Конгрес США не підтримав ініціативу про додаткову допомогу Україні у розмірі 300 млн доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на Breaking Defence.
Поправка про 300 млн доларів військової підтримки не пройшла у Комітеті з асигнувань Палати представників.
Комітет з асигнувань Палати представників США затвердив проєкт оборонних видатків на 2026 фінансовий рік, однак без передбачених 300 млн доларів додаткової військової допомоги Україні.
Дану ініціативу внесла конгресвумен від Демократичної партії Марсі Каптур, однак більшість членів комітету її не підтримала.
Ці кошти мали піти на придбання високоточних ракет, систем протиповітряної оборони та іншого озброєння, критично важливого для захисту української території.
Марсі Каптур неодноразово наголошувала, що без додаткового фінансування Київ може втратити оперативні можливості в протистоянні агресії.
Голова комітету, республіканець Том Коул, пояснив свій голос тактичною необхідністю: за його словами, включення додаткової фінансової підтримки могло б зірвати ухвалення всього пакету оборонних видатків.
Незважаючи на особисту підтримку України, Коул наголосив: „Я написав законопроєкт про найбільший пакет допомоги, і моя позиція не змінилася, але політика – це реалії. Зміни не мають розколювати тих, хто підтримує закон”.
Для республіканців ключовим було питання єдності в голосуванні: будь‑які суперечливі поправки могли спровокувати внутрішні розбіжності і відтермінувати ухвалення бюджету в цілому.
Провал голосування поставило під сумнів подальше стабільне фінансування оборонних потреб України з боку США.
На фоні зростання глобальної нестабільності й тиску на західних партнерів це рішення може вплинути на обороноздатність України у 2026 році.
I recently visited Hiroshima, and stood at the epicenter of a city scarred by the unimaginable horror caused by a single nuclear bomb dropped in 1945. What I saw, the stories I heard, and the haunting sadness that remains, will stay with me forever. pic.twitter.com/TmxmxiGwnV
Так, під час слухань конгресмен-демократ Білл Кітінг запитав Рубіо, чи можна вважати росію агресором і чи є путін воєнним злочинцем. Держсекретар відповів ствердно на перше запитання, але відмовився давати пряму відповідь на друге.
«Якщо подивитися на те, що трапилося, то ми впевнено можемо сказати, що воєнні злочини були скоєні. Але наше завдання – завершити війну», – заявив він.
Після цього Кітінг перебив Рубіо і нагадав йому, як той, будучи сенатором, ставив схожі питання держсекретарю США часів першого президентства Трампа Рексу Тіллерсону. Конгресмен також наголосив, що до вступу на цю посаду Рубіо вже називав путіна воєнним злочинцем.
«У війні проти України було скоєно злочини, і за це буде понесена відповідальність. Але наша мета зараз – припинити цю війну, тому що дозвольте мені сказати вам, що щодня, доки йде війна, гине все більше людей. І, якщо чесно, щодня, доки триває війна, відбувається більше злочинів», – відповів Рубіо.
Сенатори США закликали Конгрес ухвалити санкції проти росії після того, як переговори про припинення вогню між росією та Україною, що пройшли в Туреччині 16 травня, не мали суттєвого прогресу.
Демократ Річард Блументал та республіканець Ліндсі Грем закликали ухвалити санкції проти росії.
„Путін і далі буде затягувати припинення вогню, поки його економіка не зазнає серйозного удару – аж до фінансової ізоляції”, – заявив Блументаль, закликаючи до голосування за санкційний законопроєкт.
Грем закликав ухвалити законопроєкт і розкритикував рішення голови Кремля Володимира Путіна не брати участі в переговорах з Україною.
„Коли йдеться про ігри росії, настав час сказати: досить”, – вважає він.
Половина Сенату США на чолі з Гремом та Блюменталем 1 квітня представили двопартійний законопроєкт про введення санкцій проти росії у випадку, якщо Кремль зірве мирні зусилля президента США щодо України.
Серед покарань, до яких може призвести закон, – 500% мита на імпортні товари з країн, які купують російську нафту, газ, уран та інші продукти рф.
[type] => post
[excerpt] => Сенатори США закликали Конгрес ухвалити санкції проти росії після того, як переговори про припинення вогню між росією та Україною, що пройшли в Туреччині 16 травня, не мали суттєвого прогресу.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1747498860
[modified] => 1747495064
)
[title] => В США закликали Конгрес ухвалити санкції проти рф
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=151252&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 151336
[uk] => 151252
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 151253
[image] => Array
(
[id] => 151253
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-112.png
[original_lng] => 325039
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-112-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-112-300x189.png
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-112.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-112.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-112.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-112.png
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-112.png
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1747484264:8
[_thumbnail_id] => 151253
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 1116
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 9457966001
[_oembed_6c960c701d8223e84d7fcfe802878ed4] =>
I recently visited Hiroshima, and stood at the epicenter of a city scarred by the unimaginable horror caused by a single nuclear bomb dropped in 1945. What I saw, the stories I heard, and the haunting sadness that remains, will stay with me forever. pic.twitter.com/TmxmxiGwnV
Зупинка постачання військової допомоги Україні від США та передачі розвідувальних даних має суттєве значення для ситуації на фронті.
Про це під час виступу на заході Ради з міжнародних відносин заявив спецпредставник президента США по Україні та Росії Кіт Келлог.
„Звісно, це має суттєве значення, з огляду на те, яку підтримку ми надавали. Але це один зі способів привернути вашу увагу до того, щоб зробити це (очевидно, йдеться про те, щоб Україна сіла за стіл переговорів, – ред.)”, – сказав Келлог.
Водночас він зазначив, що це пауза, а не кінець допомоги, „і це залежить від них українців”.
„Ми даємо зрозуміти українцям, що все серйозно, що ми хочемо завершити війну. Це (зупинка допомоги – ред.) – це один зі способів переконатися, що вони розуміють, що для нас це серйозно”, – додав спецпредставник президента США.
Він також зазначив, що Україну „чесно попереджували”, що зупинка допомоги станеться.
Посол України у США Оксана Маркарова пояснила, що американський президент Дональд Трамп під час виступу у Конгресі мав на увазі допис президента Володимира Зеленського у Twitter.
Про це Маркарова написала у Facebook.
„В дуже складній ситуації все ж рухаємося вперед, розбудовуємо стосунки та просуваємо наші пріоритети. Допис нашого президента Володимир Зеленський зачитав у своєму Зверненні до Нації президент Дональд Трамп і сказав „Я ціную, що він написав цей лист”, – повідомила Маркарова.
Президент США Дональд Трамп виступить у Конгресі. Зокрема, він може представити плани щодо завершення війни Росії проти України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Fox News.
Офіційні представники Білого дому розповіли телеканалу, що промова під назвою „Оновлення американської мрії” складатиметься з чотирьох основних розділів:
досягнення другого терміну Трампа в країні та за кордоном;
що адміністрація Трампа зробила для економіки;
вимоги до Конгресу ухвалити додаткове фінансування для забезпечення безпеки кордонів;
плани президента щодо встановлення миру в усьому світі.
Джерела Fox News розповіли, що президент розповість про „досягнення своєї адміністрації за надзвичайно успішний перший місяць перебування при владі, як вдома, так і за кордоном”.
Також у своєму зверненні президент вимагатиме від Конгресу вжити додаткових заходів щодо забезпечення безпеки кордонів для фінансування депортації та продовження будівництва прикордонної стіни вздовж південного кордону США.
Один зі співрозмовників телеканала додав, що Трамп у своєму виступі „викладе свої плани щодо припинення війни в Україні”. Він також зосередиться на роботі своєї адміністрації зі звільнення всіх заручників бойовиків ХАМАС.
Варто зауважити, що виступ Трампа в Конгресі відбудеться завтра о 4-й ранку за київським часом.
Глава ФБР Кеш Патель заявив, що попросив Конгрес США розслідувати, куди пішли гроші, відправлені на допомогу Україні. За його словами, Штати не можуть мати повну довіру до Володимира Зеленського, який нібито не говорить, куди йдуть гроші.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Epoch Times.
„Наші гроші використовувалися проти нас, проти американських військовослужбовців і проти наших союзників там (в Афганістані – ред.), буквально. Боюся, що саме до цього ми зараз йдемо. Ми навіть ще не торкнулися інших речей, які ми передали Україні. Зараз ідеться виключно про гроші. Я попросив Конгрес розслідувати, куди пішли ці кошти. Американський народ заслуговує на відповідь, тому що це наші гроші. Це наші податкові долари”, – сказав Патель.
Він додав, що справа не в тому, що Штати відправили мільярд доларів, а в тому, що сума, відправлена в одну країну, у сто разів перевищує цей мільярд.
„Я не розумію, як Конгресу дозволяють так чинити. Зеленський вийшов на світову арену і заявив: „Росія випустила ракету по Польщі”, що буквально було б актом війни. У підсумку з’ясувалося, що Росія не запускала ніякої ракети. Виявилося, що ракета була випущена з території України і потрапила в Польщу”, – сказав глава ФБР.
Він додав, що якщо президент України Володимир Зеленський просить дати ще більше фінансової допомоги і більше техніки, то йому варто „відповідально підходити до своїх глобальних заяв, які підводять нас до межі війни”.
„Ми просто не можемо мати повну впевненість і довіру до лідера, якому виділяють 100 мільярдів доларів, а потім він заявляє: „Я не скажу вам, куди пішли гроші”, – резюмував Патель.
Нагадаємо, що Сенат США затвердив Кеша Пателя на посаду глави ФБР 20 лютого 2025 року. При цьому всі демократи виступали проти.
[type] => post
[excerpt] => Глава ФБР Кеш Патель заявив, що попросив Конгрес США розслідувати, куди пішли гроші, відправлені на допомогу Україні. За його словами, Штати не можуть мати повну довіру до Володимира Зеленського, який нібито не говорить, куди йдуть гроші.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1741001880
[modified] => 1740992446
)
[title] => Директор ФБР попросив Конгрес розслідувати, куди пішли відправлені Україні гроші
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=143151&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 143134
[uk] => 143151
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 143135
[image] => Array
(
[id] => 143135
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/kash-patel.jpg
[original_lng] => 92722
[original_w] => 1280
[original_h] => 720
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/kash-patel-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/kash-patel-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/kash-patel-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/kash-patel-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/kash-patel.jpg
[width] => 1280
[height] => 720
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/kash-patel.jpg
[width] => 1280
[height] => 720
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/kash-patel.jpg
[width] => 1280
[height] => 720
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1162
[_thumbnail_id] => 143135
[_edit_lock] => 1740985247:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 1202975723001
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 15668
[1] => 401
[2] => 397
[3] => 748833
)
[tags_name] => Array
(
[0] => конгрес
[1] => США
[2] => Україна
[3] => ФБР
)
)
[7] => Array
(
[id] => 137120
[content] =>
У понеділок, 6 січня, Конгрес США на спеціальному засіданні офіційно підтвердив перемогу республіканця Дональда Трампа на президентських виборах у листопаді 2024 року.
Згідно з результатами, представник Республіканської партії Дональд Трамп отримав 312 голосів виборщиків, а його опонентка-демократка Камала Гарріс — 226 голосів.
Телеканал повідомив, що підрахунок голосів „пройшов гладко”, жодних заперечень або заворушень не виникло.
Зазначимо, що це формальна процедура — під час неї в Конгресі зачитують дані про голосування колегії виборників у кожному зі штатів США.
Члени Палати представників або сенатори можуть поставити під сумнів результати в тому чи іншому штаті, однак, як правило, це веде лише до невеликих процедурних затримок. Процес триває далі, аж до проголошення переможця виборів майбутнім президентом США.
Трамп складе присягу 20 січня, після чого офіційно вважатиметься 47-м президентом Сполучених Штатів. А сенатор від Огайо Джеймс Девід Венс — віцепрезидентом.
Новосформована нижня палата Конгресу США – палата представників – у першому турі голосування в п’ятницю обрала своїм спікером конгресмена-республіканця Майка Джонсона.
Фото: AP/Jacquelyn Martin
У поіменному голосуванні, яке розпочалося опівдні за місцевим часом, кандидат від республіканців отримав більшість голосів.
Майк Джонсон, який обіймав посаду спікера палати представників у другій половині попереднього законодавчого терміну, здобув 218 голосів, тоді як лідер демократичної фракції Хакім Джефріс – 215, стільки ж, як і демократи.
119-й Конгрес США зібрався 3 січня, як того вимагає Конституція, і припинив повноваження попереднього, 118-го, Конгресу, що діяв з січня 2023 року.
Члени палати представників і третина членів верхньої палати – сенату – були обрані 5 листопада, одночасно з президентом.
Обрання спікера палати представників має вирішальне значення для передачі президентської влади, оскільки законодавчий орган повинен засвідчити результати президентських виборів 6 січня, а він не зміг би зробити цього без спікера. Затвердження результатів президентських виборів є необхідною умовою для того, щоб новообраний лідер держави Дональд Трамп склав присягу 20 січня.
У 2023 році республіканцям, які на той час мали незначну більшість, знадобилося 15 турів голосування та п’ять днів, щоб обрати спікером палати представників Кевіна Маккарті. Він обіймав цю посаду 9 місяців, доки не був замінений за ініціативою Конгресу. Перед першим туром виборів спікера палати представників Дональд Трамп рішуче підтримав кандидатуру Майка Джонсона.
Конгресмен-республіканець від штату Кентуккі Томас Массі раніше заявляв, що не схвалить переобрання Майка Джонсона за жодних обставин. Натомість інші конгресмени висловлювали застереження, але не були так однозначно проти кандидата від своєї партії.
Незадовго до першого туру голосування Майк Джонсон опублікував список зобов’язань перед своїми колегами-республіканцями. Політик був розкритикований консервативною групою республіканців за те, що в середині грудня, будучи спікером попереднього Конгресу, підтримав тимчасовий бюджетний законопроєкт, не включивши до нього пункт про боргове гальмо.
Після обрання спікера відбулося складання присяги депутатами. У п’ятницю нові члени сенату також склали присягу. Після свого обрання представник штату Луїзіана Майк Джонсон попросив колег-політиків ушанувати хвилиною мовчання пам’ять жертв терористичної атаки в Новому Орлеані, штат Луїзіана, 1 січня.
Серед своїх політичних цілей політик назвав підтримку республіканським Конгресом програми президента Дональда Трампа щодо зниження податків, поліпшення умов життя та збільшення видобутку енергоносіїв у США.
За результатами виборів до Конгресу Сполучених Штатів, які відбулися 5 листопада, республіканці отримали більшість в обох палатах. У палаті представників вона становить 215–220 голосів. Проте кілька обраних республіканців були номіновані Дональдом Трампом до його адміністрації, і їх доведеться замінити на довиборах, а це вплине на баланс сил.
У сенаті республіканці мають більшість 47–53. Протягом попередніх двох років вона була в демократів.
Вперше делегати із громад взяли участь у засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Від Закарпатської області були присутні голови Батівської, Буштинської, Колочавської, Костринської, Нижньоворітської, Пилипецької, Холмківської, Ясінянської громад, а також мери міст Ужгород, Іршава, Перечин і Берегово.
Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України – важливий і дуже цінний для регіонів та громад майданчик для комунікації із керівництвом країни, Уряду.
З перших уст ми почули про ключові напрямки діяльності держави на 2025 рік. Звісно, що перший і головний пункт – безпека, обороноздатність, підтримка військових. Для Закарпаття це є і залишається пріоритетом. Цьогоріч на витрати, повʼязані з війною, область спільно з громадами спрямувала понад 1 млрд 200 млн грн. Продовжимо цю роботу і в наступному.
Про це повідомляє Мирослав Білецький, Голова Закарпатської ОВА.
