«Це не угорський сепаратизм, а російська агресія на території Закарпаття», – Петров

Олексія Петрова представили на Закарпатті як нового голову ОДА 23 квітня. Силовик, очолював контррозвідку в СБУ в 2017-19 роках, у закарпатські чиновники перейшов з посади керівника СБУ Кіровоградської області.

В інтерв’ю Укрінформу Олексій Петров розповів, що саме він планує зробити на Закарпатті, перебуваючи на посаді.

– Тобто, я так розумію, для вас посада — своєрідний виклик?

– Вважаймо, що так.

– Тоді чи маєте якусь претензійну мету, що ви на Закарпатті хотіли б зробити/змінити/втілити?

– Ну от проєкт із пунктом пропуску на території суміжної держави, про який щойно казав. Я розумію, що це не відбудеться цього року, бо в угорців воно заплановане на 2021 рік. Але якщо ми в межах постанови Кабміну запустимо процес з української сторони вже цього року, це буде перемога.

Другий момент: я максимально сприятиму запровадженню електронної черги на КПП “Тиса”. Це розвантажить ситуацію, крім того, в електронній черзі зацікавлені великі бюджетоформуючі підприємства на території області, які мають цикл виробництва, замкнутий на двох країнах — Україна-Угорщина. Це “Джейбіл”, “Ядзакі”, і їхня рентабельність залежить від того, щоб не стояти в цих чергах.

Третє в моєму топі необхідних речей, які треба зробити на Закарпатті, – це питання сміття. Почнемо ми із сміттєсортувального заводу, а в планах – вихід на сміттєпереробний.

– Мова про Яноші?

– У Яношах зроблена перша черга, але угорсько-український фонд ще не прийняв рішення щодо проведення тендера, й хоча гроші грантові на це є давно, там все “зависло”. З цього приводу я також уже написав листа-звернення до пана Бугайла, щоб допоміг із просуванням цього проєкту в Угорщині. А зі свого боку ми долучимося.

Але мова не про Яноші. У нас зараз є визначено два місця в області, на які претендують іноземні інвестори, саме там хочуть поставити сміттєсортувальний і переробний заводи.

– Тобто, тут ідеться про Ужгородщину?

– Так, і про Мукачівський район.

Це не угорський сепаратизм, а російська агресія на території Закарпаття

– СБУ свого часу визначило Закарпаття як регіон із високою загрозою сепаратизму, це були 2016-18 роки. Ми тоді тут мали підриви офісу ТУКЗ (Товариства угорської культури Закарпаття), угорські стели тощо. Зараз наративи дещо змінилися, але все ж: чи відчуваєте ви ці загрози в регіоні тепер, на посаді голови Закарпатської ОДА?

– Я й тоді, в 2016-18 роках, коли це відбувалося, казав, що це не угорський сепаратизм. З тим же підривом офісу ТУКЗ: до теракту мали стосунок польські радикали, які були найняті Росією, і вони вже навіть покарані судом. Тобто, це не угорський сепаратизм, це російська агресія, яку ми бачимо на території Закарпаття.

А взагалі я ніколи не вживаю словосполучення “угорське питання”. Є українське питання, а не угорське. І взагалі, це не питання, це стереотипи, які треба розбивати. Є окремі маргінальні політичні групи, які це питання активно підіймають і, маніпулюючи ним, заробляють політичні рейтинги.

– Чи були у вас зустрічі з лідерами угорської меншини — панами Ласло Брензовичем, Йосипом Борто, пані Ілдико Орос, відомою своїми заявами про “фашистську владу в Україні”? Якщо так, про що на них йшлося?

– Звісно, я зустрічався з Йосипом Борто, це заступник голови Закарпатської облради, питання, яке ми обговорювали, було пов’язане з інтересами етнічних угорців. Мова йшла про існування Берегівського району (в межах адмінреформи не передбачено існування Берегівського району, етнічна меншина угорців, відтак, буде розбита між двома іншими районами області — авт.) – хоча це зовсім не повноваження ОДА, цим питанням займається профільне міністерство (Мінрегіон). Я висловив підтримку угорській громаді, але зараз із цим визначаються міністерство, Офіс президента.

– А щодо пана Брензовича та пані Орос?

– Не зустрічався. Знаю їх зі ЗМІ, читаю, аналізую, приймаю рішення. От з Йосипом Борто у нас конструктивні стосунки.

– Яка, за вашою оцінкою, зараз ситуація в регіоні з угорським питанням? На рівні Київ-Будапешт усі чекають зустрічі Зеленського з Орбаном, а що тим часом відбувається тут? Уже не так і далеко той 2023 рік, коли має відбутися імплементація закону “Про освіту” для угорців.

– Моя позиція: маємо створити рівні можливості усім абітурієнтам до ЗНО, тому ми захищаємо інтереси українців, зокрема й тих, що розмовляють двома мовами. Я не бачу якогось радикалізму в угорців на Закарпатті — Берегівський район був першим, який я відвідав в області. Я побачив там українців, вони хочуть жити в Україні, не побачив особливого бажання виїхати в Угорщину чи ще кудись, хіба що з метою тимчасового заробітку. Усім подобаються культура, клімат, локація. Я поставив задачу, коли в області розподіляли кошти Держфонду регіонального розвитку, включити туди обов’язково об’єкти, які є на угорськомовних територіях області. Так була включена Берегівська райлікарня і школа в Батьово. І продовжуватиму втілювати цю підтримку.