Відбулося засідання правління ТУКЗ-КМКС

Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович, як і кілька інших членів правління, а також депутатка Європарламенту Андрея Бочкор долучилися до зустрічі, яка відбулася 1 квітня в готелі «Гелікон» у селі Яноші, в онлайн-форматі.

«Наше завдання – зберегти нашу громаду й у цій складній ситуації. І попри всі труднощі, ми намагаємося це робити. Адже наше становище стає дедалі важчим не лише через воєнні умови, але й інші причини. З 1 вересня 2023 року запроваджується 7-ма стаття освітнього закону, яка вкрай згубно впливає на нас. Крім того, уряд з незрозумілих причин намагається і в ЗМІ якомога швидше запровадити заходи, які матимуть негативні наслідки для національних меншин. У таких умовах наші можливості змінити ситуацію всередині країни, на жаль, фактично вичерпані, і дискусія з цих питань переходить на міжнародний рівень», – проаналізував ситуацію закарпатських угорців очільник ТУКЗ-КМКС.

У своїй доповіді Василь Брензович наголосив, що члени очолюваної ним організації можуть пишатися тим, що навіть за нинішніх обставин змогли провести переобрання керівного складу місцевих та регіональних осередків. «Для нас завжди було важливо підтримувати внутрішню демократію відповідно до нашого статуту, щоб у певні проміжки часу відбувалося оновлення. Вітаю всіх, як новообраних, так і колишніх очільників», – зазначив він. А відтак наголосив, що за пропозицією депутатів Європарламенту від Угорщини та Румунії закон України про нацменшини вивчає Венеціанська комісія. З цього приводу до неї в листі звернулися ТУКЗ-КМКС, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство, Науково-дослідний центр ім. Антонія Годинки Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ та інші організації.

«У зверненні ТУКЗ-КМКС зазначається, що, незважаючи на обіцянки, закон про нацменшини не вирішує їхніх проблем. Товариство угорської культури Закарпаття хоче, щоб були відновлені права, надані громаді законом про нацменшини 1992 року», – підкреслив голова. Він зауважив, що кроки, спрямовані на обмеження прав людини та нацменшин, перешкоджають євроінтеграційним прагненням України. Василь Брензович нагадав, що, наприклад, Сербія під час переговорів з Європейським Союзом ухвалила закон, який належним чином забезпечує права угорської меншини у Воєводині. Це може бути відповідним прикладом і для нашої країни.

«Благодійний фонд «КМКС» зразково реалізував виплати навчально-виховної та соціальної грантової допомоги», – підкреслив голова, подякувавши уряду Угорщини за підтримку та солідарність. Він повідомив, що ТУКЗ-КМКС вдалося досягти продовження виплат за програмою «План Еде Егана», надання яких призупинилось у 2019 році. На думку Василя Брензовича, цей план економічного розвитку треба реалізовувати й надалі, водночас потрібні певні поправки через зміну обставин. Організація працює також над планами, пов’язаними з нововведеннями в системі освіти, які б дозволили зберегти угорськомовну освіту на Закарпатті навіть за цих умов. Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство вже розробило проєкт, який перебуває на стадії обговорення. Він дозволить продовжувати угорськомовну освіту від дитячого садка до вишу.

Василь Брензович також подякував за роботу головам територіальних громад та депутатам місцевих органів від КМКС. Говорячи про труднощі, він зазначив, що було відкрито кримінальні провадження проти чотирьох із восьми угорських депутатів облради. Незважаючи на це, вони виконують свої обов’язки й захищають інтереси закарпатських угорців як на обласному, так і на інших рівнях місцевого самоврядування. Відтак голова відзначив роль асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття», яка бере участь у координації доставки закордонної гуманітарної допомоги, а також інформує місцеві органи самоврядування про грантові проєкти, до яких за планами вони зможуть долучитися наприкінці року. Тривають будівництво з розширення Берегівського ліцею ім. Габора Бетлена, реконструкція школи в селі Неветленфолу та Пийтерфолвівського спортивного стадіону. «Усе це свідчить про те, що закарпатська угорська громада живе і намагається зберегтися на своїй батьківщині, адже це найважливіше завдання», – резюмував свою доповідь Василь Брензович.

Заступник голови ТУКЗ-КМКС Йосип Борто поінформував про роботу фракції «КМКС» в обласній раді. Зокрема повідомив, що депутатам вдалося налагодити конструктивну партнерську співпрацю з головою Закарпатської обласної військової адміністрації, з керівництвом облради стосунки також задовільні, депутати працюють разом із більшістю фракцій, адже в раді немає коаліції, лише ситуативна більшість з окремих питань. Відмовляються від співпраці з групою угорських депутатів лише фракція партії Порошенка та команда Андрія Балоги. Йосип Борто заявив, що на Закарпатті панують мир і стабільність, забезпечується економічний розвиток, а рівень злочинності знизився завдяки тому, що керівництво області добре керує в умовах воєнної ситуації.

Відтак повідомив, що найбільший обсяг гуманітарної допомоги в Україну надходить з Угорщини. «Кожен керівник в області знає, що Угорщина не дає зброї, тому що вона на боці миру, але дає все інше», – наголосив Йосип Борто. Найбільшим завданням нашого краю він назвав прийом та забезпечення вимушених переселенців, адже зараз на Закарпатті з населенням 1,2 мільйона осіб перебуває понад 300 тисяч громадян, які приїхали з інших регіонів, а в один час їхня кількість сягала пів мільйона. Це має і свої переваги: ​​зростання цін на нерухомість, збільшення торговельного потоку. Крім того, на Закарпаття перемістилося понад 400 підприємств, які створили понад десять тисяч нових робочих місць. Йосип Борто зазначив, що доходи обласного бюджету 2022-го зросли на 28,6% порівняно з попереднім роком насамперед завдяки податку на доходи військових. Добре працюють в економічному плані і територіальні громади краю: із 64 тільки 15 не виконали дохідну частину бюджету, і лише в одній із них – Королівській – живуть угорці, зазначив Йосип Борто.

Депутатка обласної ради, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ілдико Орос повідомила, що держава поступово відходить від фінансування сфери освіти й покладає цей обов’язок – без підтримки – на місцеві органи влади. Тож більшість із них буде змушена раціоналізувати мережу своїх шкіл. Щоб мати можливість їх утримувати, заклади будуть об’єднувати, знижувати їхні ступені, ліквідовувати. Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство це передбачило і десять років тому розпочало програму опорних шкіл, у рамках якої певні навчальні заклади стали підсилювати. Ілдико Орос детально розповіла про положення нового освітнього закону, про зміни, пов’язані з освітньою реформою, а також про плани та ідеї уряду України у сфері освіти. За її словами, найбільшим викликом для угорської спільноти стануть ліцеї загальної середньої освіти, адже в них потрібно відкрити класи з різними профілями: гуманітарні та математичні, у кожному закладі повинні бути спортзал, подвір’я певної площі, чотири паралельні класи. Крім того, учнів треба забезпечити харчуванням, організувати їхній підвіз або надати їм гуртожиток. На кожну особу в ліцеї має припадати 3 м².

Відтак очільниця Закарпатського угорськомовного товариства ознайомила присутніх з концепцією, яку організація розробила із залученням представників ТУКЗ-КМКС та керівників відділів освіти угорських територіальних громад. Відповідно до неї, у тих громадах, які зможуть забезпечувати фінансування, діятимуть 9-річні школи та гімназії до 9-го класу, винятком стануть ​​переважно регіони, де живе діаспора. Суть концепції полягає в тому, щоб у кожному районі й за можливості в кожній територіальній громаді для угорських дітей був доступний ліцей. Оскільки на приватні навчальні заклади поширюються інші правила, важливу роль у забезпеченні угорськомовної середньої освіти відіграватимуть церковні ліцеї. Крім того, за необхідності акредитувати такі класи зможуть і в Центрах професійної освіти ім. Еде Егана. Відтак Ілдико Орос окреслила конкретні ідеї для кожного регіону, де проживають угорці.

Депутатка Європарламенту Андрея Бочкор під час виступу зазначила: «Навіть після закінчення війни нічого вже не залишиться таким, як раніше. Були зруйновані істини, які вважалися вічними. Європейський Союз відреагував безпрецедентно швидко і підтримує Україну дуже багатьма засобами. […] Прискорився євроінтеграційний шлях України, який ми всіляко підтримували. Переговори щодо вступу повинні проводитися відповідно до показників і заслуг». Андрея Бочкор також повідомила, що статус кандидата, наданий Україні, передбачає сім умов, однією з яких є покращення та врегулювання становища національних меншин. «Ми прагнемо домогтися, щоб Україна серйозно поставилася до цієї умови вступу, відповідно до Копенгагенських умов, і врегулювала процес так, щоб він був прийнятним для всіх. Важливим кроком у цьому плані є те, що новий закон про нацменшини, прийнятий 13 грудня минулого року, почала вивчати Венеціанська комісія. Очікується, що ми дізнаємося про її висновок на початку червня», – поінформувала депутатка Європарламенту, а відтак підкреслила що наразі найголовніше – це мир, а вже тоді можна планувати майбутнє.

Після виступів присутні прийняли рішення про скликання засідання з оновлення керівництва ТУКЗ-КМКС 22 квітня в стінах Закарпатського угорського інституту в Берегові. Участь у заході візьмуть 400 делегатів. Крім того, схвалили й заплановані питання порядку денного.

На завершення присутні прийняли заяву, текст якої буде опублікований на сторінках нашого видання окремо. Василь Брензович у заключному слові підсумував результати зустрічі та побажав усім благословенних Великодніх свят.

Насамкінець відбулося й засідання з оновлення керівного складу Благодійного фонду «КМКС». Після доповідей про результати роботи головою фонду на наступні три роки переобрали Василя Брензовича, заступниками – Йосипа Борто та Гейзу Гулачі. Серед членів правління: Шандор Мілован, Лівія Балог, Йожеф Шарі, Йожеф Шін, Жужанна Будаї. Секретарем фонду призначили Жужанну Будаї, директором – Гейзу Гулачі, а членами ревізійної комісії будуть Габріелла Борто, Єва Браун, Адель Орос, Аранка Пацура та Шандор Ганка.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap