Зауважується, що так країни забезпечать відповідність своїх національних політик цьому рішенню. Своєю чергою, Європейський Союз бере до уваги це зобов’язання і вітає його.
Дев’ять європейських країн приєднались до рішення Ради Європейського Союзу від 15 липня щодо продовження санкцій проти Ірану ще на рік через його підтримку Росії та збройних груп та утворень на Близькому Сході та в регіоні Червоного моря. Про це повідомив Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель в опублікованій заяві у п’ятницю, 26 липня.
За словами Борреля, до продовження санкцій Євросоюзу проти Ірану приєдналися кандидати на вступ Албанія, Боснія і Герцеговина, Молдова, Північна Македонія, Україна та Чорногорія, а також члени Європейської асоціації вільної торгівлі Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія.
„Вони забезпечать відповідність своїх національних політик цьому рішенню. Європейський Союз бере до уваги це зобов’язання і вітає його”, – зауважив дипломат.
Рада Європейського Союзу в понеділок, 15 липня, домовилась продовжити санкційний механізм проти Ірану у зв’язку з підтримкою ним російської агресії проти України та збройних угруповань на Близькому Сході.
Про це, як пише “Європейська правда”, йдеться в заяві Ради ЄС.
Механізм санкцій Євросоюзу проти Ірану після продовження діятиме до 27 липня 2025 року. Його планують переглянути через рік.
Наразі механізм поширюється на 12 фізичних та дев’ятьох юридичних осіб, зокрема міністра оборони Ірану Мохаммада-Резу Гараї Аштіані.
Їхні активи в ЄС заморожені, їм заборонений в’їзд на територію Євросоюзу, а особам у Євросоюзі заборонено надавати їм фінансову чи будь-яку іншу підтримку.
Євросоюз після 2022 року запровадив санкції проти Ірану через підтримку ним загарбницької війни Росії.
Ексдепутат іранського парламенту Масуд Пезешкіан (Masoud Pezeshkian) здобув перемогу на президентських виборах в Ірані, повідомило агентство Tasnim.
„У п’ятницю, 5 липня, відбувся другий етап президентських виборів, і за результатами підрахунку голосів Масуда Пезешкіана було обрано президентом Ісламської Республіки Іран”, – ідеться в повідомленні.
Агентство зазначило, що такий висновок було зроблено „з оголошення прессекретаря виборчого штабу, на підставі підрахунку 30 млн 530 тис. 157 голосів, отриманих з усіх відділень усередині країни та за її межами”.
У п’ятницю відбувся другий тур виборів, перший – 28 червня.
В Ірані триває другий тур президентських виборів, у якому змагаються єдиний кандидат від реформістів Масуд Пезешкіян і антизахідний ісламіст Саїдом Джалілі.
Суперники провели останні чотири дні у передвиборчій кампанії у всій Ісламській Республіці, намагаючись заручитися підтримкою електорату. Політики зустрілися в телевізійних дебатах з приводу майбутнього нині неіснуючої ядерної угоди, інтернет-цензури і того, як пожвавити проблемну економіку.
Пезешкіян, 69-річний законодавець і кардіохірург за освітою, і 58-річний Джалілі, колишній головний переговорник з ядерної програми, борються за посаду покійного президента Ебрагіма Раїсі, смерть якого в авіакатастрофі у травні стала причиною позачергових виборів.
Виборчі дільниці відкрилися о 8 годині ранку за місцевим часом і мають закритися о 18:00, але голосування можуть продовжити до опівночі. Перші результати очікуються в суботу вранці.
Глава Міністерства закордонних справ Ізраїлю Ісраель Кац підтвердив готовність застосувати воєнну силу проти Лівану попри погрози Ірану, якщо угрупування Хезболла й далі обстрілюватиме ізраїльську територію.
„Сьогодні Іран погрожує знищити Ізраїль, якщо Ізраїль сповна відповість на атаки Хезболли з Лівану. Моя відповідь Ірану чітка – якщо Хезболла не припинить вогонь і не піде з південного Лівану, ми діятимемо проти неї на повну силу, поки безпека не буде відновлена й жителі не зможуть повернутися до своїх домівок”, – заявив Кац.
За словами глави МЗС Ізраїлю, „режим, який погрожує знищенням, заслуговує на знищення”.
Нагадаємо, представництво Ірану в ООН заявило, що якщо Ізраїль спробує атакувати Ліван, розпочнеться „війна на знищення”. В Тегерані наголосили, що розглядаються всі опції, зокрема повне залучення всіх фронтів опору.
Перший тур виборів президента в Ірані завершено і, згідно з результатами, жоден із кандидатів не набрав потрібні 50% голосів. Тож на країну чекає другий тур, до якого проходять двоє кандидатів: прихильник реформ Масуд Пезешкіан та послідовник більш жорсткої лінії Саїд Джалілі.
Після першого туру голосування із президентських перегонів вибули спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф та ексміністр юстиції і внутрішніх справ Мостафа Пурмохаммаді.
У другий тур вийшли Масуд Пезешкіан, за якого проголосували 42,5% виборців, та Саїд Джалілі, якому віддали 38,6% голосів. Загалом, як розповів речник виборчої комісії Ірану Мохсен Есламі, явка була низькою та становила близько 40%.
Пезешкіана називають єдиним реформатором серед кандидатів. Він неодноразово виступав за проведення переговорів із Заходом та встановлення відносин між Тегераном і Вашингтоном. Водночас він підтримує основоположні принципи Ісламської республіки.
Джалілі балотується на найвищу виборну посаду у країні вже вдруге: вперше він намагався стати президентом у 2013 році, однак програв. Потім у 2021 році він реєструвався для участі у виборах, але згодом зняв свою кандидатуру. Джалілі вважають прихильником жорсткої антизахідної лінії.
Усіх кандидати в президенти Ірану були перевірені, а потім і затверджені Радо опікунів — членів цієї організації призначає верховний лідер країни аятола Алі Хаменеї.
[type] => post [excerpt] => Перший тур виборів президента в Ірані завершено і, згідно з результатами, жоден із кандидатів не набрав потрібні 50% голосів. Тож на країну чекає другий тур, до якого проходять двоє кандидатів: прихильник реформ Масуд Пезешкіан та послідовник біль... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1719752940 [modified] => 1719747302 ) [title] => Вибори президента Ірану: у липні відбудеться другий тур [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=120039&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 120067 [uk] => 120039 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 120040 [image] => Array ( [id] => 120040 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/75-big-v1719663048.jpg [original_lng] => 170338 [original_w] => 1300 [original_h] => 867 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/75-big-v1719663048-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/75-big-v1719663048-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/75-big-v1719663048-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/75-big-v1719663048-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/75-big-v1719663048.jpg [width] => 1300 [height] => 867 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/75-big-v1719663048.jpg [width] => 1300 [height] => 867 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/75-big-v1719663048.jpg [width] => 1300 [height] => 867 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1719736970:8 [_thumbnail_id] => 120040 [_edit_last] => 8 [views_count] => 290 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 224 [1] => 613 ) [tags_name] => Array ( [0] => вибори [1] => Іран ) ) [6] => Array ( [id] => 119662 [content] =>
У разі нападу Ізраїлю на Ліван Іран оголосить війну на знищення.
Відповідну заяву опублікувало в мережі „Х” Представництво Ірану в ООН.
„Попри те, що Іран вважає психологічною війною пропаганду сіоністського режиму щодо наміру напасти на Ліван, якщо він розпочне повномасштабну військову агресію, почнеться війна на знищення. Всі опції, зокрема, повне залучення всіх фронтів Опору, є на столі”, — ідеться у повідомленні.
Державний департамент США в четвер, 27 червня, оголосив про санкції проти компаній і суден, які допомагають Ірану торгувати нафтою та нафтопродуктами, у відповідь на нарощування Тегераном ядерної програми.
Про це йдеться в заяві Держдепу, яку цитує „Європейська правда”.
Санкції Держдепу стосуються трьох компаній, що займаються транспортуванням іранської нафти і нафтохімічної продукції щонайменше з листопада 2018 року, та 11 суден, пов’язаних із цими компаніями.
Тепер розташоване у США майно, пов’язане з підсанкційними компаніями, буде конфісковане, а американським компаніям та фізичним особам заборонять вести з ними будь-які ділові операції.
„Дії Ірану зі збільшення своїх потужностей зі збагачення урану викликають ще більше занепокоєння у світлі подальшої відмови Ірану від співпраці з МАГАТЕ і заяв іранських офіційних осіб, що припускають потенційні зміни в ядерній доктрині Ірану”, – прокоментував держсекретар Ентоні Блінкен.
Він підкреслив, що США вживатимуть кроків, аби „ніколи не дозволити Ірану отримати ядерну зброю”, і готові „використовувати всі елементи національної влади для забезпечення цього результату”.
Згідно з останніми даними Міжнародного агентства з атомної енергії, Іран планує ввести в експлуатацію додаткові центрифуги на своїх ядерних майданчиках у Фордо і Натанзі, що вже засудили Велика Британія, Німеччина та Франція.
Як відомо, в межах угоди 2015 року, від якої тодішній президент США Дональд Трамп відмовився у 2018 році, Іран обмежив свою ядерну програму в обмін на полегшення економічних санкцій.
Міністерство фінансів США у вівторок, 25 червня, оголосило про санкції проти майже 50 юридичних та фізичних осіб, які є складовими „тіньової банківської” мережі Ірану, через яку він незаконно отримує доходи.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться в повідомленні відомства.
Як стверджують США, Міністерством оборони та матеріально-технічного забезпечення збройних сил Ірану та Корпус вартових ісламської революції (КВІР) використовують мережу для незаконного доступу до міжнародної фінансової системи та здійснення операцій на мільярди доларів.
Ці іранські структури, серед іншого, продають нафту та нафтохімічні продукти, приховуючи отриманий за кордоном дохід і використовуючи його зокрема „для закупівлі і розробки передових систем озброєнь, таких як безпілотні літальні апарати”.
„Ці доходи також сприяють наданню зброї та фінансування регіональним маріонетковим групам Ірану, зокрема єменським хуситам, які продовжують кампанію безрозсудних нападів на світове судноплавство, а також передачу дронів Росії для використання в загарбницькій війні проти України”, – констатує Мінфін США.
Міністерство оборони та матеріально-технічного забезпечення збройних сил Ірану відповідає за розробку, виробництво, фінансування і матеріально-технічне забезпечення всіх оборонних галузей Ірану.
Його дочірні компанії „виробляють сучасні звичайні озброєння, зокрема балістичні ракети і безпілотні літальні апарати, які використовуються іранськими військовими, серед іншого КВІР, або експортуються в інші країни, такі як Росія, чи дружні угрупування, такі як хусити”, – йдеться в пресрелізі.
Іран цієї п’ятниці, 28 червня, обиратиме президента після загибелі очільника країни Ібрагіма Раїсі в авіакатастрофі у травні.
Як пише Bloomberg, виборці обиратимуть президента із шести кандидатів, більшість з яких – прихильники жорсткої лінії проти США. Їх всіх відібрала Рада вартових, яка має повноваження здійснювати нагляд за всіма референдумами, виборами до Меджлісу, Ради експертів та Президента.
«Опитування опитувань», опубліковане державним мовником Ірану 13 червня, очолює колишній мер Тегерана, нинішній спікер Меджлісу Ірану Мохаммад Багер Галібаф.
Колишній учасник переговорів щодо ядерної угоди Саїд Джалілі посів друге місце. Він має репутацію ультраконсерватора, близького до верховного лідера Ірану аятоли Хаменеї.
Серед лідерів є і віцепрезидент Амір-Хосейні Хажізаде Хашемі.
Неочікувано балотуватися дозволили і ексміністру охорони здоров’я, реформісту та кардіохірургу Масуду Пезешкіяну.
Виконувача обов’язків президента Мохаммада Мохбера, який обійняв посаду після раптової смерті Раїсі, у виборчому бюлетені немає.
Радіо Свобода зазначає, що відмовили у допуску, зокрема, колишньому президенту Махмудові Ахмадінежаду й колишньому голові парламенту Алі Ларіджані, а також низці поміркованих кандидатів і прихильників реформ.
Опитування також показує, що понад 40% респондентів взагалі не планують голосувати.
Більше про лідера перегонів Мохаммада Багера Галібафа
Колишній мер Тегерана та нинішній спікер парламенту Галібаф є серійним кандидатом у президенти, який балотується вчетверте. Колишнього командира Корпусу вартових ісламської революції та колишнього главу поліції Ірану критикували за його роль у побитті та придушенні студентських протестів у 1999 та на початку 2000-х років.
Галібаф любить позиціонувати себе як традиційного сім’янина та модернізатора одночасно. Вважається, що він накопичив статки або через інституційні зв’язки, або за допомогою великих інфраструктурних проєктів. Багатство його сім’ї викликало питання щодо фінансів Галібафа. Кандидата у президенти звинувачували у корупції, яку він заперечує.
Ексмер іранської столиці відомий своїми дуже консервативними поглядами та закликає до поділу громадських тротуарів за ознакою статі.
