Президент Фінляндії Александр Стубб заявив у вівторок, що вступ його країни до альянсу НАТО рік тому перетворив її на „прифронтову державу”, тоді як кордон військового блоку з Росією збільшився вдвічі, пише AP News.
Фінляндія, яка стала 31-м членом НАТО у квітні 2023 року, має 1340-кілометровий сухопутний кордон із Росією, що проходить переважно через густі ліси на півдні та пересічену місцевість на арктичній півночі.
Стубб відвідав сусідню Швецію і у вівторок виступив на спільній пресконференції в Стокгольмі з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном. Протягом десятиліть обидві країни дотримувалися політики нейтралітету, відмовляючись брати участь у війнах або вступати в будь-які військові союзи, але все змінилося після вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року.
„Швецію і Фінляндію об’єднує не тільки спільна історія. У нас значною мірою спільне майбутнє”, — сказав Крістерссон, чия країна стала 32-м членом НАТО в березні.
Раніше того ж дня Стубб, якого було обрано президентом скандинавської країни в лютому, заявив, що вступ до НАТО „став останнім кроком у прийнятті західної спільноти цінностей” для обох країн. Обидві країни приєдналися до Європейського союзу 1995 року.
„Фінляндія і Швеція відіграють ключову роль у зміцненні миру. Це звучить парадоксально, але саме тому ми хочемо мати сильні збройні сили і саме тому ми вступили до НАТО”, — сказав Стубб, виступаючи у шведському парламенті.
Стубб, який говорив шведською мовою, що є другою офіційною мовою Фінляндії, сказав, що „неможливо переоцінити важливість того, що ми зробили цей крок разом”.
На відміну від більшості європейських країн, президент Фінляндії має виконавчу владу і разом з урядом розробляє зовнішню політику і політику безпеки, особливо щодо країн, які не входять до ЄС, таких як США, Росія і Китай.
Свій перший державний візит за кордон Стубб здійснив до Швеції, де його приймали, зокрема, шведський король Карл XVI Густав і його дружина королева Сільвія.
[type] => post [excerpt] => Президент Фінляндії Александр Стубб заявив у вівторок, що вступ його країни до альянсу НАТО рік тому перетворив її на "прифронтову державу", тоді як кордон військового блоку з Росією збільшився вдвічі, пише AP News. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1713984300 [modified] => 1713982811 ) [title] => Фінляндія стала «прифронтовою державою», заявив президент Олександр Стубб [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=110915&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 110834 [uk] => 110915 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 110835 [image] => Array ( [id] => 110835 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/alexander-stubb-ulf-kristersson.png [original_lng] => 651664 [original_w] => 955 [original_h] => 500 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/alexander-stubb-ulf-kristersson-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/alexander-stubb-ulf-kristersson-300x157.png [width] => 300 [height] => 157 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/alexander-stubb-ulf-kristersson-768x402.png [width] => 768 [height] => 402 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/alexander-stubb-ulf-kristersson.png [width] => 955 [height] => 500 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/alexander-stubb-ulf-kristersson.png [width] => 955 [height] => 500 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/alexander-stubb-ulf-kristersson.png [width] => 955 [height] => 500 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/alexander-stubb-ulf-kristersson.png [width] => 955 [height] => 500 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 162 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 110835 [_edit_lock] => 1713972012:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_b7893f45ee25631701a5cb0b078b1f57] =>
Me reuní con @Mircea_Geoana, Secretario General Adjunto de la @NATO. Le presenté la carta de intención que expresa la solicitud de Argentina en convertirse en un socio global de esta organización. Seguiremos trabajando en recuperar vínculos que permitan modernizar y capacitar a… pic.twitter.com/PN0s5bx9U2
Війна росії з НАТО можлива, під загрозою можуть бути балтійські країни. Протистояння можливе, якщо Україна не встоїть.
Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю бразильським журналістам.
„Хоча скажу, що, якщо ми не витримаємо це все, але я вірю, що цього не станеться, але припустимо, що ми не витримаємо, то у росії не так багато кроків куди йти далі. Вони прийдуть в балтійські держави, хоче це хтось чи не хоче, говорять, що цього не буде, всі ці сперечання зайві – вони точно прийдуть, бо їм треба кудись йти вперед”, – сказав він.
Глава держави заявив, що всі імперії йшли за таким шляхом, а для російського диктатора Володимира Путін найбезпечніше буде виступити проти країн, де не буде великого протистояння. На думку Зеленського, Путін не повторить помилку, як з Україною.
„Другий раз він таку помилку не повторить, бо простіше з країною, яка менша. Менш захищена, менше людей, менше зброї. І це буде країна, яка була в Радянському союзі. І під це потрапляють балтійські країни. І він туди піде”, – вважає президент.
Зеленський зазначив, що у разі нападу на країни Балтії західним військам буде складно вибивати росіян.
„І це буде війна росія-НАТО. Безумовно, вона буде, якщо Україна не встоїть. Або не йти туди. І тоді це буде перемога росії над країнами НАТО. І тоді буде перерозподіл територій по всьому світу”, – заявив глава держави.
У п’ятницю, 19 квітня, генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що країни Альянсу згодні з тим, що Україні необхідно надати більше засобів ППО.
Під час брифінгу він підкреслив, що у НАТО є системи ППО, які можна надати Україні.
«НАТО намітила наявні можливості в рамках Альянсу, і є системи, які можуть бути надані Україні. Тому я очікую нових оголошень про можливості ППО для України найближчим часом», — заявив Столтенберг.
Він також закликав союзників по НАТО знайти більше боєприпасів для України.
«Союзники повинні зазирнути глибше у свої сховища і дістати звідти снаряди», — сказав він.
18 квітня канцлер ФРН Олаф Шольц закликав партнерів по НАТО знайти ще шість систем Patriot для України.
Me reuní con @Mircea_Geoana, Secretario General Adjunto de la @NATO. Le presenté la carta de intención que expresa la solicitud de Argentina en convertirse en un socio global de esta organización. Seguiremos trabajando en recuperar vínculos que permitan modernizar y capacitar a… pic.twitter.com/PN0s5bx9U2
Україна може отримати ще шість систем протиповітряної оборони Patriot від партнерів по Північноатлантичному альянсу.
Про це заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц під час брифінгу, повідомляє сайт Європейської комісії.
Як заявив канцлер ФРН, крім вже переданих двох Німеччиною систем ППО, партнери по НАТО можуть поставити Україні ще шість систем Patriot.
„Ми вже надали дві системи, тепер ми поставили й третю, і ми є країною, яка робить найбільш істотний внесок у цю справу. Остання, третя система, про яку ми оголосили і яка буде передана Україні та буде там використовуватися, — це також наш заклик до інших країн прийняти аналогічні рішення”, — заявив Шольц.
Шольц додає, що НАТО давно вже дало зрозумвти, що системи ППО, які залишилися в країнах-членах Альянсу, можуть бути передані Україні для захисту неба від російських обстрілів.
„І я хотів би повторити цей заклик і поглибити його ще раз. Ми чули про сім додаткових систем. Одна з них — наша. Ми таки сподіваємося знайти ще шість у контексті НАТО, і я знову використав цю можливість на багатьох переговорах, щоб донести цю думку”, — наголосив він.
Me reuní con @Mircea_Geoana, Secretario General Adjunto de la @NATO. Le presenté la carta de intención que expresa la solicitud de Argentina en convertirse en un socio global de esta organización. Seguiremos trabajando en recuperar vínculos que permitan modernizar y capacitar a… pic.twitter.com/PN0s5bx9U2
Аргентина розраховує стати глобальним партнером НАТО, країна заявила про такий намір та озвучила відповідний запит Альянсу.
Про це повідомив голова Міноборони країни Луїс Петрі у Twitter.
Me reuní con @Mircea_Geoana, Secretario General Adjunto de la @NATO. Le presenté la carta de intención que expresa la solicitud de Argentina en convertirse en un socio global de esta organización. Seguiremos trabajando en recuperar vínculos que permitan modernizar y capacitar a… pic.twitter.com/PN0s5bx9U2
Він розповів, що сьогодні звернувся до штаб-квартири НАТО у Брюсселі із проханням щодо приєднання до НАТО.
«Я зустрівся із заступником генерального секретаря НАТО. Я представив листа про наміри, в якому описано прохання Аргентини стати глобальним партнером цієї організації», – написав він.
Петрі додав, що Аргентина продовжить працювати над «відновленням зв’язків, які дозволять модернізувати та навчати наші сили стандартам НАТО».
Зараз Аргентина має статус позанатовського союзника (отриманого у 1998 році за рішенням Конгресу США). Але хоче набути статусу «глобального партнера» НАТО, який на континенті має лише Колумбія.
Me reuní con @Mircea_Geoana, Secretario General Adjunto de la @NATO. Le presenté la carta de intención que expresa la solicitud de Argentina en convertirse en un socio global de esta organización. Seguiremos trabajando en recuperar vínculos que permitan modernizar y capacitar a… pic.twitter.com/PN0s5bx9U2
Країнам-членам НАТО обираючи між допомогою Україні та власним озброєнням “треба вибирати Україну”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга під час пресконференції з прем’єр-міністрами Чехії, Данії та Нідерландів.
За його словами, необхідно зосередитись на протиповітряній обороні та артилерійських снарядах в продовження чеської ініціативи. Він також заявив, що у короткостроковій перспективі може виникнути конфлікт між досягненням усіх цілей і наданням того, що зараз потрібно Україні.
“Але Україна потребує більшого. Тому, якщо перед союзниками постає вибір між виконанням цілей НАТО з витрат на оборону та наданням Україні більше допомоги, мій сигнал чіткий: надсилайте більше Україні”, – сказав Столтенберг.
Він зокрема згадав про Данію, яка вирішила передати Україні всі свої артилерійські системи, та водночас “має конкретні плани з їхнього поповнення”.
Цієї п’ятниці, 19 квітня, відбудеться засідання Ради Україна-НАТО за участі президента Володимира Зеленського.
Про це повідомляє генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час пресконференції з прем’єр-міністрами Чехії, Данії та Нідерландів.
“Перш за все, президент Зеленський попросив провести засідання Ради Україна-НАТО. Ми скличемо засідання в п’ятницю (19 квітня, – ред.). Це буде зустріч з президентом Зеленським, а потім з міністрами оборони, щоб обговорити нагальні потреби в більшій підтримці України”, – розповів генеральний секретар.
Столтенберг відзначив, що очікує порушення питання:
протиповітряної оборони;
артилерійських снарядів.
Протягом останніх тижнів ворог посилив обстріли України, у зв’язку з чим питання посилення нашої протиповітряної оборони стало край важливим. Як приклад, нещодавно президент розповідав, що для закриття нашого неба достатньо лише 25 систем американської ЗРК Patriot.
Голова МЗС Норвегії Еспен Барт Ейде анонсував підписання двосторонньої безпекової угоди з Україною.
Про це повідомляють Офіс президента України та AFP, з посиланням на заяву голови МЗС Норвегії.
Згідно зі словами Ейде, Норвегія буде надавати Україні «довгострокову військову, політичну, фінансову та гуманітарну підтримку».
«Угода демонструє нашу чітку політичну прихильність продовжувати підтримувати Україну, як ми це робили після жорстокого, повномасштабного нападу росії понад два роки тому», – додав він.
Норвезький міністр уточнив, що угода буде підписана та оприлюднена під час наступної зустрічі Зеленського з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре. Однак наразі дата цієї зустрічі ще не оголошена.
У Фінляндії планується відкрити штаб-квартиру сухопутних сил Північноатлантичного Альянсу, яка дозволить розширити діяльність командування об’єднаних сил в американському місті Норфолк.
Про це, як повідомляє “Європейська правда”, дізналась фінська газета Iltalehti.
Про створення штаб-квартири сил НАТО у Фінляндії виданню заявив міністр оборони Норвегії Бйорн Аріль Грам. За його словами, ця дозволить “пожати плоди членства всіх нордичних країн” в Альянсі.
“Очікую, що ми будемо під єдиним командуваннями і частиною єдиного регіонального оборонного плану. Таким чином, нордичні країни матимуть спільне стримування й оборону”, – пояснив він логіку такого кроку.
За даними Iltalehti, штаб-квартира буде розташована в місті Міккеле на півдні Фінляндії та підпорядковуватиметься командуванню об’єднаних сил у місті Норфолк у США – частині військового командування НАТО.
Для роботи штаб-квартири в Міккеле в Норфолк відрядять не менш як 375 офіцерів країн-членів НАТО, з них мінімум 25 – від Фінляндії. Планується, що в мирний час структура дозволятиме координувати сухопутні операції в регіоні.
Iltalehti стверджує, що головним лобістом ідеї є Норвегія, і саме їй вдалось переконати головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі в доцільності створення нової структури у Фінляндії.
Також очікується, що це питання буде на порядку денному саміту НАТО у Вашингтоні в липні.
Me reuní con @Mircea_Geoana, Secretario General Adjunto de la @NATO. Le presenté la carta de intención que expresa la solicitud de Argentina en convertirse en un socio global de esta organización. Seguiremos trabajando en recuperar vínculos que permitan modernizar y capacitar a… pic.twitter.com/PN0s5bx9U2
США та їхнім союзникам знадобляться трильйони доларів, щоб переозброїти свої армії. Для низки урядів це стане справжньою проблемою в умовах сучасних перегонів з озброєння.
Про це інформує Bloomberg.
У виданні зазначили, що торік світові країни витратили рекордні 2,2 трлн доларів. Крім того, вони прагнуть змінити рівень ВВП на оборону до 2%. Але деякі офіційні особи кажуть, що фінансування оборони потрібно збільшувати до 4%, щоб виконати плани НАТО.
Якби США та їх союзники із G7 виконали такі плани, то видатки на переозброєння склали б приблизно 10 трлн доларів, зауважили у Bloomberg.
“Жорстока реальність для США та їхніх союзників полягає в тому, що зусилля диктатора Володимирі Путіна в Україні означають, що їм необхідно різко посилити оборону в Східній Європі водночас зі створенням противаги Китаю. У це час Пекін нарощує співпрацю з Москвою”, – написали у виданні.
Також є проблеми із загрозою для Тайваню зі сторони Китаю. Така неоднозначна ситуація, а також політика лідера Китаю Сі Цзіньпіна змушує західних лідерів розв’язувати проблеми, пов’язані з податками, соціальним забезпеченням і державними позиками, які назрівали роками.
Більшість західних країн у найближчі роки повинні будуть зробити вибір між підвищенням податків, витоком грошей з інших гілок бюджету та позиками, щоб збільшити фінансування обороноздатності, зауважили аналітики Bloomberg Economics.
