Польща планує суттєво наростити внутрішнє виробництво великокаліберних боєприпасів у відповідь на загрозу з боку росії та з метою зменшити залежність від імпорту.
Як зазначається, державний оборонний концерн PGZ отримає від уряду 2,4 мільярда злотих (приблизно 663 мільйони доларів США) на розширення виробництва.
Міністр у справах державних активів Якуб Яворовський в інтерв’ю FT зазначив, що кошти підуть на збільшення випуску 155-мм снарядів для гаубиць натівського зразка, а також 120-мм боєприпасів для танків.
«Мета – різко наростити національне виробництво та забезпечити незалежність від зовнішніх постачальників», – наголосив посадовець.
Наразі PGZ виготовляє близько 30 тисяч великокаліберних снарядів на рік. Завдяки фінансуванню до 2028 року цей показник планують підвищити до 150–180 тисяч на рік. Виробництво залишиться всередині країни, аби уникнути залежності від імпортних компонентів.
Польща вже зараз є лідером серед країн НАТО за часткою витрат на оборону – 4,7% ВВП. Раніше значна частина цих коштів йшла на закупівлі озброєння за кордоном, зокрема у США та Південної Кореї. Тепер уряд Дональда Туска зосереджується на розвитку внутрішньої промисловості, у тому числі для задоволення європейських ініціатив щодо зміцнення оборонного потенціалу.
Як зазначає FT, попри зусилля окремих європейських виробників, Польща стикається з серйозним дефіцитом боєприпасів. У квітні глава Бюро національної безпеки Даріуш Луковський попереджав, що наявних запасів вистачить лише на 1–2 тижні повномасштабних бойових дій.
Естонія передала нову партію артилерійських боєприпасів Україні. Точна кількість снарядів у новій партії не називається.
Про це Міністерство оборони Естонії повідомило на платформі X у п’ятницю, 13 червня.
«Естонія доставила ще більше артилерійських боєприпасів до України. Безпека України – це європейська та трансатлантична безпека. Ми маємо продовжувати підтримувати Україну, щоб вона могла захистити себе та досягти справедливого, тривалого миру», – йдеться у повідомленні.
Очільник МЗС також наголосив на необхідності „сміливих і великих рішень” для стримування Росії.
Країни-члени ЄС передали Україні вже дві третини з обіцяних двох мільйонів артилерійських снарядів. Про це у вівторок, 20 травня, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після зустрічі з очільницею дипломатії ЄС Каєю Каллас.
„Країни-члени ЄС вже виділили дві третини з двох мільйонів артилерійських снарядів, і ми працюємо над тим, щоб якнайшвидше забезпечити решту. Я дякую Каї за її важливу ініціативу”, – написав Сибіга у соцмережі Х.
Він також заявив про необхідність ухвалення „сміливих і великих рішень” для стримування Росії та прискорення процесу вступу України до ЄС.
„Ми погодилися з необхідністю просувати обидва процеси вперед”, – додав Сибіга.
Чеська ініціатива зі снарядами вже змінила ситуацію на фронті, і Прага готова продовжувати підтримку України до досягнення миру. У планах – постачання 1,8 мільйона боєприпасів.
Про це заявив президент Чехії Петр Павел під час спільної пресконференції з українським президентом Володимиром Зеленським.
„Чеська республіка намагається постачати боєприпаси, це наша ініціатива. Ми робимо все, щоб на полі бою росія не була настільки успішною. Ми знаємо, що завдяки нашій ініціативі вдалося змінити ситуацію по відношенню до росії 2:1”, – сказав Павел.
Він запевнив, що Чехія продовжить поставляти снаряди Україні до того часу, доки це буде потрібно, „поки не буде досягнуто справедливого миру”.
Ще 1,8 мільйона снарядів і школа
Зеленський, своєю чергою, наголосив, що „Чеська ініціатива” для України „працює блискуче”.
„Минулого року ви дійсно сильно допомогли нам зі снарядами для артилерії. І ми розраховуємо, що цього року співпраця також буде результативною. Ми проговорювали – 1,8 мільйона снарядів цього року може бути. Це дуже сильне рішення”, – зазначив Зеленський.
Президент України додав, що завтра, 5 травня, відбудеться зустріч представників України з оборонними компаніями Чехії, тоді і буде конкретика щодо поставок.
Президент Володимир Зеленський заявляв про потребу на цей рік 5 млрд євро, які мають бути спрямовані на закупівлю мінімум 2 млн снарядів.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас повідомила, що вже вдалося забезпечити дві третини боєприпасної ініціативи ЄС, яка передбачає постачання Україні 2 мільйонів артснарядів на 5 мільярдів євро. Про це вона заявила прибувши на Раду ЄС із закордонних справ у понеділок, 14 квітня.
Водночас вона визнала, що нинішніх зусиль недостатньо.
Цьогоріч країни Євросоюзу вже взяли на себе оборонні зобов’язання на 23 мільярди євро, що перевищує минулорічні обсяги. Проте, на думкуКаллас, для досягнення миру потрібно збільшити не лише допомогу Україні, а й тиск на Кремль.
Каллас наголосила, що війна не може завершитися без політичної волі обох сторін. Однак, на відміну від України, Росія продовжує демонструвати бажання воювати, тому міжнародна спільнота має діяти рішучіше.
Dear @ZelenskyyUa, Europe will always stand by Ukraine in the pursuit of peace.⁰ You can count on our support at the negotiating table to achieve a just and lasting peace. ⁰Today, we also discussed the steps Ukraine is taking to earn its place in our family of nations. pic.twitter.com/T8jXnEMbqu
До кінця 2025 року Європейський Союз може передати Україні 2 млн артилерійських снарядів.
Як повідомляє РБК-Україна про це заявила верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час пресконференції за підсумками засідання Ради асоціації Україна-ЄС.
За словами Каллас, Єврокомісія вважає, що можливо збільшити кількість переданих Україні боєприпасів.
„ЄС і країни-члени можуть досягти цього результату вже цього року. Відколи ми почали діалог з країнами-членами, Україна вже отримала понад мільйон снарядів – у вигляді замовлень або обіцянок. Я продовжу роботу над тим, щоб ми цього року вийшли на показник у 2 мільйони”, – зазначила глава дипломатії ЄС.
Україна підписала з міжнародними партнерами ініціативу з постачання артбоєприпасів 155 калібру та вже оплатила її.
Про це розповів президент України Володимир Зеленський на брифінгу в суботу, 15 березня.
«Не буду казати, який пакет, серйозний пакет, проплачений і підписаний, щодо ініціативи щодо постачання артилерії 155-го калібру для України. Тут, слава Богу, у нас є дуже хороший результат», – розповів президент.
Зеленський також відзначив важливий результат чеської ініціативи із закупівлі артилерійських боєприпасів. Станом на середину лютого 2025-го Чехія доставила до України 1,6 млн снарядів і гарантує постачання до квітня.
Литва оголосила про вихід з договору про заборону касетних бомб, посилаючись на проблеми безпеки, пов’язані з росією, повідомляє Origo з посиланням на MTI.
У липні минулого року парламент Литви проголосував за вихід з Конвенції про заборону касетних боєприпасів, але Вільнюсу довелося чекати шість місяців після подання документа до ООН, щоб він набув чинності.
Литва стала першою державою, яка вийшла з Конвенції, прийнятої у 2008 році, і першою державою – членом ЄС, яка вийшла з міжнародного договору про обмеження озброєнь.
Як росія, так і Україна, які не є учасниками цих конвенцій, використовують касетні боєприпаси. Договір, ухвалений 112 державами і ще 12 підписантами, забороняє використання, передачу, виробництво та накопичення касетних бомб.
Ця зброя може доставлятися літаками або артилерією, вибухати в повітрі й розсіювати снаряди, що містяться в ній, на великі території.
Балтійська держава з населенням 2,8 мільйона осіб, яка колись була анексована Радянським Союзом, заявила також про свій намір вийти з міжнародного договору про заборону наземних мін. Це рішення підтримують армія та міністерство оборони, але уряд поки що призупинив його в очікуванні можливих аналогічних дій з боку союзників у регіоні. Договір про заборону наземних мін був прийнятий у 1997 році, його підписали 164 держави.
Russia continues to escalate its terror, launching another barrage of hundreds of drones and missiles, damaging residential areas, killing and injuring civilians.
Western cities of Chernivtsi, Lviv, and Lutsk suffered a particularly horrible attack, other regions were also hit.… pic.twitter.com/hLJFe03xqL
Чеська ініціатива щодо закупівлі артилерійських снарядів для України в третіх країнах дозволила поставити на фронт 1,6 млн одиниць боєприпасів.
Про це повідомив президент Чехії Петр Павел, передає ВВС.
Вже рівно рік Чехія збирає гроші у своїх союзників по НАТО, а потім, використовуючи свої зв’язки у країнах, які не бажають підтримувати Україну відкрито, купує у них артилерійські снаряди та постачає до України.
За словами Павела, наразі зібрано достатньо коштів, щоб забезпечити потреби України у снарядах до квітня.
Президент повідомив чеському телебаченню, що просив колег на Мюнхенській конференції продовжувати фінансувати схему: «Зараз ми не можемо дозволити собі, якщо можна так сказати, відпустити педаль газу».
У жовтні прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала повідомив, що до кінця 2024 року за цією схемою Україна отримає півмільйона снарядів і тим самим ціль ініціативи буде виконано.
Джерело в уряді Чехії на умовах анонімності пояснило Reuters, що Україна отримала півмільйона снарядів лише 155 мм калібру (це головний калібр НАТО). Решта боєприпасів, за словами джерела, – інших калібрів, але більше 100 мм.
Відомо, що армії країн НАТО також мають на озброєнні гармати калібрів 105 та 120 мм. В України також могли залишатися знаряддя радянського виробництва, для яких типові калібри 122 та 152 мм.но
За словами глави МЗС Чехії Яна Ліпавського, його країна планує провести новий раунд закупівлі артилерійських снарядів для України.
«Ми знаємо, що війна продовжиться і нам, як і раніше, будуть потрібні боєприпаси у 2025 році. Я не можу назвати конкретну цифру за новою ініціативою цього року, оскільки не хочу ставити перед собою мету. Ми повинні надати Україні те, чого вона потребує», — підкреслив Ліпавський.
За його словами, наразі чеські посадовці розглядають потенційні способи фінансування нової ініціативи, а потім будуть розраховувати кількість боєприпасів, які вдасться придбати на зібрані кошти.
Глава МЗС Чехії також не зміг точно вказати, коли саме Україна зможе отримати ці боєприпаси.
Неможливо в загальних рисах сказати, скільки часу буде потрібно, щоб боєприпаси нарешті прибули в Україну. Це залежить від походження і технічного стану боєприпасів. Іноді їх все ще необхідно адаптувати, відремонтувати або загалом удосконалити, щоб їх можна було надійно використовувати в Україні, — пояснює Ліпавський.
Він підкреслив, що у світі ще достатньо боєприпасів, які можна було б закупити.
Це питання політичної волі, і якщо багато держав-членів ЄС знову приєднаються до нашої ініціативи, ми зможемо багато чого досягти для України, — зазначив очільник МЗС Чехії.
Ліпавський також додав, що минулого року Чеська Республіка виконала заявлену мету — поставити Україні 1,5 мільйона одиниць боєприпасів, третина з яких — калібру 155 мм.
Це зіграло важливу роль у встановленні паритету на полі бою в Україні, — зазначив чеський дипломат.
