Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) знову звернулося до керівництва країни з приводу чинних правил перебування в прикордонній смузі. Відповідні звернення організація надіслала Президенту України Володимиру Зеленському, уповноваженому з прав людини Дмитру Лубинцю та голові Держприкордонслужби Сергію Дейнеку.
Уряд України 7 грудня 2023 року вніс зміни до Постанови КМУ від 27 липня 1998 року №1147 «Про прикордонний режим». Ними передбачено, що громадяни України мають право в’їжджати, перебувати та працювати в прикордонній смузі лише з дозволу відповідного органу Держприкордонслужби. Постанова не визначає винятків щодо звільнення від отримання таких дозволів навіть для осіб, які на постійній основі проживають або працюють на цих територіях.
У листі організація із захисту інтересів угорської громади зазначає, що Закарпатська область має 460-кілометрову прикордонну смугу, межує з чотирма країнами Європейського Союзу: Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією – і в цьому абсолютно відрізняється від будь-якого іншого регіону країни.
Згадані зміни негативно впливають на мешканців п’яти районів Закарпаття. З огляду на це голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович просить вилучити з Постанови «Про прикордонний режим» частину пункту 7, який вимагає отримувати дозвіл на перебування і тим, хто проживає та/або працює в прикордонній смузі на постійній основі.
Громадська організація також наголошує, що згідно з постановою, «прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок озер та інших водойм, на ділянці місцевості завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, і не може бути меншою за ширину смуги місцевості від лінії державного кордону до лінії прикордонних споруд. Відповідно, до прикордонної смуги не включаються населені пункти».
Тому ТУКЗ-КМКС просить Сергія Дейнеку надати чіткі роз’яснення, чи потрібно отримувати дозвіл тим громадянам, які проживають у населеному пункті, що знаходиться за 5 кілометрів від лінії кордону.
Про діяльність Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), розвиток відносин між Угорщиною та Україною, перспективні можливості закарпатських угорців тепер, на початку року, – в інтерв’ю з головою організації Василем Брензовичем.
– Наскільки нинішня воєнна ситуація впливає на роботу ТУКЗ-КМКС?
– Товариство угорської культури Закарпаття було засноване понад 30 років тому, щоб представляти інтереси закарпатських угорців, сприяти збереженню та розвитку їхньої громади. Це завдання організація намагалася виконувати за будь-яких обставин. Звичайно, тепер ми в найважчій ситуації, як і всі громадяни України, оскільки війна впливає на все, зокрема й на діяльність ТУКЗ-КМКС. Утім нам вдалося зберегти організацію, вона живе і функціонує. Думаю, ТУКЗ-КМКС більш-менш виправдало очікування, які ставили перед ним наші члени та угорська громада. Через фонди, засновані Товариством, підтримка надійшла до заявників. Депутати від організації продовжили свою діяльність в органах місцевого самоврядування різних рівнів і змогли надати правову допомогу тим, хто її потребував у цей надзвичайно складний період. Ми також започаткували програму з підтримки хворих, які не в змозі самотужки фінансувати своє лікування. Крім того, ТУКЗ-КМКС брало активну участь у переговорах, що зрештою привели до внесення змін до законів про мову та освіту.
– Кримінальні провадження щодо фондів Товариства вже завершені?
– Розвитку подій немає, але ці справи ще не закриті. Нам невідомо про подальші наміри. На сьогодні жодного обвинувального акта прокуратура не пред’являла, до суду справа не передавалася. Незважаючи на це, минулого року фонди працювали, тепер також продовжують свою діяльність. Вони відіграють надзвичайно важливу роль: через Благодійний фонд «КМКС» проводяться різноманітні програми соціальної підтримки, а через Фонд «За Закарпатський угорський інститут» забезпечуються грантові програми з підтримки шкіл і дитячих садочків та функціонування Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Крім того, продовжує роботу й Фонд «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде», який, зокрема, запускає нову програму підтримки фермерів.
– Працівників фондів наразі не переслідують? Адже раніше були такі випадки.
– Останнім часом жодних допитів, не просили також ніяких нових документів. Незважаючи на те, що згадані провадження ще тривають, на сьогодні фонди можуть працювати відносно безперешкодно.
– Чи є якісь зміни щодо кримінального провадження, відкритого у 2020 році проти вас? Як відомо, тоді вам висунули дуже серйозні звинувачення – у державній зраді та фінансуванні сепаратизму. Однак українські спецслужби так і не змогли їх довести.
– У зв’язку з цим теж нічого не відомо. Проти мене також немає обвинувального акта, але справа не закрита. У цьому питанні ситуація, яка склалася два роки тому, ніяк не змінилася.
– Як оцінюєте нинішню ситуацію в Україні, зокрема становище закарпатських угорців?
– Становище як України, так і закарпатських угорців трагічне. Другий рік триває війна, і кінця не видно. А тим часом вона несе жахливі руйнування. Населення України в 1991 році, на момент розпаду Радянського Союзу, становило 52 мільйони людей, тепер, за різними оцінками, – 25, максимум 30 мільйонів, тобто скоротилося вдвічі. Коефіцієнт народжуваності 0,5 – найнижчий у світі. Україні та Закарпаттю буде дуже важко або ж навіть неможливо вийти з цієї демографічної кризи. А про вік ми навіть не згадали. Як відомо, за кордон виїжджають і не повертаються в основному молоді люди та жінки, залишаються вдома здебільшого старші покоління, і ця тенденція триватиме. Відомо також, що країна надзвичайно заборгувала, а руйнування на сході вкрай великі. Оскільки війна забирає більшу частину грошей, звісно, немає можливості інвестувати в інфраструктуру. Через це вже є надзвичайно великі проблеми, і вони виникатимуть і в майбутньому. Нам якомога швидше потрібен мир.
Подібні процеси відбуваються і серед закарпатських угорців. Значна частина нашої громади перебуває за кордоном, насамперед в Угорщині. З віком і демографічною ситуацією в нас також проблеми. Крім того, негативний вплив має те, що ми не можемо знати, коли закінчиться війна і що принесе майбутнє.
– Як ви оцінюєте політику уряду Угорщини щодо України та Закарпаття?
– Угорщина, її уряд відстоювали й продовжують відстоювати повернення прав закарпатських угорців і беруть на себе конфлікти в цьому питанні. Ми бачимо, що це має певний результат, адже Верховна Рада (як це не парадоксально – на підтримку пропозиції, внесеної партією Порошенка) швидко й суттєво змінила обмежувальні заходи освітнього та мовного законів. Нинішня ситуація теж не ідеальна, оскільки нам не повернули багато прав, які ми мали раніше, але, безсумнівно, зміни до закону є кроком у правильному напрямку. У такі моменти думаєш, навіщо з 2017 року створювався шум у цьому питанні, якщо вже тоді все можна було вирішити краще.
– Водночас відносини між урядами України та Угорщини і надалі надзвичайно напружені…
– Напруга між двома країнами давня. Погіршення відносин почалося ще за часів президента Порошенка. Ми, закарпатські угорці, відчули, що проти Угорщини та закарпатських угорців розгорнуто небачену раніше пропагандистську кампанію, яка триває й досі. Угорщину атакували всілякими безпідставними та абсолютно абсурдними звинуваченнями, що неминуче погіршило відносини між двома країнами. Водночас Угорщина продовжує реалізовувати найбільшу у своїй історії програму гуманітарної допомоги Україні, яка стосується й Закарпаття; президентка Угорщини Каталін Новак кілька разів відвідувала Україну. Однак усе це не принесло істотного покращення. Між двома урядами існує кардинальна розбіжність у поглядах щодо війни. Угорщина визнає територіальну цілісність і засуджує російську агресію, підтримала різні санкційні заходи проти росії й перераховує кошти у фонди, з яких ЄС підтримує Україну, але не постачає зброю й постійно закликає до якнайшвидшого припинення вогню та миру. Керівництво Угорщини з самого початку вважає, що цю війну неможливо виграти на фронтах. Така позиція, очевидно, викликає напругу між двома країнами.
Друга причина полягає в тому, що Угорщина має іншу думку стосовно вступу України до ЄС. Вважає, що Україна не готова до вступу в ЄС, над цим слід замислитися. Водночас уряд Угорщини не перешкоджав початку переговорів щодо Угоди про асоціацію з ЄС, а згодом щодо вступу. Наразі відомо про спілкування між міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто та головою Адміністрації президента України для підготовки переговорів між Віктором Орбаном і Володимиром Зеленським. Усе це дає певну надію, адже, якщо добре підготувати зустріч, то між двома країнами можуть розпочатися позитивні процеси. На жаль, після такого тривалого розбрату нормалізувати відносини буде дуже складно.
– Що ви думаєте про політику підтримки Угорщиною угорської громади Закарпаття?
– Для нас це дуже важливо. Вважаю, що без допомоги з боку Угорщини було б надзвичайно важко утримувати установи закарпатських угорців. Ці форми підтримки з’явилися ще після 2014 року, оскільки тодішня революція в Україні та внутрішня напруга вказували на те, що попереду складний період. Через це, крім систем допомоги, поширених на закордонні угорські громади, закарпатські угорці отримали спеціальні види підтримки, які передусім стосуються вчителів, лікарів та працівників сфери культури. Завдяки цьому закарпатські угорці отримують значну допомогу, а органи місцевого самоврядування мають вигоду від податків, сплачених з наших програм, що теж є суттєвою. Ці форми підтримки триватимуть і надалі.
– Як ви вважаєте, чи є надія на те, що після закінчення війни закарпатські угорці знову стануть спільнотою, яка зростає та розвивається, а Україна – державою, сприятливою для життя?
– Заступник голови ТУКЗ-КМКС Ґейза Ґулачі десь писав, що єдина зброя закарпатських угорців – це надія. У цьому є певна правда. Думаю, усі закарпатські угорці хочуть миру в Україні. Однак треба визнати, що навіть після встановлення миру нам доведеться нелегко. Наші предки пережили надзвичайно важкі часи після Першої та Другої світових воєн. Цей досвід теж свідчить, що не тільки сам воєнний період, а й наступний є непростим. Досі після кожної війни наставав мир – сподіваймося, що це станеться якомога швидше, і тоді ми зможемо почати відновлення. Протягом історії закарпатські угорці не раз доводили свою стійкість, тепер ми теж бачимо, що, незважаючи на війну, їхня громада не розпалася і вони змогли зберегти свої установи. Якщо ситуація стане більш сприятливою, можна сподіватися, що наша угорська громада залишиться на своїй батьківщині та знову розвиватиметься.
Заява ТУКЗ-КМКС щодо внесення змін до законів України, які стосуються окремих сфер прав національних меншин (громад).
Товариство угорської культури Закарпаття послідовно та стало підтримує інтеграційні зусилля України, спрямовані на вступ до Європейського Союзу. Тому вітає зміни, внесені 8 грудня 2023 року Верховною Радою України до низки законів щодо прав національних меншин, які забезпечують реалізацію цих прагнень.
Деякі положення закону можна вважати перспективними, оскільки вони відновлюють певні мовні права, які раніше мала угорська нацменшина. Особливо у сфері освіти, виготовлення й розповсюдження друкованої продукції та використання ЗМІ.
Позитивним можна вважати те, що закон наповнює конкретним змістом деякі раніше не визначені правові категорії. Під час розробки законопроєкту була врахована частина рекомендацій Венеціанської комісії, а також проведені консультації з організаціями нацменшин.
Важливим кроком уперед є те, що, відповідно до статті 7 Закону про освіту, гарантується право національних меншин, у тому числі угорської, здобувати освіту рідною мовою. Можна вважати позитивним і те, що діти, які до 2018 року почали навчання угорською мовою, можуть продовжувати його до закінчення здобуття середньої освіти.
Водночас із прикрістю констатуємо, що прийнятий закон і надалі не дозволяє використовувати мови національних меншин на рівні вищих адміністративних одиниць (району, області). Застосування мовних прав на рівні населених пунктів досі залежить від рішення більшості, а це означає, що їхня реалізація в переважній частині населених пунктів стає ілюзорною.
Закон пов’язує можливість користуватися мовними правами з поняттям «традиційного» розселення національної меншини й установлює відповідний рівень у 10%. Таким чином, нацменшини, які проживають у меншій пропорції, тобто в діаспорі, практично не мають мовних прав, а це ще більше прискорює процес асиміляції.
Закон торкається лише мовних прав нацменшин, тоді як інші аспекти повністю виключені. Зокрема документ і надалі не передбачає вільного використання національної символіки. Закон також не забезпечує створення умов для представництва нацменшин.
Деякі положення мають дискримінаційний або просто декларативний характер, що допускає довільне тлумачення. Визначення кількох понять залишається неясним. Це ставить додаткові запитання, особливо щодо права на освіту рідною мовою «поряд із державною».
Закон і надалі не відповідає всім рекомендаціям Венеціанської комісії, не забезпечує права нацменшин, гарантовані Конституцією та іншими міжнародними документами, і не відновлює в повному обсязі раніше існуючі права нацменшин.
Сподіваючись, що ця зміна до закону є лише першим кроком у процесі відновлення повноти національних прав, які раніше були в закарпатських угорців, ТУКЗ-КМКС, відповідно до чинної програми, продовжує підтримувати євроінтеграційні прагнення України. Ми бажаємо, щоб Україна стала європейською, демократичною, правовою державою, у якій поважаються права людини та національних меншин.
Після пленарного засідання Угорської постійної конференції (Máért) про результати заходу на пресконференції поінформували віцепрем’єр-міністр Угорщини Жолт Шемйен і Державний секретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі. Наше видання поспілкувалося також із головою Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василем Брензовичем та депутаткою Європарламенту Андреєю Бочкор.
Держсекретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі підкреслив, що «національно-політичний тиждень» завершився зустріччю Ради діаспори Угорською постійною конференцією. Одноголосне прийняття підсумкової декларації є вагомим доказом національної єдності, підкреслив Потапі. Наступний тематичний рік назвали Роком національної співпраці, що свідчить про важливість національної єдності.
«Ми зробимо все, щоб і надалі підтримувати угорців, які проживають в Україні та на Закарпатті та які мають намір повернутися», – сказав Арпад Янош Потапі закарпатським ЗМІ. За його словами, уряд Угорщини щодня працює над тим, щоби започатковані програми тривали, а угорська інституційна система на Закарпатті залишалася функціональною. «Відрадно, що, незважаючи на війну та всі інші труднощі, закарпатські угорці тримаються. Це всім нам дає надію», – зазначив держсекретар.
За словами голови ТУКЗ-КМКС Василя Брензовича, закарпатські угорці ще ніколи не були у настількі складній ситуації, як зараз. «Світ змінюється, вирують кровопролитні війни, і, на превеликий жаль, одна з таких жахливих воєн триває в нашій країні», – зазначив він. Угорщина підтримує Україну та засуджує російську агресію, а також закликає до якнайшвидшого припинення вогню та початку мирних переговорів.
«Безсумнівно, що в закарпатських угорців, крім соціальних умов життя, були обмежені і їхні права, бо, можна сказати, і цікаво, і сумно, що в Радянському Союзі у сфері освіти ми мали більше прав», – наголосив Василь Брензович. Закарпатські угорці теж зацікавлені у якнайшвидшому припиненні вогню, мирних переговорах, нормалізації дипломатичних і добросусідських відносин між Угорщиною та Україною. «Уряд України теж має зробити для цього певні кроки: насамперед у сфері прав національних і меншин», – підкреслив голова ТУКЗ-КМКС. «Закарпатські угорці, звісно, вдячні за постійну підтримку Угорщини. Дякуємо!» – сказав на завершення Василь Брензович.
За словами депутатки Європарламенту Андреї Бочкор, у нинішньому процесі розширення Європейського Союзу, в якому бере участь і Україна, надзвичайно важливо, щоби закарпатським угорцям були повернуті раніше набуті ними права.
На пленарному засіданні Угорської постійної конференції в п’ятницю в підсумковій резолюції, підписаній усіма учасниками, було зафіксовано: збереження і подальше зміцнення єдності угорської нації і надалі залишається непохитною стратегічною метою. Об’єднавчі та зміцнюючі націю цілі реалізовуватимуться у співпраці, разом із представниками нації, які проживають у Карпатському басейні та в діаспорі. В документі вказали і на те, що транскордонна підтримка, вибудована та зміцнена на системному рівні, у рамках програм триватиме і надалі. Усі із спільною відповідальністю докладатимуть зусиль для того, щоби угорці залишалися та розвивалися на своїй батьківщині, а також зберігали свої культурні та природні цінності, а це гарантуватиме, що кожна угорська родина зможе безпечно виховувати майбутнє угорське покоління на своїй батьківщині.
У документі наголошується, що закордонні угорські громади по той бік кордону можуть зберегтися лише за умови сильного представництва їхніх інтересів, яке можна зміцнити співпрацею угорців. У резолюції також підкреслюється, що закордонні угорці мають право на автономію, і можуть розраховувати на підтримку Угорщини та всіх угорців у її успішній реалізації.
Віцепрем’єр Жолт Шемйен підкреслив, що економічний розвиток і підтримка етнічних партій є надзвичайно важливими для збереження ідентичності закордонних угорців. Він нагадав, що обсяг національно-політичної підтримки, спрямованої на збереження ідентичності, з 2010 року зріс із 13 млрд до 150 млрд форинтів.
Жолт Шемйен наголосив, що кожна дитина, яка навчається в угорськомовному навчальному закладі, щороку отримує 100 тисяч форинтів. Цю підтримку в Карпатському басейні отримують 220 тисяч молодих людей, а загалом, включаючи представників діаспори, нею користуються 300 тисяч осіб.
Успішно триває і програма «Határtalanul» (Без кордонів), яка сприяє шкільним класним транскордонним екскурсіям та зміцненню зв’язків у межах Карпатського басейну. На програму розвитку дошкільних навчальних закладів виділили 90 млрд форинтів, приділивши особливу увагу Закарпаттю, яке перебуває у найважчій ситуації. Шемйен зазначив, що, незважаючи на війну та еміграцію, жодної угорськомовної школи не довелося закрити.
Підтримку родин поширили і на закордоння, а також нині у діаспорі отримують допомогу 2013 стипендіантів, – підсумував Шемйен. Загальна сума іноземних інвестицій становить майже 500 мільярдів форинтів, що підкреслює важливість підтримки, спрямованої на економічний розвиток, яка, крім збереження закордонних угорських громад, зміцнює економіку Угорщини, – додав віцепрем’єр.
Під час виступу в рамках Дня Закарпаття в Брюсселі депутатка Європарламенту Андрея Бочкор наголосила, що Україні потрібен якнайшвидший мир, а також зазначила, що військовий призов та питання щодо навчання рідною мовою викликають занепокоєння в закарпатських угорців.
Андрея Бочкор підкреслила, що війна, яка триває вже понад півтора року, залишає відбиток на житті краян.
«Неабияке занепокоєння в угорців викликають призов до армії та ймовірність того, що з наступного року школярі угорської національності з 5-го класу вже не зможуть навчатися рідною мовою», – зазначила депутатка. Вона додала, що така ситуація ще більше посилює необхідність припинення російсько-української війни та встановлення миру, оскільки, за її словами, це може відродити віру в майбутнє.
Під час виступу на заході «День Закарпаття», який відбувся у вівторок увечері в Інституті Ліста в Брюсселі вже увосьме, Андрея Бочкор повідомила, що мета цьогорічного дійства – привернути увагу до становища закарпатської угорської громади, розповісти про важке повсякденне життя в умовах війни та представити зріз місцевого угорського прикладного й сценічного мистецтва.
На її думку, можливість обговорити становище закарпатських угорців у Брюсселі має велике значення. «Важливо, щоб Євросоюз не забував про права закарпатських угорців та представників інших національностей в Україні», – додала євродепутатка.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович під час свого виступу наголосив, що збереження закарпатської угорської громади навіть у нинішніх складних обставинах – результат праці багатьох людей.
«Сподіваюся, одного дня демократична Україна, Україна, де поважають права національних меншин, розпочне й успішно завершить переговори про вступ до Європейського Союзу», – додав Василь Брензович.
Відтак президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, голова Закарпатського угорськомовного товариства Ілдико Орос зазначила, що десять років тому угорська партія «Фідес» серйозно поставилася до реалізації ініціативи об’єднання угорської нації та забезпечила платформу й можливість представити інтереси закарпатської угорської громади в Брюсселі. Таким чином Закарпаття було нанесене на мапу Європи, його проблеми почуті і в Брюсселі.
За її словами, в області підтримується розвиток угорської громади. Це, зокрема, підтвердили й організовані під час Дня Закарпаття в Інституті Ліста в Брюсселі виступ акторів Закарпатського обласного угорського драматичного театру та художня виставка місцевого скульптора й художника Петра Матла «По п’ять», присвячена трагічній історії угорців і німців, яких у 1944 році зібрали на так звані «триденні маленькі роботи» й вивезли в ГУЛАГ.
«І вистава, і картини демонструють притаманні закарпатцям стійкість і віру в майбутнє та Бога», – додала Ілдико Орос.
Томаш-Іван Ковач, посол Угорщини в Бельгії та Люксембурзі, у своєму виступі підкреслив, що «з початком російсько-української війни значення нації зросло ще більше».
«Бути угорцем, належати до угорської нації – це питання не лише національності і навіть не громадянства», – зауважив дипломат. Угорців пов’язують мова, культура та почуття єдності, додав він.
«Закарпаття, люди, що живуть у цьому краї, становлять дуже важливу ланку в тій спільноті, яку ми називаємо угорською нацією», – наголосив посол.
12 липня був оприлюднений текст резолюцій, прийнятих на генеральній асамблеї IDC-CDI, яка об’єднує християнсько-демократичні партії. В одній з них 106 партій спільноти висловлюють солідарність з Україною та її народом. Резолюція була ініційована «ТУКЗ – КМКС» – Партією угорців України та підтримана партіями Угорщини та іншими угорськими партійними організаціями за її межами, повідомила Андрея Бочкор на своїй сторінці у соцмережі. Депутат від партії Фідес від імені закарпатської угорської громади подякувала за політичну підтримку громадян охопленої війною України.
