Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від ірландських партнерів 16 вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою понад 235 тонн.
Про це повідомила заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук під час зустрічі із Надзвичайним та Повноважним Послом Ірландії в Україні Терезою Хілі, повідомляє Міненерго.
„Дякуємо Ірландії за допомогу в боротьбі з російським агресором і підтримку українського енергетичного сектору. З березня 2022 року Україна отримала від ірландських партнерів 16 вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою понад 235 тонн, серед якого автотрансформатор, генератори, газове обладнання та інше необхідне устаткування”, – зазначила Гринчук.
Також вона зазначила, що Україна цінує участь Ірландії в реалізації Формули миру Президента України та ефективну співпрацю у межах робочої групи „Радіаційна та ядерна безпека”.
Як зазначається, ключовими темами під час зустрічі були: потреби українського енергосектору для відновлення після російських атак; співпраця у питаннях децентралізації генерації; підтримка Ірландією України на шляху євроінтеграції.
Новообраний прем’єр-міністр Саймон Гарріс має згодом оприлюднити новий склад ірландського уряду від партії Fine Gael.
Ірландський парламент проголосував за призначення лідера партії Fine Gael Саймона Гарріса наступним прем’єр-міністром Ірландії. Про це повідомляє RTE.
„Пізніше він (Саймон Гарріс – ред.) оприлюднить новий склад уряду від партії”, – мовиться в повідомленні.
Голову партії Fine Gael обрали на цю посаду 88 голосами проти 69.
Саймон Гарріс після голосування сказав, що попередній уряд був „урядом партнерства” та віддав належне Лео Варадкару як „першопроходцю”.
Гарріс заявив, що приймає свою нову роль прем’єр-міністра „в дусі смирення, готовий до викликів, сповнений енергії та рішучості стосовно того, що може бути досягнуте”.
Лео Варадкар йде з посади лідера своєї партії Фіне Гел, що призведе до його відставки як премʼєра.
Прем’єр-міністр Ірландії Лео Варадкар оголосив про свою відставку. Про це він заявив на пресконференції у середу, 20 березня.
„Сьогодні, я подаю у відставку з посади лідера Фіне Гел, і залишу пост прем’єр-міністра щойно мій наступник буде обраний”, – сказав політик.
Він визнав, що його рішення про відставку буде несподіваним для багатьох людей.
Варадкар зазначив, що його рішення про відставку має персональну й політичну причини. „Я вважаю, що цей уряд може бути переобраний. І вважаю, що моя партія може отримати більше місць у наступному парламенті”, – додав він.
Варадкар має намір залишитися депутатом парламенту до наступних виборів.
Новий глава уряду має бути обраний, коли парламент Ірландії повернеться після канікул у квітні.
45-річний Варадкар очолював партію Фіне Гел з 2017 року та двічі обіймав посаду прем’єр-міністра Ірландії. Він був наймолодшою людиною на цій посаді, коли став главою уряду у віці 38 років. Варадкар став першим відкритим геєм на посаді премʼєр-міністра Ірландії.
Зазначається, що у суботу, 3 лютого, парламент Північної Ірландії вперше призначив ірландську націоналістку першим міністром, що стало історичною віхою в цій державі.
„Це історичний день, що знаменує собою новий світанок. Я буду служити всім однаково та буду першим міністром для усіх”, – сказала 47-річна О’Ніл у своїй промові під час вступу на посаду.
Партія „Шинн Фейн”, що виступає за об’єднання з Ірландією, висунула кандидатуру Мішель О’Ніл на посаду першого міністра, оскільки отримала найбільшу кількість місць на парламентських виборах у травні 2022 року.
Це призначення відбулося після того, як пробританська партія суперник „Шинн Фейн” – Демократична юніоністська партія (ДЮП), формально припинила дворічний бойкот коаліційного уряду. Це сталось після того, як цього тижня вона уклала угоду з британським урядом щодо пом’якшення торговельних суперечностей.
Британський міністр у справах регіону Кріс Хітон-Гарріс заявив, що відновлення уряду стало „чудовим днем для Північної Ірландії”.
Як відзначає Reuters, О’Ніл представляє нове покоління політиків “Шинн Фейн”, які не брали безпосередньої участі у кривавому конфлікті між ірландськими націоналістами, які прагнуть об’єднаної Ірландії, та пробританськими юніоністами, які бажають залишитись у складі Сполученого Королівства.
Як колишнє політичне крило Ірландської республіканської армії (ІРА), “Шинн Фейн” довго уникала політичного істеблішменту по обидва боки кордону. Зараз це найпопулярніша партія в Ірландській Республіці.
Посаду заступника першого міністра, яка за системою поділу влади у Північній Ірландії має такі ж повноваження, як і перший міністр, але меншу символічну вагу, обійматиме член партії ДЮП Емма Літтл-Пенгелі.
Донині посади першого міністра у Північній Ірландії обіймали винятково представники ДЮП.
Раніше голова ірландської партії “Шинн Фейн” Мері Лу Макдональд заявила про намір активізувати зусилля з воз’єдання Ірландії у разі приходу до влади. Наступні загальні вибори у Ірландії мають пройти не пізніше весни 2025 року. Наразі партія “Шинн Фейн” є основним фаворитом.
Madame la Première ministre, chère @Elisabeth_Borne, votre travail au service de notre Nation a été chaque jour exemplaire. Vous avez mis en œuvre notre projet avec le courage, l’engagement et la détermination des femmes d’État. De tout cœur, merci. pic.twitter.com/G26ifKfKzj
Об’єднаний комітет з питань довкілля та кліматичних дій парламенту Ірландії рекомендував уряду провести референдум з питань захисту біорізноманіття, на якому б пропонувалось закріпити в конституції права природи.
Про це пише „Європейська правда” з посиланням на BBC.
Парламентський комітет подав пропозиції після звіту громадянської асамблеї Ірландії – групи громадян, які об’єднуються для вивчення конкретної проблеми й закликів уряду її вирішити – про проблеми з біорізноманіттям країни.
Ініціатива є частиною ширшого руху за права природи, який прагне, щоб елементи природи – наприклад дерева, гори та річки – були визнані суб’єктами, що мають право на існування та процвітання, на відновлення та повагу.
У світі вже існують подібні прецеденти, зазначає BBC. Приміром, Нова Зеландія надала статус юридичної особи річці Вангануї.
Якщо ірландський парламент винесе питання про проведення національного референдуму щодо прав природи на розгляд, а населення його підтримає, Ірландія стане першою країною в Європейському Союзі, яка закріпить таке право в конституції.
Цього тижня прем’єр-міністр Ірландії Лео Варадкар пояснив законодавцям, що в прийомі біженців існує певна межа і країна вже наближається до неї.
Наступного року уряду буде важко впоратися з новою хвилею мігрантів, якщо їхня кількість залишиться такою ж високою, як тепер, наголосив прем’єр-міністр Лео Варадкар, виступаючи в нижній палаті парламенту – палаті представників (Dáil).
Він додав, що визначати кількість біженців, які прибувають до країни, – це право та обов’язок ірландського уряду.
Місцева влада не зможе забезпечити житлом ще 50 000 осіб, якщо наступного року приїде така ж кількість мігрантів, зазначив Варадкар. А нинішні тенденції свідчать, що це цілком імовірно, додав він.
«Ми просто не знаємо, чи зможемо надати таку кількість житла», – зауважив прем’єр-міністр, висловлюючи свої сумніви.
Лео Варадкар заявив, що в прийомі біженців існує певна межа й країна вже наближається до неї.
Цього тижня в інтерв’ю Remix News лідер Партії свободи Майкл Ліхі зазначив, що Ірландія має більше українських біженців на душу населення, ніж будь-яка інша держава ЄС, крім Польщі, попри те, що знаходиться найдалі від зони бойових дій.
«Ірландська система соціальної підтримки є надто щедрою, а наш уряд, схоже, ставить інтереси біженців вище за інтереси ірландців», – продовжив Ліхі.
Ліберал Варадкар поступово почав визнавати, що політика його уряду в питанні імміграції чинить тиск на ірландський народ. У лютому минулого року, на початку російського вторгнення в Україну, прем’єр-міністр ще був твердим прихильником масової міграції та прийняття якомога більшої кількості біженців.
У листопаді минулого року, незважаючи на невдоволення в місцевих громадах, коли дедалі більше людей почали непокоїтися через велику кількість біженців, ірландський лідер заявив: «Ми робимо все можливе, щоб забезпечити їх житлом, від розміщення в будинках наших мешканців, переобладнання старих складів і офісних приміщень, використання готелів і модульного житла до швидкого зведення нових будівель».
Перша пропозиція про обмеження вже внесена до парламенту
Однак з травня Варадкар почав стикатися з недоліками ірландської політики надання притулку і зростанням тиску на державні служби. Тоді у відповідь на лист комісарки Ради Європи з прав людини Дуні Міятович він написав, що масштаби прибуття біженців на тлі вже існуючого в Ірландії дефіциту житла надзвичайно ускладнюють надання їм достатньої кількості житла.
Виступаючи на початку жовтня на саміті ЄС у Гранаді (Іспанія), Варадкар уже підкреслював, що за останні два роки Ірландія прийняла понад 100 000 біженців.
Змінивши свою позицію щодо міграційної кризи, тепер ірландський прем’єр-міністр приєднався до європейських антиміграційних активістів і партій, яких він та його політична сила «Фіне Гаель» раніше називали ультраправими, повідомляє Remix News.
Після радикальної зміни політичної позиції уряду деякі політики коаліції закликають обмежити допомогу новим біженцям у часі. Адже з’явилися повідомлення про те, що близько 30% українців, які прибувають, походять з безпечних країн ЄС, де допомога є менш привабливою.
Міністр у справах рівності Родерік О’Горман уже вніс пропозицію про введення 90-денного ліміту на розміщення біженців за рахунок держави.
Однак міністри з іншої правлячої партії, ліберально-демократичної «Фіанни Фейл», не згодні з планами, висунутими ірландським політиком від Партії зелених, побоюючись, що часове обмеження пільг посилить тиск на департамент житлового будівництва, який очолює міністр від цієї партії Дарраг О’Браєн.
Громадські дебати щодо збереження військового нейтралітету в Ірландії розпочалися в четвер, і близько 1200 осіб уже зареєструвалися для участі в консультаціях і антивоєнній демонстрації під час першої зустрічі, – повідомило ірландське громадське телебачення RTE.
Першою зупинкою дебатів став Університет Корка на півдні Ірландії, де виступали міністр закордонних справ Майкл Мартін і глава держави Майкл Хіггінс. Десятки протестувальників зібралися біля будівлі університету, скандуючи „Так – нейтралітету, а не війні”.
Мартін розкритикував демонстрантів за те, що вони, за його словами, намагалися заблокувати дебати, і назвав їх „антидемократичною групою”.
Хіггінс, зі свого боку, звинуватив уряд у „грі з вогнем” і нагадав Business Post, що його країна „переживає дуже небезпечний час” у зовнішній політиці.
Дублін проведе переговори з цього питання в понеділок і вівторок, після чого консультації будуть закриті.
Прем’єр-міністр Лео Варадкар, виступаючи у вівторок у парламенті, заявив, що уряд не має „жодних прихованих мотивів” у дебатах, і додав, що його уряд не маю намір вступати до НАТО або будь-якого іншого військового альянсу, але планує розвивати армію. Маючи оборонний бюджет в 1,1 млрд. євро, Дублін, країна з населенням близько п’яти мільйонів, наразі витрачає на оборону набагато менше, ніж інші країни ЄС, що робить Ірландію, на думку багатьох, частково вразливою з точки зору безпеки.
Ірландська армія наразі налічує 8 500 військовослужбовців, багато з яких беруть участь у миротворчих операціях.
З початком війни в Україні Дублін висловив занепокоєння щодо російських кораблів, які проходять біля ірландського узбережжя, побоюючись диверсій. Виключну економічну зону Ірландії патрулюють лише шість патрульних кораблів і два морських патрульних літаки, хоча вона охоплює 16% прикордонних вод ЄС.
Згідно з червневим опитуванням, проведеним соціологічною службою Ipsos, 61% населення країни хотіли б зберегти військовий нейтралітет, тоді як 55% хотіли б бачити збільшення витрат на оборону, про яке уряд оголосив минулого року.
У лютому Дублін оголосив, що виділить 30 офіцерів-тренерів у рамках військової допомоги Україні з боку Європейського Союзу.
Ірландія здобула незалежність від Великої Британії у 1937 році після тривалої громадянської війни і одразу ж оголосила про свій військовий нейтралітет. Хоча цей нейтралітет не був закріплений у конституції, уряди, що змінювали один одного, дотримувалися цього принципу до останнього часу, незважаючи на неодноразову критику з боку Лондона і Вашингтона.
Президент США Джо Байден закликав у середу в Белфасті відновити самоврядування в Північній Ірландії, яке не діє вже більше року.
У промові в Університеті Ольстера в північноірландській столиці Байден також виступив із ледь завуальованою критикою впливу виходу Великої Британії з ЄС (Brexit) на Північну Ірландію і закликав Лондон і Європейський Союз вирішувати „складні проблеми”, створені Брексітом, у спосіб, який найбільше влаштовує Північну Ірландію.
Президент США прибув до Белфаста напередодні події, ввечері, щоб відзначити 25-ту річницю підписання угоди про врегулювання Страсної п’ятниці, офіційно відомої як Белфастська угода, і відвідає Республіку Ірландія під час свого чотириденного візиту.
Візит Джо Байдена до Белфасту затьмарює той факт, що міжконфесійна міська рада Белфаста, яка складається з антибританських католицьких і прокоролівських протестантських партій, не функціонує з лютого минулого року. Основною причиною є те, що головна протестантська сила, радикально скептично налаштована до ЄС Демократична юніоністська партія (ДЮП), не приймає нещодавно суттєво змінену угоду про особливий статус Північної Ірландії в рамках Brexit, яка має на меті запобігти потраплянню в Ірландію – єдиний внутрішній ринок ЄС – неконтрольованих товарів, переважно продуктів харчування та медикаментів, з Північної Ірландії.
Для досягнення цієї мети торгівля з Великої Британії до Північної Ірландії має підлягати спеціальному контролю, але ДЮП стверджує, що таке рішення підірве конституційне становище Північної Ірландії у складі Великої Британії.
Найяскравішим дипломатичним знаком несхвалення США цього тривалого невирішеного протистояння стало те, що Байден відмовився прийняти запрошення спікера законодавчого органу Північної Ірландії, Стормонта, Алекса Маскі, виступити перед парламентом Белфаста.
Замість цього президент США виступив в Університеті Ольстера в середу вдень, і в промові, яка тривала трохи менше півгодини, він сказав, що місцева влада, яка працює ефективно і підзвітно, і разом вирішує складні проблеми, може створити значні можливості для Північної Ірландії.
Він додав, що сподівається – Асамблея Белфасту і виконавча влада Північної Ірландії незабаром знову запрацюють. Однак він підкреслив, що це рішення повинні прийняти політики Північної Ірландії, а не він.
Найбільшу парламентську групу в Стормонті за результатами виборів у травні минулого року – перших у більш ніж 100-річній історії Північної Ірландії – може забезпечити Шинн Фейн, найбільша антибританська католицька партія, яка прагне об’єднати острів, а її кандидат стане першим міністром Північної Ірландії, якщо ДЮП не бойкотуватиме формування нового парламенту та уряду в Белфасті.
З боку ДЮП Джеффрі Дональдсон, лідер протестантської партії „Корона”, відреагував на промову Байдена, заявивши, що слова президента США не змінять динаміку північноірландської політики. „Ми знаємо, що має статися” і, як визнав сам Байден, „не йому приймати рішення від імені політичних лідерів Північної Ірландії”, – додав Дональдсон.
Однак Джо Байден заявив, що Сполучені Штати мають власний досвід того, наскільки крихкими можуть бути давні демократичні інститути після нещодавніх внутрішньополітичних подій. Він додав, що демократичні інститути, встановлені Угодою Страсної П’ятниці, мають вирішальне значення для майбутнього Північної Ірландії, і послав дружній сигнал, що це також пов’язано з відновленням функціонування місцевого самоврядування в Белфасті.
У своїй промові в Белфасті президент США підкреслив, що мир та економічні можливості не можна відокремлювати один від одного. Також Байден зазначив, що за 25 років після укладення угоди Страсної п’ятниці вартість валового внутрішнього продукту (ВВП), створеного економікою Північної Ірландії, подвоїлася і може потроїтися, якщо справи підуть у правильному напрямку.
Він додав, що економічний бум, спричинений примиренням, також призвів до припинення широко розповсюдженого раніше відтоку молоді з Північної Ірландії.
L'Italia dà il benvenuto al Presidente dell'Ucraina Volodymyr Zelensky. Rinnoviamo il nostro impegno al fianco del popolo ucraino, a difesa della libertà e della democrazia. pic.twitter.com/3Qbc1FhWiv
Volodymyr Zelenskyy will visit #Romania next week for the first time since the beginning of the war and meet with the country's president, Klaus Iohannis. pic.twitter.com/vVEnkt5SFv
Witnessing the impact on children's & education in a school in #Kyiv targeted by RF attacks.
It’s a stark reminder of urgent need for peace. Every child deserves safety, education & bright future.@OSCE#SPU provides psycho-social help to affected children. #ItsAboutPeoplepic.twitter.com/Fle8sxeZUI
#Ukraine | @steph_sejourne est arrivé à Kyiv pour son premier déplacement sur le terrain, afin d’y poursuivre l’action diplomatique française et de réitérer l’engagement de la France auprès de ses alliés et aux côtés des populations civiles. pic.twitter.com/HRBfxRpJUK
Muito bom estar de novo em #Kyiv, desta vez com o meu colega João Costa para reiterarmos o nosso apoio à reconstrução da Ucrânia. Very good to be back in #Kyiv, with my colleague Education Minister João Costa, to reiterate our support for Ukraine's reconstruction. 🇵🇹🤝🇺🇦 https://t.co/ebYTYSmN6B
Zelenskyy will arrive today on an official visit to Turkey
The presidential office said that Zelenskyy is scheduled to meet Erdogan to discuss the peace formula, the organization of the Peace Summit, the safety of navigation in the Black Sea, global food stability and the… pic.twitter.com/rcmP31YCw6
Ірландія святкує 50-річчя європейської інтеграції: прем’єр-міністр Джек Лінч підписав вступ до Європейського економічного співтовариства в 1973 році. Через економічні труднощі того часу значна частина ірландців вважалася бідною, але сьогодні це одна з найбагатших країн світу за доходом на душу населення.
„Членство в ЄС вивело Ірландію з тіні нашого найближчого сусіда – Великобританії і дозволило нам бути незалежними не тільки політично, а й економічно. Закони ЄС допомогли модернізувати нашу економіку. Фонди ЄС були необхідні для модернізації інфраструктури Ірландії, транспорту та інших сфер”, — вважає колишній прем’єр-міністр Ірландії Джон Братон.
Так, із 1973 року ВВП Ірландії зріс із 3,5 мільярда ірландських фунтів до 120 мільярдів євро, населення збільшилося з трьох до п’яти мільйонів осіб, і якщо в 1973-му вищу освіту отримували трохи більше 27 тисяч студентів, через 50 років їх стало вже 246 тисяч. У коледжах та університетах навчалося 63% жителів країни — це на 4% більше, ніж середній показник серед країн – членів Організації економічного співробітництва та розвитку.
А десять років тому Дублін перестав отримувати фінансування від Євросоюзу та став донором.
„Думаю, ми дали Євросоюзу набагато більше, ніж отримали натомість. Я народився в Кіллібегсі — це найбільший рибальський порт в Ірландії. Права на риболовлю та рибальські ресурси, які ми передали ЄС із моменту вступу, затьмарюють усе, що ми отримали від Євросоюзу у вигляді сільськогосподарських платежів, структурних фондів і чогось ще. Думаю, це зруйнувало нашу країну”, – каже депутат парламенту Ірландії Томас Прінгл.
„Ірландія приєдналася до Європейської економічної спільноти ще в 1973 році і зараз вважається зразковою державою ЄС. Тоді країна була досить бідною, а зараз стала однією з найбагатших у розвиненому світі. Успіх Ірландії — нагадування всім країнам, що прагнуть в ЄС, про те, що якщо їхню заявку схвалять і вони розумно витрачатимуть брюссельські гроші, то теж зможуть досягти такого ж процвітання найближчими роками та десятиліттями”, – передає з Дубліна кореспондент Euronews Кен Маррей.
