У середу, 8 січня, урядова коаліція Румунії ухвалила рішення про проведення повторних президентських виборів. Перший тур голосування відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня.
Про це офіційно оголосила партія PNL після зустрічі, пише News.ro.
„Рішення враховує необхідність проведення першого туру виборів одночасно з частковими виборами в деяких повітах (вибори мерів у 13 муніципалітетах, мерії Буштені, мерії Залеу та ради округу Біхор) і необхідність, щоб дати виборів не збігалися зі святами Великодня та Флорії”, — йдеться у повідомленні.
Коаліція підтвердила, що Крін Антонеску залишиться її кандидатом на президентських виборах. Також було вирішено, що до 27 січня державний бюджет буде представлено на розгляд коаліції, а парламент ухвалить його в перший тиждень лютого.
Чинний президент Хорватії Зоран Міланович здобув найбільше голосів у першому турі президентських виборів, який відбувся 29 грудня. У другому турі його суперником буде Драган Пріморац.
18.02.2020., Zagreb – Svecana ceremonija inauguracije izabranog predsjednika Republike Hrvatske Zorana Milanovica.
Photo: Damir Sencar/HINA/POOL/PIXSELL
Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані Центральної виборчої комісії Хорватії.
Згідно з даними ЦВК, кандидат від опозиційної «Соціал-демократичної партії» Міланович здобув 49,1% після підрахунку голосів на всіх виборчих дільницях.
Його головний суперник, кандидат від правлячої партії «Хорватський демократичний союз» (ХДС) Драган Пріморац, заручився підтримкою 19,35% виборців.
Оскільки Міланович не набрав у першому турі необхідні для остаточної перемоги понад 50% голосів, відбудеться другий тур виборів, голосування у якому проходитиме 12 січня.
У Хорватії посада президента є переважно церемоніальною. Він не може накладати вето на ухвалені закони, але має право голосу в питаннях зовнішньої політики, оборони та безпеки.
Протягом свого п’ятирічного терміну, який спливає 18 лютого, Міланович жорстко критикував Європейський Союз і НАТО за підтримку України і мав низку конфліктів з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем щодо зовнішньої та державної політики.
Вранці у неділю у Хорватії стартували президентські вибори.
Виборчі дільниці були відкриті по всій країні о 08:00 за київським часом, передає Reuters.
У президентських перегонах змагаються вісім кандидатів, троє з яких жінки, що представляють лівий і правий політичний спектр. Право голосу мають близько 3,8 мільйона хорватів.
Чинний президент країни Зоран Міланович, кандидат від опозиційних соціал-демократів, балотується на другий термін. Його головним суперником є Драган Пріморац, колишній міністр науки, якого підтримує правляча Хорватська демократична співдружність (HDZ).
Якщо жоден із кандидатів не набере більшості голосів, у країні проведуть другий тур президентських виборів.
Останнє соцопитування показало, що чинний президент Міланович лідирує із 37,2% підтримки проти 20,4% підтримки Прімораца. За ними йдуть незалежна кандидатка Марія Селак Распудіч та Іванна Кекін із лівої зеленої партії «Можемо!» – яких підтримують по 10% виборців.
Виборчі дільниці закриються о 20:00 за київським часом, результати ексзитполів очікуються за кілька хвилин після цього. Перші попередні результати голосування будуть відомі близько 21:00 за Києвом, тоді як офіційні результати очікуються протягом наступних днів.
У Хорватії роль президента переважно церемоніальна, оскільки він не може накладати вето на закони, але має право голосу у питаннях зовнішньої політики, оборони та безпеки.
Румунія проведе повторні президентські вибори 23 березня та 6 квітня 2025 року. Попередні результати були анульовані через масштабні кібератаки та підозри у зовнішньому втручанні.
Правляча коаліція Румунії на засіданні в суботу, 28 грудня, визначилася з датою проведення президентських виборів. Голосування у першому турі відбудеться 23 березня, повідомляє Digi24.
Як повідомляється, другий тур президентських виборів проведуть 6 квітня.
Проєвропейська коаліція PSD-PNL-UDMR уже публічно оголосила про підтримку колишнього виконувача обов’язків президента Румунії Кріна Антонеску як свого спільного кандидата. Серед інших кандидатів – Елена Ласконі (USR), Нікушор Дан (незалежний), Келін Джорджеску (незалежний) і Даніель Фунеріу (незалежний).
На посаду президента Хорватії балотуються 8 кандидатів, зокрема й чинний глава держави Зоран Міланович, повідомила в середу Національна виборча комісія (DIP).
Це офіційний початок 16-денної виборчої кампанії. 29 грудня відбудуться 8-мі президентські вибори в незалежній Хорватії.
Кандидатами можуть бути зареєстровані політичні партії або виборці, які зібрали щонайменше 10 000 підписів на свою підтримку. Найбільша кількість кандидатів, 13, була зареєстрована у 2005-му, а п’ять років тому на пост глави держави претендували 11 осіб.
Окрім чинного президента, в офіційній кампанії візьмуть участь Міро Буль (партія Most), Томіслав Йонджич (незалежний кандидат), Івана Кекін (партія Mozemo), Бранка Лозо (партія Моst), Драган Пріморац, представник правлячої Хорватської демократичної спільноти (HDZ), та його партнери по коаліції Марія Селак Распудіч і Ніко Токіч Картело, які є незалежними кандидатами.
Згідно з опитуваннями громадської думки, у першому турі жоден з кандидатів не отримає більше половини голосів, тому очікується проведення другого туру з двома кандидатами, які наберуть найбільшу кількість голосів. Він запланований на 12 січня 2025 року.
У Хорватії глава держави обирається прямим голосуванням на 5-річний термін, його повноваження здебільшого обмежуються протокольними обов’язками. Згідно з хорватською конституцією, президент може обиратися двічі.
Уряд і парламент у Хорватії – основні органи прийняття рішень, але президент має право голосу у формуванні зовнішньої політики. Глава держави також є командувачем хорватських збройних сил і відповідає за захист незалежності та територіальної цілісності країни. Президент не може виконувати будь-які інші професійні або державні обов’язки.
Відповідно до свого конституційного права, він приймає рішення про нагородження медалями та відзнаками, а також про помилування. Призначає парламентські вибори і скликає перше пленарне засідання парламенту. Глава держави може доручити формування уряду кандидату, який користується довірою найбільшої кількості депутатів, а також призначити референдум відповідно до конституції.