петера Стано, опублікованій 11 листопада, повідомляє „Європейська правда”.
ЄС привітав численні кроки керівництва Вірменії та Азербайджану для подолання розбіжностей та досягнення міцного та сталого миру у регіоні.
Вірменія пропонує демілітаризовану зону навколо Карабаху і на вірмено-азербайджанському кордоні
„ЄС високо оцінює їхню постійну участь у поточних переговорах на різних рівнях та в різних форматах. Хоча ці переговори, безумовно, складні і вимагатимуть часу, дуже важливо не втрачати імпульс, домовитися про конкретні кроки вперед і забезпечити безпечне, надійне та благополучне середовище на благо всього населення регіону”, – йдеться у заяві.
ЄС закликав сторони уникати будь-якої непотрібної ескалації напруженості, у тому числі утримуючись від погроз або звинувачень та військових провокацій.
ЄС і надалі активно реагуватиме на побажання обох сторін і підтримуватиме їх у їхній роботі з всеосяжного та справедливого врегулювання всіх питань, у тому числі завдяки особистим зусиллям голови Європейської ради Шарля Мішеля, глави дипломатії Жозепа Борреля та спецпредставника ЄС Тойво Клаара та іншим механізмам ЄС.
Шість тижнів бойових дій у 2020 році забрали понад 6500 життів, перш ніж перемир’я за посередництва Росії поклало край бойовим діям.
Згідно з угодою 2020 року, Вірменія поступилася ділянками території, яку вона контролювала протягом десятиліть, а Росія розмістила миротворців для нагляду за крихким перемир’ям.
Після війни 2020 року на кордоні країн відбуваються часті перестрілки.
