У ЄС попри пандемію відбувся саміт із питань зовнішньої політики

Глави держав, які вітають один одного ліктями замість рукостискань, маски як обов’язковий елемент протоколу – саме у таких неординарних умовах у Брюсселі на днях пройшов спеціальний саміт, присвячений зовнішній політиці ЄС. Експерти вже назвали його підсумки компромісними: ні по одному з питань, будь то дії Туреччини у Середземному морі або ситуація у Білорусі, європейські лідери не прийняли тих жорстких заходів, витоки про які напередодні просочувалися з брюссельських кулуарів.

Цього разу коронавірус мало не зірвав другу з початку пандемії очну зустріч європейських лідерів. Взагалі-то її планували провести ще у другій половині вересня, проте у розпал приготувань на карантин раптово пішов голова Євроради Шарль Мішель після того, як у одного з його охоронців підтвердився позитивний тест на COVID-19. Тож, саміт вирішили відкласти до його повернення на роботу. Втім, деяких учасників все одно не дорахувалися. Так, в Брюссель через непередбачувані сімейні обставини не зміг прилетіти прем’єр Швеції Стефан Левен. Він попросив представляти свою країну фінську колегу Санну Марін.

Ну, а президент Франції Емманюель Макрон покинув столицю Бельгії на другий день саміту, щоб у себе на батьківщині виступити з промовою про боротьбу з радикальним ісламізмом. Повноваження П’ятої республіки він на час передав канцлеру Німеччини Ангелі Меркель, що представляла в одній особі Берлін і Париж.

Саміт не обійшовся і без інтриг. Досить довгий час не було ясності, чи зважиться Кіпр зняти вето на санкції відносно Білорусі. Острівна держава погоджувалася розблокувати проект резолюції лише у тому випадку, якщо ЄС виступить єдиним фронтом проти дій Туреччини у Східному Середземномор’ї і вживе заходів проти її керівництва та компаній. Нікосію і Афіни підтримав канцлер Австрії Себастьян Курц, який закликав колег жорстко відреагувати на маневри турецьких військових кораблів і літаків, що прикривають геологорозвідувальні роботи у спірних водах поблизу скелястого грецького острівця Кастелорізон, який перетворився на нову «порохову бочку» у цілому регіоні. Кіпріоти також вимагали від Туреччини залишити спроби буріння на шельфі окупованого Північного Кіпру, невизнаного світовим співтовариством.

Однак Ангела Меркель віддала перевагу стримати атаку на Анкару, від якої, як відомо, залежить успіх угоди щодо стримування біженців. Як зазначає німецьке видання Spiegel online, за підсумками саміту було вирішено залишити у силі «загрозу застосування санкцій» щодо Туреччини і «у разі нових односторонніх дій республіки використовувати весь арсенал інструментів і можливостей». Але, якщо Анкара продемонструє готовність до «подальшої деескалації», то може розраховувати на заохочення – у Брюсселі пообіцяли розморозити політичний діалог.

Таким чином, Кіпру довелося задовольнятися половинчастим рішенням і погодитися на колективні санкції проти Білорусі. Тож, після кількох тижнів переговорів їх все ж ввели у відношенні до 40 високопоставлених членів білоруського уряду, проте президента республіки Олександра Лукашенка у списку не виявилося. Як пояснив на пресконференції президент Франції, тим самим ЄС не захотів відрізати шляхи для «посередництва» і діалогу з Мінськом.

Торкнулися лідери ЄС і наболілого питання про швидке наповнення антикризового фонду підтримки національних економік, які постраждали від ковідпандемії. При цьому Шарль Мішель визнав, що не всі проблеми ще улагоджені. Так, до прикладу, група «ощадливих» країн-донорів на чолі з Нідерландами продовжують наполягати на тому, щоб встановити строгі критерії для одержувачів фінансової допомоги. Тож, у цілому все пройшло не так гладко, як планувалося і вважалося на самому початку саміту.

НЬЮЗМЕЙКЕР