Як «часткова» мобілізація в росії вплине на ситуацію в Білорусі та самого «президента» країни Олександра Лукашенка?

«Часткова» мобілізація в росії, яка явно призведе до ескалації воєнних дій в Україні, на думку експертів, позбавляє правителя цієї авторитарної країни Олександра Лукашенка мінімальних можливостей для чергового політичного маневру. Адже, як відомо, Білорусь і Росія мають спільний проєкт «Союзна держава», що зобов’язує до певних дій, нагадують експерти. Тож, чи не доведеться мобілізуватись і самим білорусам? Давайте розглянемо це питання.

Ще зовсім недавно Олександр Лукашенко міркував про амністію (планувалося це зробити 17 вересня – у державне нове свято – День народної єдності); пообіцяв ряд поправок до законів та провів інші «профілактичні» державні заходи, повідомляє видання RFi.

Проте амністія (а мало бути випущено на волю близько 8 тисяч осіб) так і не відбулася, і вже 20 вересня, якраз напередодні звернення володимира путіна до росіян, білоруський «президент» різко змінив риторику на військову. Зокрема, на зустрічі з держсекретарем Ради безпеки країни Олександром Вольфовичем він заявив, що Білорусь однозначно з Росією: «Ми створили оборонний простір, ми маємо спільні збройні сили фактично (наша армія на вістрі). Діє регіональне угруповання… Ми давно про це заявили. Вже, напевно, років 20, як ми домовились про це… Нам треба захистити свою батьківщину. І щодо підтримки росії, ще раз підтверджую: через Білорусь ніякого удару в спину, убік, збоку, з флангів по російських військах не повинно бути. І не буде. У цьому наше зобов’язання перед нашим союзником».

То що ж так вплинуло на поведінку білоруського «бацьки»? В інтерв’ю RFI експерт і керівник Центру політичного аналізу та прогнозу у Варшаві Павло Усов зазначає, що «на поведінку Олександра Лукашенка вплинули успіхи Збройних сил України («обвал російського фронту показав, наскільки росія слабка та неефективна»), ситуація у Нагірному Карабаху, «саміт ШОС, на якому путін чекав на інших президентів і взагалі виглядав аутсайдером».

«Це й змусило Лукашенка шукати можливі шляхи до відступу чи переформатування певною мірою внутрішньої політики з прицілом на подальше переформатування зовнішньої політики. З цим, гадаю, були пов’язані і його заяви про амністію та низку інших. Але думаю, що Лукашенко був не в повному курсі того, які контрзаходи політичного характеру готуються в Росії. Путін вирішив іти ва-банк. Рішення про негайні референдуми на окупованих територіях, про мобілізацію… Думаю, це стало шоком і для Лукашенка, можливо, ще 20 вересня між Путіним та Лукашенком відбулася розмова, Лукашенка була поставлена ​​перед фактом – і миттєво змінилася риторика», – наголосив Павло Усов.

Зараз, як зазначає експерт, ймовірність вступу Білорусі у війну вища, ніж будь-коли: «Тому необхідна зачистка будь-яких елементів, які можуть призвести до дестабілізації обстановки всередині Білорусі – від залишків журналістів до політиків та громадських активістів, які займалися навіть білоруською мовою і культурою. Вони всі підпадають під категорію ворогів і підлягають умовному поки що знищенню. Репресії посилюватимуться, відповідно, про якусь там амністію немає сенсу говорити», – додав експерт.

«Спочатку було зрозуміло, що ця анонсована амністія буде обмеженою, бо Лукашенко боїться надто широким жестом спровокувати піднесення духу у протестної частини білорусів. Якби справді на свободу вийшла значна кількість політв’язнів, тим паче знакові постаті, то зрозуміло, що це було б сприйнято суспільством як сигнал ослаблення режиму та могло б вселити новий бойовий дух у тих, хто хоче зміни режиму, справжніх демократичних змін для Білорусі. Ось це таке гальмо апріорі було для Лукашенка.

А тепер, коли він бачить, що ситуація на українському напрямі загострюється, що будуть нові санкції з боку Заходу за співучасть в агресії, він розуміє, що перспективи його режиму стають ще більш невизначеними і хиткими, і в цих умовах тим більше він побоїться робити якісь широкі жести щодо амністії. Тим більше, Захід дав зрозуміти, що риторику він не купує, Європа хоче звільнення всіх політв’язнів», – зазначив інший експерт та політичний оглядач Олександр Класковський.

«Якщо досі була так звана спецоперація, яка велася на території України нібито для її денацифікації і так далі, то зараз уже, тим більше в контексті успішного контрнаступу ЗСУ, кремль може заговорити про те, що українські агресори напали на росію, напали на Союзну державу Білорусі та росії. І загалом білоруський режим тепер уже в рамках двосторонніх угод, та й у рамках ОДКБ начебто теж повинен стати на захист цих рубежів. Тож, навіть суто формально, суто юридично Олександр Лукашенко потрапляє у набагато складнішу ситуацію, коли крутитися йому стане набагато важче», – наголошує Олександр Класковський.

«Союзна держава Білорусі та росії зобов’язує Лукашенка вступити у війну. Якщо москва готова застосувати ядерну зброю, то що може зупинити її від примусу Лукашенка до участі у війні?», – говорить і Павло Усов. Тому, на його думку, у «бацьки» просто вже немає «можливостей лавірувати».

У свою чергу, лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська напередодні також говорила про мобілізацію. Зокрема, вона закликала білорусів не забувати, що Олександр Лукашенко вже «здав частину суверенітету Білорусі». «Він не в змозі захистити наш народ від війни, він тільки втягує нас у неї ще більше. Я закликаю білоруські війська та всіх, хто може потрапити під мобілізацію у разі її оголошення: не виконуйте злочинних наказів. Не виходьте на зв’язок із військкоматами, якщо вони намагаються знайти вас, якщо потрібно, тимчасово змініть місце проживання, постарайтеся забезпечити свою безпеку. Якщо бачите, що розпочалася підготовка до мобілізації – повідомляйте про це ЗМІ та активістів. Дізнавайтеся про новини від колег та друзів, оперативно діліться інформацією з тими, хто не читає незалежні медіа. Якщо вас уже відправили на війну – складайте зброю, білоруське суспільство підтримає вас. Жоден білорус не повинен помирати через амбіції Путіна та помилки Лукашенка», – наголосила Світлана Тихановська у зверненні до білорусів.

Ну, і насамкінець ніби офіційна позиція білоруського режиму. Глава білоруського Радбезу Олександр Вольфович вже заявив, що «мобілізації в Білорусі поки що не передбачається». Відповідаючи на запитання журналістів у москві, а саме там він зустрічався зі своїм російським колегою миколою патрушевим, – білоруський політик повідомив наступне: «Мобілізація – це не про нас, народ Білорусі та країна мобілізовані і так. І готові, звичайно, не дай боже, дати відсіч тими силами та засобами, які для цього призначені: тим силовим блоком, тими ресурсами мирного часу, які сьогодні виконують завдання щодо оборони своєї країни та конституційного ладу на своїй території».

Тож, політичне «ласо» навколо шиї білоруського правителя стає все тіснішим і, хто знає, скільки ще йому залишилося бути при владі…

НЬЮЗМЕЙКЕР