Венеціанська комісія знайшла недоліки в українському мовному законі

Венеціанська комісія закликає українську владу відтермінувати втілення положень закону про мову до того часу, поки не буде прийнятий закон про національні меншини.

Європейська комісія Ради Європи “За демократію через право” (Венеціанська комісія) вважає, що закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не встановлює належного балансу між українською і мовами меншин.

Експерти з конституційних і правових питань ВК дійшли висновку, що закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не забезпечує встановлення балансу між зміцненням української мови і захистом мовних прав меншин. На їхню думку, необхідно досягнути належного балансу у мовній політиці України, аби мовне питання не стало джерелом для міжетнічного напруження в країні. “До цього часу влада не змогла цього зробити також в останньому законі про державну мову”, – заявили експерти ВК і наголосили, що це є основним висновком, схваленим Венеціанською комісією сьогодні. Водночас, вони визнали, що в Україні мовна політика є надзвичайно складним, чутливим і вкрай політизованим питанням, особливо у контексті триваючого конфлікту з Росією. “Беручи до уваги особливе місце російської мови в Україні, а також утиски української мови у минулому, Венеціанська комісія повністю розуміє потребу сприяння у застосуванні української як державної мови”, – йдеться у висновку. Також зазначається, що з цієї причини похвальним є той факт, що закон про державну мову в Україні передбачає позитивні заходи і, зокрема він зобов’язує державу забезпечувати кожного українського громадянина можливостями опановувати мову завдяки системі освіти, організовувати вільні мовні курси та забезпечувати доступ до фільмів та інших культурних продуктів українською мовою. Крім того, експерти вітають той факт, що в кількох сферах закон забезпечує застосування мов меншин одночасно з державною мовою, посилаючись на очікуваний закон про меншини. “Однак закон про меншини ще не є підготовленим, хоча його мали розробити одночасно із законом про державну мову, аби гарантувати необхідний баланс з самого початку. Експерти Ради Європи закликають Україну підготувати без жодних невиправданих затримок закон про меншини та розглянути відтермінування втілення положень закону про державну мову, які вже набули чинності, до того часу, поки не буде ухвалено закон про меншини”, – наголосили у ВК. Також пропонується, щоб українська влада переглянула закон про державну мову та підготувала закон про національні меншини у консультаціях з усіма зацікавленими сторонами, особливо представниками національних меншин та корінних народів. “Венеціанська комісія конкретно рекомендує відмінити положення закону, що передбачає диференційоване ставлення між мовами корінних народів, мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, та мовами національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС, якщо таке ставлення не ґрунтується на об’єктивних і розумних обґрунтуваннях. Для прикладу, перехідний період для втілення доволі розкритикованих положень закону про освіту був подовжений з 1 вересня 2020 року до 1 вересня 2023 року, але лише для студентів, рідною мовою яких є мови ЄС, але не для тих осіб, які використовують інші рідні мови, в тому числі російську мову. Комісія рекомендує продовжити цей період для усіх національних меншин та корінних народів”, – йдеться у висновку.

Крім того, українській владі рекомендується розглянути скасування механізму подачі скарг та санкцій, передбачених у законі про державну мову або принаймні суворо обмежити його у публічній сфері і для найбільш крайніх випадків. “Якщо механізм має бути збережений, то положення про санкції не мають застосовуватися до того часу, поки закон про меншини не буде ухвалений і поки не буде переглянутий закон про державну мову”, – сказано у висновках. Також сказано, що стаття, яка встановлює відповідальність за свідоме спотворення української мови в офіційних документах та текстах має бути усунена. “Венеціанська комісія пропонує законотворцям переглянути вимоги відносно квот для контенту українською мовою, які вводяться законом про державну мову на теле- та радіо мовниках з врахуванням принципу пропорційності”, – йдеться у висновку. Разом з тим, ВК відзначає, що приватні особи повинні мати можливість використовувати мову меншини у своєму спілкуванні, особливо, коли їх бачать та чують інші у публічних місцях. Також відзначається важливість розповсюдження матеріалів виборчих кампаній і на інших мовах, а не лише на українській, і ця можливість не має обмежуватися районами компактного проживання меншин. Закон має передбачати чіткі винятки застосування інших мов, окрім української, у надзвичайних ситуаціях, і зокрема при комунікації з такими рятувальними службами як поліція, пожежники, медики тощо. Вимоги щодо публікацій у друкованих ЗМІ як на мові меншин, так і одночасних публікацій української мовою в один день мають бути усунені. Крім того, положення щодо того, що усі географічні назви та топоніми мають бути виключно на українській мають бути переглянуті, пише УНІАН.