Корнієнко: Критика України в Європарламенті – це фіксація викликів і завдань, які усвідомлюють у команді Зеленського

Критика з боку Європейського парламенту і рекомендації щодо необхідності завершення в Україні розпочатих реформ є фіксацією викликів і завдань, які усвідомлюють у команді президента Володимира Зеленського, зазначив перший заступник фракції “Слуга народу” Олександр Корнієнко.

“Ми вдячні нашим європейським партнерам за увагу до процесів, які відбуваються в Україні, за позитивні оцінки ходу реформ і конструктивну критику. Як на мене, цю критику не можна назвати жорсткою. Це швидше фіксація викликів і завдань, які усвідомлюють і в Європі, і в Україні, насамперед – у команді президента Зеленського. Звісно, нам хотілося б, щоб наші партнери помічали більше позитивних моментів, які об’єктивно виникають в Україні, – зокрема завдяки нашим спільним зусиллям. Але до критики ми ставимося уважно і з повагою”, – зазначив Корнієнко.

При цьому у фракції монобільшості вважають корупцію найбільшим ризиком для майбутнього країни – на рівні з російською агресією на Донбасі та в Криму.

“Ми також вважаємо подолання системної корупції завданням номер один для української влади. Але, на жаль, опір старої системи, блокування процесів реформ із боку осіб та цілих інституцій, створених при попередній владі, – досить сильні та відчутні. Ми долаємо цей опір, дотримуючись принципу верховенства права, згідно із законом та базовими демократичними процедурами. Тому це забирає більше часу, ніж ми хотіли і планували”, – пояснив політик.

Водночас Корнієнко наголосив, що стосовно подолання корупції та з метою деолігархізації у Верховній Раді вже заплановані до розгляду закони, які відновлять здатність антикорупційних органів і повну кримінальну відповідальність за недостовірне декларування статків, забезпечать реформу судочинства, нормуватимуть банківську діяльність, продовжать відкриття легальних ринків.

Реагуючи на зауваження Європарламенту стосовно того, що темпи законодавчої діяльності Верховної Ради, особливо в другій половині 2019 року, іноді йшли на шкоду парламентському контролю, прозорості та якості законодавства, Корнієнко зазначив, що такий темп був викликаний нагальною потребою виконати завдання в галузі структурних реформ, які не змогла зробити попередня влада через брак політичної волі.

“Адже саме на це був запит українського суспільства, яке вимагало і вимагає швидких та кардинальних змін, які дадуть змогу Україні просуватися шляхом євроінтеграції. Хотілося б нагадати, що саме під час так званого турборежиму було проголосовано рекордну кількість законів на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, які до цього роками лежали в парламенті. Звісно, помилки траплялися, і ми їх виправляли і виправляємо зараз. Але вони не надто значні порівняно з позитивним ефектом, які мали ухвалені закони на процес реформування в Україні. Адже ми зробили те, з чим влада зволікала роками”, – наголосив він.

Водночас перший заступник голови фракції “Слуга народу” звернув увагу на те, що минулого року робота парламенту була “повільнішою і системнішою, але не через відмову від стратегії швидких та кардинальних реформ, а тому, що обрані вперше депутати стали досвідченішими й уважнішими до найдрібніших деталей законотворчого процесу”.

Стосовно ухвалення Виборчого кодексу напередодні місцевих виборів, через що, як зазначають у ЄП, партійні організації, кандидати та члени виборчих комісій не змогли належним чином підготуватися до реєстрації кандидатів, Корнієнко наголосив, що “це не перфектна практика, хоч вона і не суперечить Конституції України та законам, але такий крок був цілком виправданий”.

“По-перше, це дало змогу нам виправити помилки і неузгодженості кодексу, який минула Верховна Рада ухвалила, можна сказати, в аварійному режимі. По-друге, ми розуміли, що місцеві вибори відбуваються в умовах завершення децентралізації, коли громади отримають кошти і повноваження для власного розвитку. Саме тому нашим завданням було створити всі умови для прозорої структуризації місцевої політики за партійним, а не особовим чи “клановим” принципам, а також для забезпечення кожної громади механізмами контролю за депутатами безпосередньо в період каденції – зокрема через процедуру відкликання місцевого депутата з ініціативи громади”, – уточнив Корнієнко.

Джерело