Пентагон ухвалив рішення відправити до трьох тисяч військових на кордон із Мексикою, зокрема підрозділи, оснащені бронетранспортерами Stryker.
Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела в Міноборони США.
Відповідний наказ міністр оборони Піт Хегсет видав 28 лютого. Перекидання військ торкнеться, зокрема, другої бригади Stryker четвертої піхотної дивізії, яка базується у Форт-Карсон, штат Колорадо.
Окрім цього, на південний кордон США направлять військових інженерів, фахівців із розвідки та комунікації.
Раніше Хегсет заявляв, що Пентагон готовий надати всі необхідні ресурси для посилення контролю над кордоном. Також адміністрація США оголосила про плани відправити 1,5 тисячі військових, авіацію та розвідувальні підрозділи до західної ділянки кордону з Мексикою.
Трамп пояснив своє рішення високими торговими дефіцитами та потоком фентанілу, який постачається з цих країн.
Президент США ще раз повторив свою обіцянку під час зустрічі з журналістами в Овальному кабінеті, коли підписував укази у відповідь на трагічну авіакатастрофу.
Як зазначає видання, Трамп неодноразово попереджав Мексику та Канаду – двох найбільших торгових партнерів США – що накладе мита, якщо ці країни не припинять постачання фентанілу та потік мігрантів через кордони США.
Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум звернулася до Google через рішення перейменувати Мексиканську затоку на Американську у Google Maps для користувачів США: вона заявила, що США не мають права односторонньо змінювати назву.
Вказано, що президентка написала листа Googlе. У ньому вона наголосила, що США не можуть в односторонньому порядку змінювати назву водойми, яку вони поділяють з Кубою і Мексикою.
На її думку, США не можуть юридично перейменувати затоку, оскільки Конвенція ООН з морського права диктує, що суверенна територія окремої країни простягається лише на близько 22 кілометри від берегової лінії.
„Зміна назви може відповідати лише 12 морським милям (або ж 22 км) від берегової лінії Сполучених Штатів Америки”, – йдеться у листі.
Шейнбаум додала, що Мексика звернулася до Google з закликом відображати карту „Мексиканської Америки” у пошуковій системі. До цього вона пропонувала у відповідь на дії Трампа перейменувати Північну Америку на „Мексиканську Америку”, оскільки історично вона позначалася на картах саме так.
Шейнбаум є загартованою в радикальних студентських протестних рухах жорсткою прихильницею лівої ідеології і не готова до поступок Трампу.
Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум заявила, що може відповісти обраному президенту США Дональду Трампу власними митами. Так вона відрегувала на його погрози запровадити 25% мита на мексиканські товари, якщо країна не зупинить потік наркотиків та мігрантів через кордон. Про це у вівторок, 26 листопада, пише Associated Press.
„За одними митами послідують інші – у відповідь, і так далі, поки ми не поставимо під загрозу звичайний бізнес”, – сказала Шейнбаум, нагадавши, що американські автовиробники мають заводи по обидві сторони кордону.
„Це неприйнятно і спричинить інфляцію та втрату робочих місць у Мексиці та Сполучених Штатах. Якщо тарифи піднімуться, кому це зашкодить? General Motors”, – додала Шейнбаум.
Вона заявила, що Мексика вже зробила багато, щоб зупинити потік мігрантів, зазначивши, що „каравани мігрантів більше не доходять до кордону”.
Шейнбаум зазначила, що Мексика постраждала від напливу ввезеної зі Сполучених Штатів контрабандою зброї, і додала, що потік наркотиків „є проблемою громадського здоров’я та споживання у США”.
Президентка Мексики також розкритикувала витрати США на зброю, заявивши, що замість цього гроші мали б витрачатися на регіональному рівні для вирішення проблеми міграції.
„Така відповідь Шейнбаум свідчить про те, що Трамп зіткнувся з геть іншим президентом Мексики, ніж той, до якого він звик під час свого першого терміну”, – підсумувало видання.
Чинний президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор відхилив прохання України заарештувати володимира путіна, якщо він приїде до країни на інавгурацію обраної глави держави Клаудії Шейнбаум.
«Ми не можемо цього зробити. Це не наша справа», – заявив Андрес Мануель Лопес Обрадор журналістам на пресконференції.
Нагадаємо, днями стало відомо, що Мексика запросила російського диктатора на інавгурацію нової президентки Клаудії Шейнбаум 1 жовтня 2024 року. У МЗС уточнили, що запрошення були надіслані всім країнам, з якими встановлені дипломатичні відносини.
Оскільки Мексика підписала Римський статут та на неї поширюється юрисдикція Міжнародного кримінального суду, Україна попросила заарештувати путіна у разі приїзду.
Посольство України в Мексиці відреагувало на рішення країни запросити російського плезидента Володимира Путіна на інавгурацію новообраної президентки Клаудії Шейнбаум. Про це йдеться у заяві посольства у Facebook, яка була опублікована у ніч на 8 серпня.
Там заявили, що з розумінням ставляться до того, що уряд Мексики запрошує представників усіх країн, з якими має дипломатичні відносини та подякували за запрошення, надіслане президенту України Володимиру Зеленському.
Водночас посольство нагадало, що російський президент є воєнним злочинцем, який має ордер на арешт за підозрою у викраденні та насильницькому переміщенні українських дітей до Росії, виданий Міжнародним кримінальним судом, юрисдикцію якого визнає, зокрема і Мексика.
«Цей ганебний злочин стане однією з багатьох причин, чому Путіну разом з рештою російського військово-політичного керівництва колись доведеться постати перед судом за те, що він розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, санкціонував обстріли, розстріли, тортури, зґвалтування і пограбування українського народу», – зазначили у посольстві.
Українські дипломати також висловили сподівання, що мексиканський уряд виконає міжнародний ордер на арешт і передасть Путіна судовому органу ООН в Гаазі.
Зазначимо, що Мексика запросила Путіна на інавгурацію Клаудії Шейнбаум, яка відбудеться 1 жовтня. Це повідомлення масово тиражували російські пропагандистські ЗМІ як доказ нібито активної дипломатичної діяльності Росії та відсутність щодо неї міжнародної ізоляції. У посольстві Мексики в Росії заявили, що запрошення надіслали Путіну, і він ухвалить рішення, «чи братиме він участь у церемонії сам, чи призначить іншого високопоставленого чиновника, який зробить це від його імені».
Міністерство закордонних справ Мексики, коментуючи цю інформацію, повідомило, що уряд надіслав дипломатичні ноти із запрошенням на інавгурацію Шейнбаум усім країнам, з якими у нього є відносини, а також міжнародним організаціям, членом яких він є.
ЗМІ зазначають, що країна свого часу підписала Римський статут, тому на неї поширюється юрисдикція МКС, що видав ордер на арешт глави Кремля.
Мексика запросила главу правлячого режиму РФ Володимира Путіна на інавгурацію новообраного президента країни Клаудії Шейнбаум, що відбудеться 1 жовтня. Про це повідомила російська провладна газета Известия з посиланням на посольство Мексики в Росії.
„(Глава Кремля) ухвалить рішення, чи буде він брати участь у церемонії сам, чи призначить іншого високопоставленого чиновника, який зробить це від його імені”, – повідомили в дипломатичному представництві.
Міністерство закордонних справ Мексики, коментуючи цю інформацію, повідомило, що уряд направив дипломатичні ноти всім країнам, з якими у нього є відносини, а також міжнародним організаціям, членом яких він є, із запрошенням на інавгурацію Шейнбаум, зазначає інформагенція Reuters,
При цьому Мексика підписала Римський статут в 2005 році. Тому на неї поширюється юрисдикція Міжнародного кримінального суду (МКС).
За 61-річну Шейнбаум проголосували майже 60% виборців, а за її головну суперницю, сенаторку Хочітль Гальвес – 29%.
У Мексиці завершились президентські вибори, перемогу на яких отримала кандидатка від правлячої партії Клаудія Шейнбаум. Вона стала першою жінкою, яка очолить країну, пише АР в понеділок, 3 червня.
За 61-річну Шейнбаум, яка раніше обіймала посаду мерки Мехіко, проголосували, згідно з попередніми підрахунками, від 58,3 до 60,7% виборців, повідомила виборча комісія країни.
Це значно більше, ніж у суперниці Шейнбаум від опозиції – Хочітль Гальвес, яка набрала 29%.
Видання наголосило, що передвиборчі перегони в країні супроводжувалися високим рівнем насильства – за всю кампанію вбито щонайменше 37 кандидатів на різні посади.
Клаудія Шейнбаум народилася у 1962 році в Мехіко. Вчена і політик, у 2018 році була обрана мером Мехіко. Фахівець з охорони навколишнього середовища. Є однією з колективних лауреатів Нобелівської премії миру 2007 року як членкиня Міжурядової групи експертів зі зміни клімату.
Шейнбаум представляє партію Рух національного відродження чинного президента Мексики Андреса Мануеля Лопеса Обрадора.
#GeorgiaProtests one year ago, Georgia received the Candidate status, today a Central Committee like « Parliament » « elects » a « one and only » candidate in a mockery of democracy. That will never prevent Georgia to pursue its european path and democratic future!
Чоловіки в балаклавах зупинили автомобіль, у якому їхала кандидатка в президенти Мексики Клаудія Шейнбаум, і закликали її вжити заходів проти насильства в південному штаті Чіапас, повідомляє інформаційне агентство AP.
Після того як машина зупинилася, Шейнбаум через опущене вікно вислухала людей у масках, які знімали розмову на мобільні телефони. Одному з чоловіків кандидатка в президенти, перш ніж поїхати далі, навіть потиснула руку.
Невідомі, які назвали себе місцевими жителями, сказали, що почуваються безпорадними, адже уряд робить недостатньо для гарантування безпеки.
Чоловіки закликали Шейнбаум у разі її обрання президенткою вжити заходів, щоб запобігти розвитку катастрофічної ситуації в Мотозінтла-де-Мендоса та регіоні вздовж кордону Мексики і Гватемали.
У штаті Чіапас картелі «Сіналоа» й «Халіско» постійно борються за територію. Злочинні угруповання намагаються силою вербувати місцевих жителів, стежити за шляхами торгівлі людьми, наркотиків і зброї, через що тисячі громадян були змушені покинути свої домівки.
Шейнбаум – ексмер Мехіко, а зараз кандидатка в президенти від правлячої партії Morena на виборах, які відбудуться в Мексиці 2 червня. Під час кампанії в штаті Чіапас Шейнбаум супроводжували військовослужбовці армії та національної гвардії.
Згодом Шейнбаум заявила, що чоловіки в балаклавах, імовірно, не члени місцевих злочинних організацій. Вона зазначила, що зустріч була доволі дивною. Особливо через те, що першою про неї повідомили ЗМІ, які критикують нинішнього президента Андреса Мануеля Лопеса Обрадора.
Поліція Еквадору увірвалася в посольство Мексики в Кіто, де переховувався ексвіцепрезидент Еквадору Хорхе Глас, і затримала його. Мексика призупинила дипломатичні відносини.
Після інциденту президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор заявив, що Мексика планує призупинити дипломатичні відносини з Еквадором.
Рейд стався через кілька годин після того, як Мексика надала політичний притулок Гласу, віцепрезиденту з 2013 по 2017 рік, який перебував у посольстві з грудня через ордер на його арешт від влади Еквадору. Міністерство закордонних справ Мексики також заявило 5 квітня, що воно відкидає посилення присутності агентів еквадорської поліції біля свого посольства та вимагає поважати його суверенітет.
Еквадор стверджує, що пропозиція Мексики про надання притулку була незаконною.
У своїй заяві президент Еквадору звинуватив Мексику в „зловживанні імунітетом і привілеями, наданими дипломатичній місії, в якій перебував колишній віцепрезидент, і наданні дипломатичного притулку всупереч загальноприйнятій правовій базі”.
Лопес Обрадор сказав, що він доручив міністру закордонних справ Мексики Алісії Барсена призупинити дипломатичні відносини з Еквадором, назвавши арешт „авторитарним” актом і порушенням міжнародного права та мексиканського суверенітету.
Влада Еквадору вимагала від Мексики дозволу увійти до посольства та заарештувати Гласа, якого у 2017 році засудили до шести років ув’язнення після того, як він був визнаний винним в отриманні хабарів від бразильської будівельної фірми Odebrecht в обмін на надання їй державних контрактів.
Глас, який має ордер на запобіжний арешт за іншою справою про корупцію, поскаржився, що його переслідують за його політичну приналежність. Уряд Еквадору це заперечує.