Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба має намір скасувати свою участь у саміті НАТО в Гаазі, повідомляє Reuters із посиланням на обізнані джерела.
За інформацією ЗМІ, Ішіба скасовує поїздку, оскільки запланована зустріч між НАТО та групою чотирьох країн Індо-Тихоокеанського регіону (IP4), ймовірно, не відбудеться, а також через те, що переговори із президентом США Дональдом Трампом теж малоймовірні.
Південна Корея і Австралія, які разом з Новою Зеландією і Японією входять до IP4, також заявили, що їхні лідери не будуть присутні на саміті НАТО.
Скоріше за все, Японію представлятиме міністр закордонних справ Такеші Івая.
Японія розглядає можливість закупівлю американського оборонного обладнання перед черговим етапом тарифних переговорів.
Як пише Reuters, це розглядають як “розмінну монету” у переговорах, заявив у четвер головний переговірник з тарифів та міністр міністр економіки Японії Рьосей Аказава.
Закупівля оборонного обладнання буде однією з пропозицій щодо отримання поступок США, які також включають технічне співробітництво в суднобудуванні, перегляд стандартів перевірки імпортованих автомобілів та збільшення імпорту сільськогосподарської продукції США.
Наразі не уточняють, яке саме оборонне обладнання розглядають. Японські ЗМІ писали, що минулого тижня американський президент Дональд Трамп під час телефонної розмови з прем’єром Японії Сігеру Ішібою запропонував F-47 та інші винищувачі.
Тим часом речник японського уряду спростував повідомлення про те, що уряд почав розглядати можливість збільшення своєї частки витрат на американські війська, розміщені в Японії.
Аказава зустрінеться з міністром фінансів США Скоттом Бессентом у п’ятницю в рамках четвертого раунду торговельних переговорів у Вашингтоні. Японія може зіткнутися із 24% тарифною ставкою, яку запровадять із липня, якщо вона не зможе домовитися зі США.
Японія надасть Головному управлінню розвідки (ГУР) МО геопросторові дані, зокрема радіолокаційні знімки із супутників системи SAR, повідомляє Intelligence Online.
Це перша співпраця такого роду в історії острівної держави. Дані будуть надходити від японського Інституту піонерів космосу (Institute for The Pioneers of Space, iQPS).
ГУР буде їх використовувати для спостереження та розвідки.
Технологія SAR дозволяє отримувати зображення поверхні Землі та об’єктів, що знаходяться на ній, незалежно від метеоумов і часу доби з детальністю, не гіршою за аерофотознімки.
Відповідно до угоди, системи iQPS будуть інтегровані в українські розвідувальні платформи. Інститут має в своєму розпорядженні п’ять радіолокаційних супутників на орбіті, але в перспективі має намір довести їх кількість до 36.
За інформацією близького до Міноборони України проекту DeepState, у військових вже є доступ до знімків з аналогічних апаратів Фінляндії (через систему Iceye), Німеччини (через SAR-Lupe та SARah) та Італії (через Cosmo-SkyMed), а також розширені права на отримання зображень із французьких супутників CSO-діапазону та апаратів Pléiades Neo, якими керує Airbus.
При цьому Києву не вистачає даних, які він отримував раніше від США. Супутникові зображення, які можна порівняти за якістю з американськими, не може надати жоден європейський оператор.
У березні США на шість днів припиняли передачу розвідданих Україні. Це сталося після сварки Трампа та Зеленського в Овальному кабінеті.
Під час цієї паузи російська армія спромоглася просунутися на критичних ділянках фронту, а втрати ЗСУ збільшилися, писала Time з посиланням на п’ять джерел.
Без супутникової розвідки США Україна не може передбачити атаки росії з використанням ракет і безпілотників. Також дані необхідні для завдання ударів американською зброєю.
Японія розглядає можливість розміщення ракет великої дальності на південно-західному острові Кюсю для “ураження ворожих цілей у разі надзвичайної ситуації”.
Про це повідомили урядові джерела в суботу, пише агентство Kyodo.
Очікується, що розгортання ракет розпочнеться наприкінці наступного фінансового року, у березні 2026 року, і має на меті посилити безпеку південно-західного архіпелагу Нансей, який є стратегічно важливим через свою близькість до Тайваню.
Влада нині оцінює можливі місця розміщення ракет. Вони можуть бути розміщені на базах полку берегових ракет Сухопутних сил самооборони Японії в місті Юфу, префектура Оіта, та місті Кумамото.
Ракети, які планується розмістити, є модернізованою версією наземного протикорабельного керованого ракетного комплексу Type-12 Сухопутних сил самооборони Японії, з розширеною дальністю до 1000 кілометрів. Розміщення цих ракет на Кюсю дозволить покрити зону ураження, що включає Північну Корею та прибережні райони Китаю.
Однак, як пише видання, місцеві жителі висловлюють занепокоєння, що їхні території можуть стати мішенню для ворожих атак, зазначили джерела.
Японія виділить Україні 8,8 мільярда японських єн (близько $58 млн) у вигляді гранту на забезпечення потреб державного сектору та реалізацію важливих заходів для покращення життя українців.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України.
Із цього приводу віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба та посол Японії в Україні Масаші Накагоме обмінялися нотами, що забезпечують надання уряду України гранту для реалізації четвертої фази Програми екстреного відновлення. Її реалізує Японське агентство міжнародного співробітництва JICA (Japan International Cooperation Agency).
У Мінгромад повідомили, що кошти спрямують на гуманітарне розмінування, енергетику, водопостачання, громадське здоров’я та безпеку, освіту, відновлення інфраструктури в регіонах.
Прем’єр-міністр Японії Ісіба Сігеру в п’ятницю пообіцяв вирішити територіальну суперечку зросією, яка тягнеться з часів Другої світової війни йне дозволяє двом державам офіційно укласти мир.
Політик також висловив жалкування, що в цьому питанні не було досягнуто жодного прогресу. Крім того, двосторонні відносини залишаються напруженими через війну в Україні, повідомляє MTI.
У відеозверненні на заході, учасники якого вимагали повернути острови на північ від узбережжя Хоккайдо, відомих як Північні території в Японії й південні Курильські острови в росії, Ісіба заявив, що його уряд надасть пріоритет відновленню програм обміну, які дозволили колишнім жителям Японії відвідувати цей регіон.
Токіо стверджує, що чотири острови: Еторофу, Кунасірі, Сікотан і Хабомаї – були незаконно окуповані Радянським Союзом невдовзі після капітуляції Японії в Другій світовій війні. Водночас росія вважає, що все було законно.
«Дуже шкода, що територіальне питання досі не вирішене й двосторонній мирний договір не підписаний навіть тоді, коли ми відзначаємо 80-ту річницю закінчення війни», – зазначив Ісіба.
Прем’єр-міністр особисто не був присутній на заході, оскільки їхав до США на зустріч з президентом США Дональдом Трампом.
Відзначення Дня Північних територій відбувається щороку 7 лютого за участю колишніх мешканців островів та урядовців. Цього дня в 1855 році Японія й росія підписали договір про торгівлю, судноплавство та кордони, згідно з яким чотири спірні острови ввійшли до складу Японії.
Японія хоче нарешті помиритися з росією, адже з часів Другої світової війни між двома країнами не було мирного договору – через територіальні суперечки – лише перемир’я.
Японія хоче укласти мирний договір з росією, незважаючи на те, що відносини між двома країнами зараз знаходяться на найнижчому рівні, заявив прем’єр-міністр Японії Ісіба Сігеру, повідомляє російське державне інформаційне агентство РІА Новини.
Японський лідер підкреслив, що російсько-японські відносини переживають непрості часи. Але уряд країни має намір підписати мирний договір із Москвою після вирішення існуючих територіальних питань, – повідомляє угорське видання Index із посиланням на росЗМІ.
Видання нагадує, що між росією і Японією після Другої світової війни не було укладено мирного договору, лише перемир’я.
Як умову вирішення ситуації, Токіо закликає повернути острови Ітуруп, Кунасзір, Сікотан і Хабомаї. У Москві ж вважають, що південні Курильські острови увійшли до складу Радянського Союзу після Другої світової війни і безсумнівно належать російській федерації.
I recently visited Hiroshima, and stood at the epicenter of a city scarred by the unimaginable horror caused by a single nuclear bomb dropped in 1945. What I saw, the stories I heard, and the haunting sadness that remains, will stay with me forever. pic.twitter.com/TmxmxiGwnV
Russia continues to escalate its terror, launching another barrage of hundreds of drones and missiles, damaging residential areas, killing and injuring civilians.
Western cities of Chernivtsi, Lviv, and Lutsk suffered a particularly horrible attack, other regions were also hit.… pic.twitter.com/hLJFe03xqL
Міністр закордонних справ Японії Такеші Івая відвідає інавгурацію обраного президента США Дональда Трампа 20 січня, що гарантує присутність на заході високопоставленого представника Токіо — ключового союзника Вашингтона в Азії.
За словами співрозмовників, Івая був запрошений командою Трампа і той прийняв запрошення, підтвердивши повідомлення японських ЗМІ.
Зазначається, що Івая під час візиту до США також сподівається домовитися про зустріч із сенатором Марко Рубіо, якого Трамп хоче призначити на посаду держсекретаря.
Це буде перший візит Івая до Сполучених Штатів після того, як він став міністром закордонних справ у жовтні минулого року.
Японія, давній союзник США, яка підтримувала „добрі відносини” з Трампом під час його першого терміну, зацікавлена у гарному старті відносин із його другою адміністрацією.
Президент Володимир Зеленський 25 грудня провів телефонну розмову з премʼєр-міністром Японії Шігеру Ішібою. Він повідомив, що Токіо передасть Києву ще $3 млрд від заморожених російських активів.
„Вдячний за рішення уряду Японії передати Україні ще 3 млрд дол., забезпечених замороженими російськими активами, і за додаткову допомогу на енергетичне обладнання й будівництво укриттів”, – написав він.
Зеленський привітав Шігеру Ішібу з обранням головою японського уряду та подякував за загальну допомогу державі загальною сумою $12 млрд.
„Розповів Прем’єру Ішібі про масований обстріл Росією енергетичної інфраструктури України в різдвяну ніч і подякував за готовність Японії працювати для якнайшвидшого досягнення справедливого й тривалого миру”, – розповів президент.
Водночас Зеленський та Ішіба домовилися зустрітися для продовження діалогу.
Уряд Японії має намір додати 1,122 трлн ієн (7,46 млрд доларів) до своєї фіскальної інвестиційної та кредитної програми на поточний фінансовий рік, у тому числі з урахуванням підтримки України країнами „Великої сімки”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Агентство посилається на проект документу.
У червні лідери країн „Великої сімки” домовилися про надання Києву кредиту на суму 50 мільярдів доларів, який частково фінансується за рахунок відсотків, отриманих від російських активів, конфіскованих після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.
Раніше Японія виділила Україні 3 млрд доларів у рамках ініціативи G7 щодо кредиту на 50 млрд доларів, який погашатимуть із доходів від заморожених активів росії.
США обіцяли виділити 20 млрд доларів із цих 50 млрд доларів, вони ще не надані, але звіти зі США вказували, що гроші готуються цього року.
