„Верховна Рада України підтримала законопроєкт, яким передбачено обов’язкове надання військовослужбовцю 15 діб щорічної основної відпустки. Таке право може бути нереалізоване лише за власним бажанням військового”, – йдеться в матеріалі.
Водночас учасники бойових дій отримали 14 додаткових днів відпустки за дозволом командира.
Таким чином, українські військові зможуть скористатися правом на отримання 30 днів основної відпустки – 15 з них обовʼязкові.
10 днів відпустки надаватимуть за сімейними обставинами, і для учасників бойових дій – 14 днів додаткової відпустки.
Також зараз опрацьовують механізм компенсації невикористаних днів відпустки щороку, а не після звільнення.
„Раніше у всіх було 30 днів відпустки. Зараз додали 14 днів для учасників бойових дій. Ця норма існувала і раніше, але для військових вона не діяла під час воєнного стану. Тепер діє. Щодо гарантованих 15 днів. Раніше їх не було, і могла виникнути ситуація, коли через рішення командира (наприклад, у разі складної ситуації в підрозділі) людина не мала можливості піти у відпустку взагалі. Тепер є 15 днів, гарантованих законом. Решта — залежно від можливостей у підрозділі”, – пояснив заступник керівника ОП Павло Паліса.
Новий законопроєкт покликаний вирішити критичну проблему серпневих виплат військовослужбовцям.
Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн.
Після критики за ухвалення резонансного закону про обмеження НАБУ депутати від „Слуги народу” мають проголосувати за новий законопроєкт, який скасовує попередні зміни. Проте частина фракції не готова підтримати його просто так.
У публікації йдеться про напружену ситуацію всередині фракції „Слуга народу” напередодні голосування за президентський законопроєкт №13533, який має скасувати попередні зміни до законодавства про НАБУ і САП.
Згідно з матеріалом, цього разу нардепів не завертали з-за кордону, як 22 липня. Відтак керівництво фракції сподівається на їхню свідомість.
„Зараз розраховуємо на їхню свідомість, переконуємо, вибачаємося”, – повідомив журналістам один із лідерів „слуг”.
Однак, за його словами, багато депутатів вважають себе потерпілими після хвилі критики за підтримку попереднього закону й вимагають певних умов для участі у новому голосуванні.
„Озвучували таке, про що з 2019 року заборонялося навіть думати”, – описав він атмосферу в партійних чатах.
Серед умов, які лунають, – вимоги „гарантій”, що НАБУ і САП не переслідуватимуть їх у майбутньому, а також бажання мати вплив на призначення та звільнення голів місцевих адміністрацій, регулярні зустрічі з президентом та особисту участь глави держави у просуванні ключових законопроєктів.
Частина депутатів прямо заявила: це буде їхнє „останнє голосування”. Вони готові підтримати законопроєкт задля „порятунку України”, але далі „справляйтеся без нас”.
У керівництві фракції не виключають, що до наступних засідань, орієнтовно до Дня Незалежності, частину депутатів доведеться „відпустити”. Ймовірно, йдеться про списочників, яких можна буде швидко замінити.
Комітет Верховної Ради рекомендував запровадити обов’язкову військову службу для чоловіків, які претендують на посади в державній службі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на картку законопроекту.
Чинними нормами Закону „Про державну службу” передбачено необхідність проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби для вступу на державну службу вперше для осіб чоловічої статі віком до 60 років.
Виняток зроблений лише для осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.
Проте, вчора, 8 липня Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект 13347, який передбачає, що для призначення на посади державної служби чоловіки зобов’язані будуть пройти саме військову службу.
Аналогічно мають пройти військову службу усі претенденти для призначення на посади прокурора, у їх випадку йдеться і про жінок.
Нині передбачено, що вимоги до кандидатів на посади державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, прокурорів щодо проходження ними базової загальновійськової підготовки або військової служби, починають застосовуватися з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, але не раніше ніж через один рік після запровадження базової загальновійськової підготовки.
Однак законопроект 13347 пропонує взагалі скасувати базову загальновійськову підготовку шляхом виключення статей 9, 10-1 Закону „Про військовий обов’язок і військову службу”. Натомість, на заміну цих інститутів запроваджується підготовка до нацспротиву.
Як зауважили у Головному науково-експертному управлінні парламенту, оскільки наразі вимогою до посади держслужбовця є наявність вищої освіти, а прокурора – вищої юридичної освіти, то очевидно, що при чинному регулюванні усі особи чоловічої статі, які б претендували на ці посади, пройшли б базову загальновійськову підготовку у вищому закладі освіти, внаслідок чого вони мали б отримати військову-облікову спеціальність та можливість у подальшому призначатись на вказані посади.
Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт, який передбачає, що чоловіки зможуть працювати на державній службі лише за умови проходження повноцінної військової служби. Водночас не зазначено, що буде зарахована до прикладу підготовка до національного спротиву, яку матимуть пройти всі перед вступом до університету.
Тобто, якщо ці зміни ухвалять, влаштуватися на держслужбу не зможуть ті, хто не служив у війську – навіть якщо вони мають відповідну освіту та досвід. Через це велика кількість потенційних кандидатів просто втратить таку можливість.
У Нацагентстві з питань держслужби цю ідею не підтримали. Там наголошують, що нові правила лише ускладнять пошук професійних і вмотивованих працівників, і можуть призвести до ще більшого дефіциту кадрів у держорганах.
Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року.
Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
„Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та „зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: „Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
У контексті повномасштабної війни росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
„ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
Верховна Рада підтримала законопроєкт, який дозволяє множинне громадянство в Україні. „За” проголосували 243 народні депутати.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал народного депутата Ярослава Железняка.
Під час голосувань за законопроєкт про введення інституту множинного громадянства в Україні підтримали 243 народних обранці, а 19 проголосували „проти”. Зокрема дев’ятеро народних депутатів утримались від голосувань.
Множинне громадянство дозволить українця, які були змушені виїхати за кордон під час повномасштабної війни, зберегти зв’язок з Україною. Цей крок також сприятиме залученню інвестицій і фахівців з-за кордону та визнавати внесок діаспори у розвиток і захист держави.
Закон про множинне громадянство передбачає для українців:
можливість мати іноземне громадянство без загрози втрати українського, якщо це громадянство отримане від держави, включеної до спеціального переліку, затвердженого урядом;
право офіційно набути громадянство іншої держави без обов’язку відмовлятися від українського, за умови, що ця держава входить до вказаного переліку уряду.
Для громадян інших країн:
право набуття українського громадянства за спрощеною процедурою для осіб українського походження;
запровадження нової процедури набуття громадянства для іноземців без українського етнічного коріння;
можливість зберегти наявне громадянство під час отримання українського (крім випадків громадянства держави-агресора);
спрощене набуття громадянства для іноземців, які проходять службу в Збройних силах України (ЗСУ);
право на українське громадянство для осіб, які зазнають політичного переслідування у своїх країнах.
Закон про множинне громадянство, який цього тижня планує ухвалити Верховна Рада, має врегулювати відносити з українцями, що перебувають за кордоном.
Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв’ю РБК-Україна.
Як зазначив Стефанчук, рамковий закон, який дає дуже потужний сигнал усім громадянам України, які зараз знаходяться за межами України: „Україна не відвертається від своїх громадян”.
„Україна не змушує вас здавати український паспорт і брати інший, у відносинах з Україною ви назавжди будете громадянами України. І ми чекаємо вас після завершення цієї страшної війни”, – сказав він.
Стефанчук повідомив про потребу в громадянах, щоб відбудувати Україну. „Для того, щоб Україна могла воскреснути після цієї страшної навали з боку Російської федерації. Тому що, на відміну від росіян, які сьогодні святкують один мільйон своїх вбитих, ранених, поранених і так далі, українці боряться і переживають за кожного громадянина України”, – сказав він.
Спікер парламенту нагадав слова президента Володимира Зеленського про те, „що ми ніколи не будемо своїх громадян як дрова в піч війни кидати”.
„Це дуже правильно. Це інша філософія, розумієте? Це абсолютно інше ставлення до людини як найвищої соціальної цінності. І тому мені здається, що це те, що ще раз підкреслює, що ми з ними (росіянами, – ред.) різні. Ми знаходимося на різних краях цивілізаційної прірви”, – додав він.
Верховна Рада в середу, 14 травня, ухвалила в цілому законопроєкт №9495 «Про охорону дитинства», який передбачає захист прав примусово депортованих в росію дітей.
Про це повідомила народна депутатка Ірина Геращенко у Telegram.
Документ підтримали 270 парламентарів. Законопроектом вперше вводяться поняття «депортована дитина» та «примусово переміщена дитина».
«Це вводить чітке юридичне визначення депортованих і переміщених дітей, зобовʼязує КМ врегулювати механізм повернення, реінтеграції та адаптації таких дітей», – повідомила Геращенко.
Комітет Верховної Ради з економічної політики затвердив угоду про корисні копалини між Україною та США до голосування у сесійній залі.
Про це повідомила народний депутат Галина Янченко.
Вона зазначила, що комітет рекомендував підтримати договір. Янченко також підтвердила, що голосування відбудеться у четвер, 8 травня.
[type] => post
[excerpt] => Комітет Верховної Ради з економічної політики затвердив угоду про корисні копалини між Україною та США до голосування у сесійній залі.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1746647940
[modified] => 1746645043
)
[title] => Ще один комітет Ради підтримав ратифікацію угоди про надра зі США
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=150033&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 150033
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 150034
[image] => Array
(
[id] => 150034
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219123-1-large.jpg
[original_lng] => 139884
[original_w] => 1140
[original_h] => 624
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219123-1-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219123-1-large-300x164.jpg
[width] => 300
[height] => 164
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219123-1-large-768x420.jpg
[width] => 768
[height] => 420
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219123-1-large-1024x561.jpg
[width] => 1024
[height] => 561
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219123-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 624
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219123-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 624
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/219123-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 624
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1746634305:3
[_thumbnail_id] => 150034
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 565
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 984457625002
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 857797
[1] => 43988
[2] => 16684
[3] => 401
)
[tags_name] => Array
(
[0] => надра
[1] => Рада
[2] => ратифікація
[3] => США
)
)
[9] => Array
(
[id] => 149514
[content] =>
У Верховні Раді України зареєстрували законопроєкт про ратифікацію угоди щодо видобутку корисних копалин, яку напередодні підписали зі Сполученими Штатами. Відповідний документ у четвер, 1 травня, зʼявився на сайті Верховної Ради.
Документ під назвою „Проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови” поданий урядом.
Автором законопроєкту виступив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Угода між урядами США та України стосується 57 мінералів, у ній також ідеться про військову допомогу від США, однак чимало деталей, утому числі тих, які мають політичне значення, будуть прописані у „технічній угоді”, яка станом на зараз не готова.
Тим часом, перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко під час зустрічі з журналістами у Вашингтоні заявила, що „Американсько-українського інвестиційний фонд відбудови”, який створюється у межах угоди про співпрацю в галузі критично важливих копалин, може почати роботу вже за кілька місяців після її ратифікації у Верховній Раді, передає Суспільне.
„Наше завдання – зробити це якомога швидше, але зараз дуже важко це передбачити. Я думаю, що це займе місяці, однозначно не роки. Ми говоримо про місяці. І, звичайно, ми хочемо завершити всі інші технічні питання, пов’язані з коштами”, – сказала вона.
За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, голосування щодо ратифікації може відбутися вже під час пленарного тижня 13-15 травня. Після цього буде укладено ще дві додаткові угоди – одну щодо створення фонду як юридичної структури, а іншу – щодо технічних аспектів його діяльності.
