Конституційний суд Хорватії постановив, що проросійський президент Зоран Міланович не може мати мандат для формування уряду чи бути кандидатом в прем’єри після виборів, в яких друге місце посіла коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною партією (СДП), чиїм неформальним лідером той є.
Про це повідомляє HRT.
У рішенні суду йдеться, що своїми заявами та поведінкою, тобто беручи участь у кампанії та не подавши заяву про відставку, Міланович поставив себе в положення, коли він не може мати мандат для формування майбутнього уряду, а також бути кандидатом в прем’єри.
Голова Конституційного суду Мирослав Шепарович заявив, що на відміну від СДП, президент порушив попередження Конституційного суду від 18 березня про те, що йому не можна брати участь у виборах, та прямо стверджував, що агітує як майбутній прем’єр-міністр.
Такими заявами та діями Міланович поставив себе в позицію учасника парламентських виборів, яким він не може бути відповідно до своєї конституційної посади як президент республіки, дійшов висновку Конституційний суд.
Протягом усієї виборчої кампанії Міланович діяв всупереч Конституції та ставив під сумнів верховенство права та демократичну багатопартійну систему як найвищі цінності Конституції, йдеться у рішенні.
Напередодні Хорватський демократичний союз (HDZ) на чолі з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем, який підтримує Україну у війні проти РФ, заявив, вже розпочав переговори про формування нової урядової коаліції попри втрату більшості на виборах у середу.
Раніше повідомляли, що урядовий HDZ отримав 61 місце у 151-місному парламенті. На попередніх виборах 2020 року партія, що останнім часом зіткнулась зі звинуваченнями в корупції, отримала 66 місць.
Коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною партією, чиїм неформальним лідером є проросійський президент Зоран Міланович, посіла друге місце з 42 мандатами.
[type] => post [excerpt] => Конституційний суд Хорватії постановив, що проросійський президент Зоран Міланович не може мати мандат для формування уряду чи бути кандидатом в прем’єри після виборів, в яких друге місце посіла коаліція на чолі з опозиційною Соціал-демократичною ... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1713560340 [modified] => 1713558202 ) [title] => Конституційний суд Хорватії не дозволив президенту очолити уряд [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=110409&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 110404 [uk] => 110409 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 38902 [image] => Array ( [id] => 38902 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg [original_lng] => 250064 [original_w] => 1280 [original_h] => 864 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-300x203.jpg [width] => 300 [height] => 203 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-768x518.jpg [width] => 768 [height] => 518 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic-1024x691.jpg [width] => 1024 [height] => 691 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg [width] => 1280 [height] => 864 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg [width] => 1280 [height] => 864 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/01/zoran-milanovic.jpg [width] => 1280 [height] => 864 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1713547423:2 [_thumbnail_id] => 38902 [_edit_last] => 2 [views_count] => 248 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1465 [1] => 4403 ) [tags_name] => Array ( [0] => Уряд [1] => Хорватія ) ) [1] => Array ( [id] => 110351 [content] =>
Тимчасовий прем’єр-міністр Болгарії Димитар Главчев та кілька політиків наполягають, щоби президент країни Румен Радев все ж погодив зміни двох міністрів в уряді, серед яких – глава МЗС.
Про це повідомляє болгарська служба „Радіо Свобода”.
Главчев у четвер заявив, що готовий до діалогу з Радевим, але продовжить наполягати на тому, щоб він погодив зміни міністрів закордонних справ і сільського господарства, а якщо цього не станеться – то відповідальність за їхню діяльність і можливі проблеми має лягти на президента, а не на прем’єр-міністра.
Згодом з такою ж заявою виступили лідер ГЄРБ („Громадяни за європейський розвиток Болгарії”) Бойко Борисов і Делян Пеєвський з „Руху за права і свободи”.
Перед цим Радев заявив, що виступає проти призначення віцелідера ГЄРБ Даніеля Митова очільником МЗС, про що попросив Главчев у понеділок.
Нагадаємо, 9 червня одночасно з виборами до Європарламенту Болгарія буде проводити дострокові парламентські вибори. Їх спровокував провал формування нового уряду за домовленістю коаліційних партій про ротацію прем’єрів.
У Португалії новий уряд меншості на чолі з правоцентристським премʼєром Луїшем Монтенегро склав присягу. Сьогодні уряд, у складі якого 17 міністрів, збереться на перше засідання, повідомляє Reuters.
Новий премʼєр заявив, що уряд налаштований працювати до кінця свого мандата тривалістю 4,5 року та пообіцяв діяти «зі скромністю, патріотичним духом і відкритістю до діалогу», зазначивши, що чекає того ж від опозиції.
Премʼєр також пообіцяв докласти зусиль для боротьби з корупцією, заявивши, що це має бути «національною боротьбою».
Монтенегро пропонуватиме усім політсилам у парламенті спільно сформувати «порядок денний» на цьому напрямку, щоби орієнтовно за два місяці мати набір пропозицій, які після обговорень ляжуть в основу майбутніх законопроєктів.
Також премʼєр обіцяє зменшення податків для громадян і бізнесу, підвищення пенсій та заробітних плат для бюджетників.
Президент Румен Радев заявив, що розпочинає зустрічі з усіма потенційними прем’єр-міністрами для формування тимчасового уряду.
У Болгарії партія „Є такий народ” відмовилася формувати уряд і повернула мандат президенту Румену Радеву, а тому найближчим часом у країні мають відбутися дострокові вибори, повідомляє БНР.
„Ми раді, що 9-місячна агонія закінчилася. Ми постійно заявляли, що треба йти на вибори”, – сказав представник цієї партії Івайло Вилчев.
За статтею 99 конституції Болгарії, якщо не досягнуто згоди щодо уряду, президент після консультацій з парламентськими фракціями і за пропозицією кандидата на посаду тимчасового прем’єр-міністра призначає тимчасовий уряд і нові вибори протягом двох місяців.
Президент Радев заявив, що розпочинає зустрічі з усіма потенційними прем’єр-міністрами для формування тимчасового уряду і додав, що зробить усе можливе, щоб прискорити процес формування тимчасового уряду.
Лейбористська партія Уельсу обрала своїм новим лідером Вогана Гітінга, що зробило 50-річного чоловіка першим чорношкірим главою уряду в Європі,пише Politico.
У суботу Гітінг набрав 51,7% голосів. Колишній міністр охорони здоров’я та економіки обійме посаду першого міністра наступного тижня.
Його попередник Марк Дрейкфорд, який очолював валлійський уряд як лідер валлійського відділення Лейбористської партії, подав у відставку в грудні.
Після свого обрання Гітінг пообіцяв вирішити проблеми, що постали перед Уельсом. Ідеться, зокрема, про кризу засобів до існування, невдоволення фермерів і погіршення системи охорони здоров’я та освіти.
У своїй промові перед членами партії Гітінг наголосив, що для нього велика честь стати першим темношкірим лідером у Європі. «Сьогодні ми відкриваємо нову сторінку в історії нашої країни. Історії, яку ми пишемо разом», – додав він.
Батько Гітінга, який народився в Замбії, колишній британській колонії, – ветеринар з Південного Уельсу, а мати – фермерка з Лусаки. Батьки політика перевезли сім’ю до Уельсу, коли йому було два роки, а згодом оселилися в Англії.
Цьогоріч у Британії відбудуться загальні вибори, і Гітінг стане ключовим гравцем лейбористів, які прагнуть покласти край 14-річному правлінню консерваторів, повідомляє Politico.
Відставка Денкова відкрила шлях до того, щоб партія ГЕРБ очолила уряд протягом дев’яти місяців, як було погоджено після минулорічних виборів.
Міністр закордонних справ Болгарії та член правоцентристської партії ГЕРБ Марія Габріель погодилася сформувати новий уряд після відставки прем’єр-міністра Ніколая Денкова. Про це 18 березня повідомляє Reuters.
Зазначається, що відставка Денкова відкрила шлях до того, щоб партія ГЕРБ очолила уряд протягом дев’яти місяців, як було погоджено після минулорічних виборів.
„Я приймаю цей мандат з почуттям відповідальності, оскільки Болгарія потребує стабільності”, – зазначила Габріель.
За її словами, партія Ми продовжуємо зміни попросила 24 години на обговорення деталей.
„Я сподіваюся, що протягом наступних 24 годин ми завершимо угоду, у нас немає розбіжностей щодо пріоритетів країни”, – сказала Габріель.
Торік ГЕРБ та прозахідний блок на чолі з Ми продовжуємо зміни, який представляє Денков, домовилися, що Габріель займе пост прем’єр-міністра на ротаційній основі, після того, як Денков завершить свій дев’ятимісячний термін.
Уряд Грузії висловив своє занепокоєння щодо перебування на посаді членів уряду Міхеїла Саакашвілі, які в Грузії є злочинцями, та закликав видати їх. Йдеться про радника Генпрокурора України Зураба Адеішвілі та заступника голови Служби контррозвідки України Георгія Лорткіпанідзе.
У заяві наголошується, що владі України важливо і необхідно передати Грузії осіб, які нині обіймають високі посади в українській владі.
„На тлі візиту Зураба Адеішвілі у складі офіційної делегації України до ЄС і Федеративної Республіки Німеччина, ми хотіли б висловити нашу глибоку стурбованість і занепокоєння у зв’язку зі ставленням української влади до дружньої Україні країни – Грузії та грузинського народу”, – йдеться у повідомленні.
В уряді наголосили, що Грузія впродовж останніх двох років підтримувала Україну у боротьбі з російською агресією, надавала гуманітарну допомогу та висловлювала солідарність.
„На цьому тлі низка рішень української влади викликає жаль і глибоку стурбованість, які прямо суперечать традиційній дружбі, що встановилася між двома країнами та народами”, – йдеться у заяві.
За їхніми словами, рішення української влади, такі як відкликання посла України в Грузії та видворення посла Грузії з України під некоректними приводами щодо перебування Саакашвілі в передсмертному стані, викликали стурбованість в Грузії.
Також, згідно із заявою уряду Грузії, її громадяни, які перебувають у розшуку або засуджені за різні злочини, обіймають в Україні високі посади.
„З огляду на це особливе занепокоєння викликає перебування Зураба Адеішвілі на посаді радника Генерального прокурора України, а також перебування на посаді заступника голови Служби контррозвідки України Георгія Лорткіпанідзе. Нагадаємо, що зазначені особи очолювали авторитарний режим попередньої влади Грузії, жертвами якого стали життя, здоров’я і благополуччя багатьох людей”, – зазначили в уряді Грузії, назвавши дії України „спрямованими на штучне віддалення двох дружніх країн і народів один від одного”.
У заяві наголошується, що насамперед Україні „важливо і необхідно передати Грузії злочинців, які зараз обіймають високі пости в українській владі”.
„Ми глибоко віримо, що які б рішення не ухвалювали політики, ніщо не похитне історичну дружбу між нашими країнами та народами”, – йдеться в заяві уряду Грузії.
Україна вже має чіткий план дій у цьому напрямку та перші результати, зазначив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів нараду щодо конфіскації російських заморожених активів за участі Мін’юсту, МЗС, Мінфіну, Мінекономіки та НБУ. Про це він повідомив в Telegram у четвер, 7 березня.
„Обговорили наші плани по роботі з G7, ЄС та Бельгією”, – написав він.
Шмигаль нагадав, що у країнах-партнерах заморожено близько 300 млрд євро російських суверенних активів.
„Наша ціль та позиція однозначна – доступ до всіх цих активів. Посилюємо нашу юридичну позицію та готуємо необхідні правові механізми. Маємо чіткий план дій та перші результати”, – зазначив очільник уряду.
Також він привів останні оцінки Світового банку, що відновлення України буде коштувати щонайменше 486 млрд доларів. Тому активи країни-агресора мають стати основним джерелом відновлення.
Madame la Première ministre, chère @Elisabeth_Borne, votre travail au service de notre Nation a été chaque jour exemplaire. Vous avez mis en œuvre notre projet avec le courage, l’engagement et la détermination des femmes d’État. De tout cœur, merci. pic.twitter.com/G26ifKfKzj
Уряд має намір скоротити низку міністерств у рамках реформи державної служби в Україні.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі.
За його словами, лише з початку року у рамках реформи вдалося скоротити вже 20 тисяч вакансій. У планах – зменшення міністерств на третину.
«Працюємо над створенням Центру Уряду, де будуть зосереджені допоміжні адміністративні функції. Міністерства мають формувати політики, а Центр Уряду своєю чергою надаватиме юридичну, кадрову, бухгалтерську та іншу підтримку», – розповів Шмигаль.
Він також уточнив, що Кабмін продовжує працювати над впровадженням сервісу «Дія» для держслужбовців.
Завдання номер один – забезпечити Сили безпеки та оборони, щоб захистити країну, зазначив очільник Кабміну
Глобальними пріоритетами для уряду України є забезпечення потреб Сил оборони, економічна стійкость держави і євроінтеграційні реформи. Про це у понеділок, 4 березня, сказав премʼєр-міністр Денис Шмигаль на пресконференції, присвяченій четвертій річниці роботи його уряду.
„У нас три глобальні завдання, які стоять перед урядом, перед країною. Завдання номер один – забезпечити Сили безпеки та оборони, щоб захистити країну, забезпечити нашу стійкість під час війни, нашу перемогу. Завдання номер два – забезпечити економічну стійкість, макрофінансову стабільність нашої країни, збудувати економіку, яка буде працювати і на військових рейках, і після завершення війни створити якісну економіку для стабільного розвитку нашої держави”, – заявив очільник Кабміну.
Третє завдання, за його словами, – продовжити реформи на шляху до ЄС та продовжити відновлення України.
Шмигаль додав, що наша країна продовжує рух в Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Також пріоритетом є членство в НАТО з точки зору безпекових умов та гарантій на майбутнє.
