Міністр аграрної політики Угорщини провів робочу зустріч із Віктором Микитою

Питання перевезення сільськогосподарської продукції України, в першу чергу, зерна, було головною темою переговорів між міністром аграрної політики Угорщини Іштваном Надєм та головою Закарпатської обласної військової адміністрації Віктором Микитою, які відбулися в четвер в Ужгороді.

Перед візитом в Ужгород Іштван Надь у Львові зустрівся із міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським. Вони обговорили питання вивезення заблокованого через війну в Україні зерна сухопутним шляхом для забезпечення світового постачання. Під час зустрічі зазначалося, зокрема, що і Україна, і Угорщина зацікавлені у якнайшвидшому вирішенні зернової кризи, спричиненої війною, яка може призвести до голоду і, як наслідок, міграційної кризи.

На початку зустрічі Віктор Микита вчергове наголосив, що для Закарпаття дуже важлива підтримка Угорщини, налагоджена гарна комунікація із Генеральним консулом Угорщини в Ужгороді Йожефом Бачкаї.

– Але і Україна, і Закарпаття зацікавлені в отриманні не лише гуманітарної допомоги, а й в економічній співпраці. Наразі на Закарпатті розпочали свою діяльність близько 400 переселенців. Відтак, у нашому краї представлений весь український бізнес-клас. Нам важливо створити для них нові ринки, в тому числі в Угорщині, – зазначив голова військової адміністрації.

Зазначалося також, що на Закарпатті перебуває близько 380 тисяч внутрішньо переміщених осіб, значна частина з них не працює. Це великий тягар для територіальних громад, які можуть забезпечувати вимушених переселенців, зокрема завдяки допомозі з Угорщини.

– Надавати допомогу – наш природний, людський обов’язок! Ми не були б людьми, якби не робили цього. Ми, сусіди, маємо спільне історичне минуле, спільну долю, – зазначив Іштван Надь і відзначив роботу очільника Закарпаття, якому вдалося створити таке середовище, куди переїхало багато бізнесу зі східної частини України.

Також зазначалося, що ми стикаємося з кількома викликами, одним із яких є перевезення вантажів, котрі неможливо транспортувати звичайним морським шляхом. В Україні настільки багато сільгосппродукції, що її не зможуть вивезти і за три роки, якщо морський шлях непрохідний. Ці питання стосуються й Угорщини. Раніше ці вантажі допомагали жителям Африки, а через закриті через агресію чорноморські шляхи на ці країни чекає голод, що спричинить хвилю міграції. Тому дуже важливо вирішити питання сухопутного транспортування через Угорщину до тих країн, які цього потребують.

Найдовшу ділянку кордону, близько 200 кілометрів, Закарпаття має з Угорщиною, тому потрібна найтісніша співпраця, щоб полегшити переміщення товарів через кордон.

– Зі своїм колегою, міністром аграрної політики та продовольства, ми говорили про міру нашої відповідальності у запобіганні голоду. Адже на кону трирічний урожай: минулорічний, який зберігається у сховищах, цьогорічний, який ми не можемо закласти на зберігання, і наступного року, який фермери не сіятимуть, – акцентував Іштван Надь. – Це може спричинити величезну кризу. Подумайте, скільком мільйонам людей не буде що їсти і які будуть наслідки! Можливо, це і є мета Путіна.

Знаємо, що потрібно знайти рішення. Ми обговорювали, якими технічними засобами допомогти транспортуванню посівів. Ми говорили про створення транскордонного підприємства, за допомогою українських бізнесменів, які б інвестували по обидва боки кордону. Тому що треба думати не лише про воєнний час, а й про те, що буде після нього. Буде і реконструкція. Наша мета, щоб люди, які живуть тут, і ті, хто живе по інший бік кордону, також були у виграші, – зазначив міністр аграрної політики.

За його словами, друге, про що домовилися, — створення спільного масштабного плану розширення пропускної спроможності автомобільних та залізничних пунктів пропуску.

– Ми шукаємо відповіді на питання, яке стосується не лише двох країн, а й усього світу. Адже, якщо ми не знайдемо рішення, як вивозити зерно з України в Європу та інші частини світу, це призведе до втрати врожаю 3 років, – наголосив Іштван Надь.

Сторони погодилися, що в деяких частинах світу може виникнути дуже серйозний голод. А це матиме дуже серйозні соціальні наслідки, оскільки почнеться хвиля міграції, яка може охопити весь світ. Тому на обох локаціях, і у Львові, і в Ужгороді, були проведені дуже важливі, оперативні, конструктивні переговори про те, як розширити пропускну спроможність пунктів перетину кордону та необхідні для цього технологічні рішення.

Міністри домовилися про підготовку спільного плану, який вони представлять Європейському Союзу, і спільне звернення за фінансовою підтримкою для збільшення пропускної спроможності пунктів перетину кордону.

– Наступна тема була про те, як ми можемо створити спільні підприємства, і чи Угорщина може запропонувати вільні економічні зони для низки українських компаній, куди вони можуть перенести виробничу промисловість. Адже стосунки України з ЄС стають дедалі тіснішими, нас пов’язує дедалі більше економічних зв’язків, тому необхідно, щоби український бізнес мав європейську опору. Ми – сусіди, ми живемо вздовж кордону, і економічна співпраця відкриває двері для такого співробітництва, яке є справою життя для людей, котрі тут живуть, – сказав Іштван Надь.

– Там, де добре працює економіка, там процвітання, там немає радикальної атмосфери, – зазначив Віктор Микита.

Обидві сторони відзначили, що воля є не лише на рівні теорії та розмов, але й на конкретному практичному рівні.

– Щодня українсько-угорський кордон перетинає 4 тисячі тонн зерна, але треба працювати над тим, щоб у дуже короткий час між двома країнами проходило вдвічі більше. Однак навіть це не вирішить повністю питання, тому необхідно забезпечити значно більші інвестиції в інфраструктуру, – наголосив Іштван Надь.

– Роль Закарпаття, яке межує з чотирма країнами Євросоюзу, надзвичайно важлива у вирішенні зернової кризи, спричиненої блокадою чорноморських портів, – зазначив голова обласної військової адміністрації Віктор Микита. – Розвиток альтернативних маршрутів наземного транспорту – це завдання міждержавного рівня, але свою частку роботи мають взяти на себе і місцеві державні адміністрації.

Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap