Чергове засідання правління Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) відбулося 16 березня в селі Яноші на Берегівщині. Виступаючи перед присутніми, голова ГО Василь Брензович наголосив, що ТУКЗ-КМКС – єдина в Україні організація, яка протягом 35 років свого існування активно відстоює інтереси закарпатських угорців.
Звітуючи про роботу, Василь Брензович підкреслив, що Товариство угорської культури Закарпаття завжди послідовно йшло до своєї мети, котра полягає насамперед у захисті прав закарпатських угорців, збереженні угорської громади краю та підтримці її розвитку. Наразі організація продовжує працювати над реалізацією цих завдань. Протягом минулого року Товариство також неухильно боролося за захист прав закарпатських угорців. Законодавчі поправки щодо нацменшин та мови, ухвалені у 2023-му, є позитивним кроком уперед. Однак вони все ще не повертають відібрані права національних меншин. Стосовно війни Василь Брензович зазначив, що попри складні обставини, ТУКЗ-КМКС продовжує виконувати свої зобов’язання. За його словами, той факт, що Товариство може проводити збори навіть у воєнний час, дає надію на збереження місцевих громад.
Депутатка Європарламенту Андрея Бочкор, вітаючи присутніх, зазначила, що закарпатські угорці пережили багато важких періодів і завжди мусили рішуче боротися за права, які їм належать. Це стало ще більш актуальним у ХХІ столітті, коли громади зазнали впливу війни. Депутатка подякувала всім, хто залишився вдома, і висловила впевненість, що, незважаючи на труднощі, громади не зламаються. Щодо прав нацменшин в Україні Андрея Бочкор зазначила, що є промінчики надії, поступ, який вселяє сподівання, що закарпатській угорській громаді буде повернуто відібрані права. Адже жодна країна, котра прагне вступити до Європейського Союзу, не може собі дозволити не надати нацменшинам права, які їм належать.
Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї зачитав вітальний лист прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до закордонних угорців з нагоди національного свята – річниці Угорської революції 1848 року.
Відтак голова Благодійного фонду «КМКС» Ґейза Ґулачі прозвітував про роботу організації за минулий рік. Зокрема він повідомив, що у 2023-му за підтримки угорського уряду в рамках програм соціального захисту, економічного розвитку та освіти закарпатським угорцям було надано допомогу на загальну суму в понад чотири мільярди форинтів. Минулого року БФ прийняв 32 268 заявок на отримання грантів (лише 35 було відхилено). Фонд виступає посередником у виплатах грантової підтримки на офіційних засадах, тож, відповідно до законодавства, сплачує державі значний податок. У 2023-му це було майже 95 мільйонів 725 тисяч гривень. Частина з цих податків пішла органам місцевого самоврядування, таким чином посприявши роботі територіальних громад. Ґейза Ґулачі зазначив, що грантові програми діятимуть і цього року. Певних змін зазнає освітня, адже відбудеться перехід на електронне оформлення заявок, яке розпочнеться на початку квітня і триватиме протягом місяця.
Директорка Закарпатського центру економічного розвитку «Еган Еде» Маріанна Беркі під час своєї доповіді поінформувала, зокрема, про реалізацію програми з допомоги в закупівлі посівних матеріалів, у рамках якої надійшло 389 заявок. За її словами, з’явилися й нові програми, котрі будуть реалізовуватися залежно від існування джерел фінансування. Також плануються нові гранти, про які детальніше повідомлять згодом.
Депутатка Закарпатської обласної ради Ілдика Орос у своєму виступі торкнулася освітніх питань. Зокрема відзначила як позитив те, що Міністерство освіти України, схвалюючи умови про вступ, прийняло рішення, згідно з яким тести з профільних предметів цього року будуть перекладені. Вона також повідомила, що відповідно до чинного закону про освіту, відтепер історія України в школах викладатиметься українською мовою. З цього предмета більше не буде підручників мовами нацменшин. Відтак Ілдика Орос звернула увагу на те, що в державі посилилися правила щодо сховищ. Тож із вересня очне навчання можна буде проводити лише в тих закладах, які матимуть відповідні укриття. Проте, на жаль, значна частина навчальних закладів Закарпаття не відповідає цим вимогам. Депутатка виступила з ініціативою, щоб фракції «КМКС» в обласній раді та раді інших органів місцевого самоврядування офіційно звернулися до облради з проханням фінансово допомогти облаштувати укриття в тих населених пунктах, де це питання немає змоги вирішити самостійно. За словами Ілдики Орос, проблемою наступного періоду буде й те, що держава більше не опікуватиметься утриманням шкіл, де в класах навчається менше 7 учнів. У таких випадках органам місцевого самоврядування рекомендується перевести дітей до іншої школи та об’єднувати класи.
Стосовно роботи Закарпатського угорського ліцею Ілдика Орос повідомила, що незабаром буде відкрито філію навчального закладу у Вишкові.
Після схвалення звітів члени правління узгодили місце проведення загальних зборів обласної організації ТУКЗ-КМКС та їхній порядок денний. Відтак відбувся показ документального фільму, створеного співробітниками телеканалу «21 Унґвар» з нагоди 35-ї річниці заснування організації, під назвою «30 + 5 – Епоха випробувань».
Відповідно до статті 92 Конституції України, права національних меншин визначаються виключно правовими документами. Таким чином, регламентація цих повноважень документами нижчого рівня (наприклад, постановами, наказами) не відповідає Конституції.
Постанова ставить у залежність реалізацію мовних та інших прав національних меншин в окремих населених пунктах від рішення відповідної ради територіальної громади, що практично унеможливлює гарантування цих прав.
Документ пов’язує забезпечення зазначених прав зі спроможністю певної територіальної громади фінансувати витрати на реалізацію мовних прав нацменшин. Усе це може призвести до довільного тлумачення та саботажу прав національних меншин з боку певних органів місцевого самоврядування.
Постанова пов’язує забезпечення мовних прав нацменшин із кодифікацією певної мови, визначення якої не входить до компетенції місцевих рад.
У цілому документ принципово не відповідає вимогам Конституції України, робить право на використання мов нацменшин умовним і довільним, через що окремі громади національних меншин мають різний ступінь прав.
Як ми раніше повідомляли, Верховна Рада схвалила законопроєкт №9332 щодо продовження переходу на українську мову шкіл, в яких викладання ведеться однією з мов країн ЄС, до 1 вересня 2024 року.
Тижневик Kárpátalja звернувся за коментарем щодо відтермінування до голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василя Брензовича та депутата Європарламенту Андреї Бочкор.
«Наша організація вітає цей крок: це перший крок у правильному напрямку за дуже довгий час», — зазначив Василь Брензович. На його думку, Верховна рада України прийняла таке рішення, оскільки також бачить, що позбавлення прав призводять лише до зростання напруги як усередині країни, так і на арені міжнародних відносин. «Звичайно, відтермінування — не вирішення цього питання, але воно дає час для вирішення тих суперечливих питань, які залишилися у сфері навчання рідною мовою», — констатував Василь Брензович.
На думку Андреї Бочкор, прийняття відповідного рішення пов’язане з тим, що Венеціанська комісія нещодавно представила свою оцінку закону про меншини. «У нас було важливе прохання до України та Венеціанської комісії – врахувати небезпеку закриття угорськомовних шкіл на Закарпатті», – зазначила депутат Європарламенту. Замість вирішення питання Україна вирішила виграти час. «Але завдяки виграшу часу учні, які вступили до шкіл до 2018 року, матимуть можливість завершити навчання за попередньою системою», – наголосила депутат. «Сподіваюся, що за цей час ми зможемо вирішити всі проблемні питання», – підсумувала Андрея Бочкор.
За прийняття законопроєкту в цілому проголосували 262 народні депутати. Він вносить зміни до прикінцевих і перехідних положень Закону «Про освіту». Відповідно, особи, які належать до національних меншин України, мови котрих є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини, до 1 вересня 2024 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, із поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою. Тож закладам цього року ще не потрібно переходити на навчання українською.
[type] => post [excerpt] => Як ми раніше повідомляли, Верховна Рада схвалила законопроєкт №9332 щодо продовження переходу на українську мову шкіл, в яких викладання ведеться однією з мов країн ЄС, до 1 вересня 2024 року. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1686750540 [modified] => 1686747832 ) [title] => Коментар Василя Брензовича та Андреї Бочкор щодо відтермінування закону про освіту [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=81668&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 81622 [uk] => 81668 ) [trid] => din4423 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 81624 [image] => Array ( [id] => 81624 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg [original_lng] => 105690 [original_w] => 800 [original_h] => 416 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor-300x156.jpg [width] => 300 [height] => 156 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor-768x399.jpg [width] => 768 [height] => 399 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg [width] => 800 [height] => 416 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg [width] => 800 [height] => 416 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg [width] => 800 [height] => 416 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/brenzovics-bocskor.jpg [width] => 800 [height] => 416 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 2 [views_count] => 1632 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 81624 [_edit_lock] => 1686737133:3 [_edit_last] => 3 [_ukrnet_feed_include] => 1 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 45 [1] => 51 [2] => 13 [3] => 37 [4] => 9 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Думки [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Світ [4] => Спецтема [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 120 [1] => 969 ) [tags_name] => Array ( [0] => Брензович Василь [1] => ТУКЗ – КМКС ) ) [3] => Array ( [id] => 80895 [content] =>
Громадська організація «Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС)» провело засідання правління, під час якого голова Василь Брензович окреслив ситуацію угорської громади та позицію організації щодо важливих питань, його заступники, Йосип Борто та Гейза Гулачі, поінформували про роботу фракції «КМКС» в облраді та Благодійного фонду організації, який залучений в надання соціальної підтримки. В рамках засідання також переобрали керівника офісу ТУКЗ-КМКС, секретаря та відповідального з фінансових питань.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) долучився до заходу онлайн. «Одна з причин, чому Товариство угорської культури Закарпаття змогло проіснувати так довго – як важлива організація захисту інтересів – полягає в тому, що ми завжди дотримувались встановлених нами правил, саме так ми намагалися діяти, незважаючи на всі труднощі», – підкреслив він під час виступу. На заході, який відбувся напередодні Дня національної єдності угорців, очільник організації акцентував, наскільки важливим є почуття національної приналежності. «Товариству угорської культури Закарпаття було б важче вистояти, якби воно не відчувало підтримки Угорщини, котра значною мірою сприяла досягненням організації та надає сили й надалі робити все можливе для збереження та розвитку закарпатських угорців», – наголосив він. Щодо війни, яка триває вже другий рік, Василь Брензович заявив: «Закарпатські угорці та ТУКЗ-КМКС солідарні з громадянами України в цій важкій ситуації. Закарпатські угорці підтримують євроінтеграцію України, а також виступають за якнайшвидший початок цих переговорів. Водночас ми вважаємо важливим, щоб права меншин не звужувалися, і що в цій ситуації ми також повинні повернутися до європейських норм, які були зафіксовані в договорі про основи добросусідства та співробітництва між Україною і Угорщиною, а також у міжнародних договорах, до яких Україна приєдналася. Першим невеликим кроком у цьому напрямку є внесений до Верховної ради України законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про освіту», який пропонує відтермінувати на рік перехід на україномовне навчання в школах, де навчання ведеться однією з мов Європейського Союзу. Очевидно, що це не вихід, але це крок у правильному напрямку», – зазначив очільник організації.
Наразі чекають на рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про нацменшини, які мають бути надані протягом кількох днів. «Якщо наша країна хоче приєднатися до Євросоюзу, закон потрібно буде змінити відповідно до рекомендацій комісії», – резюмував Василь Брензович. На завершення він зачитав, що відповів штучний інтелект на запитання про майбутнє закарпатських угорців. У відповідь промайнула низка фактичних помилок, але хід думок майже ідентичний з позицією ТУКЗ-КМКС.
Заступник голови Йосип Борто прозвітував про роботу фракції «КМКС» в обласній раді. Він зокрема повідомив, що в лавах ЗСУ служить кілька тисяч закарпатців, частина з них бере участь у бойових діях безпосередньо на фронті. З них кілька сотень угорської національності. На жаль, довелося поховати сотні закарпатських героїв, серед яких десятки угорської національності. «Якщо хтось стверджуватиме, що закарпатські угорці не беруть участі в захисті України, то це можна спростувати конкретними даними», – заявив Йосип Борто, наголосивши, що угорці – на боці миру, адже кожне людське життя важливе і має значення.
Йосип Борто, очільник фракції «КМКС» в облраді, з посиланням на дані звіту начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Ярослава Колесника, повідомив: «Начальник обласної поліції поінформував депутатів обласної ради про те, що громадська безпека в області з огляду на нинішню ситуацію відносно хороша. Розкривається 100 відсотків тяжких злочинів, 75 відсотків – більш дрібних, що є найкращим результатом в Україні. […] Ця безпека є, незважаючи на те, що в країні точиться дуже жорстока і кровопролитна війна, а на Закарпатті досі перебуває понад триста тисяч переселенців».
Йосип Борто проаналізував фінансове становище сімдесят одного органу місцевого самоврядування нашого краю, зазначивши, що фінансово-економічна ситуація на Закарпатті непогана, більше того, незважаючи на війну, ще ніколи не була такою хорошою. За даними перших п’яти місяців року, перевиконання обласного бюджету становило 109 відсотків, що означає додаткові 55 мільйонів гривень для Закарпаття. Незважаючи на це, ми все ще погано живемо, тому що частина доходів знецінена інфляцією, а більшість грошей має йти на першочергові цілі, визначені державним казначейством. Окрім обласного та районних бюджетних даних, Йосип Борто торкнувся і фінансового становища шістдесяти чотирьох територіальних громад краю. «На Закарпатті є десять територіальних громад, де не вдалося виконати планових надходжень до бюджетів. Серед них є три громади, населені в тому числі угорцями – Берегівська, Вилоцька та Чопська. Найбагатша – Мукачівська територіальна громада, де перевиконання бюджетних надходжень становить 112 відсотків, що означає додаткові 111 мільйонів гривень для найбагатшої громади нашої області. Серед територіальних громад, населених угорцями, у Косоньській перевиконання становить 169 відсотків, що означає додаткові 4,7 мільйона гривень, у Батьовській – 136 відсотків, 4,8 мільйона, у Великобийганьській територіальній громаді – 223 відсотки, що означає додаткові 5,6 мільйона гривень, у Виноградівській громаді – 128 відсотків, 33 мільйони гривень, у Пийтерфолвівській – 130 відсотків, тобто, додаткові 4,7 мільйона гривень, за даними п’яти місяців року», – повідомив Йосип Борто. За його словами, причиною постійного покращення економічних показників із початку війни є те, що понад 400 підприємств переїхали на Закарпаття, почали тут виробництво. Понад 300 тисяч переселенців, які проживають у нас, користуються послугами та сплачують податок на прибуток, що також збільшує надходження до бюджету. На думку заступника голови ТУКЗ-КМКС, після війни доходи місцевих бюджетів можуть навіть зменшитися, але це ситуація, коли менше може бути більше, тому що з меншим доходом муніципалітети зможуть вільніше управляти.
Йосип Борто спростував опубліковану в пресі новину про те, що Закарпатська обласна рада заборонила підпорядковану Росії православну церкву на Закарпатті. Фактично ухвалене рішення засудило певну діяльність церкви та закликала правоохоронні органи розслідувати їх. Це рішення, яке треба було прийняти, – зазначив наприкінці своєї доповіді Йосип Борто.
Заступник голови ТУКЗ-КМКС, директор БФ «КМКС» Гейза Гулачі щодо діяльності очолюваного ним фонду повідомив, що функціонування програми з візової підтримки скасували через низький попит. Цього року не була оголошена і грантова програма цифрового розвитку. У рамках освітньо-виховної грантової програми кількість заявок у 2022 році знизилася на 11,4 відсотка, а в цьому році на 8,1 відсотка порівняно з минулим роком, що підтверджує зменшення кількості дітей. У цьому році сума грантової підтримки становитиме сто тисяч форинтів, з якої, звісно, будуть сплачені податки. Стартувала грантова програма соціальної підтримки працівників освітніх закладів. В якості фінансового посередника фонд за підтримки Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини долучився до будівництва пішохідної доріжки до оглядового майданчика на горі Кендерешке біля Мукачева. Також БФ «КМКС» бере участь у проєкті вдосконалення Закарпатської обласної дитячої лікарні.
Директорка Закарпатського центру економічного розвитку «Еган Еде» Маріанна Беркі долучилася до засідання також онлайн. Вона зокрема повідомила, що 3 травня з’явилося остаточне рішення щодо грантових заявок представників у сфері сільського господарства. Заявки розділили на дві категорії, 169 заявників отримають підтримку в першому колі, 54 – залежно від фінансових джерел. 1009 заявників не отримають допомоги. На це рішення вже надійшло понад 70 апеляційних заяв, що будуть опрацьовані та надіслані наглядовій раді. Маріанна Беркі зазначила, що переможці отримають суми допомоги протягом червня-липня.
За рекомендацією керівництва, правління ТУКЗ-КМКС переобрало Жужанну Будаі керівницею офісу організації ще на три роки. Секретарем із питань політики та комунікації і надалі залишатиметься Кароліна Дарчі, секретарем із питань культури – Ласло Молнар, секретарем із питань економіки та місцевого самоврядування – Андраш Мештер, відповідальним за фінансові питання – Оскар Балог.
Відтак Ласло Молнар поінформував про перелік запланованих заходів.
У засіданні правління онлайн, а також очно долучилися депутатка Європарламенту Андрея Бочкор, провідний консул Угорщини в Ужгороді Ласло Куті, очільник Консульства Угорщини в місті Берегово Іштван Дєбнар, голова Берегівської райради Карло Резеш, голова Берегівської міської територіальної громади Золтан Бабяк та депутат обласної ради Чаба Пейтер.
«Повага до прав нацменшин і прав людини має бути важливим аспектом розширення Європейського Союзу», – підкреслив голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович на конференції «Права нацменшин у процесі розширення Європейського Союзу», яка була організована робочою групою з питань нацменшин Європейського парламенту 23 травня в Брюсселі.
На заході в стінах Європарламенту очільник ТУКЗ-КМКС нагадав, що після здобуття Україною незалежності в 1992 році було прийнято закон про національні меншини, котрий відповідав європейським стандартам і надавав широкі права. Він значною мірою задовольняв потреби нацменшин, які проживають у країні, і це було закріплено в Конституції в 1996 році. «Однак у 2017-му після ухвалення закону про освіту, а згодом закону про мову та нового закону про нацменшини всі права, які ми раніше мали, були або забрані, або значно обмежені. Ми просимо відновити наші права відповідно до Конституції України та міжнародних зобов’язань України», – додав Василь Брензович.
«Європейський Союз знову стоїть на порозі розширення (ідеться про країни Західних Балкан, Україну, Грузію та Молдову), і права нацменшин, як і раніше, є надзвичайно важливим аспектом цього процесу. Адже Копенгагенські критерії, що визначають, які країни можуть приєднатися до Європейського Союзу, містять, зокрема, пункти про повагу до прав людини та прав національних меншин», – акцентував Василь Брензович, а відтак подякував організаторам конференції за можливість представити в Європарламенті реальну картину нинішнього становища національних меншин України, у тому числі закарпатських угорців. «Закарпатські угорці виступають за якнайшвидшу європейську інтеграцію України, але водночас ми хочемо зберегти та відновити наші права, гарантовані Конституцією України, міжнародними договорами України й Договором про основи добросусідства і співробітництва між Україною та Угорщиною», – додав політик.
Депутатка Європарламенту закарпатського походження Андрея Бочкор, виступаючи на конференції, наголосила, що нацменшини, які проживають в Україні, підтримують початок процесу вступу країни до ЄС. За її словами, вони позитивно ставляться до більшості й очікують, що зможуть жити як повноправні громадяни на своїй батьківщині.
«Важливість сьогоднішньої конференції полягає насамперед у тому, що в Європарламенті в присутності єврокомісара з питань сусідства та розширення ми маємо можливість повідомити про бажання закарпатських угорців зберегти набуті раніше права. Як угорська громада краю, так і румунська, які проживають в Україні, котра чекає на вступ до ЄС, вважають дуже несправедливим, що прийняті в останні роки закони значно обмежили їхні права, які гарантувалися нацменшинам законом 1992 року та Конституцією. Наразі найактуальнішою і найболючішою проблемою є те, що з вересня 2023 року румунські та угорські діти, котрі проживають в Україні, більше не матимуть можливості навчатися рідною мовою. А це призведе до руйнування угорської та румунської шкільної системи в Україні, яка успішно працювала протягом десятиліть. Ми виступаємо проти цього і просимо допомоги європейських інституцій», – повідомила Андрея Бочкор. «Відповідно до Копенгагенських критеріїв, повага до прав меншин є дуже важливим аспектом, тому треба наголосити, що Європейський Союз та його інституції мають приділити значну увагу відповідному впорядкуванню правового становища українських нацменшин», – додала вона.
Як підкреслила співголова робочої групи з питань меншин, очільниця групи депутатів Європарламенту від «Фідес» Кінґа Ґал, досвід останніх 20 років показує, що права мовних і національних меншин можуть бути гарантовані під час процесу вступу. «Перед вступом, під час переговорів про вступ права меншин можна відстоювати, вимагати їхнього дотримання. Таким чином це відбувається і щодо країн Західних Балкан, де з’являються серйозні критерії, які стосуються національних і мовних меншин. Так само це має відбуватися і в процесі вступу України. Ми часто бачимо, що в Брюсселі не дуже добре знають про події в Україні, не бачать чітко, що відбувається з питанням освіти рідною мовою, питанням мовних прав, та й загалом правами нацменшин, зокрема закарпатських угорців. Саме тому важливо привернути увагу Європи й розповісти про реальність, з якою доводиться рахуватися. Наголосити, що є неприйнятним, коли йдеться про вступ країни до ЄС у ХХІ столітті, зокрема підкреслити, що забирати набуті права нацменшин неприпустимо. Ці питання необхідно вирішувати, адже представники національної меншини не мають почуватися на батьківщині громадянами другого сорту. Тому слід наголосити, що Україна зможе приєднатися до Європейського Союзу, лише якщо ми матимемо можливість забезпечити захист прав нацменшин під час переговорів про вступ, якщо національні та мовні меншини, зокрема угорська громада Закарпаття, стануть громадянами з рівними правами», – зазначила Кінґа Ґал.
«Ми вже неодноразово порушували в Європарламенті питання національних меншин і будемо робити це й надалі, адже переконані, що їхній захист має бути компетенцією ЄС. Права нацменшин – це права людини. Меншини мають право захищати свою ідентичність і культуру, свої культурні установи, рідну мову, ЗМІ. Мають право на освіту рідною мовою. Національні меншини не становлять загрози для більшості, але їм потрібна допомога більшості, щоб зберегти свою ідентичність на батьківщині», – наголосив, у свою чергу, співголова робочої групи з питань меншин, депутат Європарламенту Лорант Вінце.
На конференції виступив і єврокомісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї. Він підкреслив, що країни, які очікують на вступ, повинні усвідомлювати, що повага до цінностей ЄС необхідна не лише під час процесу приєднання до Євросоюзу, але й після того, як вони стануть його повноправними членами. «Захист національних меншин є такою ж цінністю, як і будь-яка інша базова цінність ЄС. Слід допомогти країнам, які очікують на вступ, відчути своїми цінності Євросоюзу й забезпечити відображення всіх цих зобов’язань у національному законодавстві. Для того щоб меншини сприяли повноті держави, необхідний однаковий підхід і цілковите визнання їхніх прав, релігії та переконань», – наголосив єврокомісар. Він додав, що стосовно вступу України є серйозні проблеми, які потребують особливої уваги, зокрема щодо освіти нацменшин та використання їхніх мов. За його словами, усі ці питання треба вирішувати разом із національними меншинами.
bocskor.fidesz-eu.hu, TV21 Ungvár, lexi
[type] => post [excerpt] => «Повага до прав нацменшин і прав людини має бути важливим аспектом розширення Європейського Союзу», – підкреслив голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович на конференції [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1685108400 [modified] => 1685107719 ) [title] => Захист національних меншин та їхніх прав є важливим у процесі вступу до Європейського Союзу [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=79974&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 79894 [uk] => 79974 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 79897 [image] => Array ( [id] => 79897 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg [original_lng] => 38814 [original_w] => 767 [original_h] => 511 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg [width] => 767 [height] => 511 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg [width] => 767 [height] => 511 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg [width] => 767 [height] => 511 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg [width] => 767 [height] => 511 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/fb-img-1685006512884.jpg [width] => 767 [height] => 511 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1845 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 79897 [_edit_lock] => 1685096920:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_b48c73133d94d988d74a85d1fa58b5e8] =>
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) з самого початку підтримує євроінтеграційні зусилля України. Ми вважаємо важливим, щоб права меншин забезпечувалися шляхом гармонізації євроінтеграційного законодавства і таким чином закарпатські угорці на практиці повернули свої права, гарантовані Конституцією. Для всіх громадян України надзвичайно важливо, щоб Україна якнайшвидше розпочала переговори про вступ до ЄС. Тому Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) стурбоване тим, що продовжуються обмеження щодо використання мови, зокрема у сфері освіти, адже це може стати на заваді інтеграції України до Європейського Союзу.
У зв’язку з правовими обмеженнями національних меншин, спричиненими новоприйнятим законом України про нацменшини, ТУКЗ-КМКС, із залученням експертів та організацій захисту інтересів закарпатських угорців, підготувало тіньову доповідь та експертний висновок і направило до Венеціанської комісії, яка вивчає закон України про нацменшини, ООН та компетентних органів Ради Європи.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович, як і кілька інших членів правління, а також депутатка Європарламенту Андрея Бочкор долучилися до зустрічі, яка відбулася 1 квітня в готелі «Гелікон» у селі Яноші, в онлайн-форматі.
«Наше завдання – зберегти нашу громаду й у цій складній ситуації. І попри всі труднощі, ми намагаємося це робити. Адже наше становище стає дедалі важчим не лише через воєнні умови, але й інші причини. З 1 вересня 2023 року запроваджується 7-ма стаття освітнього закону, яка вкрай згубно впливає на нас. Крім того, уряд з незрозумілих причин намагається і в ЗМІ якомога швидше запровадити заходи, які матимуть негативні наслідки для національних меншин. У таких умовах наші можливості змінити ситуацію всередині країни, на жаль, фактично вичерпані, і дискусія з цих питань переходить на міжнародний рівень», – проаналізував ситуацію закарпатських угорців очільник ТУКЗ-КМКС.
У своїй доповіді Василь Брензович наголосив, що члени очолюваної ним організації можуть пишатися тим, що навіть за нинішніх обставин змогли провести переобрання керівного складу місцевих та регіональних осередків. «Для нас завжди було важливо підтримувати внутрішню демократію відповідно до нашого статуту, щоб у певні проміжки часу відбувалося оновлення. Вітаю всіх, як новообраних, так і колишніх очільників», – зазначив він. А відтак наголосив, що за пропозицією депутатів Європарламенту від Угорщини та Румунії закон України про нацменшини вивчає Венеціанська комісія. З цього приводу до неї в листі звернулися ТУКЗ-КМКС, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство, Науково-дослідний центр ім. Антонія Годинки Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ та інші організації.
«У зверненні ТУКЗ-КМКС зазначається, що, незважаючи на обіцянки, закон про нацменшини не вирішує їхніх проблем. Товариство угорської культури Закарпаття хоче, щоб були відновлені права, надані громаді законом про нацменшини 1992 року», – підкреслив голова. Він зауважив, що кроки, спрямовані на обмеження прав людини та нацменшин, перешкоджають євроінтеграційним прагненням України. Василь Брензович нагадав, що, наприклад, Сербія під час переговорів з Європейським Союзом ухвалила закон, який належним чином забезпечує права угорської меншини у Воєводині. Це може бути відповідним прикладом і для нашої країни.
«Благодійний фонд «КМКС» зразково реалізував виплати навчально-виховної та соціальної грантової допомоги», – підкреслив голова, подякувавши уряду Угорщини за підтримку та солідарність. Він повідомив, що ТУКЗ-КМКС вдалося досягти продовження виплат за програмою «План Еде Егана», надання яких призупинилось у 2019 році. На думку Василя Брензовича, цей план економічного розвитку треба реалізовувати й надалі, водночас потрібні певні поправки через зміну обставин. Організація працює також над планами, пов’язаними з нововведеннями в системі освіти, які б дозволили зберегти угорськомовну освіту на Закарпатті навіть за цих умов. Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство вже розробило проєкт, який перебуває на стадії обговорення. Він дозволить продовжувати угорськомовну освіту від дитячого садка до вишу.
Василь Брензович також подякував за роботу головам територіальних громад та депутатам місцевих органів від КМКС. Говорячи про труднощі, він зазначив, що було відкрито кримінальні провадження проти чотирьох із восьми угорських депутатів облради. Незважаючи на це, вони виконують свої обов’язки й захищають інтереси закарпатських угорців як на обласному, так і на інших рівнях місцевого самоврядування. Відтак голова відзначив роль асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття», яка бере участь у координації доставки закордонної гуманітарної допомоги, а також інформує місцеві органи самоврядування про грантові проєкти, до яких за планами вони зможуть долучитися наприкінці року. Тривають будівництво з розширення Берегівського ліцею ім. Габора Бетлена, реконструкція школи в селі Неветленфолу та Пийтерфолвівського спортивного стадіону. «Усе це свідчить про те, що закарпатська угорська громада живе і намагається зберегтися на своїй батьківщині, адже це найважливіше завдання», – резюмував свою доповідь Василь Брензович.
Заступник голови ТУКЗ-КМКС Йосип Борто поінформував про роботу фракції «КМКС» в обласній раді. Зокрема повідомив, що депутатам вдалося налагодити конструктивну партнерську співпрацю з головою Закарпатської обласної військової адміністрації, з керівництвом облради стосунки також задовільні, депутати працюють разом із більшістю фракцій, адже в раді немає коаліції, лише ситуативна більшість з окремих питань. Відмовляються від співпраці з групою угорських депутатів лише фракція партії Порошенка та команда Андрія Балоги. Йосип Борто заявив, що на Закарпатті панують мир і стабільність, забезпечується економічний розвиток, а рівень злочинності знизився завдяки тому, що керівництво області добре керує в умовах воєнної ситуації.
Відтак повідомив, що найбільший обсяг гуманітарної допомоги в Україну надходить з Угорщини. «Кожен керівник в області знає, що Угорщина не дає зброї, тому що вона на боці миру, але дає все інше», – наголосив Йосип Борто. Найбільшим завданням нашого краю він назвав прийом та забезпечення вимушених переселенців, адже зараз на Закарпатті з населенням 1,2 мільйона осіб перебуває понад 300 тисяч громадян, які приїхали з інших регіонів, а в один час їхня кількість сягала пів мільйона. Це має і свої переваги: зростання цін на нерухомість, збільшення торговельного потоку. Крім того, на Закарпаття перемістилося понад 400 підприємств, які створили понад десять тисяч нових робочих місць. Йосип Борто зазначив, що доходи обласного бюджету 2022-го зросли на 28,6% порівняно з попереднім роком насамперед завдяки податку на доходи військових. Добре працюють в економічному плані і територіальні громади краю: із 64 тільки 15 не виконали дохідну частину бюджету, і лише в одній із них – Королівській – живуть угорці, зазначив Йосип Борто.
Депутатка обласної ради, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ілдико Орос повідомила, що держава поступово відходить від фінансування сфери освіти й покладає цей обов’язок – без підтримки – на місцеві органи влади. Тож більшість із них буде змушена раціоналізувати мережу своїх шкіл. Щоб мати можливість їх утримувати, заклади будуть об’єднувати, знижувати їхні ступені, ліквідовувати. Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство це передбачило і десять років тому розпочало програму опорних шкіл, у рамках якої певні навчальні заклади стали підсилювати. Ілдико Орос детально розповіла про положення нового освітнього закону, про зміни, пов’язані з освітньою реформою, а також про плани та ідеї уряду України у сфері освіти. За її словами, найбільшим викликом для угорської спільноти стануть ліцеї загальної середньої освіти, адже в них потрібно відкрити класи з різними профілями: гуманітарні та математичні, у кожному закладі повинні бути спортзал, подвір’я певної площі, чотири паралельні класи. Крім того, учнів треба забезпечити харчуванням, організувати їхній підвіз або надати їм гуртожиток. На кожну особу в ліцеї має припадати 3 м².
Відтак очільниця Закарпатського угорськомовного товариства ознайомила присутніх з концепцією, яку організація розробила із залученням представників ТУКЗ-КМКС та керівників відділів освіти угорських територіальних громад. Відповідно до неї, у тих громадах, які зможуть забезпечувати фінансування, діятимуть 9-річні школи та гімназії до 9-го класу, винятком стануть переважно регіони, де живе діаспора. Суть концепції полягає в тому, щоб у кожному районі й за можливості в кожній територіальній громаді для угорських дітей був доступний ліцей. Оскільки на приватні навчальні заклади поширюються інші правила, важливу роль у забезпеченні угорськомовної середньої освіти відіграватимуть церковні ліцеї. Крім того, за необхідності акредитувати такі класи зможуть і в Центрах професійної освіти ім. Еде Егана. Відтак Ілдико Орос окреслила конкретні ідеї для кожного регіону, де проживають угорці.
Депутатка Європарламенту Андрея Бочкор під час виступу зазначила: «Навіть після закінчення війни нічого вже не залишиться таким, як раніше. Були зруйновані істини, які вважалися вічними. Європейський Союз відреагував безпрецедентно швидко і підтримує Україну дуже багатьма засобами. […] Прискорився євроінтеграційний шлях України, який ми всіляко підтримували. Переговори щодо вступу повинні проводитися відповідно до показників і заслуг». Андрея Бочкор також повідомила, що статус кандидата, наданий Україні, передбачає сім умов, однією з яких є покращення та врегулювання становища національних меншин. «Ми прагнемо домогтися, щоб Україна серйозно поставилася до цієї умови вступу, відповідно до Копенгагенських умов, і врегулювала процес так, щоб він був прийнятним для всіх. Важливим кроком у цьому плані є те, що новий закон про нацменшини, прийнятий 13 грудня минулого року, почала вивчати Венеціанська комісія. Очікується, що ми дізнаємося про її висновок на початку червня», – поінформувала депутатка Європарламенту, а відтак підкреслила що наразі найголовніше – це мир, а вже тоді можна планувати майбутнє.
Після виступів присутні прийняли рішення про скликання засідання з оновлення керівництва ТУКЗ-КМКС 22 квітня в стінах Закарпатського угорського інституту в Берегові. Участь у заході візьмуть 400 делегатів. Крім того, схвалили й заплановані питання порядку денного.
На завершення присутні прийняли заяву, текст якої буде опублікований на сторінках нашого видання окремо. Василь Брензович у заключному слові підсумував результати зустрічі та побажав усім благословенних Великодніх свят.
Насамкінець відбулося й засідання з оновлення керівного складу Благодійного фонду «КМКС». Після доповідей про результати роботи головою фонду на наступні три роки переобрали Василя Брензовича, заступниками – Йосипа Борто та Гейзу Гулачі. Серед членів правління: Шандор Мілован, Лівія Балог, Йожеф Шарі, Йожеф Шін, Жужанна Будаї. Секретарем фонду призначили Жужанну Будаї, директором – Гейзу Гулачі, а членами ревізійної комісії будуть Габріелла Борто, Єва Браун, Адель Орос, Аранка Пацура та Шандор Ганка.
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) з самого початку підтримує євроінтеграційні зусилля України. Ми вважаємо важливим, щоб у процесі гармонізації євроінтеграційного законодавства були забезпечені права нацменшин і закарпатські угорці на практиці повернули свої права, гарантовані конституцією. Для всіх громадян держави надзвичайно важливо, щоб Україна якнайшвидше розпочала переговори про вступ до ЄС.
Тому ТУКЗ-КМКС вважає тривожним те, що й далі діють обмеження щодо використання мови у сфері освіти, адже це може перешкодити інтеграції України до Європейського Союзу.
За інформацією керівництва сфери освіти, на відміну від попередньої практики, тестові завдання випускників не мають бути перекладені на угорську мову. Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство та ТУКЗ-КМКС звернулися до міністра освіти з проханням перекласти тести для випускників угорськомовних навчальних закладів на угорську мову, забезпечивши тим самим право рівного доступу до освіти, але, на жаль, отримали відмову. Оцінка знань випускників середньої школи, що є основою для вступу до вищого навчального закладу, здійснюється виключно державною мовою. Це суперечить принципу рівності в процесі здобуття повної загальної середньої освіти та забезпечення рівних можливостей у сфері вищої освіти.
Вважаємо неприпустимим той факт, що Міністерство освіти і науки України не вжило заходів з реформування навчання державною мовою на основі компетенції, а чинний державний стандарт і надалі вимагає, зокрема в представників нацменшин, знання української мови на рівні майбутнього українського філолога. Нас вражає те, що тоді як депутатам Верховної Ради України достатньо підтвердити, що вони вивчали українську мову, завідувачка дитсадка чи директор школи зобов’язані складати іспит на володіння мовою на рівні С.
Згідно з новим законом про освіту, з 1 вересня 2023 року в угорськомовних класах 40% предметів з 5-го по 9-й клас мають викладатися державною мовою за системою зростання. З нового навчального року на рівні середньої освіти (у 10–12-х класах) 60% предметів в угорськомовних класах повинні викладатися українською мовою, при цьому закон про освіту передбачає поступовий перехід до 2027-го. Таким чином розпорядження про запровадження закону призведе до його повної реалізації на кілька років раніше, ніж заплановано, що поставить учнів старших класів угорськомовних шкіл у невигідне становище. Тому звертаємося до міністерства з проханням уточнити тлумачення відповідних положень цього документа.
Подібною є ситуація й щодо ухваленого в грудні 2022 року закону про ЗМІ, згідно з яким мовні квоти набудуть чинності ще до настання терміну, передбаченого раніше прийнятими законами (законом про телебачення і радіомовлення та законом про забезпечення функціонування державної мови). Для уточнення тлумачення відповідних положень закону ми також звернемося до компетентних органів влади.
У зв’язку з правовими обмеженнями національних меншин, спричиненими новоприйнятими законами України, ТУКЗ-КМКС, із залученням експертів та організацій захисту інтересів закарпатських угорців, готує тіньову доповідь та експертний висновок, які направить до Венеціанської комісії, що вивчає закон України про нацменшини, ООН та компетентних органів Ради Європи.
Закарпатська угорська громада і в умовах воєнного часу жива, попри всі заяви про протилежне. У всіх закладах освіти триває навчання, наші установи, організації та церкви, незважаючи на складні умови, продовжують функціонувати й роблять усе для збереження закарпатської угорської громади.
Дякуємо мешканцям Угорщини, угорцям Карпатського басейну та світу, а також уряду Угорщини за підтримку й солідарність.
Мер столиці Угорщини Ґерґей Карачонь прибув на Закарпаття 2 лютого на запрошення свого берегівського колеги Золтана Бабяка. В рамках свого кількаденного візиту 3 лютого він зустрівся із головою Берегівського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожефом Шіном, з очільником Берегівського міського осередку організації Іштваном Молнаром, а також із директором Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» Йосипом Резешем.
Після зустрічі, яка відбулася в готелі «Гелікон» у селі Яноші, Ґерґей Карачонь представникам ЗМІ повідомив, що дуже був радий можливості зустрітися із представниками найбільш значних політичних організацій, Товариства угорської культури Закарпаття та Демократичної спілки угорців України, а також із директором Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття». «Ми вже почали обмірковувати, яку допомогу Будапешт може надати, наприклад, для розвитку комунального господарства. Вважаю принципову позицію дуже важливою. Очевидно, Будапешт висловлює свою думку в політиці та стоїть на боці громад. Водночас є практичні речі, які визначають справжні наміри. Я хотів би, щоб ми й надалі надавали конкретну допомогу Берегову та навколишнім населеним пунктам», – зазначив Ґерґей Карачонь.
Підсумовуючи свій дводенний візит до Берегова, мер Будапешта повідомив, що хотів особисто ознайомитися із ситуацією закарпатських угорців. Окрім зустрічі з місцевими політичними лідерами, він відвідав школи та дитсадки й поспілкувався з місцевими жителями. Він зазначив, що в рамках візиту зокрема оцінили, яка допомога стане найбільш у нагоді. Ґерґей Карачонь підкреслив, що, незалежно від нинішньої партійної політики, для угорської політики всіх часів дуже важливо заступатися за закарпатських угорців, «і, готуючись до більш мирного періоду, зміцнювати мовну та культурну незалежність місцевої громади». Щодо допомоги, він зазначив – вони із Йосипом Резешем обговорили питання, що найбільше потрібно берегівському та навколишнім органам місцевого самоврядування. «Ми радо допоможемо засобами, які нам уже не потрібні, але їх ще можна використовувати, зокрема для вивезення сміття та інших речей, для утримання міста», – повідомив він.
Голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін кореспонденту нашого видання повідомив, що намагалися об’єктивно поінформувати мера Будапешта про ситуацію на Закарпатті та про закарпатських угорців. «Ми повідомили, що прагнемо зберегти заклади, які наразі має наша угорська громада. Ми розповіли про події, які вносять гіркоту в повсякденне життя закарпатських угорців, про ситуацію в Мукачеві й просили допомогу, бо вона нам зараз дуже потрібна. Мер Будапешта пообіцяв знайти спосіб підтримати наш фонд, який створений для допомоги важкохворим. Ми також попросили Ґерґея Карачоня виступити за повернення колективних прав, відібраних у закарпатської угорської громади».
Голова Берегівської міської територіальної громади Золтан Бабяк додав, що мерія Будапешта з перших днів війни підтримувала Берегово гуманітарною допомогою, а зараз привезли техніку. Під час зустрічі закарпатське місто попросило подальшої допомоги для встановлення якісних камер спостереження, а також вивчення можливостей використання геотермальної енергії. Крім того, йшлося і про можливість лікування берегівських військових та відпочинок студентів.
BREAKING: The «first» Leopard 2 has arrived in Kyiv ? There will be more of them.✊ Thank you to @Bundeskanzler my colleague Boris Pistorius and the German people. The tank coalition is marching... to victory! pic.twitter.com/4VY2YaovBi
L'Italia dà il benvenuto al Presidente dell'Ucraina Volodymyr Zelensky. Rinnoviamo il nostro impegno al fianco del popolo ucraino, a difesa della libertà e della democrazia. pic.twitter.com/3Qbc1FhWiv
Volodymyr Zelenskyy will visit #Romania next week for the first time since the beginning of the war and meet with the country's president, Klaus Iohannis. pic.twitter.com/vVEnkt5SFv
Witnessing the impact on children's & education in a school in #Kyiv targeted by RF attacks.
It’s a stark reminder of urgent need for peace. Every child deserves safety, education & bright future.@OSCE#SPU provides psycho-social help to affected children. #ItsAboutPeoplepic.twitter.com/Fle8sxeZUI
Thank you President @ZelenskyyUa for inviting me back to #Ukraine to speak at the first meeting of the “International Coalition of Countries for the Return of Ukrainian Children.” Honored to partner with you on this important initiative to bring back the Ukrainian children — as… pic.twitter.com/oSO8XFLQ2Q
#Ukraine | @steph_sejourne est arrivé à Kyiv pour son premier déplacement sur le terrain, afin d’y poursuivre l’action diplomatique française et de réitérer l’engagement de la France auprès de ses alliés et aux côtés des populations civiles. pic.twitter.com/HRBfxRpJUK
Muito bom estar de novo em #Kyiv, desta vez com o meu colega João Costa para reiterarmos o nosso apoio à reconstrução da Ucrânia. Very good to be back in #Kyiv, with my colleague Education Minister João Costa, to reiterate our support for Ukraine's reconstruction. 🇵🇹🤝🇺🇦 https://t.co/ebYTYSmN6B
Zelenskyy will arrive today on an official visit to Turkey
The presidential office said that Zelenskyy is scheduled to meet Erdogan to discuss the peace formula, the organization of the Peace Summit, the safety of navigation in the Black Sea, global food stability and the… pic.twitter.com/rcmP31YCw6
Президія громадської організації «Товариства угорської культури Закарпаття» ГО „ТУКЗ-КМКС» висловлює протест щодо звільнення керівників цілого ряду угорськомовних освітніх і культурних установ Мукачівської територіальної громади. Необґрунтоване звільнення директора середньої школи ім. Ф. Ракоці ІІ ступеня вважаємо незаконним заходом, що ставить під загрозу забезпечення якості угорськомовної освіти.
Чинний закон про національні меншини забезпечує вільне використання символів національних меншин, включаючи прапор. Положення Закону про мови дозволяють розміщувати публічні написи поряд з виконаними державною мовою також і мовами національних меншин у тих населених пунктах, де проживають представники відповідних національних меншин.
Президія вважає зняття угорських прапорів і написів у населених пунктах Мукачівської територіальної громади свавіллям, таким кроком, що суперечить чинному законодавству, тому стосовно цієї справи звернеться до правоохоронних органів.
