Міжпарламентські конференції, заплановані Угорщиною в рамках головування в Раді Європи у другій половині цього року, відображатимуть найактуальніші проблеми Європи, наголосив спікер парламенту Угорщини Ласло Кевер на заключному заході конференції голів парламентів країн – членів Європейського Союзу в іспанському місті Пальма.
«Попереду в нас особливе півріччя, адже Угорщині під час головування та проведення міжпарламентських конференцій доведеться співпрацювати з новим Європарламентом, обраним на початку червня», – зазначив Ласло Кевер.
За його словами, тематика конференцій відображатиме найактуальніші проблеми Європи, зокрема питання щодо розширення, викликів, які загрожують безпеці, демографічних процесів, економічної політики, боротьби з нелегальною міграцією та інші.
П’ять із запланованих заходів відбудуться на базі парламенту Угорщини.
«На початку грудня ми організуємо ще один важливий, з точки зору народів нашого континенту, міжпарламентський захід у Будапешті під назвою «Культурна спадщина та ідентичність національних спільнот», – додав спікер.
За результатами свого головування в травні наступного року Угорщина прийматиме конференцію голів парламентів країн – членів Європейського Союзу.
Під час робочої поїздки до Будапешту голова Закарпатської ОВА Віктор Микита за дорученням Президента України Володимира Зеленського зустрівся з представниками Державного самоврядування українців Угорщини та лідерами української громади в сусідній державі.
У такому розширеному форматі нам вдалося зібратися вперше.
Співпрацю та комунікацію ми розпочали з 2021 року із взаємної підтримки і спільних проєктів. Водночас за роки повномасштабної війни ця діяльність трансформувалася в роботу з допомоги українцям, які постраждали внаслідок збройної агресії терористів.
Зараз в Угорщині проживає понад 100 тисяч українців, переселенців та тих, хто працює й навчається в сусідній країні.
Президент Володимир Зеленський визначив стратегічними такі завдання: повернення додому наших громадян, котрі через війну змушені були виїхати за кордон; збереження їхнього зв’язку з Україною, культурою, суспільством.
Тож як найближчий територіально до Угорщини регіон, ми обʼєднуємо спільні зусилля з представниками Державного самоврядування українців, лідерами української громади в Угорщині й вимушеними переселенцями, аби реалізувати надважливі завдання для всього нашого народу.
Дякую представникам української громади в Угорщині за ініціативу, всебічну підтримку та спільний курс розвитку.
Рухаємося далі!
Про це інформує Віктор Микита, голова Закарпатської ОВА.
[type] => post [excerpt] => Під час робочої поїздки до Будапешту голова Закарпатської ОВА Віктор Микита за дорученням Президента України Володимира Зеленського зустрівся з представниками Державного самоврядування українців Угорщини та лідерами української громади в сусідній ... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1713200400 [modified] => 1713193989 ) [title] => Віктор Микита у Будапешті зустрівся із представниками Державного самоврядування українців Угорщини та лідерами української громади [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=109853&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 109858 [uk] => 109853 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 109852 [image] => Array ( [id] => 109852 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/150420241713183071.jpeg [original_lng] => 213985 [original_w] => 1920 [original_h] => 1280 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/150420241713183071-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/150420241713183071-300x200.jpeg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/150420241713183071-768x512.jpeg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/150420241713183071-1024x683.jpeg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/150420241713183071-1536x1024.jpeg [width] => 1536 [height] => 1024 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/150420241713183071.jpeg [width] => 1920 [height] => 1280 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/150420241713183071.jpeg [width] => 1920 [height] => 1280 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_thumbnail_id] => 109852 [_parental_post_id] => 15768 [_edit_lock] => 1713183189:2 [_edit_last] => 2 [views_count] => 600 [_ukrnet_feed_include] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 29 [1] => 51 [2] => 53546 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Закарпаття [1] => Новини [2] => Обласна військова адміністрація [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 4091 [1] => 131398 [2] => 430 ) [tags_name] => Array ( [0] => візит [1] => Віктор Микитa [2] => Угорщина ) ) [2] => Array ( [id] => 109732 [content] =>
Держави-члени отримують допомогу пропорційно до кількості біженців, яку вони приймають з України.
Рада Європейського Союзу прийняла поправку, яка дозволить державам – членам ЄС цього року отримати на 3,5 мільярда євро більшу суму для прийому біженців з України.
Рішення спрямоване на підтримку держав-членів, котрі приймають і забезпечують біженців, які рятуються від війни. Це дозволить державам-членам швидше отримати доступ до фондів ЄС, які будуть направлені на забезпечення житлом, зайнятості, доступу до системи освіти, охорони здоров’я, соціальної інтеграції. Додаткова підтримка буде надана державам-членам відповідно до кількості біженців, які прибули та були прийняті з України.
Попереднє фінансування з джерел ЄС буде збільшено з 11 до 15 відсотків для всіх держав-членів. Для тих держав-членів, у яких кількість біженців з України перевищила один відсоток населення, ставка попереднього фінансування зростає з 11 до 45 відсотків.
Поправка запроваджує одиницю вартості на одну особу, що полегшує мобілізацію коштів. Це дозволить державам-членам надавати базову підтримку для задоволення основних потреб біженців з України. Мета внесення поправки – зменшити тиск на бюджети держав-членів, щоби вони могли легше керувати потоком біженців з України.
Згідно з інформацією Єврокомісії, попереднє фінансування у випадку Угорщини становить близько 300 мільйонів євро, тобто близько ста мільярдів форинтів.
Президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся з угорським лідером Тамашем Шуйоком у Вільнюсі, обговорив Глобальний саміт миру і запросив Угорщину приєднатися до нього.
В рамках робочого візиту до Вільнюса президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся з лідером Угорщини Тамашем Шуйоком. Про це йдеться у заяві глави держави в Telegram.
Президент розповів, що під час зустрічі вони обговорили підготовку Глобального саміту миру. Також Зеленський запросив лідера Угорщини приєднатись до саміту у Швейцарії.
Провів першу зустріч із Президентом Угорщини Тамашем Шуйоком. Запропонував приєднатися до Вільнюської декларації G7 про підтримку України та розпочати роботу над двосторонньою безпековою угодою
– йдеться у дописі.
Також глава держави подякував Угорщині за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.
Цього тижня був підписаний договір про відкриття на українсько-угорському кордоні нового пункту пропуску – «Велика Паладь – Надьгодош», повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на своїй сторінці в соцмережі.
Пункт пропуску «Велика Паладь – Надьгодош» стане шостим КПП на кордоні України та Угорщини, зазначив урядовець.
Сійярто нагадав, що менше місяця тому в телефонній розмові з головою Офісу президента України Андрієм Єрмаком вони домовилися, зокрема, про угоду щодо прикордонного руху, згідно з якою буде відкрито пункт пропуску «Велика Паладь – Надьгодош», а також забезпечено проїзд вантажівок через КПП «Лужанка – Берегшурань».
«Цього тижня віцепрем’єр-міністр України з питань розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков і посол Угорщини в Україні підписали відповідний договір, тож уже остаточно вирішено, що між селами Надьгодош та Велика Паладь незабаром з’явиться новий пункт пропуску, відтак кількість КПП між нашими країнами збільшиться до шести», – ідеться в дописі Сійярто.
Новий пункт пропуску зменшить черги та прискорить перетин кодону між двома країнами, що значно полегшить життя людей, додав міністр.
Міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини підтвердило інформацію про те, що наступного тижня відбудеться ще одна двостороння зустріч представників урядів України та Угорщини.
У відомстві поінформували, що буде проведена відеоконференція між робочими групами двох урядів на основі нещодавніх переговорів міністрів закордонних справ в Ужгороді.
Напередодні міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на своїй сторінці у Facebook повідомив, що після ужгородської зустрічі знову поспілкувався по телефону із керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком і під час розмови підтвердили намір продовжити переговори щодо відновлення прав закарпатської угорської громади. міністр також повідомив про відкриття нового пункту пропуску на українсько-угорському кордоні «Велика Паладь – Надьгодош».
Президент Румунії Клаус Йоганніс і прем’єр-міністр Марчел Чолаку привітали угорських жителів Румунії з нагоди національного свята 15 березня.
У привітанні, опублікованому на сайті президента, Йоганніс високо оцінив внесок угорської меншини в демократизацію країни, європейську та євроатлантичну інтеграцію. «Історія показала, що мудрість, взаємне пізнання та досвід спільного життя збудували такі міцні мости між румунською більшістю та угорською меншиною, які витримують усі випробування, – йдеться у привітанні. – Ґрунтуючись на глибокому знанні минулого, майбутні покоління можуть будувати європейське майбутнє на землі, яку угорці по праву можуть називати рідним домом на власній мові».
«Роблячи внесок у симфонію цивілізацій, угорська меншина своїми традиціями та спадщиною, діяльністю своїх культурних, наукових і політичних організацій є шанованим учасником консолідації сучасного, успішного румунського суспільства», – цитує привітання інформагентство Agerpres.
У привітанні прем’єр-міністра Марчела Чолаку, опублікованому на сайті уряду Румунії, йдеться про те, що «спільною метою румунів та угорців є створення добробуту, будівництво сучасних та безпечних лікарень, шкіл європейського стандарту та транспортної інфраструктури для економічного розвитку».
«Люди очікують від нас рішень і проєктів, а не ворожнечі. Інвестиції мають продовжуватися в усіх куточках країни», – наголосив Чолаку.
За його словами, на територіях, де проживає угорська меншина, розвитку можна досягти лише спільною працею, незалежно від етнічної приналежності.
«Обов’язок держави – збереження культури та самобутності кожної етнічної спільноти, забезпечуючи при цьому повагу до основних прав і свобод усіх своїх громадян. Зі святом угорців Румунії та угорців усього світу!» – йдеться у привітанні прем’єр-міністра Румунії.
Парламент обрав президентом Угорщини Томаша Шуйока. Голова Конституційного суду був єдиним кандидатом на посаду й отримав 134 голоси «за». Він вступить на посаду з п’ятого березня.
У голосуванні взяли участь 147 депутатів. Зі 139 дійсних голосів Томаш Шуйок отримав 134, п’ятеро проголосували проти, сім голосів були недійсними.
Після оголошення спікера про обрання Томаш Шуйок склав присягу глави держави.
Томаш Шуйок вступить на посаду 5 березня. Він стане сьомим президентом Угорщини після зміни режиму.
Томаш Шуйок народився 24 березня 1956 року. У 1980 році він отримав диплом юриста на факультеті держави і права Сегедського університету. З 1982 по 1991 рік працював юрисконсультом, з 1991 року – адвокатом до обрання конституційним суддею. З 2000 по 2014 роки був почесним консулом в Австрії. З вересня 2005 року викладає конституційне право на юридичному факультеті Сегедського університету як запрошений лектор. У 2013 році здобув ступінь кандидата наук, тема дослідження – конституційне становище адвокатури.
Парламент обрав його членом Конституційного суду у вересні 2014 року. З 1 квітня 2015 року він був заступником голови Конституційного суду, а з 22 квітня 2016 року виконував повноваження голови. 22 листопада 2016 року парламент обрав його головою Конституційного Суду, йдеться у біографії Томаша Шуйока на сайті Конституційного Суду.
Мате Кочіш, лідер фракції «Фідес», раніше в ефірі Радіо «Кошут» зазначив, що Томаш Шуйок – це юрист із бездоганним минулим і чудовою підготовкою. Правлячі партії бачать у ньому особу, яка зможе допомогти об’єднати націю.
«Він – конституційний суддя з бездоганним минулим, відмінною підготовкою та великим авторитетом. Саме його кандидатуру ми визначили найбільш прийнятною на посаду президента. В його особі бачимо шанс, що він допоможе втілити ідею єдності нації, що посада президента буде безсумнівною найближчими роками», – сказав очільник фракції.
Томаш Шуйок обійме посаду глави держави з 5 березня. Він – 7-й обраний президент після зміни режиму в Угорщині.
Парламент обирає президента таємним голосуванням двома третинами голосів депутатів. Обраний глава держави вступає на посаду на восьмий день після оголошення результатів виборів. Після обрання новий глава держави складає присягу та виголошує промову. До вступу на посаду нового президента обов’язки та повноваження глави держави виконуватиме спікер парламенту Ласло Кевер.
Перед голосуванням представники опозиційної коаліції (Демократична коаліція, Йоббік, Моментум, Угорська соціалістична партія, Діалог) покинули зал засідань.
Нагадаємо, президентка Угорщини Каталін Новак 10 лютого оголосила про свою відставку із займаної нею посади. Таке рішення вона схвалила на тлі обурення громадськості її рішенням помилувати чоловіка, засудженого у справі про сексуальне насильство над дітьми.
Рішення підтримало 188 депутатів, шестеро проголосували «проти».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Швеція та Фінляндія спільно подали заявки на вступ до НАТО у травні 2022 року.
Влада Швеції, вітаючи таке рішення, заявила, що готова взяти на себе відповідальність за євроатлантичну безпеку.
«Сьогодні історичний день. Парламенти всіх країн – членів НАТО проголосували за вступ Швеції до НАТО. Швеція готова взяти на себе відповідальність за євроатлантичну безпеку», — йдеться у дописі пресслужби шведського уряду на платформі X.
Перед голосуванням прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що «Швеція в НАТО підвищує безпеку Угорщини», і попросив членів парламенту проголосувати за цю резолюцію.
Він також зазначив, що п’ятничний візит прем’єр-міністра Швеції сприяв відносинам між двома країнами.
Сили оборони Угорщини зроблять свій внесок у діяльність коаліції, проводячи навчання з розмінування.
Угорщина приєдналася до коаліції 20 країн-членів НАТО, що займуться розмінуванням території України. Про це повідомив міністр оборони країни Криштоф Салай-Бобровніцкі в Facebook.
Нарада країн Північноатлантичного союзу відбулася у Брюсселі 15 лютого. Під час зустрічі було підписано угоду про створення Коаліції з протимінної діяльності.
„В Україні одним із найнагальніших завдань, що впливає на повсякденне життя населення, – це розмінування. Сили оборони Угорщини роблять свій внесок у діяльність коаліції на чолі з Литвою, проводячи навчання з розмінування”, – заявив угорський міністр.
