Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що шпигування проти союзника є неприйнятним, коментуючи інформацію про можливу активізацію розвідки США щодо Гренландії.
Про це вона сказала в інтерв’ю Associated Press.
Фредеріксен зробила заяву наступного дня після того, як Міністерство закордонних справ Данії викликало старшого американського дипломата для роз’яснень. Причиною стали публікації Wall Street Journal, у яких ішлося про те, що кілька американських посадовців на чолі з директоркою національної розвідки США дали вказівку посилити збір інформації про Гренландію.
Прем’єрка назвала ці повідомлення «чутками», однак наголосила на принциповості позиції Копенгагена:
«Співпраця в питаннях оборони, стримування та безпеки в північній частині Європи стає дедалі важливішою. Звісно, не можна шпигувати проти союзника», — заявила вона.
Монарх Данії Фредерік X у вівторок прибув до Гренландії, яку відвідує вже вдруге за трохи більше року свого правління.
Як пише Associated Press, приїзд короля став відповіддю на триденне перебування у Копенгагені нового прем’єра-міністра острова Єнса-Фредеріка Нільсена. Фредерік має познайомитися з членами уряду та поспілкуватися з простими гренландцями під час традиційного для регіону „кавобрейку”.
Король стверджує, що „не виконує жодну місію, а просто насолоджується часом”, проте візит має велике символічне значення на тлі заяв президента США Дональда Трампа про бажання приєднати острів „з міркувань національної безпеки”.
Більшість населення Гренландії не хоче входження до складу Сполучених Штатів, проте й статус напівавтономного регіону Данії має все менше прихильників. Під час парламентських виборів лунали заклики до незалежності.
Данія виділить 317 мільйонів данських крон (понад 42 мільйони євро) на закупівлю артилерійських боєприпасів для України.
Про це йдеться у заяві Міністерства оборони Данії.
Зазначається, що сьогодні міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен проведе зустріч зі своїм естонським колегою Ханно Певкуром.
Серед іншого, міністри обговорять подальшу підтримку України та виділення Данії близько 317 мільйонів данських крон на артилерійські боєприпаси, які закуповуватимуть через Естонію.
„Дуже важливо, щоб Данія і наші близькі союзники продовжували підтримувати боротьбу України за свободу. Ми повинні надалі спрямовувати нашу підтримку, щоб українці могли протистояти російській агресії”, – сказав Поульсен.
Як зауважили в данському Міноборони, Україна має велику потребу в безперервних поставках артилерійських боєприпасів різних калібрів.
У рамках нового пакета допомоги Данія вирішила профінансувати передачу Україні різних видів артилерійських боєприпасів через Естонію.
„Допомога Україні має надаватися відповідно до конкретних побажань та потреб України. Добре і важливо, що Естонія здатна доставити українцям бажані типи боєприпасів”, – додав Поульсен.
Обидва міністри також обговорять роботу Естонії з посилення ІТ-безпеки України під егідою ІТ-коаліції.
Збройні сили Данії планують відправити данських солдатів на курси в Україну.
Про це повідомив в інтерв’ю TV 2 командувач сухопутними військами Данії генерал-майор Петер Бойсен.
Кілька команд данських солдатів планується відправити в Україну.
Команди будуть відправлені неозброєними і походитимуть з різних полків армії.
Особливо данське командування зацікавлене у досвіді трирічної війни з безпілотниками на фронті.
„За 42 роки моєї служби в Збройних силах я ще не бачив, щоб події розвивалися так швидко”, – каже командувач армією, який спостерігав за тренуваннями розвідувального полку з новенькими ударними безпілотниками, подібними до тих, що використовуються на фронті в Україні.
Для Збройних сил Данії нові системи озброєння і методи ведення бою є результатом двох візитів до України за останні місяці, які здійснив сам командувач армії.
Тепер він хоче прискорити цей процес, відправивши більше команд данських солдатів до тренувальних таборів в Україні.
Кількість курсів ще не визначена і остаточно не вирішена, але начальник армії повідомив TV 2, що планується, що як інструктори, так і військовослужбовці пройдуть курси тривалістю від одного до двох тижнів, які розпочнуться якнайшвидше. Можливо, вже цього літа.
„Ми відправляємо туди кілька команд і дивимося, який досвід мають українці – з перших рук. Тож приїжджайте і отримайте цей досвід”, – сказав він.
„Так, я був там кілька разів. Але ці солдати не їдуть туди, щоб брати активну участь у війні. Вони їдуть туди, щоб отримати певний досвід, і це на запрошення мого колеги, командувача української армії”, – каже Бойсен.
При цьому російське посольство в Копенгагені обурене тим, що Збройні сили Данії планують відправити солдатів на тренувальний табір в Україні.
„Направлення данських військовослужбовців в Україну, в тому числі для вивчення бойового досвіду, втягує Данію все глибше і глибше в конфлікт в Україні і провокує його подальшу неконтрольовану ескалацію”, – йдеться в письмовому коментарі посла Владіміра Барбіна для TV 2.
Начальник штабу армії Петер Бойсен підкреслив, що данські солдати будуть неозброєні і розміщені далеко від фронту. Скоріше, ближче до навчального центру на заході України.
„Вони мають проходити навчання далеко від лінії фронту, наприклад, у Львові на заході України. І якщо станеться ракетна атака, українці мають дійсно хороші системи попередження і хороші укриття. Я сам провів час в одному з них у Києві”, – каже він.
Russia announced that its warships have reached Iran to participate in joint exercises with Iran and China in the Gulf of Oman. pic.twitter.com/FWXfW9Y7t4
Данія оголосила про виділення Україні 25-го пакета допомоги на 6,7 млрд данських крон (майже 970 млн доларів). Новий пакет забезпечує військову підтримку України протягом 2025-2027 років і фінансується коштами Українського фонду.
Про це йдеться в заяві Міністерства оборони Данії.
Ключовими елементами пакета є протиповітряна оборона, артилерія та фінансова підтримка Повітряних сил України.
„Безпекова ситуація швидко змінюється. Тому дуже важливо, щоб Данія продовжувала свою масштабну підтримку України…25-м пакетом допомоги ми підкреслюємо нашу підтримку України як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі”, – заявив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.
Своєю чергою міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен зазначив, що новий пакет „посилить бойову міць України”.
„Безпека України має вирішальне значення для майбутнього всієї Європи. Я сподіваюся, що наша допомога надихне інших союзників надати ще більшу підтримку”, – підкреслив він.
Зокрема, у 2025-27 роках буде виділено 1,4 млрд данських крон для на передачу засобів артилерії і боєприпасів. Крім того, кошти будуть виділені на протиповітряну оборону, коаліцію безпілотників та ІТ-коаліцію.
Також будуть виділені кошти для збільшення вкладів в українську оборонну промисловість, враховуючи позитивний досвід „данської моделі”.
Данське фінансування протягом кількох років також підтримає поточні зусилля, спрямовані на заохочення союзників робити внески через цю модель.
„Данська модель” показала, що в Україні є потенціал для виробництва і постачання обладнання для української боротьби за свободу. Данія повинна продовжувати інвестувати в це, і я сподіваюся, що інші країни ще більше наслідуватимуть наш приклад”, – заявив Поульсен.
Данія оголосила про контракт на закупівлю 130 бронетранспортерів Patria, що виробляються у Фінляндії.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомили у пресслужбі Міністерства оборони Данії.
Данія придбає загалом 130 БТР Patria за 1,9 млрд крон (понад 250 млн євро).
Перші бронетранспортери із замовлення мають поставити вже цього року – їх будуть використовувати для навчання, щоб вже мати підготовлені екіпажі до того часу, коли у 2026 році почнуть надходити більші партії цих БТР.
„Це гарний приклад співпраці нордичних країн в оборонній сфері. Ці 130 БТР посилюють спроможності данських збройних сил, а з можливістю отримати декілька машин вже цього року можливо буде швидше почати використовувати цю техніку й ознайомитись з нею. Це дуже важливо у поточній безпековій ситуації”, – зазначив міністр оборони Троельс Лунд Поульсен.
Данія планує використовувати ці БТР і у легких піхотних підрозділах, і в механізованих бригадах.
Дані БТР розроблені у рамках спільної програми за участі Фінляндії, Латвії, Швеції та Німеччини, а виробляються у Фінляндії і Латвії.
Міністр оборони Данії Ларс Льокке Расмуссен закликав керівництво Сполучених Штатів змінити тональність заяв довкола Гренландії, та закликав спільно пошукати рішення для того, щоб зміцнити безпеку в Арктиці.
Таке звернення він опублікував в X після візиту на Гренландію віцепрезидента США Джей Ді Венса.
„Звісно ж ми відкриті до критики. Але маємо бути чесними: нам зовсім не подобається тон, з яким це висловлюється. Так не говорять з близькими союзниками. А я все ще вважаю, що США і Данія – близькі союзники”, – зазначив Расмуссен.
Міністр зазначив, що у Копенгагені розуміють прагнення США мати більшу військову присутність на Гренландії, а існуюча угода від 1951 року надає широкі можливості для цього.
„Якщо це те, чого ви бажаєте – давайте поговоримо про це… Ми, Данія і Гренландія, абсолютно відкриті до такої дискусії. Ми можемо дуже багато зробити з тією „рамкою”, яку маємо. Давайте скористаємось нею, і зробимо це разом”, – закликав він.
Расмуссен відреагував на критику Венса про те, що Данія недостатньо робить для безпеки в Арктиці, та нагадав, що окремо Венс говорив те саме про США.
„Факт полягає у тому, що ми усі пожинали дивіденди від миру. Усі ми діяли, виходячи з припущень, що Арктика буде регіоном незначної напруги. Але ці часи скінчилися, статус кво – вже не варіант”, – сказав він.
Міністр нагадав, що саме тому кілька тижнів тому Данія ухвалила рішення про початок масштабних інвестицій у безпеку в регіоні, що забезпечить залучення більшої кількості військових, кораблів та безпілотних апаратів.
„І давайте не забувати: Гренландія є частиною НАТО. Гарантії безпеки НАТО зараз покривають Гренландію”, – зазначив Ларс Льокке Расмуссен.
Данія буде готова відправити миротворчі підрозділи в Україну, якщо виникне така потреба. Військові у такому разі діятимуть у складі об’єднаних європейських сил.
Про це заявили міністр закордонних справ Ларс Лекке Расмуссен та міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, їхні слова наводить портал DR.dk.
«Важливо, щоб ми в Європі надсилали правильні сигнали і путіну, і Вашингтону. Саме це ми й робимо сьогодні, заявляючи: якщо дійде до того, що для досягнення угоди про припинення вогню чи миру буде потрібна європейська присутність, то Данія в принципі до цього готова», – сказав Расмуссен.
Водночас Поульсен зазначив, що реальних планів, які передбачають відправку військових до України, поки що немає.
«Ми ще не ухвалили рішення про те, щоб вжити будь-яких конкретних дій. Це має залежати від того, як розвиватимуться події. Таким чином, це є проявом своєчасної турботи», – резюмував глава Міноборони країни.
Норвегія та Данія планують розширити співпрацю в галузі оборони, зокрема для того, щоб і надалі допомогати Україні.
Зі спільною заявою щодо збільшення оборонних зусиль Норвегія та Данія виступили у вівторок, 25 лютого, пише Reuters.
У заяві країн зазначається, що ці заходи будуть здійснені в межах Північної співпраці та в межах НАТО. Конкретні пропозиції країни мають намір представити у травні.
Проте наразі вже відомо, що частина цих пропозицій буде спрямована на підтримку України.
„Серед напрямків, що будуть охоплені, – вивчення можливостей для зміцнення промислових зв’язків на підтримку наших власних оборонних секторів та подальша підтримка України”, – заявили представники країн.
Крім цього, країни хочуть розглянути, як зміцнити співпрацю між їхніми Збройними силами в усіх сферах, а також розвивати стратегічну співпрацю у Північній Атлантиці.
Уряд Данії надасть Україні новий пакет допомоги на суму два мільярди крон (приблизно 269 млн євро). Гроші спрямують на зміцнення обороноздатності.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен під час візиту до Києва.
Вона розповіла, що гроші підуть, зокрема, на закупівлю боєприпасів для українських солдатів та створення підрозділу чисельністю до бригади спільно із країнами Північної Європи та Балтії.
«Послання Данії українцям таке саме, як і з самого початку: ми продовжимо надавати підтримку стільки, скільки потрібно. Україна бореться за всю Європу. Ми маємо поставити Україну в максимально сильну позицію», – заявила Фредеріксен.
Вона також закликала лідерів інших європейських держав прискорити постачання озброєнь для ЗСУ, а також збільшити фінансування оборонної промисловості України.