Керівництво Європейського Союзу планує ухвалити 19-й пакет санкцій проти росії у вересні. Робота у цьому напрямку вже ведеться.
Про це повідомила речниця Єврокомісії Аріанна Подеста під час брифінгу 14 серпня.
«Ми вже ухвалили 18 пакетів санкцій і працюємо над 19-м. Сподіваємося, що ми зможемо ухвалити його в наступному місяці. Це термін, на який ми орієнтуємось», – сказала вона.
Подеста додала, що Єврокомісія відстежує ефективність санкцій і має намір продовжувати тиск на росію.
При цьому вона не стала розкривати подробиці і зазначила, що інформація про ще не прийняті пакети розголошується в дуже рідкісних випадках.
Формат переговорів щодо завершення війни росії проти України поки що не узгоджено. Тому наразі невідомо, чи братиме Європа участь у діалозі.
Як передає РБК-Україна, про це представник Єврокомісії Аріанна Подеста заявила на брифінгу.
Подеста зазначила, що представники ЄС перебувають у постійному контакті з українськими чиновниками та європейськими лідерами. Переговори та контакти „тривають на всіх рівнях”.
Вона також прокоментувала чутки щодо можливих тристоронніх переговорів між президентом України Володимиром Зеленським, президентом США Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним без участі представників Європи. За її словами, ще „не було жодного рішення щодо формату”.
„Формат, терміни, логістика – все це на даному етапі абсолютно неясно. Усе ще перебуває в процесі визначення. Тож потрібно буде подивитися, як розвиватимуться події. Зараз говорити про це передчасно. Тому, звісно, не може бути розчарування з приводу того, що не було запитано і не було вирішено”, – звернула увагу представниця ЄК.
Європейський Союз «не може знайти» листування очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з керівником компанії Pfizer, незважаючи на значний публічний інтерес до справи і рішення Суду ЄС.
Про це повідомляє The New York Times.
Як відомо, Суд ЄС 14 травня постановив, що Європейська комісія діяла неправомірно, відмовившись оприлюднити текстові повідомлення президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до генерального директора Pfizer Альберта Бурлои в розпал пандемії перед укладенням ЄС угоди, за яким блок зобов’язався придбати до 1,8 мільярда доз вакцини Pfizer-BioNTech проти Covid-19.
Коли на початку 2021 року Європейський Союз уклав цю угоду, виник великий інтерес до того, як вдалося її досягти.
Тож, коли стало відомо, що Урсула фон дер Ляєн, президент виконавчої гілки ЄС, обмінювалася текстовими повідомленнями з головним виконавчим директором Pfizer під час переговорів щодо угоди, журналісти запросили ці записи відповідно до правил прозорості блоку. Європейський Союз відмовив, і The New York Times оскаржила цю відмову в суді.
У травні 2025 року суд ЄС постановив, що блок «не зміг пояснити правдоподібним чином», чому він не оприлюднив записи. У відповідь на це рішення виконавча гілка блоку, Європейська комісія, надала газеті пояснення.
Однак, з відповіді Єврокомісії випливає, що повідомлення були знищені або втрачені. У комісії «не вважали їх важливими» і не думали, що зобов’язані їх зберігати.
У відповіді, як зазначає NYT, підтверджується, що текстові повідомлення колись існували. Зокрема, керівник офісу Урсули фон дер Ляєн Бйорн Зайберт прочитав їх «влітку 2021 року».
Це означає, що рішення не зберігати повідомлення було прийнято після першого запиту на їх отримання у травні 2021 року від Александра Фанти, тодішнього журналіста німецького новинного видання. Пізніше NYT надіслало власний запит.
Комісія стверджує, що керівник офісу фон дер Ляєн начебто вирішив, що «єдиною метою» повідомлень було планування, і що їх не потрібно було зберігати.
Також у Єврокомісії зазначили, що зараз не можуть знайти текстові повідомлення, і припускають, не заявляючи прямо, що вони тепер відсутні.
Пояснюється це тим, що Урсула фон дер Ляєн неодноразово змінювала свій телефон з 2021 року, не переносячи повністю дані на нові пристрої. А коли пан Зайберт нещодавно шукав її останній пристрій та повідомлення в додатку Signal, він не знайшов цих повідомлень.
«Є багато питань — я не вважаю цю відповідь задовільною для нікого», — сказав Нік Айосса, директор Transparency International EU, аналітичного центру з боротьби з корупцією. Він поставив під сумнів, чому тексти не були розкриті, якщо про їх існування було відомо у 2021 році.
Хоча різні уряди застосовують різні підходи до електронних повідомлень згідно із законами про свободу інформації, деякі місця, включаючи багато штатів США, а в деяких випадках і федеральний уряд США, розглядають їх як публічні записи.
Але Європейська комісія чинить опір зміні своєї політики чи наданню додаткової інформації, навіть попри постійну критику.
Обробка текстових повідомлень, яку в Брюсселі часто називають «Пфайзергейтом», була постійною політичною проблемою для фон дер Ляєн. Вона навіть спонукала до ініціювання вотуму недовіри їй на початку цього літа, першого такого роду за понад десять років.
Єврокомісія ухвалила рішення зменшити суму четвертого траншу фінансової допомоги Україні у рамках програми Ukraine Facility. Київ отримає 3,05 млрд євро, хоча спочатку сума була більшою.
Про це повідомив речник Європейської комісії Гійом Мерсьє на брифінгу, його цитує портал Суспільне.
Він розповів, що рішення ухвалене через те, що українська сторона не виконала 3 із 16 запланованих кроків, обіцяних Євросоюзу.
«Це частковий платіж, оскільки Україна виконала 13 із 16 реформ, які були спочатку заплановані для цього четвертого платежу. І зараз цей запит розглядається у Раді ЄС», – зазначив Мерсьє.
Представник Єврокомісії наголосив, що новий транш буде перерахований без затримок. При цьому Україна зможе отримати урізані кошти у рамках наступних пакетів, якщо проведе усі заплановані реформи.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн обговорила з президентом України Володимиром Зеленським закон, який урізає повноваження НАБУ і САП. Вона хоче роз’яснень.
Про це заявив спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє, повідомляє РБК-Україна.
Він зазначив, що в Єврокомісії дуже занепокоєні ухваленням нового закону про НАБУ, оскільки це може значно послабити компетенції та повноваження антикорупційних органів України.
Мерсьє звернув увагу, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вважаються наріжними каменями правової держави в Україні. Такі органи мають вирішальне значення для впровадження реформ в Україні та мають залишатися незалежними.
„Президент Європейської комісії зв’язалася з президентом Зеленським з приводу цих останніх подій. Президентка фон дер Ляєн висловила серйозну стурбованість наслідками цих поправок і попросила український уряд дати пояснення”, – розповів речник ЄК.
Він нагадав, що Україна як країна-кандидат на вступ до ЄС має повною мірою відповідати стандартам дотримання верховенства права та боротьби з корупцією. Жодних компромісів бути не може.
Віцепрем’єр з європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Качка провів онлайн-зустріч з генеральним директором Директорату Єврокомісії з питань розширення та Східного сусідства (DG ENEST) Гертом Яном Копманом, на якій ішлось про ситуацію довкола НАБУ та САП.
Про це у середу повідомили в Офісі віцепрем’єра, пише „Європейська правда”.
Качка поінформував про зустріч президента України Володимир Зеленський з усіма керівниками правоохоронних та антикорупційних органів.
Він запевнив європейського високопосадовця, що уряд „дуже серйозно підходить” до питань, пов’язаних із боротьбою з корупцією, й уважно стежить за позицією громадськості та експертного середовища.
Також, за словами Офісу, ведеться „активна робота щодо збору та аналізу думок й позицій усіх зацікавлених сторін щодо закону”.
„Євроінтеграційні трансформації, зокрема визначені Дорожною картою з верховенства права, залишаються для нас пріоритетом – Україна продовжить виконання кроків, спрямованих на досягнення цілей, визначених документом. Збереження відвертого і прозорого діалогу з ЄС та усіма структурами, а також наш рух до Євросоюзу – мій особистий пріоритет”, – наголосив віцепремʼєр.
Качка також поінформував Копмана щодо намірів якнайшвидше зустрітись для відкритого та чесного діалогу з експертами з переговорних груп, що опікуються питаннями, пов’язаними з правоохоронною системою та антикорупцією.
Качка запевнив європейського посадовця, що „його персональна мета – зберегти наявну довіру у відносинах між Україною та ЄС”.
Європейська комісія запропонувала створити фонд у розмірі 100 мільярдів євро для підтримки постраждалої від війни України протягом наступного бюджетного періоду на 2028-2034 роки.
Європейська комісія пропонує виділити Україні 100 мільярдів євро (близько 115 мільярдів доларів США) з довгострокового бюджету Європейського Союзу на 2028-2034 роки. Про це заявила її голова Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), представляючи проєкт бюджету на брифінгу в Брюсселі у середу, 16 липня.
Наразі фонд допомоги Україні, закладений у переглянутий бюджет ЄС до 2027 року, становить 50 мільярдів євро. За словами глави Єврокомісії, ці кошти повільно, але вірно вичерпуються, тому нова пропозиція розрахована на вдвічі більшу суму, щоб знову заповнити фонд допомоги Україні „для підтримки її відновлення, стійкості і, звичайно, її шляху до членства в Євросоюзі”.
Загальна сума бюджету ЄС на 2028-2034 роки, запропонованого Єврокомісією, становить 1,816 трильйона євро. Порівняно з нинішнім бюджетом він являє собою збільшення з 1,1 відсотка до 1,26 відсотка валового національного доходу Євросоюзу.
„Це бюджет для нової ери, який відповідає амбіціям Європи”, – прокоментувала фон дер Ляєн. Вона додала, що новий фінансовий план зберігатиме стабільні внески держав-членів блоку. Пропозиція серед іншого спрямована на потроєння бюджету на міграцію та управління кордонами.
Цю пропозицію обговорюватимуть уряди країн-членів Євросоюзу та Європарламент протягом наступних двох років. Угода щодо нового бюджету ЄС вимагає підтримки всіх 27 країн-членів та схвалення Європарламенту.
Україна виконує свої завдання на шляху до вступу в Європейський Союз. Мета членства до 2030 року залишається чинною.
Про це європейська комісарка з питань розширення Марта Кос сказала в інтерв’ю.
„Я б сказала, що оскільки розширення, особливо України, є одним з найважливіших пріоритетів ЄС, ми будемо виконувати, і я впевнена, що Україна також”, – сказала вона.
Кос нагадала, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, відвідуючи Київ, сказала, що вона бачить можливість, що Україна може стати членом ЄС до 2030 року.
За її словами, ці строки залишаються чинними.
„Я маю сказати, що ми вимагаємо від країн-кандидатів справді багато, тому що це означає адаптацію всієї правової системи в усіх сферах”, – сказала вона.
Кос додала, що е не лише про верховенство права, це про економіку, це про статистику, це про створення інституцій, які будуть стійкими і здатними виконати всі Копенгагенські критерії.
„Тож я можу сказати, що Україна справді добре справляється”, – додала єврокомісарка.
Дебати в Європарламенті супроводжувалися бурхливими оплесками, вигуками та свистом, у якийсь момент навіть довелося втрутитися спікеру. Урсулі фон дер Ляєн висловити вотум недовіри, що може призвести до втрати мандата всієї колегії комісарів. Хоча очікується, що сильніші партії захищатимуть фон дер Ляєн, це внесення дало простір для вираження образи та незгоди, які назрівали у власних рядах.
Перед голосуванням щодо недовіри Єврокомісії, яке відбудеться в четвер, Урсула фон дер Ляєн мала виступити на свій захист у понеділок. Пропозицію вніс румун Георге Піперя, і наприкінці червня вона отримала необхідну 10-відсоткову підтримку.
Ініціатива викликає розбіжності навіть серед Європейських консерваторів і реформістів (ECR). Співголова цієї фракції Нікола Прокаччіні вже зазначив, що хоча їхні члени зможуть вільно голосувати щодо згаданого питання, він не підтримуватиме повалення Комісії.
Прокаччіні аргументував, що пропозицію можна було б подати ще за попереднього правління фон дер Ляєн, але відтоді Комісія стала більш розбірливою в багатьох аспектах. Наприклад, намагається серйозніше ставитися до міграції та почала займати більш гнучку позицію щодо зеленого переходу.
Останнє є особливо делікатним питанням. Адже кілька тижнів тому Єврокомісія відкликала пропозицію, спільно запропоновану Соціал-демократами (S&D) та ліберальною партією Renew. Це сталося після того, як Урсулу фон дер Ляєн попросили зробити це представники кількох правих партій у парламенті. Законопроєкт передбачає відповідальність компаній за необґрунтовані заяви щодо їхньої екологічної діяльності.
Імовірно, інцидент значною мірою був комунікаційною помилкою, оскільки відкликання здійснили на підставі винятку для малих компаній, який парламент мав би узгодити з Радою Європи. Через відкладення переговорів переноситься й прийняття проєкту.
Під час згаданих дебатів критика лідера Соціал-демократичної партії була зосереджена на Манфреді Вебері, який очолює Народну партію, тоді як ліберали та «зелені» наголосили на своїх вимогах прозорості, за які ЄНП часто голосувала разом із правими партіями.
У своїх промовах вони наголошували також на тому, щоб поставити Вебера перед вибором: або він серйозно підійде до союзу з центристськими партіями своєї фракції, яка також переобрала фон дер Ляєн, або співпрацюватиме з тими, хто насправді не зацікавлений у сильній Європі.
Сам Вебер виступив перед слуханнями, наголосивши, що його партія проголосувала разом з центристами у 90% голосувань у парламенті. Він назвав цю ініціативу антиєвропейською змовою, такою, що дуже симпатизує президенту росії Володимиру Путіна. За його словами, це просто марна трата часу.
Урсула фон дер Ляєн висловила подібну думку й використала термін «екстремістський» стосовно тих депутатів Європарламенту, які хотіли притягнути її до відповідальності за прозорість закупівель вакцин. Вона сказала, що рішучі спільні дії, вжиті під час пандемії, є свідченням сили ЄС. «Це Європа солідарності, яку я люблю, і це Європа, яку ненавидять екстремісти», – зазначила президентка Єврокомісії.
Хоча фон дер Ляєн досі не публікує стенограму своїх особистих переписок з очільником Pfizer, вона наголосила, що консультувалася з численними експертами та лідерами держав-членів, які, повністю знаючи про контракти, могли вільно вирішувати, який тип і скільки вакцини придбати.
Голосування з цього питання відбудеться в четвер. Для заміни чинної Єврокомісії буде потрібна більшість у дві третини голосів. Партійні фракції, незадоволені роботою Народної партії, уже заздалегідь заявили, що не братимуть участі у спробі усунення Урсули фон дер Ляєн. А сама вона зазначила, що розуміє критику й має намір пройти кожен крок законодавства разом з парламентом.
Ультраправий румунський євродепутат Георге Піперя ініціював оголошення вотуму недовіри президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн через видалення листування з керівництвом компанії – виробника вакцин проти коронавірусу Pfizer.
Про це повідомляє Politico.
Піперя заручився необхідною підтримкою 70 депутатів Європарламенту для проведення голосування про недовіру фон дер Ляєн через так званий Pfizergate.
Ідеться про таємне листування глави Єврокомісії з Альбертом Бурлою, генеральним директором фармацевтичного гіганта Pfizer, під час обговорень щодо постачання до ЄС вакцин у розпал пандемії коронавірусу.
Нині в Європарламенті оцінюють прийнятність пропозиції Піпері, і в разі схвалення дебати щодо голосування за вотум недовіри фон дер Ляєн може відбутись у середині липня.
Під час слухань глава Єврокомісії повинна буде з’явитися в Європарламенті, аби захистити себе, після чого відбудуться дебати, під час яких лідери політичних груп висловлять свою думку.
Опитані Politico найбільші політичні групи Європарламенту – від рідної для фон дер Ляєн Європейської народної партії, до соціалістів та лібералів з „Оновити Європу” – підтвердили, що голосуватимуть проти вотуму недовіри.
Пропозиція отримала підтримку лише депутатів Європарламенту з ультраправих груп „Патріоти за Європу” та „Європа суверенних націй”, та їхніх голосів буде недостатньо для ухвалення рішення.
La presidente della Commissione europea, Ursula von der Leyen, e il presidente americano, Donald Trump, si sono stretti la mano e hanno avuto un breve scambio sul sagrato di piazza San Pietro prima dell'avvio della cerimonia funebre per l’ultimo saluto a Papa Francesco… pic.twitter.com/VAZoQMalyJ
Dear @ZelenskyyUa, Europe will always stand by Ukraine in the pursuit of peace.⁰ You can count on our support at the negotiating table to achieve a just and lasting peace. ⁰Today, we also discussed the steps Ukraine is taking to earn its place in our family of nations. pic.twitter.com/T8jXnEMbqu