Парламентська асамблея Ради Європи закликала до негайного звільнення щонайменше 26 українських журналістів, захоплених росією у полон, запровадження санкцій щодо відповідальних за ці злочини осіб та посилення міжнародного тиску на рф.
Про це повідомила народний депутат Євгенія Кравчук у Facebook в середу, 1 жовтня.
Відповідну резолюцію авторства Кравчук на пленарному засіданні в Страсбурзі підтримали 128 делегатів ПАРЄ (один утримався). У сесійній залі ПАРЄ були присутні журналісти Дмитро Хилюк і Владислав Єсипенко, які нещодавно повернулися з полону.
У документі зафіксовано понад 800 злочинів проти медіа, зокрема 108 випадків загибелі українських журналістів від початку повномасштабної війни.
У резолюції міститься вимога до росії негайно звільнити всіх українських журналістів, припинити практику катувань, убивств та переслідувань, надати інформацію про місця перебування та стан здоров’я полонених і допустити до них Міжнародний комітет Червоного Хреста.
У документі надається перелік 26 осіб, що залишаються в полоні, з вказівкою місця та дати їхнього арешту.
„Вперше резолюція ПАРЄ використовує термін „громадянські журналісти”. Здебільшого це не професійні журналісти, а кримськотатарські активісти та родичі політичних в’язнів, більшість яких змушена працювати анонімно. Саме такі люди в Криму щодня ризикують своїм життям”, – наголосила Кравчук.
Документ містить заклик до держав-членів Ради Європи підтримати міжнародні механізми відповідальності росії, такі як Реєстр збитків, Комісія з розгляду заяв, Спеціальний трибунал за злочин агресії, а також використати можливості Міжнародного кримінального суду та принцип універсальної юрисдикції для притягнення до відповідальності російських посадовців.
Окремо йдеться про санкційний тиск на всіх причетних до таких злочинів.
Журналістам повернуть доступ до Верховної ради для висвітлення роботи парламенту під час пленарних засідань у такому ж режимі, як і під час пандемії коронавірусу.
Про це під час круглого столу “Про доступ журналістів до кулуарів Верховної ради та відновлення онлайн-трансляцій засідань парламенту” повідомив керівник апарату Верховної ради В’ячеслав Штучний, передає кореспондент Укрінформу.
“Ми повертаємося до тієї практики, яка була під час пандемії ковіду. Під час засідання Верховної ради у будівлі зможуть перебувати 20-30 представників ЗМІ. Журналісти вже подали заяви на акредитацію. Ми готові до проведення додаткової акредитації. Після Великодня зберемо журналістів для інструктажу під час перебування у парламенті”, — розповів Штучний.
Як нагадав під час обговорення голова Верховної ради Руслан Стефанчук, що парламент може вважатися росіянами одним із центрів прийняття рішень.
“Маємо ризики, які щомісяця підтверджуються відповідними листами від спецслужб”, — сказав Стефанчук.
Тому, за словами представниці Управління державної охорони Валентини Савіцької, необхідно буде належним чином верифікувати тих представників ЗМІ, яких допустять до будівлі парламенту. За її словами, раніше акредитацію у Верховній раді мали понад 4 тисячі журналістів.
“Нам потрібно сформувати пул журналістів, які ставлять до себе високі репутаційні вимоги”, — додав Стефанчук.
Керівник пресслужби Верховної ради Тарас Пастушенко додав, що “протягом останніх двох років діє тимчасовий пресцентр, де постійно надається можливість народним депутатам спілкуватися з журналістами”.
Президент Володимир Зеленський відреагував на скандали з журналістами, які останнім часом відбулися в Україні.
Про це він заявив у вечірньому зверненні.
За словами Зеленського, він провів сьогодні нараду з представниками правоохоронних органів. Зокрема, на нараді був голова Служби безпеки України.
„Основна доповідь – щодо протидії колаборантам, щодо знищення логістики ворога. Я вдячний Службі за результати”, – сказав президент.
Зеленський також окремо відреагував на ситуацію з журналістами.
„Окремо – щодо ситуації із нашими журналістами. Зокрема, фактом стеження за журналістами. Служба безпеки України розпочала розслідування та з’ясує всі обставини. Будь-який тиск на журналістів неприпустимий”, – заявив він.
Zelenskyy will arrive today on an official visit to Turkey
The presidential office said that Zelenskyy is scheduled to meet Erdogan to discuss the peace formula, the organization of the Peace Summit, the safety of navigation in the Black Sea, global food stability and the… pic.twitter.com/rcmP31YCw6
Міжнародна та Європейська федерації журналістів (IFJ та EFJ) відреагували на ситуацію із забороною мовлення телеканалів „112 Україна”, NewsOne і ZіK. Обидві організації засудили заборону на роботу цих ЗМІ.
У розпорядженні „Страни” виявився текст спільної заяви федерацій.
Міжнародна та Європейська федерації журналістів назвали рішення президента Володимира Зеленського „позасудовою і політично мотивованою забороною і кричущим нападом на свободу преси, який необхідно терміново скасувати”.
На думку критиків, заборона влади поставила під загрозу позбавлення роботи близько 1500 осіб, які працюють у телекомпаніях.
Офіційного обґрунтування заборони не було. Лише в Twitter президент Зеленський заявив, що Україна підтримує свободу слова, але не „пропаганду, що фінансується агресорами”.
Заборонні заходи передбачають блокування активів мовників, заборону на використання радіочастот в Україні та заборону на здійснення фінансових операцій усередині країни.
Раніше уряд України звинувачував трьох постраждалих мовників у тому, що вони перебувають під „зловмисним російським впливом” і загрожують інформаційній безпеці України.
У заяві Національної спілки журналістів України (НСЖУ) йдеться, що „позбавлення громадян України доступу до ЗМІ без попереднього суду і заборона сотням журналістів і засобів масової інформації їхнього права на роботу є посяганням на свободу слова”, і наголошується, що „політична приналежність власників українських ЗМІ, зареєстрованих в Україні, не є злочином”.
Незалежна профспілка ЗМІ України (IMTUU) закликала уряд розробити чітку правову основу „для поділу пропагандистських ресурсів і ЗМІ” і заявила, що таке політично мотивоване рішення може прокласти шлях до диктатури й підірвати демократію.
„Ви не можете боротися зі своїм найзлішим і підступним противником, вдаючись до його методів”, – заявили в профспілці.
Генеральний секретар IFJ Ентоні Белланжер сказав: „Ця довільна і політично мотивована заборона є неприйнятною в умовах демократії. Заборона ставить під загрозу роботу сотень працівників ЗМІ, які не мають жодного відношення до політичної приналежності своїх власників ЗМІ. IFJ закликає українську владу зняти заборону й поважати свободу інформації та слова”.
Генеральний секретар EFJ Рікардо Гутьєррес додав: „Заборона трансляцій – одна з найбільш крайніх форм обмеження свободи ЗМІ. Ці заборони слід застосовувати тільки в дуже виняткових обставинах. Держави зобов’язуються гарантувати ефективний плюралізм ЗМІ. Порядок ліцензування повинен забезпечувати достатні гарантії проти свавілля, в тому числі належне обґрунтування владою своїх рішень щодо відмови в ліцензії на мовлення. Здається очевидним, що президентська заборона зовсім не відповідає міжнародним правовим стандартам щодо свободи слова і мовних ЗМІ”.
