Дводенний саміт лідерів країн Європейського Союзу розпочався 21 березня у Брюсселі. Обговорюватимуть питання постачання зброї для України.
Про це інформує “ЄП”.
На зустрічі 21-22 березня лідери ЄС обговорюватимуть продовження підтримки України, питання безпеки та оборони, а також ситуацію на Близькому Сході, питання розширення ЄС, міжнародні відносини, міграцію і сільське господарство.
У частині щодо безпеки говоритимуть про збільшення обороноздатності ЄС та союзників, а також про оборонну галузь Європи та про спроби посилення технологічної та промислової бази. Лідери країн ЄС планують також обговорити Програму європейської оборонної промисловості та Стратегію європейської обороноздатності.
У частині щодо нових членів ЄС говоритимуть про майбутній вступ України, Молдови, Боснії і Герцеговини до ЄС – усі три країни вже мають кандидатський статус та очікують відкриття переговорів.
Керівництво польської прокуратури (Prokuratura Krajowa) звертається до президента Європейської комісії (ЄК) Урсули фон дер Ляєн і членів Європарламенту з приводу порушень верховенства права в Польщі після зміни уряду, йдеться в заяві, опублікованій на сайті відомства у Варшаві в понеділок.
У документі підкреслюється, що Європейський суд неодноразово порушував питання верховенства права в Польщі в минулому, але зараз, коли верховенство права в Польщі “кричуще порушується”, мовчить.
Лист був підготовлений заступниками генерального прокурора, які очолюють прокуратуру. Польська прокуратура підпорядковується міністру юстиції Адаму Боднару, але очолює її перший заступник генерального прокурора Даріуш Барський.
Лист був написаний після того, як у п’ятницю Боднар спробував замінити Барського, стверджуючи, що Збігнєв Зьобро, міністр юстиції попереднього уряду, неправомірно призначив його на цю посаду у 2022 році. Але прокуратура в п’ятницю визнала дії Боднара недійсними.
У заяві в понеділок прокуратура підкреслила, що крок Боднара може зашкодити інтересам Європейського Союзу (ЄС), оскільки орган також розслідує злочини, пов’язані з ЄС. У зв’язку з цим прокуратура просить органи ЄС “вжити необхідних заходів для запобігання порушенню закону в Польщі”.
Спроба усунення Барського є незаконною, оскільки була здійснена без схвалення глави держави, – підкреслюють вони. Цей крок дестабілізує роботу прокуратури і може значно знизити правовий захист польських громадян, які проживають в ЄС, і громадян ЄС, які прибувають до Польщі, а також рівень внутрішньої безпеки в Польщі, – йдеться в заяві.
У документі йдеться про те, що це є “вбивством” прокуратури і такі дії порушують основи демократичного верховенства права і незалежності прокурорів, а також паралізують роботу установи в період міжнародної напруги.
У п’ятницю ввечері заступник генерального прокурора Роберт Ернард розкритикував дії, спрямовані проти Барського, в розмові з Боднаром, яка була записана на мобільний телефон. Пізніше відео було розміщено в соціальних мережах. У понеділок Боднар розпочав дисциплінарне провадження проти Ернарда, який обіймає цю посаду з 2010 року.
У понеділок уранці Барський і Ернард провели переговори з президентом Анджеєм Дудою.
Після перемовин канцелярія президента повідомила: президент прийняв рішення, що Барський продовжить очолювати прокуратуру відповідно до чинного законодавства.
Prezydent @AndrzejDuda: Wspieraliśmy, wspieramy i będziemy wspierać Ukrainę w jej walce o wolność! Dzisiaj to wsparcie jest nadal niezwykle potrzebne. Niezależnie od zmęczenia wojną. Wolny świat nie może dopuścić do tego, żeby Putin i Rosja zatriumfowali. pic.twitter.com/VDSHEkBZMy
Росіяни вдаються до різних хитрощів, щоб продавати сиру нафту морського транспортування за вищою, ніж гранична, ціною, що є неприйнятним.
У зв’язку з цим Європейська комісія планує доручити Данії перевіряти й затримувати російські нафтові танкери, які проходять через її води, повідомляє Financial Times із посиланням на джерела в Брюсселі. Ідеться про танкери, які перетинають Данську протоку без західного страхування та становлять екологічну загрозу.
Російська нафта, що транспортується через Балтійське море (приблизно 60% загального морського експорту нафти), на шляху до міжнародних ринків проходить через вузьку Данську протоку.
Пропозиція піти на згаданий крок була зроблена після того, як виявилося, що обмеження ціни, установлене G7 та ЄС на нафту, яка поставляється морським транспортом з росії, було повністю проігнороване, оскільки майже жодна партія не продавалася менше ніж за 60 доларів за барель.
Правила ж вимагають від західних страховиків суден покривати російські поставки, лише якщо нафта збувається за ціною, нижчою 60 доларів за барель. Водночас дедалі більше танкерів, що транспортують російську сиру нафту, підозрюються в плаванні з підробленими фінансовими звітами або без західних страховок.
Якщо це так, то існує ризик, що в разі нафтової катастрофи не буде кому покрити завдані збитки. Саме це і становить згадану екологічну небезпеку.
Щодня через данські протоки проходить близько двох мільйонів барелів російської сирої нафти, що еквівалентно трьом кораблям Aframax, якими користуються росіяни.
Обмеження ціни було введене, щоб зменшити доходи від найціннішого експорту рф, без заборони поставок сирої нафти в незахідні країни через побоювання, що повне ембарго спричинить серйозні проблеми на світовому ринку нафти.
ЄС розглядає запровадження й інших заходів у рамках нового пакета санкцій, який країни-члени обговорять цього тижня.
Це, зокрема, урегулювання діяльності судноплавних компаній, що продають росії кораблі, які вона використовує як частину власного «тіньового флоту», а також притягнення до відповідальності країн, котрі дозволяють цим суднам плавати під своїми прапорами.
Під час виступу в рамках Дня Закарпаття в Брюсселі депутатка Європарламенту Андрея Бочкор наголосила, що Україні потрібен якнайшвидший мир, а також зазначила, що військовий призов та питання щодо навчання рідною мовою викликають занепокоєння в закарпатських угорців.
Андрея Бочкор підкреслила, що війна, яка триває вже понад півтора року, залишає відбиток на житті краян.
«Неабияке занепокоєння в угорців викликають призов до армії та ймовірність того, що з наступного року школярі угорської національності з 5-го класу вже не зможуть навчатися рідною мовою», – зазначила депутатка. Вона додала, що така ситуація ще більше посилює необхідність припинення російсько-української війни та встановлення миру, оскільки, за її словами, це може відродити віру в майбутнє.
Під час виступу на заході «День Закарпаття», який відбувся у вівторок увечері в Інституті Ліста в Брюсселі вже увосьме, Андрея Бочкор повідомила, що мета цьогорічного дійства – привернути увагу до становища закарпатської угорської громади, розповісти про важке повсякденне життя в умовах війни та представити зріз місцевого угорського прикладного й сценічного мистецтва.
На її думку, можливість обговорити становище закарпатських угорців у Брюсселі має велике значення. «Важливо, щоб Євросоюз не забував про права закарпатських угорців та представників інших національностей в Україні», – додала євродепутатка.
Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович під час свого виступу наголосив, що збереження закарпатської угорської громади навіть у нинішніх складних обставинах – результат праці багатьох людей.
«Сподіваюся, одного дня демократична Україна, Україна, де поважають права національних меншин, розпочне й успішно завершить переговори про вступ до Європейського Союзу», – додав Василь Брензович.
Відтак президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, голова Закарпатського угорськомовного товариства Ілдико Орос зазначила, що десять років тому угорська партія «Фідес» серйозно поставилася до реалізації ініціативи об’єднання угорської нації та забезпечила платформу й можливість представити інтереси закарпатської угорської громади в Брюсселі. Таким чином Закарпаття було нанесене на мапу Європи, його проблеми почуті і в Брюсселі.
За її словами, в області підтримується розвиток угорської громади. Це, зокрема, підтвердили й організовані під час Дня Закарпаття в Інституті Ліста в Брюсселі виступ акторів Закарпатського обласного угорського драматичного театру та художня виставка місцевого скульптора й художника Петра Матла «По п’ять», присвячена трагічній історії угорців і німців, яких у 1944 році зібрали на так звані «триденні маленькі роботи» й вивезли в ГУЛАГ.
«І вистава, і картини демонструють притаманні закарпатцям стійкість і віру в майбутнє та Бога», – додала Ілдико Орос.
Томаш-Іван Ковач, посол Угорщини в Бельгії та Люксембурзі, у своєму виступі підкреслив, що «з початком російсько-української війни значення нації зросло ще більше».
«Бути угорцем, належати до угорської нації – це питання не лише національності і навіть не громадянства», – зауважив дипломат. Угорців пов’язують мова, культура та почуття єдності, додав він.
«Закарпаття, люди, що живуть у цьому краї, становлять дуже важливу ланку в тій спільноті, яку ми називаємо угорською нацією», – наголосив посол.
Міністр юстиції Бельгії Вінсент ван Квікенборн заявив що бере політичну відповідальність за нездатність запобігти теракту у Брюсселі, який призвів до загибелі двох людей.
За словами ван Квікенборна, він дізнався, що ще у серпні 2022 року Туніс надіслав Бельгії запит на екстрадицію виконавця теракту, але суддя не виніс жодного рішення щодо запиту.
„Це індивідуальна помилка, це груба помилка, це неприйнятна помилка. Це помилка з драматичними наслідками… Попри те, що це робота окремого, незалежного судді, я хочу взяти на себе політичну відповідальність за цю неприйнятну помилку”, – додав Вінсент ван Квікенборн.
У VRT пишуть, що рішення про відставку стало несподіванкою для Бельгії. Ван Квікенборн вважався одним із найсильніших членів федерального уряду, а також одним із найпопулярніших представників фламандських лібералів.
“This is my last extension” as NATO Secretary General, says @jensstoltenberg. He tells me that “to be a secretary general that keeps this big alliance together, that has been extremely meaningful.” pic.twitter.com/y6rVQVuVO9
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг скликає сьогодні, 26 липня, засідання нової Ради Україна-НАТО на прохання Києва.
Про це з посиланням на коментар речниці НАТО Оани Лунгеску агенції dpa повідомляє DW.
«Сторони зустрінуться, щоб провести консультації щодо останніх подій та обговорити транспортування українського зерна через Чорне море», – сказала Лунгеску.
За її словами, зустріч відбудеться на рівні послів.
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 22 липня заявив, що днями відбудеться засідання Ради Україна – НАТО, де обговорять подолання кризової ситуації в Чорному морі та забезпечення сталої роботи «зернового коридору».
«Говорив із Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом… про російські агресивні кроки в Чорному морі. Будь-яка дестабілізація в цьому регіоні та зрив роботи наших експортних шляхів означатимуть проблеми з відповідними наслідками для всіх у світі. Цінова криза – найменший із можливих наслідків», – наголосив Президент.
Good and candid exchange with President Xi on the main challenges in a world with increasing geopolitical frictions. Managing our relations is a priority.
We agreed that we have a joint interest in balanced trade relations.
We also agreed to increase people2people exchanges.
Європейська комісія в середу планує представити свою пропозицію щодо регулювання генетично модифікованих культур. Прийняття нового закону принесе користь переважно транснаціональним компаніям, натомість екологічні групи та фермери вже виступили проти нього.
Завершилася робота над законопроєктом про легалізацію нових технологій генетичної модифікації сільськогосподарських культур у Європейському Союзі, пише Politico.
Дуже суворе законодавство ЄС щодо ГМО створювало серйозні перешкоди для вирощування ГМ-культур і навіть дозволяло державам-членам забороняти їх.
Запропоновані зміни зменшать бюрократичну тяганину і полегшать доступ на ринок культур, вирощених за допомогою нових геномних технологій (НГТ), наприклад, CRISPR-Cas9, які стосуються конкретних генів і не обов’язково вводять генетичний матеріал ззовні геному.
Звичайно, законопроєкт в основному просувається транснаціональними компаніями, зокрема Bayer, Syngenta і Corteva, котрі контролюють значну частину селекційної індустрії. Деякі менші компанії, науковці та групи фермерів також привітали цю пропозицію. Вони стверджують, що ЄС ризикує відстати від решти світу у використанні технологій, які можуть зробити сільськогосподарські культури більш поживними, ефективними і краще пристосованими до мінливого клімату.
Брюссельська газета зазначає, що проти нововведень виступають деякі європейські партії «зелених», екологічні групи, органічні фермери та виробники, а також понад 400 000 громадян Євросоюзу, які підписали петицію проти скасування регламенту на так звані нові ГМО. На їхню думку, запропоновані правила ще більше посилять владу транснаціональних компаній, дозволяючи їм отримувати патенти на культури, які могли б вирощуватися за допомогою традиційних методів селекції, таким чином загрожуючи традиційному сільському господарству та органічному землеробству. Противники нововведень також стверджують, що, оскільки згадана технологія існує лише трохи більше десяти років, її безпечність досі залишається під питанням.
Згаданий закон має послабити регулювання підгрупи ГМ-культур, які вважаються еквівалентними тим, що вирощуються за допомогою звичайних методів селекції. Ці «звичайні» рослини більше не підлягатимуть обов’язковому маркуванню ГМО для харчових продуктів та оцінці ризиків з боку органів, відповідальних за безпеку харчових продуктів.
Попередній проєкт закону містив виняток для рослин, створених для підвищення стійкості до гербіцидів. На них продовжували б поширюватися суворіші правила щодо ГМО. Але в новому проєкті такого розмежування більше немає.
Європейська комісія планує представити свою пропозицію щодо регулювання ГМ-культур як частину останнього пакета заходів у рамках ініціативи «Зелений курс».
Вчора в межах робочого плану в Брюсселі провів низку важливих зустрічей із представниками різних європейських інституцій, які всебічно підтримують Україну та сприяють міжрегіональній співпраці країн-членів ЄС.
Зокрема, зустрівся з генеральним директором Європейської федерації будівельної промисловості (European Construction Industry Federation, FIEC) Доменіко Кампогранде. Разом обговорили можливість залучення інвестицій у будівельну галузь Закарпаття із застосуванням сучасних технологій.
Важливою була й зустріч із послом Республіки Австрія в Королівстві Бельгія та послом Австрії в НАТО Елізабет Корнфілд, а також із керівником офісу австрійської федеральної землі Бургенланд у Брюсселі, який функціонує в межах роботи Комітету регіонів ЄС, бригадним генералом Раніє Вінтером. Цю співпрацю можна вважати зразковою з погляду реалізації міжрегіональних ініціатив.
Завдяки партнерським звʼязкам Закарпатської ОВА та Бургенланду нещодавно вдалося досягти домовленостей і закріпити відповідним контрактом членство представника від нашого краю в Комітеті регіонів ЄС. Таку можливість нам надали партнери, які для виконання представницьких функцій у Брюсселі за своєю квотою обрали представника від Закарпаття. Зараз це рішення формує наш порядок денний та допомагає ефективніше працювати в межах Конгресу.
Під час зустрічі обговорили й питання гуманітарного розмінування деокупованих територій України, яке зараз є надважливим для прифронтових областей. Австрія виробляє сучасні засоби для розмінування, що необхідні нашій країні. Тож сподіваємося на підтримку й позитивне рішення щодо можливості надання цих сил і засобів.
Цього ж дня за сприяння та участі Embassy of Ukraine in the Kingdom of Belgium зустрілися з представниками Бельгійської федерації підприємств, яка працює у сфері збору, сортування та переробки усіх видів відходів. Федерація, створена в 1991 році, зараз нараховує понад 300 компаній-членів, де зайняті близько 15 000 співробітників.
Розглянули можливість участі її підприємств у вирішенні питань збору, переробки та утилізації ТПВ на Закарпатті, а також у розробці стратегії поводження з відходами. Нам потрібен передовий європейський досвід для покрокового розв’язання проблеми засмічення краю. Отримали позитивні сигнали від наших партнерів і розпочали консультації щодо предметної співпраці й майбутнього візиту представників Федерації на Закарпаття.
У п’ятницю Брюссель розпочав переговори з країнами – членами ЄС щодо 11-го пакета санкцій. Нові обмеження можуть торкнутися, зокрема, ядерної енергетики та трубопровідної нафти. За повідомленнями преси, частина країн – членів Євросоюзу не заперечують проти нових санкцій. Востаннє Брюссель запроваджував обмеження проти росії в лютому.
Як повідомляє Politico, завжди добре поінформоване про справи в Брюсселі, у п’ятницю Європейська комісія розпочала переговори з дипломатами із 27 країн – членів ЄС щодо 11-го пакета санкцій. На саміті Євросоюзу в Брюсселі в березні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн говорила про нові заходи як про доконаний факт.
«У 10-му пакеті санкцій ми запровадили можливість додавати до списку осіб, компанії чи організації, якщо бачимо, що вони обходять санкції за допомогою третіх країн. Отже, ми вжили вже багато заходів, але, безумовно, недостатньо, тому 11-й пакет санкцій також буде стосуватися в основному питання обходу й того, як протистояти цьому», – заявила вона.
«Росатом» може опинитися під прицілом
Видання Politico повідомляє, що цього разу мішенню може стати атомна енергетична компанія рф «Росатом», але це буде нелегким завданням.
«За даними Європейської спільноти з атомної енергії «Євратом», у 2021 році «Росатом» поставив 20% природного урану до ЄС і підтримує тисячі інших зв’язків з країнами – членами ЄС, а не лише з Угорщиною. У ЄС є 18 електростанцій, які мають російські компоненти або використовують російське паливо. Отже, навіть якщо нам удасться якимось чином накласти санкції на російський ядерний сектор, безумовно, будуть винятки», – зазначає Естер Барачка, кореспондентка видання köztévé.
За повідомленнями преси, окрім ядерної енергетики, 11-й пакет може стосуватися постачання російської нафти трубопроводами та заборону банку «Газпром» брати участь у міжнародній системі переказів. Як пише Politico, це питання є досить суперечливим, адже кілька країн – членів ЄС купують у росії ядерне паливо. У статті зазначається, що від нових санкцій найбільше може постраждати Франція.
Однак Париж не виявляє стурбованості, оскільки, за повідомленням Politico, дипломат, який говорив з газетою, заявив, що «в цьому питанні дуже чіткою, гучною і помітною була Угорщина».
Тож, на думку французів, іншим країнам – членам ЄС не потрібно лобіювати згадане питання, адже угорці все одно це зроблять.
«Для нас запровадження санкцій на постачання енергоносіїв є червоною лінією», – заявив міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини Петер Сійярто.
«Якщо російський природний газ не надходитиме до Угорщини, не буде опалення, стане важко працювати промисловості, а якщо ми не побудуємо атомну електростанцію «Пакш», вартість електроенергії зросте в чотири рази, і цьому, очевидно, слід запобігти», – зазначив міністр.
Про це Петер Сійярто говорив 8 березня минулого року, коли керівництво ЄС заявило, що якщо санкції проти росії і будуть введені, то вони точно не стосуватимуться енергетичного сектору.