Члени сімей військовослужбовців, які загинули в російському полоні в період дії воєнного стану, отримуватимуть одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн гривень.
Відповідні зміни до Закону „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (№ 13168) підписав президент Володимир Зеленський, йдеться у картці документа на сайті ВР.
Закон уточнює деякі норми, пов’язаних з регламентуванням виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям на пероід воєнного стану у разі їх загибелі (смерті) під час перебування у полоні, а також в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Відповідно до нових змін, члени сімей військовослужбовців, які загинули в полоні в період дії воєнного стану, отримуватимуть одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн. Однак допомогу не виплачуватимуть, якщо військовий добровільно здався в полон.
Окрім цього, закон збільшив від трьох місяців до одного року термін, впродовж якого можуть бути здійснені виплати в разі поранення чи захворювання військовослужбовця під час служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин.
Документ також змінив порядок визначення розміру виплат військовим при зміні групи інвалідності.
Відповідний закон також передбачає для СБУ підстави і порядок застосування зброї та спеціальних засобів.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає збільшення кількості працівників Служби безпеки України, а також закріплює 10 тисяч осіб за Центром спеціальних операцій А. Про це свідчить картка законопроєкту 13353 на сайті Верховної Ради.
Верховна Рада раніше ухвалила цей законопроєкт. В тексті законопроєкту було зазначено, що передбачається збільшити загальну чисельність СБУ:
у мирний час – із 27 тис. до 37 тис. осіб, з яких чисельність підрозділу СБУ, що здійснює оперативну-бойову діяльність та спеціальні заходи (ЦСО А) становить 10 тис. осіб;
в особливий період (крім періоду воєнного стану) – із 31 тис. до 41 тис. осіб, з яких чисельність підрозділу ЦСО А становить 10 тис. осіб;
на період дії воєнного стану – у кількості згідно з мобілізаційним планом на особливий період, при цьому чисельність ЦСО А у період дії воєнного стану повинна становити не менше 10 тис. осіб.
Також для СБУ передбачені підстави і порядок застосування зброї та спеціальних засобів. Військовослужбовці СБУ мають право використовувати і застосовувати зброю та бойову техніку під час:
проведення антитерористичних операцій,
здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони,
відсічі і стримування збройної агресії проти України,
при виконанні завдань щодо участі в обороні держави в установлених для з’єднань,
військових частин та підрозділів Збройних Сил України порядку та випадках.
Законопроєкт № 12414, що розширює повноваження Генерального прокурора щодо антикорупційних органів, офіційно набув чинності. Відповідна публікація з’явилася в офіційному парламентському виданні Голос України, що є передумовою для вступу закону в дію.
Після підпису президента Володимира Зеленського 22 липня, згідно з чинним законодавством, документ набирає чинності з моменту офіційного оприлюднення у державному виданні, яке відбулося 23 липня.
Публікація в Голосі України засвідчує, що:
закон офіційно набрав юридичної сили;
всі положення щодо взаємодії між Генпрокурором, НАБУ і САП вступили в дію;
механізми впровадження можуть тепер застосовуватись на практиці.
22 липня Верховна Рада проголосувала в цілому за законопроєкт № 12414, який раніше розкритикували в Transparency International як спробу позбавити НАБУ і САП незалежності.
Законопроєкт, текст якого ексклюзивно отримало Radio NV, вносить додаткові правки до проєкту змін до Кримінального кодексу України. Новації стосуються діяльності НАБУ і САП і, як заявили раніше критики документа, обмежують незалежність роботи цих органів. Правки запропонував депутат Максим Бужанський (Слуга народу).
Transparency International Ukraine заявила, що законопроєкт може зруйнувати ключові гарантії незалежності НАБУ і САП.
Зокрема, правками до законопроєкту генпрокурор наділяється повноваженнями:
забирати справи у НАБУ і доручати розслідування іншим органам;
бути фактичним керівником САП і передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
самостійно закривати справи за підозрою топчиновників.
Процесуальна автономія САП також суттєво обмежується, адже:
прокурори САП будуть позбавлені можливості визначати підслідність НАБУ у виняткових випадках;
керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, які може розслідувати НАБУ;
керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних та касаційних скарг, внесених прокурорами САП.
Там стверджують, що законопроєктом депутати «серйозно порушують» ст. 116 Регламенту ВРУ, адже кардинально змінюють предмет регулювання проєкту закону 12414.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який врегулював страхування журналістів, що працюють у зоні бойових дій.
Про це повідомив у Фейсбуці голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, передає Укрінформ.
Раніше закон вимагав обовʼязкове страхування журналістів, які працюють у гарячих точках, але на практиці, як зауважив Юрчишин, це не діяло.
«Уряд не затвердив необхідні правила, а страхові компанії не отримали відповідні ліцензії на здійснення такої діяльності. Тобто, на папері страхування обовʼязкове, а фактично його нема», – зазначив парламентарій.
Він нагадав, що після впровадження торік положень директиви Європейського парламенту правила у сфері страхування змінилися, і це ще більше ускладнило всі процедури.
Закон №11153, за словами Юрчишина, узгоджує старі вимоги з новими правилами страхування. Тепер медіа можуть офіційно страхувати своїх працівників під час роботи в зоні бойових дій чи в окупації за рахунок власних чи інших коштів, зокрема грантових.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій разом із Національним банком протягом 30 днів мають розробити детальні умови страхування – покроковий план того, як усе це буде працювати.
«Вітаю всіх, хто чекав цього моменту та брав участь у розробці законопроєкту. Ця ініціатива – на 100% про медіа (ініціатори Суспільне Мовлення) для медіа та з залученням самих медійників», – додав Юрчишин.
На сайті Верховної Ради повідомляється, що закон повернуто в парламент з підписом президента 12 червня 2025 року.
Верховна Рада України ухвалила закон про продовження терміну для спрощеного повернення на службу після першого самовільного залишення військової частини (СЗЧ) до 30 серпня.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу з посиланням на трансляцію засідання народного депутата від фракції «Європейська соліданість» Олексія Гончаренко у YouTube, передає Укрінформ.
Законодавча ініціатива ініціатива №13177 була підтримана 284 голосами народних депутатів.
Конституційний суд Румунії одноголосно відхилив як необґрунтовані скарги трьох ультраправих партій на закон, що дозволяє армії збивати безпілотники, які входять в румунський повітряний простір в мирний час.
Про це йдеться в рішенні суду від 27 березня, яке є в розпорядженні.
У своєму рішенні румунський Конституційний суд констатував, що заходи щодо захисту повітряного простору повинні розглядатись у контексті зобовʼязань країни в НАТО.
“Вступ до НАТО передбачає як передання певних повноважень, так і спільне здійснення певних повноважень з державами-членами, що не впливає на суверенітет країни”, – заявили в суді.
Там також встановили, що закон “не регулює жодного законодавчого рішення щодо організації військової або воєнізованої діяльності, відмінних від регулярних збройних сил”.
Президент Польщі Анджей Дуда підписав суперечливий закон, який передбачає призупинення права на притулок.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє RMF FM.
Дуда зазначив, що цей закон необхідний для зміцнення безпеки польських кордонів і безпеки поляків.
“Сьогодні я прийняв рішення, що так званий закон про надання притулку, який останнім часом обговорювався в польському суспільно-політичному просторі, набуде чинності. Я підписав цей закон і вважаю, що він необхідний для зміцнення безпеки наших кордонів, для зміцнення безпеки поляків”, – заявив Дуда в середу перед вильотом до Риму.
Він додав, що закон створює можливість для уряду запровадити інструменти для обмеження міграції до Польщі, включаючи пошук притулку в Польщі.
Підписати закон нещодавно закликали прем’єр-міністр Дональд Туск, а також віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.
Уряд планує інформаційну кампанію іноземними мовами, спрямовану на мігрантів у країнах їхнього походження, щоб утримати їх від спроб перетнути кордон.
Будь-яке призупинення права на отримання притулку повинно бути територіально обмежене і обмежене в часі до 60 днів, але потім може бути продовжене шляхом голосування в парламенті.
Польський телеканал TVN24 зазначив, що закон передбачає виняток для неповнолітніх без супроводу дорослих, вагітних жінок і особливо вразливих осіб, які, як і раніше, зможуть просити притулку.
“Це ми до кінця виконали один з прострочених маяків МВФ де дедлайн був 31 грудня минулого року.
Насправді змінено концепцію і вирішено створити два суди:
Спеціалізований окружний адміністративний суд
Спеціалізований апеляційний адміністративний суд до вищих спеціалізованих судів (як суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення Спеціалізованого окружного адміністративного суду)”, – йдеться в повідомленні.
За словами нардепа, Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) має оголосити конкурс на посади суддів протягом одного місяця після набрання чинності законом. Конкурси мають враховувати особливості, визначені законопроєктом, із залученням Експертної ради (протягом трьох років).
До складу експертної ради увійдуть 6 осіб: 3 від Ради суддів України та 3 від міжнародних і іноземних організацій.
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр підписав закон про внесення в змін у Конституцію щодо послаблення «боргового гальма», що також розблокує 3 млрд євро на військову допомогу Україні.
Про це повідомляє NTV, з посиланням на офіс німецького президента.
Зазначається, що Штайнмаєр підписав закон, який практично скасовує правило «боргового гальма». Тепер його має опублікувати федеральний вісник законів.
Таким чином, набув чинності фінансовий пакет, за допомогою якого Німеччина має намір інвестувати сотні мільярдів євро в оборону та інфраструктуру, а також дозволити федеральним землям брати запозичення для свого розвитку.
Витрати на оборону, розвідслужби та кібербезпеку, що перевищують 1% ВВП, звільнять від боргового правила. Це також розблокує виділення 3 млрд євро на військову допомогу Україні.
Відповідно до схваленого закону, протягом наступних 12 років на інвестиції в інфраструктуру може бути залучено 500 млрд євро.
Верховна рада ухвалила у другому читанні зміни до закону «Про судоустрій та статус суддів» та деякі інші законодавчі акти щодо створення та функціонування Київського міського окружного адміністративного суду та Київського міського апеляційного адміністративного суду.
Закон №12368-1 підтримали 234 нардепи, написав Ярослав Железняк.
Ухвалення законопроєкту було одним із маяків Міжнародного валютного фонду.
Документ передбачає створення Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду. Вони виконуватимуть функції ліквідованого Окружного адміністративного суду (ОАСК).
Вища кваліфікаційна комісія суддів України має оголосити конкурс на посади суддів протягом одного місяця після набрання чинності законом.
В адміністративному суді можна буде оскаржувати призначення міністрів, керівників усіх антикорупційних органів, прокурорів Державного бюро розслідувань, а також укази центральних органів влади (крім указів президента).
