Закон про середню освіту – що в ньому йдеться про російську мову

16 січня Верховна Рада прийняла законопроект про повну загальну середню освіту. Його прийняли після так званого закону про тотальну українізацію, який раніше розкритикували у Венеціанській комісії.

У документі йдеться про те, що навчатися російською мовою можна буде тільки в дитсадках і початкових класах. Далі, під час отримання середньої освіти, нацменшини мають право вивчати свої мови тільки як предмет, тобто цією нормою у них відібрали право на отримання середньої освіти на своїй мові.

Правда, приватним школам дозволили самостійно вибирати мову викладання.

Мовна частина закону про повну загальну середню освіту

У новому законі №0901 передбачені три моделі вивчення української мови в школах.

Перша передбачена для “корінних народів України”, які не мають держави і позбавлені можливості жити в своєму мовному середовищі. Мова про кримських татар. Вони зможуть навчатися рідною мовою з 1 по 11 (12) клас одночасно із вивченням української мови.

Друга модель – для шкіл з навчанням мовою нацменшин, які відносяться до мов Євросоюзу.

В ЄС 23 офіційні мови, серед яких болгарська, грецька, польська, угорська, румунська, словацька та ін. (російської серед них немає – Ред.).

Головні мовні принципи в цій моделі навчання такі:

на рідній мові, поряд з вивченням державної, можна буде вчитися в початковий школі;

з 5 класу не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатися українською мовою з поступовим збільшенням, щоб в 9 класі не менше 40% предметів викладалися державною мовою;

в старшій школі не менше 60% річного обсягу навчального часу має читатися українською.

Третя і найжорсткіша модель передбачена для інших національних меншин, в тому числі і для російських (і російськомовних). Викладати російською можна буде в початковій школі, поряд з вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу буде читатися на державній мові.

У разі дошкільної та початкової освіти нацменшини і представники корінних народів зможуть вчитися на рідній мові в окремих класах, які повинні сформувати в школах.

При цьому в законопроект внесли норму про те, що приватні навчальні заклади середньої освіти можуть вільно вибирати мову освітнього процесу. Таким чином, теоретично, там можуть навчатися і російською мовою.

Втім, російськомовному населенню, яке бажає навчати дітей рідною мовою, це послаблення толком нічого не дає: приватні школи не по кишені більшості громадян України, а в невеликих містах їх взагалі немає.

Цікаво, що в звітності Міносвіти про мови навчання, яка була оприлюднена буквально перед прийняттям цього законопроекту, йдеться про те, що в 2019/20 році українською мовою навчаються понад 3,7 млн ​​українських школярів з трохи більше 4 мільйонів школярів по всій країні (92, 16%). І ця кількість щороку зростає. Рік тому на українській навчалося майже на 40 тисяч школярів менше.

Російською мовою в поточному навчальному році в Україні навчається 281 тисяча дітей (це майже 7%). На угорській – 17 тисяч, румунською – трохи більше 16 тисяч, молдавською – 2,5 тисячі, польською – 1700 дітей, англійською – 243 дитини, словацькою – 147, болгарському – 58 осіб, і кримсько-татарською – всього 53 дитини по всій країні.

Але при цьому показовою статистикою нова влада робить реверанс країнам Євросоюзу, дозволяючи школярам навчатися на мовах, що вважаються офіційними мовами ЄС, 60-80% від загальної кількості уроків. У той час, як 281 тисяча дітей, які здобувають освіту російською мовою, буде обмежена квотою всього в 20% викладання дисциплін.

Крім приватних шкіл, це єдине послаблення, яке зроблено для російськомовної освіти в новому законі (раніше передбачалося, що викладання російською мовою зі шкіл взагалі зникне з 1 вересня). Але це відверто знущальне “послаблення”.

Так, при п’ятиденці з 6 уроками щодня, 20% навчання російською мовою буде означати тільки 6 уроків на тиждень.

По суті, мова йде про викладання тільки російської мови і літератури (і то в урізаному вигляді). А не про навчання російською мовою з інших предметів.

Що вимагала Венеціанська комісія

Приблизно місяць тому Венеціанська комісія опублікувала висновки щодо закону про тотальну українізацію. Однак всі його рекомендації підходять і до закону про повну загальну середню освіту, який лише доповнює норми двох рамкових законів – про освіту і державною мовою.

Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” був прийнятий в останній місяць правління Петра Порошенка і вступив в силу в липні 2019 року. Закон майже повністю витіснив російську мову зі сфери освіти.

Експерти оприлюднили дев’ять рекомендацій для України щодо мовної політики:

1. Комісія повідомила про особливе місце російської мови в Україні.

2. Комісія назвала діючий документ незбалансованим без закону, який стверджує мовні права нацменшин. А новий закон експерти порадили приймати за участю представників цих самих нацменшин.

3. Комісія закликала не робити різниці між мовними правами меншин, мають коріння в Євросоюзі й іншими, тобто росіянами. І продовжити для них термін адаптаційного періоду при переході на україномовне навчання. Зараз “євроменшини” будуть навчатися рідною мовою до 2023 року, а російські – до 2020.

4. Експерти порадили прибрати або знизити до мінімуму мовні санкції – штрафи, які накладає Мовний омбудсмен, або не застосовувати цю норму, поки не запрацює закон про захист прав меншин.

5. Квоти на радіо і ТБ повинні бути пропорційними.

6. Дозволити приватникам спілкуватися в сфері послуг на тій мові, на якій їм зручно. Тобто, скасувати норми про обов’язкову українську в магазинах, ресторанах, спортклубах і так далі.

7. Комісія поставила запитання, чому закон не робить мовних винятків для екстремальних випадків – при зверненні в поліцію, до лікаря і т.д.

8. Пропонувалося прибрати норму про додруковування україномовного накладу газет і журналів, що може вбити їх рентабельність.

9. Комісія рекомендувала скасувати правило перекладу топонімів на українську мову.

Також в Комісії прийшли до висновку, що російська мова підлягає захисту в Україні як одна з регіональних мов або мов меншин. Адже в законі про ратифікацію Мовної хартії Україна вказала, що буде застосовувати цю Хартію до наступних мов: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдовської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської.

Про це йдеться в повному звіті Венеціанської комісії по “закону про тотальну українізацію”.

У своїх викладках на захист російської та інших мов Венеціанська комісія також говорила про те, Україна – багатонаціональна держава. Дані перепису населення України 2001 року свідчать, що етнічні українці становили 77,8% населення, а другою за чисельністю етнічною групою були росіяни – 17,3%.

Крім того, значне число етнічних українців та осіб, що належать до не російською меншин, володіють російською мовою і навіть вважають її рідною. За даними тієї ж перепису 2001 року, на яку посилається Венеціанка, 67,5% населення України оголосили українську своєю рідною мовою, а 29,6% оголосили рідною російську.

Що ж в результаті з цих рекомендацій знайшло своє відображення в законі про повну загальну середню освіту?Можна зробити висновок, що мовна свобода існуватиме тільки в приватних школах.

Українські депутати проігнорували рекомендацію Венеціанської комісії не робити різниці між мовними правами меншин, які мають коріння в Євросоюзі і іншими, що експерти вважають дискримінацією. Також депутати вирішили не продовжувати термін адаптаційного періоду при переході на україномовне навчання.

Strana.ua