Військова розвідка України повідомляє, що Кремль уже закріпив у стратегічних документах плани масштабної війни в Європі, які можуть реалізуватися у середньостроковій перспективі.
За даними Головного управління розвідки Міноборони, у період 2030–2035 років Росія прогнозує виникнення численних збройних конфліктів за своєю участю. У переліку — Польща, країни Балтії, Скандинавія та Арктика. Лише на європейському напрямку російські військові розглядають до 10 потенційних війн, пише РБК-Україна.
Масштабна військова реформа
Попри повномасштабну агресію проти України, Москва реалізує реформу збройних сил:
до 2029 року планує створити два нових військові округи — Ленінградський і Московський;
формує нові армійські корпуси та дивізії;
нарощує виробництво високоточної зброї та ударних безпілотників.
Оборонна промисловість РФ працює третій рік у режимі «воєнних рейок», а ключовим завданням Кремля є створення потужного угруповання на західному стратегічному напрямку.
Фінансування та мобресурс
Офіційний військовий бюджет РФ становить 130–140 млрд доларів на рік, але реальні витрати можуть бути суттєво вищими. Мобілізаційний потенціал — до 5 мільйонів осіб, що, на думку ГУР, дозволяє планувати масштабні операції у Європі.
Риторика російського керівництва дедалі частіше набуває відверто агресивного характеру щодо країн НАТО та ЄС, що, за оцінками розвідки, свідчить про підготовку до можливої майбутньої агресії.
Між США і країнами Європи обговорюється угода щодо передачі Україні додаткових систем ППО Patriot. Суть пропозиції – країни НАТО віддають Києву вже наявні комплекси, а натомість швидко отримують нові від США.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv.
Низка держав, включно з Німеччиною, вимагають письмових гарантій від Вашингтона, що нові батареї надійдуть протягом восьми місяців. Інакше союзники побоюються залишитися з дірами у власній обороні.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що країна розраховує на 10 додаткових батарей Patriot. Зараз у Києва шість систем, наданих США, Німеччиною, Румунією та Нідерландами.
Німеччина вже передала три батареї і погодилася на ще п’ять. Але з огляду на їхнє розміщення на східному фланзі НАТО, у Берліна залишилося не більше шести комплексів. Нова поставка можлива тільки в разі отримання нових систем від США.
Виробництво американських Patriot не встигає за попитом. Одна батарея коштує близько 1 млрд доларів, кожна ракета – 4 млн доларів. Очікування поставок може зайняти від двох до семи років.
Raytheon і Lockheed Martin уже збільшують обсяги випуску ракет з 500 до 650 штук на рік. Виробник обіцяє наростити випуск GEM-T на 150% до 2028 року, а також інвестувати майже 1 млрд доларів у ланцюжки поставок і розширення потужностей.
Оператори систем Patriot у Європі – Німеччина, Греція, Нідерланди, Польща, Румунія та Іспанія. Але у всіх обмежені запаси, частина вже передана Києву. Вони мають у своєму розпорядженні близько двох десятків таких систем.
США розглядають пріоритетність поставок по країнах. “Рішення ухвалює президент США”, – заявив аналітик RUSI Тревор Тейлор. Без прискорених поставок союзники не можуть гарантувати нові відправки.
За словами представника Raytheon, компанія стикається з тими самими проблемами, що й інші оборонні виробники – дефіцитом критичних матеріалів і вибухових компонентів.
Деякі замовлення, як Румунії, вже відкладалися на роки. Якщо нова схема запрацює, Україна зможе отримати більше систем, але тільки за умови оперативної реакції США і нарощування виробництва.
Словенія заборонила імпорт, експорт і транзит зброї до Ізраїлю та з нього, ставши першою країною Європейського Союзу, яка вжила таких заходів з метою тиску на ізраїльський уряд через війну в Газі.
Про це заявив прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб, повiдомляє Bloomberg.
Глава держави підкреслив, що палестинці «вмирають через систематичне позбавлення гуманітарної допомоги», а дії Ізраїлю є серйозними порушеннями міжнародного права.
Це не перший випадок, коли невелика альпійська країна з населенням 2,1 млн осіб робить кроки проти Ізраїлю раніше за інших членів ЄС, намагаючись змусити прем’єра Біньяміна Нетаньягу припинити бойові дії на Близькому Сході.
Хоча торгівля зброєю між Ізраїлем і Словенією практично відсутня, цей крок має символічне значення. Він стане суттєвим лише у разі, якщо інші європейські країни, такі як Німеччина, Італія чи Велика Британія, які мають значний оборонний бізнес з Ізраїлем, підуть слідом.
«Обов’язок кожної відповідальної держави – діяти, навіть якщо це означає випереджати інших», – сказав Голоб, який неодноразово закликав до конкретних загальноєвропейських заходів проти Ізраїлю. За його словами, ці ініціативи гальмуються через «внутрішні розбіжності та роз’єднаність» у Брюсселі.
Євросоюз модернізує залізничну інфраструктуру для прискореної доставки військ із заходу на схід. Наразі шляхи не придатні для оперативного перевезення танків і техніки, розповів виданню Financial Timesєвропейський комісар з питань транспорту і туризму Апостолос Ціцікостас.
Єврокомісар оголосив про план для модернізації європейських доріг, мостів і залізниць з метою підвищення військової мобільності у відповідь на потенційні загрози, зокрема з боку Росії. На здійснення модернізації буде виділено 17 млрд євро.
Ціцікостас попередив, що в разі вторгнення російських військ через східні кордони ЄС сили НАТО можуть зіткнутися зі значними затримками через застарілу інфраструктуру. Крім того, наявна інфраструктура, розрахована на цивільне використання, не підходить для військових потреб. Наприклад, тоді як європейські вантажівки зазвичай важать до 40 тонн, танки можуть сягати 70 тонн, створюючи величезне навантаження на старі мости й вузькі дороги.
Стратегія ЄС передбачає модернізацію 500 інфраструктурних об’єктів уздовж чотирьох військових коридорів, розроблених у співпраці з НАТО. Ці проєкти, що зберігаються в секреті з міркувань безпеки, спрямовані на забезпечення переміщення військ “протягом годин або, в крайньому разі, кількох днів” замість поточних тижнів або місяців. План також передбачає скорочення бюрократичних перешкод, щоб “танки не застрявали в паперах” на кордонах.
Ця ініціатива відповідає ширшим зусиллям НАТО зі зміцнення обороноздатності, включно із запропонованим збільшенням видатків на оборону до 5% ВВП, з яких 1,5% будуть спрямовані на безпеку та оборонну інфраструктуру. Як пише агентство Reuters, план відображає наростаючу стурбованість можливою російською агресією і очікуваним скороченням військової присутності США в Європі.
Європейський Союз не має планів щодо заморожування фінансування для України після затвердження законопроекту №13533, який відновлює ключові запобіжники щодо незалежності антикорупційних органів в Україні.
Про це, відповідаючи на питання кореспондентки „Європейської правди”, заявив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
ЄС не планує припиняти фінансування України після відновлення незалежності НАБУ і САП.
”Щодо останніх подій ми чітко окреслили нашу позицію. Можу підтвердити, що немає жодних планів щодо заморожування фінансування з боку ЄС”, – заявив Мерсьє, відповідаючи на запитання „ЄвроПравди”.
Він додав, що „на даний момент найважливіше – це те, щоб антикорупційні органи України залишалися незалежними, а також щоб Україна впроваджувала необхідні реформи для забезпечення верховенства права”.
Кілька європейських країн готуються подати заявки на багатомільярдні кредити ЄС, щоб закупити зброю для України та водночас наростити власний оборонний потенціал.
Йдеться про нову кредитну програму Security Assistance Facility for Europe (SAFE), на яку виділено до 150 мільярдів євро. Країни-члени можуть звернутися по дешеві довгострокові позики до середи, 30 липня.
Програма SAFE була запропонована Єврокомісією у березні в межах ширшої ініціативи ReArm Europe. Її мета – зміцнити європейську оборонну промисловість і скоротити залежність від військової допомоги США.
Бельгія, Болгарія, Кіпр, Чехія, Естонія, Іспанія, Фінляндія, Угорщина та Литва вже офіційно підтвердили зацікавленість в участі, повідомив речник з питань оборони ЄС. Очікується, що до дедлайну заявки також подадуть Латвія, Греція та знову ж таки Чехія й Болгарія. Франція, ймовірно, також скористається пропозицією, тоді як Німеччина, Швеція і Нідерланди утримаються.
Навіть країни, які не беруть кредитів, можуть долучитися до спільних закупівель зброї для України, що дозволяє суттєво знизити вартість контрактів. Програма також заохочує закупівлю зброї безпосередньо в українських виробників, що дає змогу Києву збільшити масштаби власного оборонного виробництва та поглибити інтеграцію з ЄС.
За даними комісара ЄС з питань оборони Андрюса Кубілюса, щонайменше 20 країн планують запросити до 100 мільярдів євро. Позики видаватимуться на 45 років із можливістю авансових виплат до 15%, а фінансуватимуться за рахунок боргових зобов’язань ЄС із найвищим кредитним рейтингом.
Країни з високим держборгом, зокрема Італія та Австрія, виявляють обережність щодо участі через ризик погіршення своїх фіскальних показників. Водночас навіть держави з обмеженим бюджетом – як-от Бельгія чи Греція – вже визначили бажану суму: Брюссель розраховує на 7–11 млрд євро, Афіни – на 1,2 млрд.
[type] => post
[excerpt] => Навіть країни, які не беруть кредитів, можуть долучитися до спільних закупівель зброї для України, що дозволяє суттєво знизити вартість контрактів. Програма також заохочує закупівлю зброї безпосередньо в українських виробників, що дає змогу Києву ...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1753896720
[modified] => 1753882673
)
[title] => Європейські країни позичать мільярди у ЄС для озброєння України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=158149&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 158187
[uk] => 158149
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 158150
[image] => Array
(
[id] => 158150
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731.jpeg
[original_lng] => 27562
[original_w] => 445
[original_h] => 241
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731-300x162.jpeg
[width] => 300
[height] => 162
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731.jpeg
[width] => 445
[height] => 241
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731.jpeg
[width] => 445
[height] => 241
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731.jpeg
[width] => 445
[height] => 241
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731.jpeg
[width] => 445
[height] => 241
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/img-4731.jpeg
[width] => 445
[height] => 241
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1753871874:3
[_thumbnail_id] => 158150
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 341
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 301393822002
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 9
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Спецтема
)
[tags] => Array
(
[0] => 215
[1] => 6305
[2] => 48258
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => кредити
[2] => озброєння
)
)
[6] => Array
(
[id] => 158081
[content] =>
Володимир Зеленський і Метте Фредеріксен обговорили відкриття першого кластеру переговорів щодо вступу України в ЄС.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з премʼєр-міністером Данії Метте Фредеріксен і обговорив з нею європейську інтеграцію України. Про це він повідомив у Телеграм у вівторок, 29 липня.
„Звісно, ми говорили про європейську інтеграцію України, про відкриття першого переговорного кластера. Зараз Данія головує в Раді ЄС. Нам потрібно максимально використати цей час, щоб реалізувати всі необхідні рішення”, – написав глава дердави.
Зеленський запевнив, що зі свого боку Україна „робить усе, щоб виконувати зобовʼязання перед ЄС”.
„Президентський законопроєкт, який гарантує незалежність антикорупційних органів, уже зареєстровано у Верховній Раді. Вдячний Данії за його підтримку. Ми погодилися, що парламент має проголосувати за цей законопроєкт невідкладно, уже цього тижня”, – нагадав президент.
Також лідери узгодили двосторонні контакти і в межах ширших міжнародних форматів.
США проводять Глобальний огляд силової структури (Global Force Posture Review) – масштабну переоцінку військової присутності США по всьому світу під керівництвом Пентагону.
Мета огляду – перегрупувати американські сили відповідно до мінливих глобальних пріоритетів, особливо зростаючої напруженості в Індо-Тихоокеанському регіоні та тиску в бік скорочення закордонних витрат США. Очікується, що остаточну доповідь буде опубліковано до вересня.
Як зазначила старший науковий співробітник з питань політики безпеки Німецької ради із зовнішньої політики Айлін Матле, одним із імовірних результатів Глобального огляду сил стане виведення приблизно 20 000 американських військовослужбовців, відправлених до Європи 2022 року за тодішнього президента Джо Байдена після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Це все одно залишить значну американську присутність, зазначає вона, додавши, що нинішня чисельність американських військ на континенті коливається від 90 000 до 100 000 осіб.
Однак за іншими даними, скорочення може бути значно сильнішим.
„Один чиновник НАТО, який побажав залишитися анонімним, відверто заявив виданню Politico, що можливе скорочення чисельності військ у Європі до 30%, що означатиме більш масштабне перегрупування”.
При цьому, як пише Politico, у Німеччини серед усіх європейських країн найбільше підстав серйозно поставитися до цього попередження.
У Німеччині перебуває набагато більше американських військовослужбовців, ніж у будь-якій іншій країні Європи: близько 35 000 американських військовослужбовців розміщено приблизно в 35 муніципалітетах. До них належать авіабаза Рамштайн, центральний вузол повітряних операцій і супутникового зв’язку США; Графенвер, який, за даними військових, є найбільшим навчальним полігоном армії США за межами Сполучених Штатів, а також ключова штаб-квартира для військовослужбовців.
Однак, як зазначила Айлін Матле, присутність США в Європі також служить інтересам Вашингтона.
„Такі бази, як Рамштайн, використовуються не тільки для європейської оборони, – заявила вона в інтерв’ю Politico, – а й для проєктування сили на Близький Схід і, певною мірою, в Африку”. Наприклад, Європа служила „турнікетом” для американської військової техніки в інші частини світу.
Європейський Союз вже працює над 19-м пакетом санкцій проти росії. Україна передала Брюсселю свої пропозиції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар уповноваженого з санкцій Владислава Власюка.
„Ми продовжуємо роботу – Україна вже передала конкретні пропозиції до наступного, 19-го санкційного пакету ЄС”, – сказав він.
За словами Власюка, Україна розраховує, що наступний 19-й пакет санкцій буде містити санкції проти нафтової інфраструктури рф.
„У 18-му пакеті було санкціоновано великий НПЗ в Індії. Це одразу мало миттєвий результат. Так само у 18-му санкціонували одного капітана тіньового флоту, це відразу має результат”, – сказав він в ефірі телемарафону.
Уповноважений додав, що Україна також хоче санкції проти капітанів так званого „тіньового флоту”, морських терміналів, портової інфраструктури, можливо, страхових компаній.
„Інша велика тема – це ВПК. Ми пропонуємо ряд нових категорій товарів і речовин для розширення списку критичних компонентів”, – заявив Власюк.
Президент США Дональд Трамп заявив про укладення нової масштабної торговельної угоди з Європейським Союзом у неділю, 27 липня. Зокрема, ЄС погодився купувати американські енергоносії на 750 мільярдів доларів, а імпортне мито фіксується на рівні 15%.
Про це йдеться у заяві Трампа під час зустрічі з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн.
Укладення угоди сталося за кілька днів до встановленого Трампом дедлайну, після якого могло статися подвійне підвищення тарифів для ЄС.
Як зазначається, ЄС погодився на закупівлю американських енергоресурсів на суму $750 мільярдів, а також інвестуватиме ще $600 мільярдів у військове обладнання та відкриття ринків для безмитної торгівлі.
«Отже, ми збираємося зробити наступне. Європейський Союз погодиться придбати у США енергоносіїв на суму 750 мільярдів доларів…. Вони погодяться інвестувати в Сполучені Штати на 600 мільярдів доларів більше, ніж вони вже інвестують. Отже, вони інвестують велику суму грошей. Ви знаєте, яка це сума. Вона дуже значна», – наголосив Трамп.
Згідно з його словами, Євросоюз погодився відкрити свої країни для торгівлі за нульовим тарифом. При цьому країни ЄС погодились купувати у США величезну кількість військової техніки.
«Ми не знаємо, яка це кількість, але це хороша новина, адже ми виробляємо найкращу військову техніку у світі… Отже, ці 750 мільярдів, 600 мільярдів відкривають країну. Ми домовляємося, що прямий тариф на автомобілі та все інше буде прямим тарифом у розмірі 15 відсотків», – пояснив він.
Водночас, ця угода не охоплює фармацевтичну продукцію. Сталь та алюміній, за словами Трампа, і далі обкладатимуться митом у 50%.
Американський лідер зауважив, що, на його думку, це найбільша угода, яку коли-небудь укладала його країна.
Фон дер Ляйєн, яка терміново прибула до Шотландії на переговори, зазначила, що «це була важка робота», але вона вдячна за всі попередні розмови на шляху до мети. Вона заявила, що укладена угода вигідна для країн-членів блоку Євросоюзу.
