Бої за Бахмут: чому Україна тримає оборону міста, попри застереження Заходу

Битва за Бахмут є показовим прикладом війни на виснаження, яку Росія нав’язує Україні. Західні чиновники, за даними іноземних ЗМІ, радять Києву відійти від цієї “гри”, інакше це може стати на заваді нашому наступу, який, ймовірно, може початися на півдні.

Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна “Навіщо Росії Бахмут “за будь-яку ціну” і чому Україна вирішила утримувати місто”.

Міністр оборони США Ллойд Остін минулого тижня заявив, що вихід української армії з Бахмуту глобально не вплине на перебіг війни. За його словами, бої за Бахмут мають, скоріше, символічне, ніж стратегічне та оперативне значення. До подібної думки схиляються багато західних аналітиків та оглядачів. Американські ЗМІ називають це місто “полем політичної битви” між Москвою та Києвом.

Піхотинець одного з військових підрозділів, які зараз тримають оборону Бахмута, на умовах анонімності зазначив: серед бійців також є думка, що увага до цього міста прикута через політичну складову – щоб партнери давали більше озброєння і щоб увесь світ знав, що Росія – це ворог. Але українське політичне та військове керівництво бачить картину трохи інакше і відводять Бахмуту іншу роль.

Україні, зрозуміло, не хочеться дати росіянам зайвий привід для тріумфу. Тим більше, що втрата Бахмута, для оборони якого було докладено стільки зусиль, може спричинити зрадницькі настрої. Але це лише побічні мотиви.

У плані впливу подальший хід війни це місто виконує відразу дві важливі завдання. Перша – це ослаблення російських військ. Західні офіційні особи повідомили The Guardian, що втрати “вагнерівців” під Бахмутом можуть налічувати до 30 тисяч людей.

“Тим, хто обороняється, завжди легше, ніж тим, хто наступає. Як правило, у війська, що наступає, в 3-5 разів більші втрати. А з огляду на тактику, яку вживають росіяни, насамперед ПВК “Вагнера”, то в них вони ще більші. Це один із факторів, для чого нам тримати оборону – щоби сточувати та обезкровлювати ворога, вибиваючи з нього фізичні можливості для подальших атак, та знижувати його моральний потенціал”, – сказав спікер Східного угрупування військ ЗСУ Сергій Череватий.

Співрозмовник з-поміж оборонців Бахмута вважає, що місто важливо утримувати для того, щоб завдати противнику максимальних втрат і перейти в наступ. Сковування російських військ навколо Бахмута, де вони втрачають колосальну кількість живої сили та техніки, не дозволяє їм успішно наступати чи зміцнювати оборону на інших напрямках. Не кажучи вже про відкриття другого фронту, наприклад, з Білорусі. Поки агресор чіпляється практично за другорядне місто, наша армія готується до своєї наступальної кампанії.

“Ця операція дозволяє виграти час, перш ніж завершиться підготовка наших резервів, що вже відбувається як на території України, так і за кордоном. На Бахмутському напрямку у нас дуже досвідчені командири, які вже протягом місяців тримають оборону. Ризики є, ситуація важка, але контрольована”, – зазначив Череватий.

За його словами, наше командування бачить наміри ворога і, як правило, попереджає його найагресивніші дії для нашої оборони.

Минулого місяця Зеленський заявив, що наші війська продовжать обороняти Бахмут, але “не за будь-яку ціну”. І якщо українське командування вирішило утримувати це місто – значить вони поки що бачать для цього можливості.

“Відводитимуть війська лише в тому випадку, коли наші сили максимально видихнуться. Тому що головне завдання – максимально стягувати на себе сили противника, як це було в Рубіжному та Сєвєродонецьку, щоб інша частина наших військ підготувалися до наступу. Можливо, якісь підрозділи і забирали з цієї ділянки, але фронт великий. Загалом бригади стоять на місці”, – сказав співрозмовник із підрозділу, який тримає оборону на Бахмутському напрямку.