Згідно з текстом президентського указу, Світлану Заліщук призначено „Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Швеція”.
Світлана Заліщук раніше працювала журналісткою, у 2014-2019 роках була народною депутаткою. До призначення послом вона була позаштатною радницею в Офісі віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв розповів про зміни в політиці Берліна після приходу до влади канцлера Фрідріха Мерца та про зростання підтримки євроатлантичного курсу України.
Про це він розповів у інтерв’ю „Європейській правді”.
Макеєв розповів про вагомі зрушення у німецькій політиці стосовно НАТО після обрання канцлером Мерца.
За його словами, якщо раніше про перспективу членства України в Альянсі говорила лише колишня очільниця Міністерства закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, то нині це – позиція всієї коаліції.
„Вперше на раді Україна-НАТО від німців пролунала теза про членство України в НАТО. Їхні заяви вже йдуть трошки далі, ніж формулювання Альянсу”, – наголосив він.
За його словами, Україна вже співпрацює з Міноборони Німеччини та оборонною промисловістю для обміну досвідом ЗСУ.
„Наша ціль тут – ще більша інтеграція наша із ними. І вже зараз є атмосфера, яка дозволяє говорити про набагато глибші процеси, ніж досі”, – наголосив посол.
Щодо особистої позиції Мерца щодо членства України в НАТО, Макеєв висловив упевненість: „Немає підстав у цьому сумніватися”.
Він також підкреслив підтримку України з боку ключових фігур німецького уряду – міністра оборони Бориса Пісторіуса, міністра фінансів Ларса Клінгбайля, міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля.
На питання, чи буде Німеччина готова припинити гальмувати вступ України до НАТО, Макеєв відповів дипломатично.
„З’явилися й інші гальма у світі. Але як посол України в Німеччині, відповім коротко: я над цим працюватиму”, – додав він.
Захід розглядає Румунію як можливу відправну точку для безпосереднього втручання в конфлікт в Україні, заявив у неділю посол росії в Бухаресті Володимир Ліпаєв в інтерв’ю російському інформаційному агентству РИА Новости, повідомляє газета «Известия».
На думку російського дипломата, така стратегія становить серйозну загрозу для регіональної безпеки.
За словами Ліпаєва, Захід намагається активніше втрутитися в конфлікт, сподіваючись, що ескалація напруженості змінить його хід, зазначає російська газета.
«Найближчі до росії члени Альянсу (НАТО), серед яких Румунія, розглядають використання території цих країн як один із засобів такого втручання. Тому мілітаризація Румунії йде повним ходом», – сказав Ліпаєв агентству РИА Новости.
Дипломат рф згадав про розміщення елементів американської системи протиракетної оборони на території Румунії, розширення військових баз та посилення присутності НАТО. Як пише газета «Известия», російський посол у Румунії окремо звернув увагу на те, що авіабаза Міхаїла Когільнічану знаходиться менш ніж за 400 кілометрів від Севастополя, стратегічно важливого порту Кримського півострова, незаконно анексованого Москвою у 2014 році.
Найбільш імовірним кандидатом на посаду посла України у США є міністерка юстиції Ольга Стефанішина.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
Водночас міністр оборони Рустем Умєров, якого раніше називали головним кандидатом на посаду посла у США, залишається в Україні, його готують до роботи в РНБО. Кандидатура Умєрова нібито не влаштувала Вашингтон.
Посол України в Туреччині Наріман Джелялов подарував президенту Реджепу Таїпу Ердогану керамічний “Dostluk Kalkanı” (“Щит дружби”).
Його створив кримськотатарський художник Рустем Скибін. На щиті зображені тризуб, півмісяць і зірка, а також тамга як символи України, Туреччини та кримськотатарського народу. Тюльпани, що обрамляють щит, символізують непохитну лінію оборони відважних воїнів.
Про це інформує МЗС України.
Подарунок символізує спільну історію, єдність, відданість свободі та солідарності, вказують у Міністерстві закордонних справ України.
До слова, Наріман Джелялов — український кримськотатарський політик, викладач, політолог та журналіст. У 2021 році його затримали представники окупаційної “влади” рф у Криму й утримували в полоні до 28 червня 2024 року, доки його не вдалося повернути в Україну. 14 травня 2025 року президент Володимир Зеленський призначив Джелялова послом України у Туреччині.
Голова держави допустив можливість зробити міністра оборони послом в США, але зауважив, що це спричинить зміни в уряді.
Міністр оборони України Рустем Умєров справді може очолити посольство України в США, але тоді будуть необхідні великі перестановки в Кабміні. Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час розмови з журналістами.
Голова держави підтвердив, що він змінить посла України в США, а також висловив подяку за роботу Оксані Маркаровій і вже обговорив із нею можливості подальшої державної служби.
Президенту хотілося б, щоб Маркарова продовжила працювати в Україні, та остаточне рішення залежить від неї самої.
„Що стосується нового посла і Кабінету міністрів. Я скажу відверто: якщо я вирішу, і це буде найближчим часом, що представляти Україну в США, тобто ключовим нашим послом, буде міністр оборони Рустем Умєров, це, безумовно, вплине на серйозні перестановки в уряді України, зрозуміло чому”, – додав він.
Водночас він зауважив, що весь український бюджет нині – „це війна” і від Міністерства оборони дуже багато чого залежить. В цьому контексті Україні дуже важливо посилювати відносини зі США.
„Тому потрібно, щоб людина була сильною і була в контексті найголовнішого, а це посилення України, насамперед зброя. Тому одна з моїх ідей, що це може бути міністр оборони України. І це має великий вплив на уряд”, – підсумував Зеленський.
Голова МЗС анонсував майже 20 указів президента України, якими буде звільнено і призначено нових послів.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив відставку посла України у США Оксани Маркарової. Водночас він назвав її „однією з найуспішніших представниць української дипломатії”. Про це він заявив в інтерв’ю Українському Радіо.
„Оксана Маркарова – одна з наших найбільш успішних послів, надзвичайно ефективна, харизматична, але напевно, що в кожного дипломата є ротаційний цикл”, – запевнив голова МЗС.
Його також запитали про можливі призначення нових послів України.
„Я вам підтверджу, що бачення президента України – здійснити ротацію в усіх країнах і G7, і G20. Тобто, передусім посилити ці країни, в тому числі, трек США. Тому це зараз дійсно на порядку денному”, – зазначив він.
За словами урядовця, слід чекати майже 20 указів президента України, якими буде звільнено і призначено нових послів України.
„Усі посли повинні розуміти, що мірилом їхньої діяльності є результат. Вони повинні працювати на результат. Вони повинні розуміти й бути в реаліях країни, що воює”, – пояснив Сибіга.
Новим керівником Федеральної розвідувальної служби Німеччини стане дипломат Мартін Єґер, який нині є послом ФРН у Києві, пише Der Spiegel.
Німецький дипломат Мартін Єґер (Martin Jäger), який з 2023 року обіймає посаду посла ФРН у Києві, очолить Федеральну розвідувальну службу Німеччини (BND), повідомив в середу, 11 червня, з посиланням на власні дані німецький тижневик Der Spiegel. Єґер змінить на цій посаді нинішнього керівника відомства Бруно Каля (Bruno Kahl). Рішення про зміну керівництва BND ухвалив канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), зазначає видання.
Уряд Німеччини офіційно ще не підтвердив цю кадрову зміну. Однак, за інформацією Spiegel, рішення було ухвалене деякий час тому. Натомість планується, що теперішній голова BND Бруно Каль стане новим послом Німеччини у Ватикані, додає видання.
Очікується, що уже в найближчі роки з Мартіном Єґером на чолі, який вважається одним із найдосвідченіших кризових дипломатів МЗС Німеччини, BND має зазнати реорганізації. Для цього спецслужба зможе розраховувати й на значне збільшення фінансування. Крім того, за даними журналістів, федеральний уряд хоче надати службі більше гнучкості в питаннях шпигунства за кордоном та технічної розвідки.
Упродовж останніх років Єґер не раз мав стосунок до роботи спецслужб – як у Берліні, так і в кризових регіонах по всьому світу. У його послужному списку – посади посла ФРН у Афганістані та в Іраку. З липня 2023 року працює послом ФРН у Києві.
Новий посол Австрії в Україні Роберт Мюллер у пʼятницю вручив вірчі грамоти президенту Володимиру Зеленському, що знаменує офіційний початок його роботи.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Офіс президента України.
Зазначається, що Зеленський у пʼятницю прийняв вірчі грамоти від новопризначеного посла Австрії.
Під час зустрічі з Мюллером глава держави подякував Австрії за гуманітарну та фінансову допомогу, надану з початку повномасштабного вторгнення Росії, а також за лікування та відпочинок дітей.
Сторони також обговорили потенційну участь австрійського бізнесу у повоєнній відбудові України і розвиток двосторонньої співпраці.
Екс-канцлер Олаф Шольц виступав за підтримку Києва, але зберігав стриманий тон. Його наступник на посаді канцлера Фрідріх Мерц висловлюється більш войовниче, і Україна рада це відзначити.
Про це зазначив посол України Олексій Макєєв у коментарі dpa.
Макєєв схвально оцінив візит президента Володимира Зеленського до Берліна та настроєм нового німецького уряду.
«Були точні результати», – сказав Макєєв радіостанції WDR5, коментуючи зустріч Зеленського з канцлером Мерцом у середу.
«Відносини між політиками та на особистому рівні теж виглядають дуже добре» – додав посол.
Макєєв описав зустріч як свого роду товариський матч.
«Ми вітаємо новий тон: більш прямий, ясний і більш залучений», – пояснив він.
«Особисті відносини між моїм президентом та канцлером Мерцом ґрунтуються на довірі, а це важливі речі для дипломатії», – підсумував посол.
Цей тон також зберігався під час довгих переговорів за зачиненими дверима, поділився соратник Зеленського.
«І як посол, і як дипломат я рідко стикався з такою атмосферою», – додав Макєєв.
Нагадаємо, що на зустрічі у своїй канцелярії Фрідріх Мерц пообіцяв Зеленському, що підтримає Україну у виробництві ракет великої дальності. Однак німецькі крилаті ракети Taurus залишаться в німецькому арсеналі, і подальших публічних переговорів щодо постачання не буде.
Мерц зайняв більш жорстку позицію щодо росії як агресора, заявивши, наприклад, що обмеження щодо дальності поставок західної зброї знято.
Його попередник Олаф Шольц відкидав постачання Taurus і підкреслював, що Німеччина не повинна бути втягнута у війну.
