Міський голова Ужгорода звітував перед громадою

У четвер, 9 березня, у великій залі Ужгородської міської ради, відбувся публічний звіт міського голови Богдана Андріїва про роботу в 2022 році.

Основний меседж звітування: Ужгород – надійний тил. 

Міський голова наголосив, що минулий рік став роком викликів, оскільки 24 лютого розпочалася війна. Тож основні зусилля були направлені на прийом біженців, а також допомогу ЗСУ.

– У перші тижні війни ми прийняли понад 80 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Надали допомогу – харчування, проживання, транспортування до країн, які приймали українців. Зробили все можливе, щоб наші співвітчизники почували себе в Ужгороді, які вдома. За це дякую всім небайдужим ужгородцям, волонтерам, підприємцям, медикам, які згуртувалися. Другий напрямок – це підтримка наших військових. Загалом у нас близько шести цільових програм, на які вже виділено близько 40 млн грн. Ще один напрямок – забезпечення закладів охорони здоров’я міста медичним обладнанням, яке буде спрямоване на реабілітацію та лікування військових, – розповів Богдан Андріїв.

Також міський голова зазначив, що у 2022 році у керівництва міста було багато планів, щодо продовження капітальних ремонтів, утім війна змінила пріоритети. 

Загалом під час свого звіту Богдан Андріїв розповів про зроблене у соціальній сфері (особливо що стосується розгортання пунктів допомоги для впо); релокування бізнесу (наразі 189 підприємств перереєстрували свій бізнес в Ужгороді); допомогу Херсонській області (7,5 млн виділили з бюджету міста, а також відправили 18 тонн гуманітарної допомоги); галузі культури та спорту, комунальному господарстві, підтримку обдарованої молоді, міжнародній співпраці – особливо підтримці міст-побратимів Ужгорода; діяльність ЦНАПу тощо.

Після звітування міський голова поспілкувався з ужгородцями та представниками ЗМІ. З-поміж іншого, запитували про видачу містобудівних умов та обмежень з порушеннями містобудівного законодавства; про те, чому міська влада не дотримується стратегії розвитку міста, а також не паспортизує об’єкти культурної спадщини. Утім більшість із цих запитань так і залишилися без відповіді.

Христина БІКЛЯН, „Карпатський об’єктив”