Європейський Союз розглядає можливість внесення росії до «сірого списку» країн зі слабким контролем за відмиванням коштів. У такий спосіб Брюссель прагне посилити фінансовий тиск на москву.
Про це пише Financial Times з посиланням на посадовців Європейської комісії.
Представники Єврокомісії заявили, що більшість членів Європейського парламенту підтримують додавання росії до «сірого списку», але остаточне рішення ще не ухвалили.
За словами, євродепутата від Німеччини Маркуса Фербера, є «величезна підтримка» включення рф до цього списку.
Очікувалося, що нову версію списку оголосять цього тижня, але Єврокомісія відклала його ухвалення «з адміністративних і процедурних причин». Речник Єврокомісії зазначив, що рішення планують ухвалити вже на початку наступного тижня.
FT зауважило, що включення країни до «сірого списку» завдає шкоди її репутації. Крім того, усі фінансові установи інших країн зобов’язані застосовувати додаткові заходи обережності під час фіноперацій, повʼязаних з громадянами чи компаніями цієї держави, що призводить до підвищення витрат.
Зазвичай «сірий список» ЄС відповідає переліку, складеному Групою з фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
Як пише видання, попри те, що членство росії у FATF було призупинено через рік після її повномасштабного вторгнення в Україну, очікується, що низка країн блокуватиме спроби додати рф до списку FATF.
Міністри фінансів ЄС обговорили майбутні економічні та політичні відносини зі Сполученими Штатами під час інавгурації Трампа в Брюсселі. Головне питання – як зменшити залежність від Вашингтона, зміцнюючи трансатлантичне співробітництво.
Міністр фінансів Польщі Анджей Доманський організував для своїх колег з ЄС неформальну вечерю, центральною темою якої стало зміцнення економічних відносин зі США, повідомляє Politico.
На заході обговорювалися очікувані можливості співпраці у сферах торгівлі, енергетики та оборони. Деякі міністри висловили думку, що ЄС повинен зменшити свою залежність від Вашингтона і розвивати більш стійкі відносини в довгостроковій перспективі.
Міністри фінансів також обговорили спільні плани щодо зниження цін на енергоносії, приділивши особливу увагу можливостям реалізації «енергетичного союзу». Водночас також наголошувалося, що необхідні нові стратегії для створення економічної безпеки ЄС, щоб витримати глобальну конкуренцію.
У центрі уваги зустрічі було і питання, яким чином країни – члени ЄС можуть підтримувати захист від глобальних економічних викликів, одночасно підвищуючи конкурентоспроможність союзу. Міністри фінансів мають намір найближчими місяцями спільно працювати над заходами для забезпечення економічної та політичної стабільності у відносинах зі Сполученими Штатами з урахуванням очікуваних політичних змін.
Президент України Володимир Зеленський уже незабаром зустрінеться з лідерами низки країн Європи в Брюсселі. Він планує обговорити питання далекобійних можливостей і не тільки.
Про це йшлося на пресконференції глави української держави і прем’єра Польщі Дональда Туска.
Журналіст запитала в Зеленського, чи обговорюватиметься питання відправки миротворців в Україну під час його зустрічі з європейськими лідерами в Брюсселі.
„Загалом, насамперед, усі, хто там буде, мають право порушувати те чи інше питання. Головне, що нам потрібно зараз терміново посилити Україну і на полі бою, і політично, і геополітично. Як нам мати однаковий погляд на це посилення з усіма лідерами, насамперед Європи”, – відповів він.
За словами президента, важливо, щоб нова команда Дональда Трампа чула, що всі в Європі об’єднані в прагненні до справедливого миру і результатів. І такі результати потрібні наступного року.
„І тому питання може бути не тільки про контингент, також будуть питання, які Україна повинна знати. Це наші далекобійні можливості, максимальне фінансування нашого внутрішнього виробництва, наших сил, щоб підтримати Збройні сили”, – уточнив Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський невдовзі відвідає Брюссель. Там його було запрошено на перше засідання Європейської Ради.
Про це розповіла віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністр юстиції Ольга Стефанішина на форумі „Право та справедливість: посилення взаємодії в умовах війни”.
„Президента Зеленського запрошено на перше засідання Європейської Ради після призначення її президента. Це дуже важливий для нас сигнал. Фактично немає розділення між Україною і державними членами ЄС. Україна на порядку денному в найвищому. І, звичайно, буде багато питань, які планується обговорити. Зустріч в Парижі, ініціативи Європейської комісії”, – розповіла Стефанішина.
За її словами, на цьому засіданні Європейська комісія оголосить стратегічну візію на наступні п’ять років. Це стосуватиметься і розширення, і щодо оборонної політики ЄС.
„Безумовно, президент прийняв запрошення для участі в Єврораді в першу чергу для того, щоб окреслити новому складу європейських інституцій пріоритети європейської інтеграції, взаємодії з ЄС, ролі Європейського Союзу в мирній Європі. І я думаю, що всі цього очікують, тому що він був запрошений в перший же день, коли президент Кошта приступив до своїх обов’язків”, – зауважила вона.
Наступного тижня президент України Володимир Зеленський під час візиту до Брюсселя обговорить із західними лідерами формати завершення війни і потенційне створення європейської миротворчої місії в Україні.
За інформацією видання, на зустрічі 18 грудня у Брюсселі будуть європейські лідери, генсек НАТО і президент України Володимир Зеленський.
Лідери нібито планують обговорити можливі формати завершення війни та потенційне створення європейської миротворчої місії як одного із запобіжників від нового нападу Росії на Україну. Дискусія розпочалася на тлі тиску з боку обраного президента США Дональда Трампа щодо того, що Європа має зіграти активну роль у потенційній майбутній угоді про припинення війни, залучивши для цього свій контингент, повідомили співрозмовники.
Серед лідерів-учасників будуть канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Емманюель Макрон, президент Польщі Анджей Дуда, очільник Євроради Антоніу Кошта і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
У „Радіо Свобода” дізналися від джерел, що французький президент Емманюель Макрон ймовірно винесе на обговорення на саміті лідерів Євросоюзу 18-19 грудня питання розміщення миротворчої місії на території України у разі припинення вогню та мирної угоди між Україною та Росією.
Водночас співрозмовники зауважили, що тема миротворців дуже „сира” і перебуває на рівні ідеї.
Massive Russian missile attack on Ukraine this morning, primarily targeting the energy system. Russia aims to deprive us of energy. Instead, we must deprive it of the means of terror. I reiterate my call for the urgent delivery of 20 NASAMS, HAWK, or IRIS-T air defense systems.
Президент Володимир Зеленський прибув до Брюсселя для участі у засіданні Європейської ради та підписання трьох безпекових угод.
Про це Глава Української держави повідомив у Телеграмі.
„Цими днями Україна розпочала фактичні переговори щодо членства в ЄС. Сьогодні я в Брюсселі, щоб взяти участь у засіданні Європейської ради та подякувати всім лідерам Європи за єдність і за підтвердження незворотності нашого європейського курсу”, – розповів Зеленський.
За словами Президента України, програмою візиту передбачені його зустрічі з очільниками ЄС і держав-членів, двосторонні переговори.
„Ми підпишемо одразу три безпекові угоди, одна з яких – із Європейським Союзом загалом. Вона вперше закріпить зобов’язання всіх 27 держав-членів надавати Україні широку підтримку попри будь-які інституційні зміни всередині”, – відзначив Зеленський.
ЄС підписав угоди про партнерство в сфері безпеки та оборони з кількома державами, які не є членами ЄС, наприклад, Норвегією. Однак подібної домовленості з азіатськими державами раніше не було.
Як повідомляє Nikkei Asia, посилаючись на анонімне джерело в Єврокомісії, Європейський Союз прагне до промислового партнерства в галузі безпеки та оборони з Японією та Південною Кореєю, спрямованого на спільну розробку військового обладнання. Брюссель прагне досягти угоди на міністерському рівні з Японією до кінця року.
ЄС розглядає можливість співпраці у сферах дослідження космосу, кібербезпеки, дезінформації та морської безпеки. ЄС підписав угоди про партнерство в сфері безпеки та оборони з кількома державами, які не є членами ЄС, наприклад Норвегією. Однак подібної домовленості з азіатською державою раніше не було.
Цей крок може відбутися на тлі зростання геополітичної напруженості, а також у відповідь на угоду між Росією та Північною Кореєю. Цього тижня Москва та Пхеньян також домовилися про взаємну військову підтримку, тоді як Токіо перебуває у територіальній суперечці з Пекіном, зростає напруженість і навколо Тайваню.
Японія прагне збільшити свій оборонний бюджет, який мав би становити біля 2 відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП) до 2027 року та поступово змінює свою пацифістську конституцію. Минулого року держава підписала контракт про створення передової програми розробки винищувачів із Великою Британією та Італією.
[type] => post
[excerpt] => ЄС підписав угоди про партнерство в сфері безпеки та оборони з кількома державами, які не є членами ЄС, наприклад, Норвегією. Однак подібної домовленості з азіатськими державами раніше не було.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1719313140
[modified] => 1719311750
)
[title] => Брюссель планує оборонне партнерство з Японією та Південною Кореєю
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=117164&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 117044
[uk] => 117164
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 117045
[image] => Array
(
[id] => 117045
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/nato-csapatok-hadgyakorlat.jpg
[original_lng] => 115897
[original_w] => 1347
[original_h] => 758
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/nato-csapatok-hadgyakorlat-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/nato-csapatok-hadgyakorlat-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/nato-csapatok-hadgyakorlat-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/nato-csapatok-hadgyakorlat-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/nato-csapatok-hadgyakorlat.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/nato-csapatok-hadgyakorlat.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/nato-csapatok-hadgyakorlat.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1100
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 117045
[_edit_lock] => 1719300951:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_afdf69ef1d424976f8c5860a25f2c448] =>
I met Defence Minister Kim Yong Hyun on DPRK & other common security challenges. Russia’s aggression against Ukraine is an existential threat. The Republic of Korea is best positioned to understand it.
Нове засідання Контактної групи з питань оборони України (формат „Рамштайн”) відбудеться в очному форматі 13 червня в штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Це вже 23-тє за ліком засідання „Рамштайн”.
Там зазначається, що у четвер, 13 червня, відбудеться засідання у форматі „Рамштайн”, а також засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів. У програмі передбачено виступ генсека НАТО Йенса Столтенберга та міністра оборони України Рустема Умєрова.
Тему зустрічі засідання Ради Україна-НАТО поки що не оголошено.
Крім цього, 15 червня міністри оборони країн НАТО проведуть зустріч Північноатлантичної ради та Групи з ядерного планування.
Дводенний саміт лідерів країн Європейського Союзу розпочався 21 березня у Брюсселі. Обговорюватимуть питання постачання зброї для України.
Про це інформує „ЄП”.
На зустрічі 21-22 березня лідери ЄС обговорюватимуть продовження підтримки України, питання безпеки та оборони, а також ситуацію на Близькому Сході, питання розширення ЄС, міжнародні відносини, міграцію і сільське господарство.
У частині щодо безпеки говоритимуть про збільшення обороноздатності ЄС та союзників, а також про оборонну галузь Європи та про спроби посилення технологічної та промислової бази. Лідери країн ЄС планують також обговорити Програму європейської оборонної промисловості та Стратегію європейської обороноздатності.
У частині щодо нових членів ЄС говоритимуть про майбутній вступ України, Молдови, Боснії і Герцеговини до ЄС – усі три країни вже мають кандидатський статус та очікують відкриття переговорів.
Керівництво польської прокуратури (Prokuratura Krajowa) звертається до президента Європейської комісії (ЄК) Урсули фон дер Ляєн і членів Європарламенту з приводу порушень верховенства права в Польщі після зміни уряду, йдеться в заяві, опублікованій на сайті відомства у Варшаві в понеділок.
У документі підкреслюється, що Європейський суд неодноразово порушував питання верховенства права в Польщі в минулому, але зараз, коли верховенство права в Польщі „кричуще порушується”, мовчить.
Лист був підготовлений заступниками генерального прокурора, які очолюють прокуратуру. Польська прокуратура підпорядковується міністру юстиції Адаму Боднару, але очолює її перший заступник генерального прокурора Даріуш Барський.
Лист був написаний після того, як у п’ятницю Боднар спробував замінити Барського, стверджуючи, що Збігнєв Зьобро, міністр юстиції попереднього уряду, неправомірно призначив його на цю посаду у 2022 році. Але прокуратура в п’ятницю визнала дії Боднара недійсними.
У заяві в понеділок прокуратура підкреслила, що крок Боднара може зашкодити інтересам Європейського Союзу (ЄС), оскільки орган також розслідує злочини, пов’язані з ЄС. У зв’язку з цим прокуратура просить органи ЄС „вжити необхідних заходів для запобігання порушенню закону в Польщі”.
Спроба усунення Барського є незаконною, оскільки була здійснена без схвалення глави держави, – підкреслюють вони. Цей крок дестабілізує роботу прокуратури і може значно знизити правовий захист польських громадян, які проживають в ЄС, і громадян ЄС, які прибувають до Польщі, а також рівень внутрішньої безпеки в Польщі, – йдеться в заяві.
У документі йдеться про те, що це є „вбивством” прокуратури і такі дії порушують основи демократичного верховенства права і незалежності прокурорів, а також паралізують роботу установи в період міжнародної напруги.
У п’ятницю ввечері заступник генерального прокурора Роберт Ернард розкритикував дії, спрямовані проти Барського, в розмові з Боднаром, яка була записана на мобільний телефон. Пізніше відео було розміщено в соціальних мережах. У понеділок Боднар розпочав дисциплінарне провадження проти Ернарда, який обіймає цю посаду з 2010 року.
У понеділок уранці Барський і Ернард провели переговори з президентом Анджеєм Дудою.
Після перемовин канцелярія президента повідомила: президент прийняв рішення, що Барський продовжить очолювати прокуратуру відповідно до чинного законодавства.
Prezydent @AndrzejDuda: Wspieraliśmy, wspieramy i będziemy wspierać Ukrainę w jej walce o wolność! Dzisiaj to wsparcie jest nadal niezwykle potrzebne. Niezależnie od zmęczenia wojną. Wolny świat nie może dopuścić do tego, żeby Putin i Rosja zatriumfowali. pic.twitter.com/VDSHEkBZMy
W związku z dowodami, że to rosyjskie służby specjalne dokonały karygodnego aktu dywersji wobec centrum handlowego przy Marywilskiej, podjąłem decyzję o wycofaniu zgody na działanie konsulatu Federacji Rosyjskiej w Krakowie.
— Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) May 12, 2025
Polacy chcą mieć pewność, że przyszły Prezydent jest w pełni zdrowy. Dlatego zrobiłem test na obecność narkotyków. Wynik oczywiście negatywny. Teraz kolej na Pana Rafała! Odwagi! Jak jest Pan czysty, to nie ma się czego bać! pic.twitter.com/m8lJeSMeoL