Після критики за ухвалення резонансного закону про обмеження НАБУ депутати від “Слуги народу” мають проголосувати за новий законопроєкт, який скасовує попередні зміни. Проте частина фракції не готова підтримати його просто так.
У публікації йдеться про напружену ситуацію всередині фракції “Слуга народу” напередодні голосування за президентський законопроєкт №13533, який має скасувати попередні зміни до законодавства про НАБУ і САП.
Згідно з матеріалом, цього разу нардепів не завертали з-за кордону, як 22 липня. Відтак керівництво фракції сподівається на їхню свідомість.
“Зараз розраховуємо на їхню свідомість, переконуємо, вибачаємося”, – повідомив журналістам один із лідерів “слуг”.
Однак, за його словами, багато депутатів вважають себе потерпілими після хвилі критики за підтримку попереднього закону й вимагають певних умов для участі у новому голосуванні.
“Озвучували таке, про що з 2019 року заборонялося навіть думати”, – описав він атмосферу в партійних чатах.
Серед умов, які лунають, – вимоги “гарантій”, що НАБУ і САП не переслідуватимуть їх у майбутньому, а також бажання мати вплив на призначення та звільнення голів місцевих адміністрацій, регулярні зустрічі з президентом та особисту участь глави держави у просуванні ключових законопроєктів.
Частина депутатів прямо заявила: це буде їхнє “останнє голосування”. Вони готові підтримати законопроєкт задля “порятунку України”, але далі “справляйтеся без нас”.
У керівництві фракції не виключають, що до наступних засідань, орієнтовно до Дня Незалежності, частину депутатів доведеться “відпустити”. Ймовірно, йдеться про списочників, яких можна буде швидко замінити.
Комітет Верховної Ради рекомендував запровадити обов’язкову військову службу для чоловіків, які претендують на посади в державній службі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на картку законопроекту.
Чинними нормами Закону “Про державну службу” передбачено необхідність проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби для вступу на державну службу вперше для осіб чоловічої статі віком до 60 років.
Виняток зроблений лише для осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.
Проте, вчора, 8 липня Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект 13347, який передбачає, що для призначення на посади державної служби чоловіки зобов’язані будуть пройти саме військову службу.
Аналогічно мають пройти військову службу усі претенденти для призначення на посади прокурора, у їх випадку йдеться і про жінок.
Нині передбачено, що вимоги до кандидатів на посади державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, прокурорів щодо проходження ними базової загальновійськової підготовки або військової служби, починають застосовуватися з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, але не раніше ніж через один рік після запровадження базової загальновійськової підготовки.
Однак законопроект 13347 пропонує взагалі скасувати базову загальновійськову підготовку шляхом виключення статей 9, 10-1 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу”. Натомість, на заміну цих інститутів запроваджується підготовка до нацспротиву.
Як зауважили у Головному науково-експертному управлінні парламенту, оскільки наразі вимогою до посади держслужбовця є наявність вищої освіти, а прокурора – вищої юридичної освіти, то очевидно, що при чинному регулюванні усі особи чоловічої статі, які б претендували на ці посади, пройшли б базову загальновійськову підготовку у вищому закладі освіти, внаслідок чого вони мали б отримати військову-облікову спеціальність та можливість у подальшому призначатись на вказані посади.
Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт, який передбачає, що чоловіки зможуть працювати на державній службі лише за умови проходження повноцінної військової служби. Водночас не зазначено, що буде зарахована до прикладу підготовка до національного спротиву, яку матимуть пройти всі перед вступом до університету.
Тобто, якщо ці зміни ухвалять, влаштуватися на держслужбу не зможуть ті, хто не служив у війську – навіть якщо вони мають відповідну освіту та досвід. Через це велика кількість потенційних кандидатів просто втратить таку можливість.
У Нацагентстві з питань держслужби цю ідею не підтримали. Там наголошують, що нові правила лише ускладнять пошук професійних і вмотивованих працівників, і можуть призвести до ще більшого дефіциту кадрів у держорганах.
У понеділок, 2 червня, у Верховній Раді зареєструють законопроєкт про зміни до законодавства щодо національного спротиву.
Про це заявила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук.
За її словами, це – важливий крок до системної готовності всього суспільства до захисту держави.
Документ передбачає наступні зміни:
підготовку проходитимуть різні категорій громадян, з охопленням як чоловіків, так і жінок;
підготовка відбуватиметься як добровільно, так і у межах освітніх програм;
навчання проходитиме на базі Центрів підготовки, які будуть розгорнуті по всій країні;
керівники та інструктори Центрів – ветерани, які мають бойовий досвід.
Центри матимуть право:
використовувати майно державних і місцевих органів влади, військових частин, громадських організацій;
створювати стрільбища та використовувати вогнепальну зброю для навчальних цілей.
“Система підготовки до національного спротиву – це не про війну, це про готовність. Готовність чинити опір ворогу. Готовність захищати та допомагати. Готовність перемагати! Нацспротив – це про мир. Бо справжній мир має за спиною силу суспільства. І ми будемо готові!” – додала Верещук.
Верховна Рада в середу, 14 травня, ухвалила в цілому законопроєкт №9495 «Про охорону дитинства», який передбачає захист прав примусово депортованих в росію дітей.
Про це повідомила народна депутатка Ірина Геращенко у Telegram.
Документ підтримали 270 парламентарів. Законопроектом вперше вводяться поняття «депортована дитина» та «примусово переміщена дитина».
«Це вводить чітке юридичне визначення депортованих і переміщених дітей, зобовʼязує КМ врегулювати механізм повернення, реінтеграції та адаптації таких дітей», – повідомила Геращенко.
Такий інструмент екс-президент вважає необхідним задля того, щоб матеріальні збитки у разі рішення суду про неправомірне застосування санкцій, компенсувалися не з державного бюджету, а за рахунок коштів тих, хто голосував за відповідне рішення.
“Я зараз зареєструю ще один законопроєкт, щоб тоді, коли ми виграємо суд і коли буде присуджене рішення щодо компенсації, компенсувати мають не з кишені платників податків, не з кишені солдата чи офіцера, а з кишені тих, хто брав участь у голосуванні цієї політично вмотивованої розправи”, – наголосив він.
Нагадаємо, 12 лютого Володимир Зеленський підписав указ про безстрокові санкції проти Порошенка. На нього наклали 17 видів обмежень, зокрема, заблокували активи та заборонили виводити капітали за кордон. Президент обґрунтував це рішення тим, що “мільярди, зароблені продажем України, мають бути заблоковані”. Порошенко назвав указ “незаконним і політично вмотивованим” та подав позов про його скасування.
17 квітня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розпочав розгляд справи № 990/80/25 за позовною заявою Петра Порошенка, у якій оскаржено Указ президента України, відповідно до якого застосовано санкції до позивача.
У Раді зареєстрували законопроєкт №12086, який може зобовʼязати учнів та вчителів говорити українською мовою на всій території школи не тільки під час занять.
Про це оголосила ініціаторка законопроєкту, народна депутатка та освітянка Наталія Піпа, а сам документ уже з’явився на сайті Верховної Ради, пише УП.Життя.
“Ми зобовʼязали усі школи надавати освітні послуги українською мовою, але проблема полягає в тому, що виходячи з уроку діти, а подекуди й вчителі – переходять на російську.
Щоб це змінити, я реєструю законопроєкт, який зобовʼязує говорити українською на перерві, шкільному подвірʼї, стадіоні та всій території школи”, – написала Піпа.
Поданий законопроєкт вводить до Закону “Про освіту” поняття “українськомовного середовища” та зобовʼязує засновників, керівників, працівників закладів освіти створювати та підтримувати українськомовне середовище.
“Дуже важливо, щоб використання української мови не закінчувалося 45 хвилинами уроку.
Ніхто не буде карати дітей чи сварити, це неправильний підхід до питання. Але ми маємо позбутися цього умовного правила в головах освітян, учнів та батьків: “Пролунав дзвінок – можна будь-якою мовою” (і ми розуміємо, що ця будь-яка – чомусь російська)”, – вважає Піпа.
Чому, на думку нардепки, цей законопроєкт важливий?
За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час уроків та перерв.
Депутатка пояснила, що зміни потрібні, зокрема, через тиск на українськомовних дітей, конфлікти через мову і булінг. Також проблема у тому, що дітям, які не говорять українською, важче навчатися.
“Діти, які погано знають українську вже в першому класі – мають труднощі із навчанням у школі, відстають у читанні, гірше засвоюють матеріал. Пізніше мають гірші результати на контрольних, ЗНО/НМТ та мають гірші можливості для вступу та роботи в майбутньому.
Звісно, є проблема, що в деяких сімʼях батьки з дітьми говорять російською. Таких батьків я закликаю спілкуватися із дітьми українською”, – каже Наталія Піпа.
Що може змінити законопроєкт №12086
Згідно з законопроєктом, вчителі не зможуть переходити на російську на перервах, у їдальні, у приватному спілкуванні на території школи.
Натомість вчителі та директори зможуть проводити просвітницькі заходи, закликати учнів спілкуватися українською і робити зауваження, коли чують російську у дітей.
Також законопроєкт пропонує батькам школярів долучатися до створення та підтримання українськомовного середовища в закладі освіти.
При цьому законопроєкт не буде порушувати права національних меншин, наголошує Наталія Піпа.
У документі виділено випадки, які не вважатимуться порушенням обов’язку створювати для здобувачів освіти українськомовне освітнє середовище, зокрема:
навчання, поряд із державною мовою, мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, чи корінного народу;
забезпечення державою вивчення та застосування в освітньому процесі англійської мови;
сприяння вивченню інших мов міжнародного спілкування у закладах освіти;
викладання у закладах освіти однієї або декількох дисциплін двома чи більше мовами (державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу);
право вільного вибору мови освітнього процесу приватними закладами освіти (за винятком мови, що є державною (офіційною) мовою держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом).
Кабмін та центральні органи виконавчої влади будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій дітей.
[type] => post
[excerpt] => У Раді зареєстрували законопроєкт №12086, який може зобовʼязати учнів та вчителів говорити українською мовою на всій території школи не тільки під час занять.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1727857800
[modified] => 1727816181
)
[title] => У школах можуть заборонити російську мову на перервах: зареєстровано законопроєкт
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=128332&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 128319
[uk] => 128332
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 128320
[image] => Array
(
[id] => 128320
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp
[original_lng] => 19166
[original_w] => 770
[original_h] => 431
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz-300x168.webp
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz-768x430.webp
[width] => 768
[height] => 430
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp
[width] => 770
[height] => 431
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp
[width] => 770
[height] => 431
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp
[width] => 770
[height] => 431
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/tiltas-orosz.webp
[width] => 770
[height] => 431
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1973
[_thumbnail_id] => 128320
[_edit_lock] => 1727805382:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 508369205000
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
[2] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 2060
[1] => 13
[2] => 9
[3] => 43
[4] => 19
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини дня
[2] => Спецтема
[3] => Статті
[4] => Терміново
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 639
[1] => 16121
[2] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Законопроект
[1] => російська мова
[2] => Україна
)
)
[6] => Array
(
[id] => 123579
[content] =>
У середу, 7 серпня, президент Володимир Зеленський зареєстрував законопроект щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України.
Про це повідомляє сайт Верхової Ради.
Новий законопроект визначає допустимі випадки множинного громадянства, а також особливості набуття та поновлення громадянства України для деяких категорій іноземців, зокрема у спрощеному порядку.
Також у законопроекті уточнюються умови набуття громадянства України за народженням, за територіальним походженням, а також умови прийняття до громадянства України.
Множинність громадянства (підданства) допускається у таких випадках:
набуття дитиною громадянства України та іншої держави за народженням;
набуття громадянином України іншого громадянства через шлюб з іноземцем;
автоматичне набуття іншого громадянства громадянином України через законодавство іншої держави без отримання підтверджуючого документа;
спрощене набуття громадянства України іноземцями з держав, включених до відповідного переліку;
набуття громадянином України громадянства держав, громадяни яких отримують українське громадянство у спрощеному порядку.
Водночас, множинність громадянства не допускається для осіб, що мають громадянство держави, визнаної Верховною Радою України агресором або окупантом, або держави, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї ООН “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 року № 68/262.
Міністерство оборони України затвердило законопроєкт «Про міжнародні оборонні компанії» із зауваженнями.
Про це повідомляє Урядовий портал.
Оприлюднив законопроєкт член партії «Слуга народу» Сергій Гривко. Йдеться про те, що такі компанії зможуть проводити діяльність виключно за кордоном, але з реєстрацією та сплатою податків в Україні.
Такі компанії зможуть надавати оборонні послуги.
«Оборонні послуги – послуги з навчання, тактичної підготовки, розвідки, конвоювання, забезпечення безпеки фізичних і юридичних осіб, охорони майна та виконання інших завдань», – йдеться у тексті законопроєкту.
За відправлення повідомлень чи образливі коментарі непристойного характеру будуть передбачені штрафи від 1 360 до 2 720 гривень.
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає покарання за надсилання образливих повідомлень сексуального характеру. Про це свідчить інформація на сайті парламенту.
Йдеться про законопроєкт №8329 Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція).
Документ доповнить Кодекс про адмінправопорушення статтями:
173-6 – вчинення насильства за ознакою статі;
173-7 – сексуальна претензія;
173-8 – невиконання термінового заборонного припису/неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення відповідного припису.
Закон встановить визначення „сексуального домагання” та адміністративне покарання. Під цим поняттям мається на увазі „навмисне вчинення проти волі громадянина образливих, принизливих дій непристойного характеру, виражених вербально/невербально (слова, жести, рухи тіла), зокрема шляхом використання електронних комунікацій.
У мережі називають відповідні штрафи за „нюдси та дікпіки” (фото з оголеним тілом, надіслані у приватні повідомлення – ред.).
Згідно із законом, за відправлення повідомлень чи образливі коментарі непристойного характеру будуть передбачені штрафи від 1 360 до 2 720 гривень.
Також можливі громадські або виправні роботи до одного місяця з вилученням 20% заробітку.
Норми документа набудуть чинності через пів року після його опублікування.
Парламент Грузії 14 травня ухвалив у третьому читанні скандальний закон про «іноагентів» («Про прозорість іноземного впливу»), який спровокував масштабні акції протестів на вулицях Тбілісі.
За прийняття закону проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували проти.
Скандальний закон «Про прозорість іноземного впливу» ухвалили, незважаючи на протести десятків тисяч громадян та критику міжнародних партнерів Грузії.
Документ передбачає створення реєстру «агентів іноземного впливу», якими стануть некомерційні організації та ЗМІ, понад 20 відсотків річного прибутку яких складає закордонне фінансування.
У зв’язку з розглядом законопроєкту у Тбілісі вже кілька тижнів продовжуються акції протесту.
Зазначимо, президент Саломі Зурабішвілі раніше пообіцяла, що накладе вето на законопроєкт. Згідно з Конституцією Грузії, президент протягом 10 днів підписує та публікує закон, або з мотивованими зауваженнями повертає до парламенту.
Терміни, протягом яких парламент має подолати вето президента, у Конституції не вказані.
🇬🇪 Salome Samadashvili, MP of the opposition LELO party, went live on air and showed what is happening in the Parliament of Georgia right now. Journalists are not allowed in. pic.twitter.com/9VT8zBSJ8B
The Georgian government’s decision to pass legislation on so-called “foreign agents” is a step in the wrong direction and takes Georgia 🇬🇪 further away from European and Euro-Atlantic integration. We urge #Georgia to change course and to respect the right to peaceful protest.
— NATO Spokesperson Farah Dakhlallah (@NATOpress) May 15, 2024
