Україна готова співпрацювати з Японією в галузі безпілотних технологій, включаючи спільне виробництво дронів.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю Kyodo News.
Сибіга зауважив, що зараз Україна має досвід, який вона отримала під час війни з країною-агресором росією, і тому співпраця між Києвом і Токіо може бути взаємовигідною.
„Зараз ми є світовими лідерами у виробництві дронів… Ми готові поділитися з Японією нашим досвідом і співпрацювати, наприклад, у виробництві дронів”, – заявив міністр.
Про які дрони мова
Посилаючись на суворі обмеження Японії щодо передачі озброєнь, закріплені в її Конституції, Сибіга зауважив, що співпраця у сфері дронів може охоплювати широкий спектр – від аграрного призначення до розвідувальних технологій.
Варто нагадати, що Японія, як і раніше, дотримується своєї пацифістської політики. Експорт зброї залишається під жорстким контролем, на чому свого часу наголошував міністр оборони Мінору Кіхара.
Однак минулого року Японія помʼякшила правила експорту зброї – тепер вона зможе продавати винищувачі іншим державам. Однак літаки не дозволять передати країнам, де ведуться бойові дії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга деталізувавкк, що планує запропонувати Київ для розблокування діяльності Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ).
Як повідомляє “Європейська правда”, про це в інтерв’ю Укрінформу розповів міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
Міністра запитали про анонсовані ним у Гельсінкі 5 кроків для того, щоб вивести ОБСЄ з глухого кута, які Київ планує запропонувати партнерам.
“По-перше, ми повинні позбутися застарілого правила консенсусу, яке через зловживання з боку Росії, подібного до правила вето в Раді Безпеки ООН, прирікає ОБСЄ на нефункціональність. Тому важливо позбутися цього, і Україна буде однією з тих країн, які обстоюватимуть цей трек”, – сказав Сибіга.
По-друге, зазначив він, слід було би дозволити ОБСЄ кваліфікованою більшістю у дві третини голосів припиняти членство тих держав, які порушують принципи функціонування чи засадничі принципи заключного Гельсінського акту.
“По-третє, ми вважаємо, що має бути вдосконалене головування. Зокрема, мають бути розширені повноваження “Трійки ОБСЄ”, а також інституту головування в Організації. По-четверте, має бути вдосконалений механізм призначення керівництва ОБСЄ, тому що це має прямі наслідки для визначення пріоритетів, для забезпечення функціональності самої організації”, – розповів очільник МЗС.
Він додав, що доведеться також попрацювати над тим, щоб ОБСЄ відповідала тому задуму, який закладався під час її створення.
“На той час була Холодна війна, і, на нашу думку, на сьогодні є великий розрив з тим функціоналом, який виконує Організація, і з усвідомленням реалій: сьогодні в Європі триває гаряча війна… І все це, відповідно, має бути відображено в діяльності ОБСЄ”, – сказав Сибіга.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга з 30 по 31 липня перебуватиме з візитом у Фінляндії, де візьме участь у конференції високого рівня Гельсінкі+50.
Про це повідомляє пресслужба МЗС України.
У рамках візиту Сибіга проведе переговори з:
президентом Фінляндії Александром Стуббом,
спікером Едускунти Юссі Халла-ахо,
главою МЗС Фінляндії Еліною Валтонен,
фінськими парламентарями і депутатами Європейського парламенту.
Також запланована низка зустрічей Сибіги з високими гостями конференції, яка присвячена 50-річчю підписання Гельсінського заключного акту.
Як зазначає МЗС України, ключовими темами переговорів стануть:
посилення та синхронізація тиску союзників на Москву,
координація зусиль України та Фінляндії з протидії російській агресії та загрозам для Європи,
подальше реформування ОБСЄ та європейської архітектури безпеки,
посилення оборонних спроможностей Україні,
участь фінського уряду та компаній у відновленні та відбудові України.
Раніше фінська газета Ilta-Sanomat із посиланням на джерела писала, що президент України Володимир Зеленський може особисто взяти участь у конференції Гельсінкі+50 в Фінляндії наприкінці липня.
До кінця 2025 року Україна відкриє посольства в Домініканській Республіці, Еквадорі, Панамі й Уругваї та понад 10 нових консульських установ.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на щорічній нараді керівників закордонних дипломатичних установ України, передає Укрінформ із посиланням на МЗС.
Глава зовнішньополітичного відомства повідомив про плани відкриття ще чотирьох посольств до кінця 2025 року — у Домініканській Республіці, Еквадорі, Панамі та Уругваї. Водночас він поінформував про зниження дипломатичної присутності України на Кубі. Вивільнені ресурси будуть спрямовані на посилення української присутності в регіоні.
Сибіга також оголосив про плани відкриття понад 10 нових консульських установ до кінця цього року, зокрема в Румунії, Іраку, Італії, Німеччині, Словаччині, а також по два — у Франції та Польщі. Крім того, статус консульств України в Анталії та Гданську буде підвищений до рівня генеральних консульств.
Глава МЗС України Андрій Сибіга анонсував, що наша країна буде повертати назви українського походження іноземним топонімам.
Про це він повідомив у пості у Facebook.
“Ми будемо повертати в національному вжитку назви українського походження іноземним топонімам. Адже ми в Україні кажемо Берестя, а не Брест. Білгород, а не Бєлгород. Доброчин, а не Дебрецен. Цей список можна продовжувати”, – пише міністр.
Сибіга наголосив, що використання українських є суверенним національним правом України, яке до того ж відповідає діючому законодавству. Тим більше це визначено законодавством.
За словами міністра, МЗС України буде тією інституцією, яка ініціює правильні кроки задля “систематизації національного вжитку назв українського походження для іноземних топонімів.
Сибіга підкреслив, що мова йде саме про використання назв в Україні. Він додав: “Ми нікому нічого не нав’язуємо”.
“Інші держави та міжнародні організації мають свої географічні комісії, які складають відповідні реєстри. Таку роботу час провести і в нашій державі. Невдовзі будемо ініціювати фахове обговорення, широку громадську дискусію та міжвідомчу підготовку необхідних кроків”, – анонсував глава МЗС.
Зміна правопису назв українських міст за кордоном
Окрім вищевказаного, Сибіга розповів випадок про одну з країн, яка звернулася до України вказавши неправильний правопис назви українського столиці.
“Нещодавно мені на стіл принесли ноту іноземної держави, якою вона до нас зверталася з якогось питання. Я почав читати текст, допоки не дійшов до слова “Kiev”. Далі вже не читав. Розпорядився: “Повернути без розгляду та більше не приймати”, – розповів міністр.
Він наголосив, що спочатку треба вивчити правопис назв українських міст, а вже потім “поновлювати запевнення в глибокій повазі”.
Сибіга додав, що те саме стосується й інших українських топонімів, які мають відповідати українській, а не російській транслітерації. Зокрема: Odesa, Lviv, Chernihiv, Kharkiv та інші.
Він поінформував, що МЗС системно працює над виправленням неправильного написання українських топонімів усюди по світу. Зокрема, мова йде про онлайн-ресурси, медіа, транспорт, публічні місця, державні органи, мистецтво та інші сфери.
“І ми вже досягнули успіхів на цьому шляху. Найбільші світові медіа, серед яких AP, BBC, the Guardian, ARD та багато інших, транспортні компанії, зокрема Air France та інші, сотні аеропортів по світу, уряди – Німеччини та інших країн – міжнародні організації та інші вже поміняли правила написання українських міст на коректні транслітерації з української мови”, – сказано у дописі.
Резюмуючи Сибіга додав, що як у випадку з виправленням некоректного використання іноземцями назв наших міст, так і у випадку переходу на українські назви іноземних топонімів – “це насамперед про повагу”.
“Точніше, нашу самоповагу як держави. Інші будуть поважати нас лише якщо ми поважатимемо самих себе”, – написав глава МЗС.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга поспілкувався зі своїм молдовським колегою Міхаєм Попшоєм щодо майбутньої тристоронньої міністерської зустрічі у трикутнику Україна-Молдова-Румунія.
Про це повідомило МЗС у суботу, 19 липня.
19 липня Сибіга провів розмову з Попшоєм, щоб “підтвердити міцне партнерство між Україною та Молдовою”.
Він зазначив, що під час розмови вони обговорили майбутню тристоронню міністерську зустріч у трикутнику Україна-Молдова-Румунія.
“Ми також скоординували зусилля для полегшення транзиту українських громадян, які повертаються додому. Молдова може розраховувати на Україну як на доброго сусіда і надійного партнера”, – додав Сибіга.
Верховна Рада у четвер, 17 липня, у рамках затвердження нового уряду на чолі з Юлією Свириденко перепризначила на посаді міністра закордонних справ Андрія Сибігу.
Про результати голосування повідомив нардеп Олексій Гончаренко.
Як відомо, за призначення нового уряду голосували пакетом, проте посади міністрів закордонних справ та оборони розглядалися окремо, оскільки їх до парламенту подає президент.
Відтак за перепризначення Сибіги головою зовнішньополітичного відомства проголосували 271.
Європейський союз (ЄС) та Сполучені Штати Америки (США) повинні не спостерігати, а посилити санкції проти росії на тлі її масованих атак проти України.
Про це повідомляє у Twitter-акаунті голова Міністерства закордонних справ (МЗС) України Андрій Сибіга.
“Масована російська атака цієї ночі. Київ пережив особливо жахливу ніч, з жорстокими атаками зграй безпілотників та ракет, включаючи балістичні ракети”, – заявив Сибіга.
За його словами, внаслідок нічного обстрілу у Києві є:
пошкоджені житлові будинки;
жертви серед цивільного населення.
Він додав, що російський диктатор Володимир Путін відкидає будь-які мирні зусилля та дипломатію на користь терору та воєнних злочинів.
“Я закликаю партнерів якнайшвидше ухвалити законопроєкт Сенату США та 18-й пакет санкцій ЄС. Не просто спостерігайте, як росія тероризує людей в Україні. Дійте зараз, щоб припинити фінансування російської воєнної машини”, – заявив Сибіга.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що на полях Конференції з відновлення України в Римі 10-11 липня відбудеться зустріч так званої коаліції рішучих.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це він сказав в ефірі телемарафону в середу ввечері.
За словами Сибіги, зустріч “коаліції рішучих” на полях Конференції з відновлення України буде присвячена насамперед безпековим питанням і тиску на Росію.
“Під час цієї зустрічі ключовим елементом, безумовно, буде безпека; кроки, які необхідно здійснити спільно нам, аби підняти ціну агресії для Росії в продовженні війни; як змусити Росію до справедливого миру; як змусити Росію до перемирʼя, які конкретні додаткові елементи допомоги потрібні Україні”, – перелічив міністр.
Лідер РФ Владімір Путін відповідає на мирні пропозиції ударами по цивільному населенню, тому зараз час використати всі дипломатичні інструменти, щоб змусити Росію до переговорів.
Про це глава МЗС Андрій Сибіга заявив, прибувши на зустріч міністрів закордонних справ у Брюсселі в понеділок, повідомляє „Європейська правда”.
Міністр почав своє спілкування з пресою, згадавши про чергову важку ніч у Києві.
„Ще один важкий ракетний удар по українських цивільних об’єктах. Багато жертв. Семеро людей загинули. Ось така реальна відповідь російської сторони на всі мирні зусилля та всі мирні пропозиції”, – сказав він.
Сибіга наголосив, що „Путін несе війну”, тому зараз саме час залучити „всі дипломатичні інструменти”, щоб підвищити ціну подальшої російської агресії.
„Ось чому так важливо, що я сьогодні тут, напередодні важливих міжнародних подій, саміту НАТО, саміту ЄС”, – сказав міністр.
„Настав час використати всі дипломатичні інструменти, щоб змусити Росію до миру, змусити Росію до переговорів. У них немає причин сідати за стіл переговорів. Тож, ще раз: санкції, ізоляція, замороження активів”, – додав глава МЗС України.
