22 липня у Чопській міській раді відбулася робоча зустріч міського голови Валерія Самардака з представниками Угорської сторони: міським головою м. Захонь Ласло Гелмеці та Генеральним консулом Угорської республіки Йожефом Бочкаї щодо обговорення доцільності облаштування пішохідного переходу через залізничний міст між населеними пунктами м. Чоп (Україна) та м. Захонь (Угорщина).
Відкриття пішохідного пункту перетину кордону дасть можливість максимально швидко проходити контроль на пункті пропуску та чимскоріше дістатися місця призначення в сусідній країні. Це, насамперед, важливо для мешканців Чопської громади, адже чимало їхніх родичів та близьких проживає в Угорщині, студентів і здобувачів освіти, які після відкриття такого пункту зможуть швидше повертатися додому.
Водночас спрощення перетину кордону дозволить більш тісно спілкуватися угорським та українським громадянам, більш детально ознайомитися з їхньою культурою та побутом, підтримувати дружні відносини. Крім того, це позитивно вплине на розвиток економіки обох сторін.
Сьогодні прав людини недостатньо для захисту меншин, тому необхідно також сформулювати право на ідентичність, заявила Каталін Сілі, головна радниця прем’єр-міністра Угорщини з питань прагнення автономій в Карпатському басейні, в рамках вільного університету в місті Беїле-Тушнад, Трансильванія. Політикиня наголосила, що це не суто угорська проблема. Ференц Калмар, уповноважений міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини з питань розвитку політики сусідства, у свою чергу, зазначив, що використання мови – це свобода, яку повинен мати кожен.
На презентації книги під назвою „Захист національних меншин у Європейському Союзі” Каталін Сілі наголосила, що сьогодні в ЄС проживає приблизно 50 мільйонів людей, які належать до корінних національних меншин.
Це не суто угорська проблема, а проблема громади розміром з Іспанію, це загальноєвропейська проблема, наголосила вона, визначивши визнання колективних прав невідкладним завданням.
Каталін Сілі нагадала про створення Рамкової конвенції захисту меншин та Мовної хартії тридцять років тому, і зазначила, що, коли Угорщина вступила до ЄС, вважалося, що європейські принципи нададуть гарні можливості для вирішення проблем захисту меншин, але цього не було реалізовано.
«Знадобилося понад три десятиліття, щоб усвідомити, що у 21 столітті борються з тими ж проблемами. Були сформовані пропозиції з п’яти пунктів, які є необхідними, але виявились недостатніми для руху вперед”, – зазначила вона, наголосивши, що мають на меті не критикувати, а вносити пропозиції.
Ференц Калмар, уповноважений міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини з питань розвитку політики сусідства, у свою чергу, зазначив: очікувалося, що Європейський Союз належним чином врегулює питання захисту меншин. Однак, усе не так, – підсумував він. Саме тому було сформовано власну ініціативу, щоб ЄС створив рамковий регламент щодо становища національних меншин. Це не означає, що кожна країна повинна мати право голосу в конкретних питаннях, але якщо запропоновані принципи будуть прийняті, то до нього мають бути включені правила захисту меншин кожної країни.
Представляючи свою пропозицію з п’яти пунктів, Калмар зазначив – вони мають на меті закріпити тезу, що питання національних меншин не внутрішня, а європейська справа, що ідентичність – частина людської гідності, приналежності до нації. Для збереження ідентичності потрібні як колективні, так і індивідуальні права, але багато країн не хоче визнавати колективні права.
Четвертий пункт полягає в тому, що такі поняття як національна ідентичність та громадянство не обов’язково збігаються, а п’ятий – що національну громаду слід вважати складовим елементом певної держави.
Дьордь Андраші, професор Печського університету, розповів про те, як можна визначити наріжний камінь питань меншин у міжнародному праві прав людини.
Використання мови – це право свободи, яке кожен повинен мати, – наголосив він.
(hirado.hu)
[type] => post
[excerpt] => Сьогодні прав людини недостатньо для захисту меншин, тому необхідно також сформулювати право на ідентичність, заявила Каталін Сілі, головна радниця прем'єр-міністра Угорщини з питань прагнення автономій в Карпатському басейні, в рамках вільного ун...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1753626360
[modified] => 1753624025
)
[title] => Сьогодні прав людини вже недостатньо для захисту меншин – Каталін Сілі
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=157870&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 157762
[uk] => 157870
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 157763
[image] => Array
(
[id] => 157763
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin.png
[original_lng] => 1023138
[original_w] => 1631
[original_h] => 785
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin-300x144.png
[width] => 300
[height] => 144
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin-768x370.png
[width] => 768
[height] => 370
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin-1024x493.png
[width] => 1024
[height] => 493
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin-1536x739.png
[width] => 1536
[height] => 739
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin.png
[width] => 1631
[height] => 785
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/szili-katalin.png
[width] => 1631
[height] => 785
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 202
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 157763
[_edit_lock] => 1753613403:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_520abeb413eda3240667114ac97332c7] =>
Чоловік з Берегова нібито зазнав жорстокого поводження з боку представників ТЦК, а згодом помер від отриманих травм. Міністерство закордонних справ Угорщини відреагувало на інцидент дипломатичними кроками.
Міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини викликало Посла України. Про це в четвер повідомив заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр. Причина – смерть закарпатця, який мав також громадянство Угорщини.
Згідно з повідомленням видання Mandiner, працівники ТЦК побили 45-річного чоловіка залізним прутом після того, як затримали, заштовхнули в автомобіль і доставили до центру комплектування.
«За попередньою інформацією, закарпатця побили залізним прутом після того, як затримали, заштовхнули у фургон і відвезли до центру комплектування. Членам родини сказали, що все гаразд, але зрештою чоловік помер від завданих травм», – додав Левенте Мадяр у дописі.
У неділю сестра потерпілого опублікувала в соціальних мережах відео. На ньому можна побачити чоловіка, який повзає рачки, потім стоїть на колінах, склавши руки на животі, і розмовляє українською мовою з іншою людиною, якої на оприлюднених кадрах не видно.
Раніше співчуття родині загиблого висловив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Українсько-угорські консультації щодо нацменшин, заплановані на 12 травня, з ініціативи угорської сторони були перенесені на невизначений термін. Ця зустріч мала відбутися в Ужгороді й стати першим раундом обговорення 11 пунктів вимог Угорщини, раніше узгоджених у Будапешті.
Українська делегація розраховувала на досягнення проміжних результатів уже 12 травня. Під час підготовчих переговорів у Будапешті сторони попередньо домовилися про створення експертних робочих груп для детального вивчення питань щодо нацменшини.
Поки що угорський уряд не надав офіційних пояснень причини перенесення зустрічі.
Протягом останніх років українсько-угорські відносини загострилися насамперед через суперечки щодо мови та освітніх прав угорської національної меншини на Закарпатті. Серія консультацій мала на меті послабити цю напруженість, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Служба безпеки України (СБУ) висунула серйозні звинувачення: відомство стверджує, що на Закарпатті викрили угорську агентурну мережу. „Служба безпеки вперше в історії України викрила агентурну мережу воєнної розвідки Угорщини, яка шпигувала проти нашої держави”, – повідомляє пресцентр СБУ.
СБУ стверджує, що завданням цього осередку був збір інформації про військову захищеність Закарпатської області, пошук вразливих місць у наземній і повітряній обороні регіону, а також – вивчення суспільно-політичних поглядів місцевих жителів.
На Закарпатті нібито затримали двох агентів з мережі, які отримали гроші та зашифровані телефони від свого куратора. Як повідомляє видання „Уніан”, одним із агентів був 40-річний колишній військовий з Берегівського району, якого угорська розвідка завербувала ще в 2021 році. Він особисто розвідував розміщення Сил оборони та координати зенітно-ракетних комплексів С-300 в регіоні. Після збору розвідданих він виїхав до Угорщини, щоб відзвітувати перед куратором. Для перетину кордону чоловік оформив довідку доглядальника за хворим батьком, який потребує лікування в іноземних установах.
Друга затримана особа – колишня військовослужбовиця, яка звільнилася з підрозділу в 2025 році. Серед її завдань було інформування про наявність літаків та гелікоптерів у Закарпатській області, а також про оборонні системи військової частини, де вона проходила службу.
СБУ в своїй відеозаяві перерахувало завдання агента, згідно з якими необхідно було з’ясувати наступне:
яка буде реакція військових і цивільного населення Закарпаття, якщо в область ввійде миротворчий контингент, зокрема угорські військові (зокрема у рамках сил НАТО) ;
яке військове спорядження та озброєння можна придбати на чорному ринку Закарпаття;
яка ситуація із міграцією угорського населення в регіоні;
які військові сили розташовані на Закарпатті, чи багато транспорту і бойових машин, чи є лише сили оборони чи більший контингент;
які великі об’єкти зараз будуються на Закарпатті? Не лише військові будівлі, а й мости та інші значні об’єкти.
Заарештованих осіб взяли під варту на 60 днів без права внесення застави.
Міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що новину Служби безпеки України про викриття агентів угорської воєнної розвідки „слід розглядати як пропаганду”. „Останні три роки, на жаль, довели, що війна в Україні частково є і пропагандистською війною. Тобто, крім фізичної війни у повітряному просторі та на передовій, ведеться і пропагандистська війна», – заявив Сійярто. За його словами, в Україні «часто використовується антиугорська пропаганда, яка в багатьох випадках не має під собою жодних підстав».
Your Website Title
Після цього міністр повідомив, що Угорщина видворяє двох українських дипломатів, співробітників Посольства України в Будапешті. „Сьогодні ми видворили двох шпигунів, які працювали під дипломатичним прикриттям в посольстві України в Будапешті. Ми передаємо відповідний документ і перелік послу України в Будапешті тут, у Міністерстві закордонних справ», – повідомив Сійярто. За словами міністра, з початку війни в Україні дедалі сильніша антиугорська пропаганда, а причина нинішньої «дискредитаційної кампанії проти угорців» така ж, як і попередні, а саме: угорський уряд не хоче постачати зброю Україні, уряд стоїть на боці миру.
Співпраця між Угорщиною та Сполученими Штатами в майбутньому буде зосереджена на економічних та ділових питаннях і спиратиметься вона на добрі політичні відносини, заявив Левенте Мадяр, парламентський державний секретар Міністерства закордонних справ і торгівлі Угорщини, в інтерв’ю MTI у Вашингтоні після зустрічі із заступником державного секретаря США Крістофером Ландау.
Угорський політик, цитуючи свого співрозмовника, заявив, що уряд США розглядає Угорщину як ключового європейського партнера.
Він додав, що переговори в четвер були зосереджені на тому, як перетворити хороші політичні відносини в економічні вигоди.
Ми домовилися, що замість ідеологічної та політичної співпраці в найближчі роки ми зосередимося на економіці та бізнесі, зазначив він, підкресливши, що нова основа співпраці може принести відчутні результати в енергетичному секторі вже в короткостроковій перспективі.
Саміт Трамп-Орбан
Серед тем, які обговорив угорсько-американський заступник міністра закордонних справ, була підготовка політичної зустрічі на найвищому рівні між двома країнами.
«Ми працюємо над тим, щоб президент США та прем’єр-міністр Угорщини могли особисто розглянути найближчим часом насичений двосторонній порядок денний, який визначатиме наші відносини на найближчі роки», – зазначив Левенте Мадяр.
Щодо тональності зустрічі з Крістофером Ландау, він зазначив, що дружній прийом також свідчить про те, що угорсько-американські відносини трансформувалися з моменту приходу до влади адміністрації Трампа. Офіційні переговори Левенте Мадяра з представниками американської адміністрації продовжаться у п’ятницю, коли у нього запланована зустріч з посадовцями Ради національної безпеки Білого дому.
Уряд прийняв рішення про вихід з Міжнародного кримінального суду (МКС), повідомив голова канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Ґерґей Ґуяш.
Процедура припинення, відповідно до конституційної та міжнародно-правової бази була ініційована урядом у четвер.
Міжнародний кримінальний суд «був гідною поваги ініціативою», але останнім часом став політичним органом – обвинувачення прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу є найсумнішим прикладом цього, зазначив Ґуяш.
Уряд вважає все це неприйнятним і тому вирішив не брати участі в роботі Міжнародного кримінального суду, додав він.
За словами посадовця, Угорщина і до перебувала в особливій ситуації, оскільки, на відміну від інших країн – членів МКС, парламент ніколи не оприлюднював статут суду, тому він не є частиною внутрішнього права. «У зв’язку з цим наша чітка правова позиція полягає в тому, що наразі в Угорщині неможливо заарештувати будь-кого на цій підставі, а також ініціювати «будь-які процеси проти когось», – зазначив Ґерґей Ґуяш.
Угорщина хоче усунути згадану ситуацію не шляхом проголошення статуту, а шляхом виходу з Міжнародного кримінального суду в результаті процедури денонсації, сказав він.
За його словами, «виникли серйозні занепокоєння» щодо міжнародної діяльності МКС за останній період. Сполучені Штати, Китай і Туреччина ніколи не були членами Міжнародного кримінального суду, і Конгрес Сполучених Штатів вирішив застосувати санкції до суддів МКС за підтримки двох партій. Крім того, серед європейських партнерів майбутній канцлер Німеччини та прем’єр-міністр Польщі також дали зрозуміти, що, незважаючи на свої внутрішні юридичні зобов’язання, вони проігнорують рішення суду та вітатимуть прем’єр-міністра Ізраїлю.
«Усе це доводить, що діяльність МКС «відійшла від його початкової мети» і після того, як він став «політичним судом», Угорщина не бажає бути більше його членом», – заявив Ґерґей Ґуяш.
Андрій Сибіга та Петер Сійярто провели переговори на полях зустрічі міністрів закордонних справ країн – членів НАТО у Брюсселі, інформує міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини.
На пресконференції щодо результатів зустрічі міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто поінформував і про підсумки переговорів із українським колегою Андрієм Сибігою. Сійярто назвав позитивом досягнення домовленості, що українська влада не перешкоджатиме призначенню генконсула Угорщини в Берегові, і, відповідно, в Угорщині також почнеться процедура призначення генконсула України в Ніредьгазі. Також наступного тижня буде відкрито новий пункт пропуску між двома країнами – «Надьгодош – Велика Паладь».
Сійярто звернув увагу на те, що Брюссель хоче швидко проштовхнути Україну в Європейський Союз, розпочати змістовні переговори про вступ, що несе в собі багато серйозних ризиків, тому настав час для уряду запитати думку угорського народу з цього питання.
Він підкреслив, що також потрібно займатися й ситуацією закарпатських угорців, і це питання також обговорювалося із Сибігою.
Закарпатських угорців з 2015 року системно позбавляли прав […] Це неприпустимо. Наша позиція чітка і проста: поверніть угорцям права, які були до 2015 року […] Ми не вимагаємо нічого іншого, сказав Сійярто.
Міністр пояснив, що натомість у Верховну Раду внесено два нові законопроєкти, один із яких стосується заборони використання угорської мови навіть у приватних розмовах між школярами та вчителями.
«Звісно, мій український колега сказав, що не потрібно на це зважати, адже законопроєкт внесла опозиція, але ж він все одно у порядку денному українського парламенту, і коли він буде розглядатися, ми б не хотіли, аби стався прикрий інцидент», – наголосив Сійярто.
За його словами, інший законопроєкт стосується реформи освіти, але теж не стане вирішенням для відновлення прав, відібраних в угорської нацменшини.
«Я чітко сказав колезі, що очікування Угорщини однозначні. Повернути права, набуті до 2015 року, вони зведені в 11 пунктах, що необхідно виконати. Поки цього не станеться, не може бути й мови про відкриття будь-якої наступної глави», – підкреслив Сійярто.
Він також нагадав, що веде переговори з цього питання вже одинадцятий рік і з четвертим українським міністром.
«Тобто, повно обіцянок і проблисків надії. Тепер нам потрібен результат, тобто, законодавчі зміни», – заявив Сійярто.
«Ми зійшлися на тому, що наступного тижня наші спеціалісти, які займаються питаннями освіти, зберуться і ще раз переглянуть, які з одинадцяти пунктів не виправлять подані у Верховну Раду законопроєкти, і подивимося, як іти далі політично», – додав він.
[type] => post
[excerpt] => Андрій Сибіга та Петер Сійярто провели переговори на полях зустрічі міністрів закордонних справ країн – членів НАТО у Брюсселі, інформує міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1743859860
[modified] => 1743851559
)
[title] => Сійярто і Сибіга провели переговори у Брюсселі
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=146719&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 146673
[uk] => 146719
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 146674
[image] => Array
(
[id] => 146674
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/szijjarto-szibiha.jpg
[original_lng] => 221649
[original_w] => 2048
[original_h] => 1366
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/szijjarto-szibiha-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/szijjarto-szibiha-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/szijjarto-szibiha-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/szijjarto-szibiha-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/szijjarto-szibiha-1536x1025.jpg
[width] => 1536
[height] => 1025
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/szijjarto-szibiha.jpg
[width] => 2048
[height] => 1366
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/szijjarto-szibiha.jpg
[width] => 2048
[height] => 1366
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 795
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 146674
[_edit_lock] => 1743840760:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 831849228002
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 430
[1] => 397
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Угорщина
[1] => Україна
)
)
[8] => Array
(
[id] => 143790
[content] =>
Депутат Європарламенту Даніель Фройнд розкритикував на X дипломатичні рішення Марко Рубіо та ведення відносин з Євросоюзом.
Німецький євродепутат від «зелених» Даніель Фройнд відреагував на те, що держсекретар США Марко Рубіо прийняв у Вашингтоні Петера Сійярто, тоді як на зустріч з Верховною представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас у його графіку часу не знайшлося.
На своїй сторінці в соціальній мережі він поділився фотографіями заходу з тегом «Пріоритет США».
На думку Фройнда, ця ситуація свідчить, що Сполучені Штати віддають перевагу окремим європейським політичним силам, а це послаблює єдність і роль ЄС у міжнародній політиці. Він також розкритикував адміністрацію Дональда Трампа в цілому, заявивши, що США дедалі більше відходять від демократичних цінностей та тісної співпраці з Європою.
Надзвичайний і повноважний посол України в Угорщині Федір Шандор у понеділок вранці вирушив до Будапешта для того, щоб приступити до виконання своїх обов’язків.
Про це Шандор написав на своїй сторінці у Facebook, пише „Європейська правда”.
У пості трьома мовами – українською, угорською та англійською – Шандор розповів, що цього дня рівно 3 роки тому він стояв з самого ранку в черзі до військкомату в Ужгороді, щоб долучитися до Сил оборони та вирушити у східному напрямку боронити Україну.
„Сьогодні ж з самого ранку я вирушаю в західному напрямку, до Будапешта, щоб вже не у пікселі, а як посол відстоювати інтереси України в Угорщині та розбудовувати добросусідство у Центральній Європі”, – повідомив Шандор.
Він зазначив, що „добре розуміє”, куди їде, для чого і що робитиме.
„Мої пріоритети суголосні з щоденною роботою великої дипломатичної команди України. Це пріоритети країни у війні, яка прагне справедливого і сталого миру; України, яка впевнено прямує до ЄС і НАТО”, – підкреслив Шандор.
Посол зауважив, що бачить потенціал українсько-угорської співпраці на всіх рівнях та зробить все можливе, аби його використати на повну.
Президент Володимир Зеленський підписав указ призначення Федора Шандора новим послом в Угорщині 21 грудня.
Ім’я Федора Шандора стало відомим завдяки тому, що він пішов добровольцем в українську армію після нападу Росії на Україну в лютому минулого року й читав студентам лекції просто з окопів у перервах між боями.
