Узбекистан застеріг Росію від втручання в свою мовну політику

Такою була реакція Ташкенту на заяву російського МЗС про недоречність переведення діловодства на суто узбецьку мову.

Росія заявила, що прихильники цього кроку явно знаходяться в меншості та закликала країну Центральної Азії продовжувати використовувати російську мову, зберігаючи тим самим історичні традиції та сприяючи плідному розвитку двосторонніх відносин.

Узбекистан у відповідь повідомив, що питання, пов’язані з регулюванням сфери державної мови, є виключною прерогативою внутрішньої політики держави та не сприймають зовнішнього втручання. 

Відносини між Росією та Узбекистаном дуже близькі, особливо після того, як президентом після смерті Іслама Карімова став Савкат Мірзійоєв. Колишній глава держави намагався триматися якнайдалі від Росії, але в цьому році Ташкент долучиться в якості спостерігача до роботи  Євразійського економічного союзу після домовленості з російською державною компанією «Росатом» про будівництво атомної електростанції.

Аналітики вважають, що цей крок був би немислимим за часів Карімова, тому спроба обмежити використання російської мови в країні дивує.

Російська мова широко використовується як загальна мова в регіоні, її вважає рідною багато молоді. Водночас незалежні країни Центральної Азії працюють над тим, щоб повернути колись пригнічену національну мову в державне управління.

Казахстан, зокрема, зробив те саме, роками працюючи над розробкою нового алфавіту, який замінить кирилицю казахської мови на латинські літери.  Зміна не сподобалася Москві, але заради збереження двосторонніх відносин казахстанську реформу Росія не критикувала.

Magyar Nemzet