Швейцарія через понад два тижні відновила роботу свого посольства в Тегерані, яке було закрите внаслідок ескалації ситуації на Близькому Сході.
Про це із посиланням на Міністерство закордонних справ країни пише агентство Reuters, передає „Європейська правда”.
У неділю, 6 липня, Швейцарія, відновила роботу свого посольства в Тегерані після закриття 20 червня через взаємні авіаудари між Ізраїлем та Іраном.
„Посол Надін Олів’єрі Лозано та невелика група співробітників повернулися вчора до Тегерана суходолом через Азербайджан. Посольство поступово відновить свою роботу”, – заявили у МЗС Швейцарії.
On July 16, 2025, Member of the Political Bureau of the CPC Central Committee and Foreign Minister Wang Yi met with Iranian Foreign Minister Seyed Abbas Araghchi in Tianjin.
Wang Yi noted that China and Iran have established diplomatic relations for more than half a century, and… pic.twitter.com/JG9uKamNnM
— Chinese Mission to UN (@Chinamission2un) July 17, 2025
Швейцарія стоїть на порозі історичної угоди з Європейським Союзом, яка стане підґрунтям для доступу країни до єдиного ринку. Утім цей проєкт вимагає серйозних поступок: щорічних платежів у розмірі сотень мільйонів євро та прийняття законодавства Євросоюзу під контролем його судів. Рішення про укладення угоди буде ухвалено на референдумі. Водночас у Швейцарії дедалі сильніше лунають голоси тих, хто боїться за суверенітет своєї держави,повідомляєFinancial Times.
Після більш ніж десяти років переговорів Швейцарія уклала з Європейським Союзом угоду про збереження та розширення доступу до єдиного ринку, але ціна цього кроку дуже висока.
Підготовлена рамкова угода зобов’яже країну до динамічного перейняття законодавства ЄС у шести ключових сферах із внеском у розмірі 375 мільйонів євро на рік.
Швейцарія не матиме права втручатися у формування правил, але буде зобов’язана виконувати їх, інакше їй загрожуватимуть санкції. Згадане питання винесуть на референдум у 2027 році, але опір уже зараз сильний.
Ключові питання угоди нагадують суперечки навколо Brexit: фінансовий внесок, спрощення імміграції громадян ЄС, а також роль Європейського суду.
Хоча вирішення спорів здійснюватиме незалежний арбітражний суд, у питаннях, пов’язаних з правом ЄС, рішення обов’язково виноситиме суд ЄС. Це викликало серйозне занепокоєння у Швейцарії, де глибоко вкорінився принцип прямої демократії.
На думку критиків, прийняття законодавства ЄС та зобов’язань перед Європейським судом призведуть до втрати суверенітету.
Прихильники угоди звертають увагу на те, що вона нарешті надасть прозору правову базу для економічних відносин з ЄС замість хаотичної двосторонньої системи. Швейцарія могла б повернутися до програм Erasmus та Horizon Europe, а також брати участь у роботі Euratom. Женевський інвестиційний експерт Жан Келлер заявив газеті, що стабільна рамкова угода могла б покласти край «драмі, яка триває вже десятиліття». На його думку, інституційне врегулювання умов торгівлі з Євросоюзом є неминучим.
Натомість ультраправа партія SVP та євроскептичний рух Kompass/Europa вважають, що така тісна інтеграція не потрібна.
На думку їхнього лідера Філіпа Ерцінгера, у нинішній системі також можна використовувати іноземну робочу силу, а нова угода лише підірве конкурентоспроможність Швейцарії. Уже триває збір підписів для проведення референдуму. Уряд хоче, щоб голосування відбулося не пізніше червня 2027 року, інакше через вибори прийняття рішення буде відкладено до 2028-го.
ЄС чітко дав зрозуміти: якщо Швейцарія знову відхилить угоду, все не залишиться, як раніше. У 2021 році Брюссель уже покарав Берн за його рішення, наприклад, обмеживши співпрацю в галузі досліджень. Подібні кроки не виключаються і в майбутньому. Дедалі більше швейцарських чиновників попереджають: повільна ерозія нинішньої двосторонньої системи в довгостроковій перспективі зашкодить експорту, сфері транспорту та співпраці в галузі безпеки.
У Швейцарії політики вимагають переглянути статус захисту для українців. Швейцарська народна партія закликала Національну раду країни повністю скасувати статус захисту S для громадян України. Ініціатори апелюють до того, що „значна частина української території наразі стабільна та не перебуває в зоні бойових дій”.
Про це повідомляє видання Neue Zürcher Zeitung (NZZ).
Станом на травень 2025 року у Швейцарії перебували понад 69 тисяч українців зі статусом S. Від початку року зафіксовано 3300 нових звернень за захистом, тоді як близько 2600 осіб повернулися до України. Попри зростання рівня зайнятості, дві третини українських біженців досі залежать від допомоги кантонів і муніципалітетів, які забезпечують їх житлом і базовою підтримкою.
Ще у 2024 році швейцарський парламент підтримав ініціативу Естер Фрідлі, яка передбачає обмеження надання статусу S українцям, що прибувають із регіонів без активних бойових дій чи окупації. Ці правила не поширюються на тих, хто вже отримав захист. До літньої парламентської перерви Федеральна рада має затвердити перелік українських регіонів, які вважатимуться безпечними.
Швейцарія не єдина країна, яка посилює вимоги до українських біженців. Раніше Норвегія визнала 14 областей України безпечними та зобов’язала їхніх мешканців подавати окремі заяви на притулок. Такий підхід зменшив кількість нових звернень, проте не вплинув суттєво на загальну кількість біженців.
У Швейцарії, за офіційними даними, лише близько 6400 осіб прибули з тих регіонів, які Норвегія вважає безпечними — зокрема з Київщини, яка нині знову перебуває під масованими обстрілами.
Очікується, що навіть у разі обмеження статусу S, потік українців до Швейцарії суттєво не зменшиться, адже більшість прибуває з небезпечних регіонів і зможе претендувати на притулок в інший спосіб. Утім, це може створити додаткове навантаження на систему розгляду заяв і викликати політичні суперечки. Водночас на тлі можливої нової хвилі біженців у разі ескалації війни в Україні позиція Швейцарії виглядає менш солідарною на тлі більш активної підтримки Києва з боку інших країн Європи.
[type] => post
[excerpt] => У Швейцарії політики вимагають переглянути статус захисту для українців. Швейцарська народна партія закликала Національну раду країни повністю скасувати статус захисту S для громадян України. Ініціатори апелюють до того, що "значна частина українс...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1750504980
[modified] => 1750459191
)
[title] => У Швейцарії можуть скасувати статус захисту S для українців
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=154463&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 154533
[uk] => 154463
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 154464
[image] => Array
(
[id] => 154464
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/1750444236-4066-large.webp
[original_lng] => 204840
[original_w] => 1300
[original_h] => 975
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/1750444236-4066-large-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/1750444236-4066-large-300x225.webp
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/1750444236-4066-large-768x576.webp
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/1750444236-4066-large-1024x768.webp
[width] => 1024
[height] => 768
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/1750444236-4066-large.webp
[width] => 1300
[height] => 975
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/1750444236-4066-large.webp
[width] => 1300
[height] => 975
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/1750444236-4066-large.webp
[width] => 1300
[height] => 975
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1750448392:2
[_thumbnail_id] => 154464
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 581
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 137392803001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 977086
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 8239
[1] => 7334
)
[tags_name] => Array
(
[0] => статут
[1] => Швейцарія
)
)
[3] => Array
(
[id] => 152920
[content] =>
Департамент економіки, освіти та досліджень Швейцарії напередодні, 2 червня, ухвалив рішення, які імплементують у країні частину 17-го пакета санкцій Європейського Союзу проти росії.
Про це у вівторок повідомила Федеральна рада Швейцарії.
Швейцарський Департамент освіти своїм рішенням розширив санкційний список, додавши туди загалом 17 фізичних та 89 юридичних осіб, проти яких ЄС запровадив санкції в останньому пакеті.
Також Швейцарія внесла в чорний список 189 суден, які, як вважається, належать російському „тіньовому флоту”, і розширила перелік підсанкційних товарів.
Заходи набудуть чинності о 23:00 у вівторок, уточнює Федеральна рада Швейцарії.
Швейцарія підтвердила готовність приймати майбутні міжнародні зустрічі, присвячені мирному врегулюванню війни в Україні.
Про це йшлося у заяві керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.
Єрмак розповів, що у продовження зустрічі та домовленостей президентів України Володимира Зеленського та Швейцарії Карін Келлер-Зуттер, він провів розмову з радником із питань національної безпеки Швейцарії Габріелем Люхінгером.
Керівник ОП розповів Люхінгеру про зустріч української та російської делегацій у Стамбулі та про перемовини щодо завершення війни в Україні.
„Обговорювали також майбутнє діалогу про справедливий мир. Швейцарія підтвердила свою готовність також прийняти майбутні зустрічі щодо мирного врегулювання”, – повідомив Єрмак.
Державний секретаріат з економічних питань Швейцарії (SECO) заморозив ще близько $1,8 млрд російських активів, загальна сума тепер становить близько $8,3 млрд.
Про оце повідомляє Tages-Anzeiger з посиланням на дані SECO, пише „Європейська правда”.
Як розповіли у SECO, сума російських активів, заморожених у Швейцарії на кінець березня 2025 року становить близько $8,3 млрд, що на $1,8 млрд більше, ніж рік тому.
Як зазначили у швейцарському відомстві, таке збільшення суми пов’язане із розслідуванням відмивання грошей й додатковим замороженням.
Зокрема, інформується, що минулого року Генеральна прокуратура Швейцарії відкрила кримінальне провадження за підозрою у порушенні російських санкцій та відмиванні грошей.
SECO відреагував на це тимчасовим заморожуванням коштів на суму 1,65 млрд швейцарських франків (близько $1,8 млрд).
Водночас кошти на загальну суму 60 млн швейцарських франків (близько $67,9 млн) були розблоковані, оскільки не були дотримані законодавчі вимоги щодо заморожування цих активів.
Також, як зазначається, вилучили із санкційного списку чотири об’єкти нерухомості і один новий об’єкт було додано. Кількість заблокованих об’єктів нерухомості у Швейцарії тепер становить 14 у шести кантонах.
У Швейцарії завершились громадські консультації щодо ініціативи про заборону поширення нацистської символіки в громадських місцях, яку підтримали більшість партій, кантонів та об’єднань.
Про це передає „Європейська правда” з посиланням на Keystone-SDA.
Згідно з пропозицією Федеральної ради Швейцарії, під заборону в майбутньому потраплять свастика, гітлерівське вітання та руни СС, а також цифрові коди, такі як „18” та „88”, які можна прочитати як „Адольф Гітлер” або „Хайль Гітлер”.
Винятки із заборони стосуватимуться освітніх, мистецьких, наукових і журналістських цілей: наприклад, будуть дозволені репортажі про антисемітські інциденти у ЗМІ.
Головні організації єврейських громад Швейцарії вже багато років закликають до ухвалення такого законодавства.
Тоді як переважна більшість швейцарських парламентських партій підтримала ініціативу Федеральної ради, найбільша з них, Швейцарська народна партія, висловила побоювання через „обмеження свободи вираження поглядів”.
Згідно з чинним законодавством Швейцарії, людина може бути покарана лише в тому випадку, якщо вона використовує нацистський символ і одночасно пропагує відповідну ідеологію.
Однак той, хто демонструє такий символ, але активно не пропагує пов’язану з ним ідеологію, сьогодні залишається безкарним. Цю лазівку в законодавстві активно використовують неонацистські групи й ті, хто заробляє на продажі товарів із символікою Третього Райху.
Швейцарська влада заявила, що прагне усунути необхідність для українців, які знайшли роботу в країні, отримувати дозвіл від влади відповідного кантону – який у деяких випадках також є платним.
Згідно з рішенням Федеральної ради Швейцарії, працевлаштовані люди зі статусом захисту S (такий поширюється на всіх українських біженців) також зможуть в майбутньому змінювати місце проживання, якщо це дозволить їм влаштуватися на роботу в іншому кантоні.
Раніше швейцарські кантони дуже суворо ставилися до того, коли українці хотіли змінити місце проживання.
Також безробітні зі статусом захисту S тепер повинні будуть реєструватися в державних агентствах зайнятості Швейцарії та брати участь у заходах з професійної інтеграції або реінтеграції.
Крім того, Федеральна рада хоче полегшити вихід на ринок праці громадянам третіх країн, які пройшли навчання у Швейцарії, та почала консультації для зміни відповідного законодавства.
Головнокомандувач збройними силами Швейцарії Томас Зюсслі заявив, що Швейцарія могла б надати приблизно 200 військових для майбутньої миротворчої місії в Україні, якби надійшло відповідне прохання і уряд країни погодився на це, передає Reuters.
Розмови про введення миротворців в Україну наразі є суто гіпотетичними, оскільки залишається незрозумілим, як розвиватиметься ситуація між далі між двома ворогуючими сторонами…Миру ще немає, і не було жодного запиту з боку ООН”, – сказав Зюсслі в інтерв’ю газеті SonntagsBlick.
Він додав, що Швейцарія, ймовірно, могла би направити „близько 200 солдатів протягом 9-12 місяців”.
Зюсслі наголосив, що якщо до Швейцарії надійде відповідне прохання, то це питання вирішуватимуть уряд і парламент.
Представники США та росії останніми місяцями таємно зустрічалися у Швейцарії для неофіційних обговорень війни в Україні. Остання така зустріч відбулася минулого тижня.
Принаймні одна зустріч відбулася у Женеві під час Мюнхенської конференції з безпеки минулого тижня
Зустрічі у Швейцарії відбувалися через неофіційний канал зв’язку, який з’явився під час перехідного періоду після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах.
Хоча учасники цих зустрічей мали досвід роботи у спецслужбах та сфері дипломатії, вони не є державними службовцями. За словами джерел, невідомо, чи були вони уповноважені на зустріч урядами.
За словами ще одного джерела, про ці зустрічі знає лише невелика кількість радників Трампа.
Співрозмовники агентства характеризують переговори у Швейцарії як «дипломатію другого треку» – дипломатичний термін, що означає неофіційний діалог, спрямований на покращення комунікації та обмін ідеями, а не на розробку конкретних пропозицій.