Зауважується, що так країни забезпечать відповідність своїх національних політик цьому рішенню. Своєю чергою, Європейський Союз бере до уваги це зобов’язання і вітає його.
Дев’ять європейських країн приєднались до рішення Ради Європейського Союзу від 15 липня щодо продовження санкцій проти Ірану ще на рік через його підтримку Росії та збройних груп та утворень на Близькому Сході та в регіоні Червоного моря. Про це повідомив Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель в опублікованій заяві у п’ятницю, 26 липня.
За словами Борреля, до продовження санкцій Євросоюзу проти Ірану приєдналися кандидати на вступ Албанія, Боснія і Герцеговина, Молдова, Північна Македонія, Україна та Чорногорія, а також члени Європейської асоціації вільної торгівлі Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія.
„Вони забезпечать відповідність своїх національних політик цьому рішенню. Європейський Союз бере до уваги це зобов’язання і вітає його”, – зауважив дипломат.
У рамках візиту до Китаю глава українського МЗС Дмитро Кулеба відвідав Тайвань. Там він провів переговори з головою адміністрації регоїну Джоном Лі.
Про це повідомляє пресслужба зовнішньополітичного відомства.
Сторони обговорили створення нових можливостей торгівлі та інвестицій між Україною та Гонконгом у сфері відновлення нашої країни.
Крім того, Кулеба закликав адміністрацію регіону вжити заходів, які дозволять позбавити росію можливості використовувати Гонконг для обходу санкцій.
«Глава МЗС України наголосив, що ці обмежувальні заходи необхідні для послаблення потенціалу росії до ведення війни та вбивства людей в Україні. Міністр підкреслив, що російські махінації не мають псувати репутацію Гонконгу як високорозвиненої ліберальної економіки», – вказано у повідомленні.
Рада ЄС продовжила обмежувальні заходи ЄС у зв’язку з діями російської федерації в Україні ще на 6 місяців, до 31 січня 2025 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Ради ЄС.
„Ці санкції, вперше введені у 2014 році, були суттєво розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію росії проти України”, – йдеться у повідомленні.
В даний час вони складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, технології та товари подвійного призначення, промисловість, транспорт та предмети розкоші.
Вони також охоплюють: заборону на імпорт або передачу морської сирої нафти та деяких нафтопродуктів з Росії до ЄС, відключення від SWIFT кількох російських банків та призупинення мовної діяльності та ліцензій у Європейському Союзі кількох підтримуваних Кремлем дезінформаційних агентств. Крім того, конкретні заходи дозволяють ЄС протидіяти обходу санкцій.
„Поки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати заборону застосування сили, що є серйозним порушенням зобов’язань з міжнародного права, доцільно зберігати в силі всі заходи, введені ЄС, і вживати додаткових заходів при необхідності”, – зазначили в Раді ЄС.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо у телефонній розмові з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем розкритикував санкції Києва проти російської нафтової компанії „Лукойл”.
Про це повідомляє словацьке інформаційне агентство Tasr 20 липня.
У червні Україна запровадила санкції, які блокують транзит трубопровідної нафти від Лукойлу до Центральної Європи, щоб перекрити джерело доходу Кремля, яке використовується для підтримки військових.
„Словаччина не має наміру бути заручником українсько-російських відносин”, — сказав Фіцо Шмигалю.
Фіцо заявив, що рішення України заблокувати транзит Лукойлу матиме негативні наслідки для словацького нафтопереробного заводу Slovnaft, який входить до групи MOL, угорського нафтогазового конгломерату.
Українські обмеження призвели до дефіциту палива в Будапешті, який залежить від Росії на 70 відсотків своїх поставок нафти, повідомило Politico 20 липня. За словами Фіцо, через санкції Києва Slovnaft „отримає на 40% менше нафти, ніж потрібно для переробки”.
„Це вплине не тільки на ринок Словаччини, але й може призвести до припинення поставок видобутої Slovnaft нафти в Україну”, — сказав Фіцо.
Продукція Slovnaft становить десяту частину споживання української нафти, сказав Фіцо. В офісі Шмигаля розмову поки не коментують.
США планують нові санкції проти Китаю через допомогу росії вести війну проти України. Під обмеження можуть потрапити банки.
Про це заявив радник з національної безпеки президента США Джейкоб Салліван, пише Bloomberg.
„Ми вважаємо, що Китаю слід зупинитися, тому що ми вважаємо, що це глибоко поза межами гідної поведінки національних держав. Ви можете очікувати додаткових санкцій”, – сказав він.
За його словами, санкції базуватимуться на минулорічному указі президента Джо Байдена, який дозволив міністерству фінансів США обмежувати банки, які сприяють виробленню товарів подвійного призначення для допомоги російській оборонній промисловості, і додав, що ці повноваження були надані недарма.
„Сьогодні у мене немає прогнозів, але я просто скажу вам, що з часом ми об’єднали інструменти, щоб мати змогу реагувати на таку поведінку. І ми будемо реагувати на таку поведінку”, – сказав Салліван.
Ця заява є попередженням про те, що адміністрація Байдена розглядає додаткові заходи для припинення підтримки китайськими компаніями оборонної промисловості росії. У США уточнюють, що Китай поки не надає пряму летальну підтримку росії, але лідери НАТО на саміті тиждень тому назвали Китай «вирішальним фактором, що сприяє» війні росії в Україні.
Країни-члени Альянсу дедалі більше занепокоєні тим, що Пекін наближається до надання летальної допомоги, від якої застерігали західні чиновники. Зокрема, за йдеться про те, що китайські і російські компанії наразі розробляють ударний безпілотник, схожий на іранські «Шахеди».
Пекін реагує на повідомлення США з конкретними доказами фінансових операцій, які порушують санкції, але, за словами Саллівана, «загалом, картина не дуже приємна», оскільки китайські фірми продовжують допомагати російській військовій машині.
Рада Європейського Союзу в понеділок, 15 липня, домовилась продовжити санкційний механізм проти Ірану у зв’язку з підтримкою ним російської агресії проти України та збройних угруповань на Близькому Сході.
Про це, як пише “Європейська правда”, йдеться в заяві Ради ЄС.
Механізм санкцій Євросоюзу проти Ірану після продовження діятиме до 27 липня 2025 року. Його планують переглянути через рік.
Наразі механізм поширюється на 12 фізичних та дев’ятьох юридичних осіб, зокрема міністра оборони Ірану Мохаммада-Резу Гараї Аштіані.
Їхні активи в ЄС заморожені, їм заборонений в’їзд на територію Євросоюзу, а особам у Євросоюзі заборонено надавати їм фінансову чи будь-яку іншу підтримку.
Євросоюз після 2022 року запровадив санкції проти Ірану через підтримку ним загарбницької війни Росії.
Уряд Швейцарії у вівторок, 9 липня, повідомив, що розширює санкції проти росії, зокрема ще на 69 осіб і 86 організацій.
Ці санкції в основному націлені на “бізнесменів, пропагандистів, членів збройних сил і судових органів, осіб, відповідальних за депортацію українських дітей”, а також співробітників федеральної служби безпеки (фсб) росії.
До нових підсанкційних організацій також входять компанії, що працюють в оборонній промисловості росії та фірми у фінансовому і торговому секторах, які беруть участь в обході санкцій.
“Це відповідає вимогам ЄС”, – йдеться в заяві.
Уряд Швейцарії також заявив, що ввів заборону на рекламу в ЗМІ Голосу Європи, РІА Новин, Известий і Російської газети” через “безперервні пропагандистські та дезінформаційні кампанії росії”.
Під час запровадження санкцій члени ЄС враховують свої інтереси.
Про це заявив глава МЗС Молдови Міхай Попшой, передає Інтерфакс-Україна.
“Наші зобов’язання передбачають, що політика санкцій з ЄС у Республіки Молдова буде на рівні 100%. Але це розраховано на перспективу. У нас наразі цей показник становить приблизно 80%. Тому ми не можемо на цьому етапі говорити про повну синхронізацію санкцій”, – пояснив міністр.
За словами Попшоя, там, де санкції проти РФ торкаються молдовського експорту та імпорту, що пов’язано, зокрема, зі спільним радянським минулим (ідеться про запасні частини, техніку й устаткування, що виробляли в СРСР), Молдова не приєднується до санкцій. Основний пакет санкцій ЄС проти РФ було ухвалено 2014 року і тоді Молдова до нього не приєдналася, оскільки був великий ризик.
“Євросоюз із розумінням ставиться до нашої позиції. У різних країн різна ситуація. Не всі країни – члени ЄС застосовують санкції однаково, кожна враховує свої інтереси”, – додав він.
Сьогодні, 29 червня, Рада ЄС ухвалила санкції проти білоруської економіки, які віддзеркалять деякі з обмежень проти росії. Це повинно вирішити проблему обходу діючих обмежень.
Зокрема, продовжується заборона експорту товарів і технологій подвійного призначення та передових технологій, а також вводяться додаткові обмеження на експорт товарів, які можуть сприяти зміцненню білоруського промислового потенціалу.
Крім того, запроваджуються додаткові обмеження на експорт до Білорусі товарів і технологій для морської навігації та предметів розкоші.
Зазначається, що також заборонять прямо чи опосередковано імпортувати, купувати чи передавати з Білорусі золото та діаманти, а також гелій, вугілля та мінеральні продукти. Під санкції потрапить і імпорт сирої нафти. Санкції на останню доповнять новою забороною на експорт товарів і технологій, придатних для використання в нафтопереробці та скрапленні природного газу.
Рада ЄС забороняє надання Білорусі, її уряду, державним органам, корпораціям або агентствам, а також будь-якій фізичній або юридичній особі, що діє від їх імені або за їх вказівкою бухгалтерських, архітектурних, інженерних послуг, послуги з реклами й маркетингових досліджень та інших.
Також розширюється заборона на перевезення товарів автомобільним транспортом територією ЄС причепами та напівпричепами, зареєстрованими в Білорусі, в тому числі при перевезенні вантажівками, зареєстрованими за межами Білорусі.
Експортери з ЄС повинні включати до своїх майбутніх контрактів так зване “застереження про відсутність Білорусі”, яке забороняє реекспорт до Білорусі або реекспорт для використання в Білорусі важливих товарів і технологій, товарів військового призначення, вогнепальної зброї та боєприпасів.
З метою мінімізації ризику обходу санкцій ЄС заборонить транзит через територію Білорусі товарів і технологій подвійного призначення, товарів і технологій, які можуть сприяти військово-технічному посиленню Білорусі або розвитку її сектору оборони і безпеки, товарів, які можуть сприяти посиленню білоруських промислових потужностей.
Крім того, щоб запобігти реекспорту товарів військового призначення, знайдених в Україні або критично важливих для розвитку російських військових систем, оператори ЄС, які продають такі товари до третіх країн, повинні будуть впровадити механізми належної обачності.
Країни Європейського Союзу планують створити нову систему санкцій для боротьби з гібридними атаками, ідеться в проєкті висновків, ухвалених сьогодні Європейською радою.
Лідери ЄС зустрінуться в четвер і п’ятницю, щоб обговорити найважливіші питання, зокрема щодо війни в Україні, Близького Сходу, проблем безпеки та нещодавніх політичних подій у Грузії, повідомляє Sky News.
На порядку денному також обговорення нових рамок протидії гібридним атакам, які ще більш поширилися протягом останнього року.
«Європейська рада рішуче засуджує всі види гібридної діяльності, у тому числі залякування, саботаж, іноземні інформаційні маніпуляції та втручання, дезінформацію, зловмисну кібер-діяльність та інструменталізацію мігрантів третіми країнами», – ідеться в проєкті.
«У відповідь на дестабілізуючу діяльність росії за кордоном Європейська рада закликає продовжити роботу в Раді з метою створення нового режиму санкцій», – наголошується в документі.