Асамблея частково визнаного Косова не змогла закрити установчу сесію у вівторок, що стало сорок сьомою провальною спробою законодавців розблокувати роботу.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на балканську службу “Радіо Свобода”.
Події у косовському парламенті у вівторок розгортались за звичною схемою. Три найбільші опозиційні партії відмовились делегувати представників до комісії, яка мала б організувати таємне голосування для обрання спікера Асамблеї.
Цю ідею просуває найбільша партія – Рух “Самовизначення” глави уряду Альбіна Курті, яка вбачає у таємному голосуванні можливість розблокувати призначення спікера.
Без призначення спікера парламенту та його заступників Асамблея Косова не може завершити установче засідання й почати повноцінну роботу – включно з призначенням уряду.
Через це Косово перебуває в перманентній політичній кризі після парламентських виборів на початку лютого.
Установча сесія Асамблеї Косова вкотре не змогла призначити спікера та його заступників, аби завершити її і розблокувати роботу.
Про це пише Koha.net, передає “Європейська правда”.
Як зазначається, сесія Асамблеї Косова, яка була перервана через повідомлення про мінування, відбулася ввечері того ж дня.
Проте, політичний результат знову залишився тим самим – депутати і цього разу не обрали спікера парламенту, хоча це вже була 42-га спроба.
Поліція Косова підозрює, що повідомлення про замінування в будівлі Асамблеї Косова в суботу, 5 липня, надійшло з телефонного номера, який належить Сербії.
Відтак правоохоронці Косова у співпраці та координації з органами безпеки продовжують інтенсивне розслідування з метою з’ясування обставин та виявлення загрози.
Прокурор Зейнула Гаші повідомив, що погроза про вибух надійшла по телефону від особи з чоловічим голосом, який, за його словами, мав англійський акцент.
Також він зазначив, що до розслідування також залучено підрозділи з боротьби з кіберзлочинністю.
Британський парламент 20 червня схвалив законопроєкт про легалізацію евтаназії за згодою, що надасть невиліковно хворим дорослим в Англії та Уельсі право на медичну допомогу в завершенні життя.
Про це повідомляє Reuters.
Британський парламент підтримав законопроєкт про легалізацію евтаназії за згодою. Підтримали ініціативу 314 парламентарів, 291 виступили „проти”.
Відповідно до нового законопроєкту „Дорослі з невиліковними хворобами (Кінець життя) „, психічно компетентні дорослі в Англії та Уельсі, яким діагностовано невиліковну хворобу і залишилося жити менше шести місяців життя, матимуть право вибирати медичну допомогу для завершення життя.
Далі законопроєкт буде передано до Палати лордів, верхньої палати парламенту Великої Британії, де його чекає кілька місяців детального розгляду. Видання пише, що хоча поправки не виключені, очікується, що невиборні лорди не перешкоджатимуть ухваленню законопроєкту, який уже схвалили обрані члени Палати громад.
Прихильники законопроєкту стверджують, що він надасть гідність та співчуття людям, які страждають, однак опоненти турбуються, що це може призвести до примусового закінчення життя вразливих осіб.
Парламент Косова не зміг обрати спікера у неділю, і спікер Палати представників скликав нову сесію у вівторок, щоб дозволити законодавчому органу розпочати свою роботу більш ніж через два місяці після виборів.
На парламентських виборах 9 лютого переміг правлячий лівий рух «Самовизначення» (Vetevendosje), який отримав 42,3% голосів виборців. Цього вистачило для отримання 48 місць у законодавчому органі, що складається зі 120 депутатів, а це означає, що партія прем’єр-міністра Альбіна Курті повинна була знайти партнера по коаліції, щоб керувати країною.
Демократична партія Косова (ДПК), яку раніше очолював колишній глава держави Хашим Тачі, посіла друге місце з 20,95% голосів,
Демократичний альянс Косова (ДЛК) посів третє місце з 18,27%, а партія «Альянс за майбутнє Косова» (АБК) колишнього прем’єр-міністра Рамуша Харадіная та його партнерів по коаліції, отримала 7,6% голосів. Інші албанські партії не пройшли до парламенту. Національні меншини мають 20 гарантованих місць у парламенті: 10 для сербів і 10 для інших національних громад. З місць, зарезервованих для сербів, дев’ять отримав підтримуваний Белградом Сербський список, а одне – опозиційна партія «Свобода, справедливість і збереження».
Інавгураційна сесія парламенту була призначена на 15 квітня, але новий законодавчий орган не зміг бути сформований, оскільки компетентний комітет не зміг засвідчити повноваження обраних депутатів, адже справа в тому, що прем’єр-міністр і члени уряду ще не подали у відставку і не могли стати депутатами.
Через кілька днів депутати змогли скласти присягу, але спікер досі не був приведений до присяги.
Партія «Самовизначення» хотіла б бачити новим спікером парламенту Албулену Хачіу, одного з її членів, але поки що не змогла заручитися необхідною підтримкою, тобто 61 голосом. У неділю 57 проголосували «за», 41 – «проти» і троє утрималися.
Під час своєї передвиборчої кампанії Альбін Курті заявляв, що хоче, щоб його партія здобула абсолютну більшість і змогла самостійно керувати країною. Під час передвиборчої кампанії AAK, PDK і LDK виключили співпрацю з Курті. Ці три партії мають загалом 48 місць у парламенті.
Опозиційні партії також не можуть дійти згоди щодо того, кого вони хотіли б бачити на посаді спікера, але в той час як ДПК виключила можливість голосування за кандидата від самовизначення, інші партії мають заперечення лише проти Албулени Хакшиу і оголосили, що підтримають іншого політика.
Косовське законодавство не регулює, скільки разів можна обирати спікера, єдиною умовою є те, що нова сесія має бути проведена протягом 48 годин щоразу. Якщо голова парламенту обраний, президент республіки повинен попросити когось сформувати уряд. Якщо партія «Самовизначення», яка набрала найбільшу кількість голосів на парламентських виборах, не зможе сформувати уряд, Президент держави звернеться до кандидата від ДПК, який посів друге місце, а потім до кандидата від ЛДК, який посів третє місце. Якщо жоден з них не отримає необхідної підтримки, будуть призначені дострокові вибори.
Верховна рада 15 квітня ухвалила в другому читанні законопроєкт №12150 у межах зусиль із приєднання України до єдиної роумінгової зони з Європейським Союзом.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило Міністерство цифрової трансформації України.
Ухвалений Радою законопроєкт, як зазначається, наближає український телекомунікаційний ринок до стандартів ЄС і розширює повноваження національного регулятора телекомунікацій (НКЕК).
Серед іншого, документ визначає, що європейським операторам не потрібно буде проходити процедуру загальної авторизації в Україні, якщо вони не надаватимуть послуг електронних комунікацій.
Крім того, законопроєкт визначає повноваження НКЕК, необхідні для покращення роботи послуги „Роумінг як вдома” (Roam Like at Home) в Україні.
„Це завершальний законодавчий етап на шляху до єдиної роумінгової зони з ЄС. Після всіх формальних процедур українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах ЄС без додаткових витрат”, – додали в Мінцифри.
Нині мільйони українців у ЄС спілкуються з рідними в Україні без переплат завдяки домовленості операторів у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії і виїздом значної кількості українців до країн Європи.
Словацький парламент (Національні збори) на засіданні 26 березня проголосував за призначення Річарда Раші, депутата однієї з партій коаліції „Голос”, своїм спікером.
Про це передає „Європейська правда” з посиланням на Denník N.
За призначення Раші спікером парламенту Словаччини проголосували 79 депутатів – усі вони є представниками урядової коаліції або підтримують її, хоча формально туди не входять.
Опозиційні депутати не брали участі у виборах голови Національних зборів, про що вони заявили заздалегідь.
Крім того, депутати Словаччини від опозиції, відповідальні за підрахунок голосів, не підписали протокол результатів, оскільки заперечували проти таємниці голосування.
Словацький парламент не мав постійного спікера 353 дні. Попередник на посаді, лідер „Голосу” Петер Пеллегріні, був обраний президентом у квітні 2024 року.
Парламент Сербії прийняв відставку прем’єр-міністра Мілоша Вучевича. У країні дієтимчасовий уряд. Палата представників має 30 днів на обрання нового кабінету міністрів, інакшедоведеться проводити дострокові парламентські вибори.
Прем’єр-міністр Мілош Вучевич подав у відставку 28 січня. Тоді він заявив, що на посаді глави уряду хоче сприяти суспільному примиренню. Очолюваний ним кабінет міністрів був сформований 2 травня 2024 року.
Спікерка Ана Брнабич подякувала прем’єр-міністру за роботу й закрила перше засідання весняної сесії парламенту, яка розпочалася 4 березня та мала на порядку денному 70 питань.
Наразі невідомо, кого Александар Вучевич попросить сформувати уряд, оскільки президент республіки досі не обговорював кадрові рішення.
Глава держави в останні дні неодноразово попереджав: якщо новий уряд не буде обраний до встановленого терміну, то доведеться провести дострокові вибори, очікуваною датою яких є 8 червня.
У Болгарії після часткового перерахунку голосів на жовтневих виборах 16 депутатів втратили мандати, у той час як проросійська та євроскептична партія „Велич” пройшла до парламенту.
Про це повідомило агентство Reuters.
Конституційний суд Болгарії визнав неправомірним обрання до парламенту 16 депутатів після часткового перерахунку голосів на жовтневих виборах.
Суд розглянув результати виборів за скаргою популістської і націоналістичної партії „Велич”, яка не подолала 4-відсотковий бар’єр для проходження до парламенту – їй забракло декілька голосів.
Після перерахунку голосів партія „Велич”, яка не підтримує допомогу Україні, отримала 10 місць. Інші шість місць були розподілені між чотирма невеликими партіями.
Крихка правляча коаліція на чолі з правоцентристською партією ГЄРБ втратила п’ять місць, але втримала мінімальну більшість – 121 місце у 240-місному парламенті.
Конституційний суд у своїй заяві в четвер відхилив заклики до повного перерахунку голосів. Тим не менш, частковий перерахунок голосів на сотнях виборчих дільниць додав ще більшої невизначеності на нестабільній політичній сцені Болгарії, де протягом багатьох років розрізнені партії не можуть отримати більшість або сформувати стабільні коаліції.
Жовтневі вибори, на яких партія ГЄРБ перемогла, набравши близько 26% голосів, були сьомими виборами за останні чотири роки. Але лише в січні парламент Болгарії затвердив кабінет міністрів на чолі з Розеном Желязковим, колишнім спікером парламенту, поклавши край багатомісячним коаліційним переговорам.
[type] => post [excerpt] => У Болгарії після часткового перерахунку голосів на жовтневих виборах 16 депутатів втратили мандати, у той час як проросійська та євроскептична партія "Велич" пройшла до парламенту. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1741947420 [modified] => 1741944498 ) [title] => Після перерахунку голосів у Болгарії до парламенту пройшла проросійська партія [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=144548&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 144784 [uk] => 144548 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 144549 [image] => Array ( [id] => 144549 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440.jpg [original_lng] => 92375 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/630-360-1667489953-440.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1741938249:2 [_thumbnail_id] => 144549 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 942 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 831848522002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 4511 [1] => 8076 ) [tags_name] => Array ( [0] => Болгарія [1] => парламент ) ) [8] => Array ( [id] => 141845 [content] =>
Парламент Болгарії у п’ятницю, 21 лютого, ухвалив декларацію, яка передбачає заборону на участь збройних сил країни у військових операціях на території України.
Йдеться про військові дії, що виходять за межі союзницьких зобов’язань країни в НАТО, ЄС та ООН. При цьому документ має винятки для випадків, передбачених зобов’язаннями перед вищевказаними організаціями.
Декларація також закликає до дипломатичного врегулювання війни в Україні та наголошує на відданості Болгарії підтримці ініціатив з мирних переговорів.
Варто зазначити, що документ не засуджує дії російських військ на території України, – спроби однієї з партій включити формулювання, що засуджує агресію росії та ймовірні злочини проти України, були відхилені.
Парламент Грузії, легітимність якого не визнають п’ята президентка Саломе Зурабішвілі, опозиція та значна частина грузинського суспільства, припинив повноваження 49 опозиційних депутатів.
Зокрема, мова про членів партій „Єдність – Національний рух”, „Коаліція за зміни” та „Сильна Грузія”.
Підставою для ухвалення відповідного рішення стало їхнє звернення до парламенту в листопаді минулого року з вимогою припинити депутатські мандати.
На цьому етапі в парламенті залишається 12 депутатів від партії „Гахарія за Грузію”. Політичне об’єднання колишнього прем’єр-міністра Георгія Гахарії, як і інші партії, що подолали прохідний бар’єр на виборах 26 жовтня, вважає результати голосування нелегітимними та не бере участі в роботі парламенту. Водночас представники цієї політсили не подавали заяв про припинення своїх повноважень.
