Народні депутати ухвалили законопроєкт, поданий президентом Володимиром Зеленським, який має відновити незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Про це йдеться у трансляції телеканалу «Рада».
За відповідний законопроєкт № 13533 в цілому проголосували 331 парламентар.
Під час голосування у Маріїнському парку, що біля Верховної Ради, сотні людей закликали народних депутатів підтримати документ. hromadske наживо висвітлює цю акцію.
Володимир Зеленський заявляв, що його законопроєкт «гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні, незалежність антикорупційних органів, а також надійний захист системи правопорядку від будь-якого російського впливу чи втручання».
Згідно з текстом документа, який оприлюднили на сайті Ради, підпорядкування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) генеральному прокуророві скасовується. Серед інших положень — обмеження впливу генпрокурора на НАБУ, інституційна незалежність САП, спрощення процедури призначення прокурорів.
У Національному антикорупційному бюро заявили, що взяли участь у підготовці законопроєкту Зеленського. У відомстві також запевнили, що цей документ «відновить усі повноваження та гарантії незалежності для НАБУ і САП».
Верховна Рада ухвалила у другому читанні закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану, що за словами народних депутатів, фактично ліквідує НАБУ та САП.
Про це повiдомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
«Парламент проголосував в цілому #12414 і по факту ліквідував всю незалежність НАБУ та САП… Мені дуже гидко та соромно за людей в залі, які з народних депутатів за 6-ть років скотилися до цього…», – прокоментував рiшення Железняк.
Як вiдомо, за словами нардепiв, після масштабних обшуків у детективів НАБУ влада через Комітет правоохоронної діяльності планує ввести тотальний контроль Генерального прокурора над антикорупційними справами.
У Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі також заявили, що бачать загрози втрати своєї незалежності в законопроєкті №12414, в якому пропонується наділити генерального прокурора повноваженнями мати доступ до розслідувань органів.
Процедурне голосування за «великий і прекрасний» законопроєкт президента США Дональда Трампа в Палаті представників про податки та витрати розтягнулося на понад 7 годин, хоча мало тривати лише кілька хвилин.
Про це пише Axios.
Видання вказує, що причиною цього став опір деяких членів Республіканської партії, які виступають проти цього законопроєкту. Депутати не могли проголосувати за нього понад 7 годин, що встановило новий рекорд із найдовшого в історії голосування.
Попередній рекорд встановили у 2021 році, коли Палата представників голосувала за законопроєкт тодішнього президента Джо Байдена під назвою Build Back Better.
Крім внутрішньопартійного спротиву, республіканці також стикаються з проблемами через запізнення та відсутність деяких членів фракції, спричинені негодою.
Тим часом Дональд Трамп висловив своє обурення тому, що голосування триває так довго.
«ДЛЯ РЕСПУБЛІКАНЦІВ ЦЕ ПОВИННО БУТИ ЛЕГКИМ ГОЛОСУВАННЯМ „ЗА”. СМІШНО!!!» — написав він на своїй сторінці у Truth Social.
У Верховній Раді ухвалили у другому читанні законопроєкт №11469 – про множинне громадянство. Він допоможе зберегти звʼязки мільйонів українців, які були змушені виїхати під час повномасштабної війни та раніше, з батьківщиною, залучати інвестиції з-за кордону і адаптувати Україну до європейських стандартів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії „Слуга народу” Олени Шуляк, яка спростувала ряд фейків щодо ухваленого закону.
За її словами, головна мета ухваленого законопроєкту „Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України” – відновлення та збереження зв’язку з українцями по світу. Мета законопроєкту – протидія демографічній кризі, міграції та викликам війни. Це крок до збереження української нації, ії інтеграції до європейської правової спільноти.
„Це стратегічний крок для збереження єдності української нації в умовах війни, глобальної мобільності та великої діаспори. Він дозволяє мільйонам українців, які були змушені виїхати під час повномасштабної війни та раніше, зберегти зв’язок з Батьківщиною, залучати інвестиції з-за кордону, визнавати внесок діаспори у розвиток і захист держави, а також адаптувати Україну до європейських стандартів”, – пояснила Олена Шуляк.
Вона додала, що практика множинного громадянства діє у більше ніж 100 країн світу, включно з більшістю країн Європейського Союзу. Ба більше – 90% українців за кордоном знаходяться в країнах, де дозволено множинне громадянство. Якщо це можливо в Канаді, Німеччині, Ізраїлі, Польщі, наголосила Шуляк, це має бути можливим і в Україні, залишаючись при цьому безпечною і контрольованою практикою, яка, підкреслила вона, не допускає громадянства з країнами-агресорами. Так, Кабмін в подальшому затвердить перелік країн, з якими дозволене множинне громадянство, що захистить державу від зловживань.
„Це не „паспорт для всіх”, а механізм для своїх, українців. Він визнає на законодавчому рівні реальність, яка вже існує. Десятки тисяч українців мають кілька громадянств – без належного правового регулювання. Закон створює чіткі, контрольовані умови замість сірого поля – особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території нашої держави визнається лише громадянином України”, – пояснила Олена Шуляк.
Водночас, вона спростувала ряд поширених помилок у трактуванні цілей множинного громадянства. Так, цей законопроєкт не легалізує російські паспорти, оскільки чинне законодавство забороняє множинне громадянство з державою-агресором. Добровільне набуття громадянства рф – підстава для втрати українського, крім випадків примусової паспортизації на ТОТ – вона не є підставою для втрати українського громадянства.
Крім цього, вказала Шуляк, конституція України говорить про єдине громадянство України як інституцію, а не як заборону іншого паспорта, тобто вона не забороняє бути біпатридом. Втім, виборчі права надаються лише тим, хто є громадянином України.
„Закон запроваджує рівні умови для громадянства – в тому числі через кваліфікаційні вимоги: знання мови, історії, Конституції і поваги до неї, підтвердження зв’язку з Україною. Роздачі паспортів кому завгодно не буде – навпаки, будуть чіткі та зрозумілі критерії і спрощення процедур для українців у світі”, – зауважила Олена Шуляк.
Наостанок вона додала, що нове законодавство не скасовує військові обов’язки для громадян України, незалежно від наявності іншого громадянства. Усі правові наслідки зберігаються – у тому числі відповідальність за ухилення. Водночас, парламентарка спростувала інформацію щодо множинного громадянства як інструменту, який дозволить іноземцям безперешкодно скуповувати українську землю – цей закон не змінює чинного земельного законодавства. Є чіткі норми закону для громадян України та іноземних громадян.
Сьогодні, 7 квітня, президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”.
Про це йдеться на сайті Верховної Ради.
Документ, підтриманий парламентом, встановлює чіткі терміни, протягом яких правоохоронні органи можуть подати позов до підприємця про недобросовісне набуття землі.
Також законопроєктом визначається перелік об’єктів, на які право добросовісного набувача не поширюється. Ще одна норма – гарантія відшкодування інвестицій підприємцю у разі рішення суду про повернення активу державі.
Документ підтримали 32 бізнес-асоціації – Спілка українських підприємців (СУП), Федерація роботодавців України (ФРУ), Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) тощо.
На думку Федерації роботодавців України, даний законопроєкт сприятиме залученню нових інвестицій в економіку країни. Спілка українських підприємців також переконана, що підписання цього законопроєкту покращить інвестиційний клімат в Україні.
Сьогодні в ЗМІ з’явилася інформація, що схвалений правоохоронним комітетом законопроєкт №10311 нібито розширює право нацгвардійців на застосування сили, зокрема щодо використання вогнепальної зброї та сльозогінного газу проти цивільних під час протестів, а також безпілотників. Однак у Нацгвардії розширення прав заперечують.
„Основні зміни стосуються саме закону „Про Національну гвардію Україну” у частині приведення його норм у відповідність до інших, вже існуючих правових норм щодо виконання гвардійцями тих завдань і функцій, які вони виконують під час воєнного стану, та з урахуванням актуальних завдань, які виконує Нацгвардія зараз”, – пояснили у НГУ.
Як кажуть в Нацгвардії, нацгвардійці могли та раніше застосовувати гумові кийки, електрошоки чи примусово зупиняти транспорт. А той перелік спецзасобів, який запропонований в законопроєкті №10311, вже передбачений і використовується військовослужбовцями НГУ.
Також деякі норми у законопроєкті №10311 майже повністю продубльовані із законів „Про Національну поліцію”, „Про Державну прикордонну службу України”, „Про військову службу правопорядку у ЗСУ”, з урахуванням особливостей виконання покладених на НГУ завдань та функцій.
„Зміни забезпечать правову ясність для виконання завдань НГУ – від боротьби з ДРГ до забезпечення безпеки на деокупованих територіях. Це питання захисту держави та громадян”, – наголосили в Нацгвардії.
Документ вводить відповідальність для керівників ТЦК та ВЛК за порушення порядку медичного огляду.
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт щодо запровадження кримінальної відповідальності для керівників ТЦК та ВЛК. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 12 березня.
За його даними, законодавчу ініціативу №12442 підтримали 273 нардепи.
Законопроєкт розроблено з метою забезпечення належного виконання уповноваженими особами вимог мобілізаційного законодавства, а також дотримання прав і свобод громадян під час проведення мобілізаційних заходів.
Проєктом закону пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями – 337(1) Порушення порядку проведення медичного огляду (військово-лікарської експертизи) для визначення придатності за станом здоров’я до військової служби.
Нардепи пропонують встановити покарання на строк від 2 до 5 років за умисне порушення порядку проведення медичного огляду для визначення придатності особи до військової служби за станом здоров’я, що призвело до призову громадянина на службу, який такому не підлягає, „а так само призвело до звільнення від призову (прийняття, направлення) громадянина або до звільнення громадянина з військової служби за станом здоров’я”.
Пропонується передбачити покарання за повторне порушення, за порушення за попередньою змовою групою осіб, або в умовах особливого періоду (крім воєнного стану), – у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.
Водночас за відповідні порушення, вчинені в умовах воєнного стану, передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.
Також статтею 426 (2) Порушення військовою службовою особою порядку призову (прийняття) громадян на військову службу, пропонується встановити покарання за порушення військовою службовою особою порядку призову або прийому на військову службу, що призвело до того, що на службу був прийнятий громадянин, який за законом не підлягає призову, або незаконне звільнення, ухилення від призову.
За відповідні порушення пропонується встановити покарання у вигляді службового обмеження на строк до 2 років або тримання у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або ж позбавлення волі до 5 років.
За вчинення тих самих діянь у особливий період – позбавлення волі від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади/займатися певною діяльністю від 2 до 3 років.
Якщо дії були вчинені у період дії військового стану – покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади/займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.
Очікується, що ухвалення закону дозволить забезпечити правовий механізм для оперативного розслідування фактів порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками ТЦК і СП, головами та членами ВЛК.
Національні збори Вірменії 12 лютого ухвалили в першому читанні проєкт закону, яким оголошено про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу.
Обговорення документа Національні збори розпочали напередодні. Зрештою законопроєкт „Про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу” схвалили 63 депутати, проти виступили 7.
Проєкт презентувала громадянська ініціатива Evrovote, зібравши в необхідний термін підписи для внесення законодавчої ініціативи в Національні збори. Ініціативі вдалося зібрати 60 тисяч підписів замість необхідних 50 тисяч.
9 січня законопроєкт обговорили і схвалили на засіданні уряду Вірменії, після чого направили на розгляд парламенту.
Остаточна версія законопроєкту, схвалена комісією з європейської інтеграції, містить таке формулювання: „Республіка Вірменія, висловлюючи волю народу Республіки Вірменія, ставлячи завдання зробити Республіку Вірменія безпечною, захищеною, розвиненою і процвітаючою країною, оголошує про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу”.
[type] => post
[excerpt] => Національні збори Вірменії 12 лютого ухвалили в першому читанні проєкт закону, яким оголошено про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1739369944
[modified] => 1739369944
)
[title] => Парламент Вірменії у першому читанні схвалив законопроєкт про вступ у ЄС
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=140569&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 140569
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 140570
[image] => Array
(
[id] => 140570
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[original_lng] => 21983
[original_w] => 690
[original_h] => 387
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/c80c22c-armenia-eu-690x387-1.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1739362917:3
[views_count] => 667
[_thumbnail_id] => 140570
[_oembed_520abeb413eda3240667114ac97332c7] =>
Верховна Рада ухвалила законопроект №12076 Про зміни до Закону „Про військовий обов’язок і службу”. Рішення було прийняте на засіданні 9 січня.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослава Железняка у Telegram.
За його даними, таке рішення підтримали 298 нардепів.
„Тут пройшла важлива правка: Жінки-добровольці перед базовою підготовкою беруться на військовий облік призовників за власним бажанням”, – зазначив парламентар.
Водночас згідно з законопроектом, проходження цієї підготовки для жінок є добровільним, як і військовий облік для них.
Також у документі вказано, що з 2025 року строкову службу буде скасовано, а натомість запроваджено базову загальновійськову підготовку. Варто зауважити, що цей вид служби буде обов’язковим для чоловіків, придатних до служби за станом здоров’я.
Базова підготовка стартує 1 вересня 2025 року й проходитиме:
для студентів закладів вищої освіти – у самих закладах або установах зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських;
для громадян, які вперше планують вступити на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування чи прокуратуру, а також для всіх охочих – у навчальних центрах Збройних Сил України.
Сенат США у ніч проти суботи схвалив законопроєкт про витрати на фінансування уряду до кінця березня.
Як повідомляє Голос Америки, документ підтримали 85 членів Сенату, 11 виступили проти, передає Укрінформ.
«Сенат повідомляє Америці хороші новини – не буде ніякого закриття уряду прямо перед Різдвом. Це хороший законопроєкт. Він збереже роботу уряду, допоможе американцям, які постраждали від ураганів і стихійних лих, допоможе нашим фермерам і уникне згубних скорочень», – заявив лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер, оголошуючи про рішення верхньої палати Конгресу.
Він подякував колегам-республіканцям за «швидке просування законопроєкту через Сенат».
Тепер документ має схвалити чинний президент США Джо Байден. Раніше він заявив, що підпише законопроєкт.
Як повідомляв Укрінформ, після тривалих суперечок Палата представників Конгресу США ухвалила резолюцію, щоб запобігти урядовому шатдауну – всього за кілька годин до півночі, коли офіційно минає термін поточного фінансування уряду.
Резолюцію підтримали 366 законодавців, проти висловилися 34, один утримався. Голосування відбулося ввечері п’ятниці після невдалої спроби просування двопартійного законопроєкту, який передбачав тимчасове бюджетне фінансування на три місяці. Хоча демократи й республіканці в Конгресі досягли згоди стосовно нього, проти документа виступив Ілон Маск, а також обраний президент Дональд Трамп, практично заблокувавши ухвалення.
Резолюція розрахована на період до 14 березня.
У США фінансовий рік триває з 1 жовтня до 30 вересня. В умовах, коли бюджет на поточний фінансовий рік не ухвалений Конгресом і не підписаний президентом, фінансування федеральних установ зазвичай здійснюється на підставі резолюцій щодо тимчасового продовження асигнувань на рівні попереднього фінансового року.
