Україна офіційно звернулася з проханням про скликання екстреного засідання Ради безпеки ООН у зв’язку з другим за останні кілька днів масштабним ударом російських агресорів.
Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в соцмережі Х у понеділок, 6 липня.
За його словами, українська сторона закликала членів Радбезу та Демократичну Республіку Конго, яка наразі головує у ньому, невідкладно підтримати цей запит.
“Кожна російська ракета, запущена проти України, несе в собі послання, яке виходить далеко за межі наших кордонів. Воно покликане переконати світ, що насильство може замінити закон, що страх сильніший за солідарність і що жорстокість залишається без наслідків”, – написав Сибіга.
Він зазначив, що запізнілі або слабкі реакції міжнародної спільноти не здатні зупинити російський терор – для цього потрібні виключно рішучі, принципові та своєчасні дії, та закликав до єдності задля стримування агресора та відновлення справедливого і тривалого миру відповідно до Статуту ООН.
Відбулося перше з 2022 року засідання Спільного авіаційного комітету Україна – ЄС, що є одним з ключових інструментів реалізації Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС.
Про це віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив у Telegram, пише “Європейська правда”.
За словами Кулеби, це один із ключових інструментів реалізації Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, яка встановлює єдині правила для авіації та інтегрує нашу державу в європейську авіаційну систему.
На засіданні узгодили перелік актів права ЄС, які Україна має впровадити, а також підходи до їх імплементації з урахуванням поточних умов.
Це означає перехід до практичного впровадження європейських правил у сфері авіації – від безпеки польотів до захисту прав пасажирів.
“Наша мета – щоб після відкриття неба український ринок працював за тими ж правилами, що і в ЄС: прозоро, безпечно і з рівними умовами для перевізників”, – зазначив Кулеба.
За його словами, українські авіакомпанії зараз працюють у надзвичайно складних умовах.
“Саме тому готуємо систему вже зараз – щоб після відновлення польотів ринок одразу був інтегрований у європейський простір”, – заявив Кулеба.
Україна та ЄС підписали довгоочікувану угоду про Спільний авіаційний простір, відому як угоду про “відкрите небо”, 12 жовтня 2021 року. Рада ратифікувала її за декілька днів до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році.
Угода була парафована ще у 2013 році, проте досі не була підписана через британсько-іспанську суперечку щодо належності Гібралтару.
[type] => post [excerpt] => Відбулося перше з 2022 року засідання Спільного авіаційного комітету Україна – ЄС, що є одним з ключових інструментів реалізації Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1776936060 [modified] => 1776927646 ) [title] => ЄС і Україна провели перше з 2022 року засідання спільного авіаційного комітету [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=184298&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 184298 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 184299 [image] => Array ( [id] => 184299 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/8dd7b69-121034013-tv068946434.jpg [original_lng] => 16542 [original_w] => 640 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/8dd7b69-121034013-tv068946434-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/8dd7b69-121034013-tv068946434-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/8dd7b69-121034013-tv068946434.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/8dd7b69-121034013-tv068946434.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/8dd7b69-121034013-tv068946434.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/8dd7b69-121034013-tv068946434.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/8dd7b69-121034013-tv068946434.jpg [width] => 640 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1776916846:3 [_thumbnail_id] => 184299 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 426 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 845861325002 [_oembed_59470f4488631a82a2deee9ff7b728b8] => [_oembed_time_59470f4488631a82a2deee9ff7b728b8] => 1777658663 [_oembed_3f6e53d76238e47e343a458fcd5aa86f] => [_oembed_time_3f6e53d76238e47e343a458fcd5aa86f] => 1777658663 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 2072168 [1] => 1398 ) [tags_name] => Array ( [0] => авіаційний комітет [1] => засідання ) ) [2] => Array ( [id] => 183470 [content] =>
Україна звернулася у вівторок до Ради Безпеки ООН із проханням провести засідання через посилення російських обстрілів і зростання жертв серед цивільного населення.
Як повідомив власкору Укрінформу у Нью-Йорку постійний представник України при ООН Андрій Мельник, який надіслав відповідний запит до президента Радбезу, постпреда Бахрейну Джамаля Фареса Аль-Роваї, який головує в РБ у квітні.
За словами Мельника, він пояснив у офіційному листі, що російські війська продовжують систематично атакувати цивільне населення та критичну інфраструктуру із застосуванням ракет і ударних безпілотників. Тільки за два останні тижні Росія запустила понад 3600 ударних БпЛА, майже 1350 керованих авіабомб і понад 40 ракет. Унаслідок цих атак загинули щонайменше 70 цивільних
При цьому Кремль намагається видавати себе за миротворця. Зокрема, так зване «великоднє перемир’я, демонстративно оголошене» російським очільником Володимиром Путіним лише на півтора дня, «вже за кілька годин виявилося не більше ніж блефом», оскільки було зафіксовано понад 2000 порушень режиму припинення вогню, зазначив Мельник.
Він підкреслив, що під час великодніх свят російські війська продовжували обстріли, вдаючись до нових воєнних злочинів. Зокрема розстріляли чотирьох українських військовополонених на Харківщині та вчинили вбивство евакуаційної групи на Запоріжжі.
Україна наголошує, що неодноразово демонструвала готовність до сталого припинення вогню й дипломатичного врегулювання, однак Росія не виявляє наміру вести добросовісні переговори щодо справедливого миру.
У зв’язку з ескалацією Мельник попросив скликати засідання Ради Безпеки ООН за пунктом порядку денного «Підтримання миру і безпеки України».
Як повідомили в секретаріаті Радбезу, засідання заплановано на понеділок, 20 квітня.
Закарпатська область, яка під час війни стала справжнім безпечним тилом, прийняла перше виїзне у цьому році засідання конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України. У найзахідніший регіон з’їхалися майже три сотні учасників, онлайн приєдналися півтори тисячі, в тому числі закордонні партнери. Це саме той майданчик, де центральна влада і громади синхронізують актуальні рішення. У фокусі уваги – мир в Україні, підготовка до наступної зими, безпека та роль регіонів у стійкості держави, вирішення наболілих для громад питань, зокрема ремонт місцевих доріг та реформа освіти. Найперше – про мирні переговори і припинення війни. Саме це нині завдання номер один.
Множинне громадянство – це чутливий контент для Закарпаття та інших прикордонних регіонів. І йдеться не лише про юридичний статус, а й про вплив на соціальну політику та державне управління. Фактично питання множинного громадянства потребує чіткого балансу між правами громадян і національною безпекою. На законодавчому рівні держава має визначити: як працювати з реальністю, яка вже існує.
Перша леді США Меланія Трамп головуватиме на засіданні Ради Безпеки ООН 2 березня. Це буде перший випадок, коли перша леді або перший джентльмен стають головами засідання.
Про це пишуть CNN та AP.
Головування в Раді Безпеки змінюється щомісяця поміж 15 її членами. З березня головування на себе перейме США.
Місія США до ООН повідомила, що того самого дня Меланія Трамп «увійде в історію, візьме на себе роль голови та просуватиме роль освіти в забезпеченні миру». Її головування має «підкреслити роль освіти у просуванні толерантності та миру у світі».
Очікується, що 2 березня на зустрічі в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку також будуть присутні постійний представник США при ООН Майк Волц, члени Ради Безпеки ООН та міжнародні зацікавлені сторони. Темою зустрічі буде «Діти, технології та освіта в умовах конфлікту».
Речник ООН Стефан Дюжаррік назвав головування Меланії Трамп на засіданні «ознакою важливості, яку Сполучені Штати відчувають до Ради Безпеки та цієї теми».
Перед цим президент США Дональд Трамп неодноразово критикував ООН, заявляючи, що організація не реалізувала свій потенціал. Він також вивів США з низки організацій ООН, як-от Всесвітня організація охорони здоров’я та ЮНЕСКО, і припинив фінансування десятків інших.
США також заборгували ООН мільярди доларів. До лютого нова адміністрація Трампа не сплачувала жодного зі своїх обов’язкових внесків до регулярного операційного бюджету ООН. А 19 лютого Вашингтон сплатив лише 160 мільйонів доларів — це близько 4% від суми, яку він заборгував ООН загалом, зокрема за миротворчі операції ООН.
Генсек ООН Антоніу Гутерріш попередив, що організація зіткнеться з «неминучим фінансовим колапсом», якщо її фінансові правила не будуть переглянуті або всі країни-члени не сплатять свої внески.
У ході сесії розглянуто 58 питань, з яких 30 стосувалися сфери земельних відносин. Також ухвалено низку важливих рішень у сферах благоустрою, освіти, культури, містобудування, комунального господарства, соціальної політики тощо.
Зокрема, затверджено звіт про виконання бюджету громади за 2025 рік із загальним обсягом доходів 826 470,9 тис. грн, у тому числі:
• загальний фонд — 510 894,1 тис. грн,
• спеціальний фонд — 315 576,8 тис. грн.
Видатки становили 821 299,2 тис. грн, з них:
• загальний фонд — 480 030,5 тис. грн,
• спеціальний фонд — 341 268,7 тис. грн.
Також внесено зміни до бюджету громади на 2026 рік.
З метою підвищення ефективності роботи, доцільного використання ресурсів та економії бюджетних коштів ухвалено рішення про приєднання Управління комунального господарства до Управління міського господарства та благоустрою.
З метою задоволення культурних потреб жителів громади та приведення статутних документів у відповідність до вимог чинного законодавства ухвалено рішення про зміну назви Музею Берегівщини на Музейно-виставковий простір, а також зміну його місцезнаходження з вул. Габора Бетлена, 1 на площу Героїв, 7, 9.
З метою впорядкування правового статусу об’єкта комунальної власності та забезпечення його ефективного використання депутати ухвалили рішення про встановлення права узуфрукта (права користування) на об’єкт нерухомого майна — новий корпус Берегівської лікарні імені Бертолана Ліннера.
Також затверджено звіт про стан виконання Програми будівництва «Ритуальних будинків» у старостинських округах за 2022–2025 роки. За цей період побудовано 3 ритуальні будинки в селах Балажер, Геча та Яноші. Наразі триває будівництво ще 6 об’єктів у селах Бадалово, Боржава, Галабор, Кідьош, Вари та Оросієво. В інших населених пунктах громади здійснюється оформлення необхідної документації. Відповідно до Програми з бюджету громади профінансовано 2 млн 316,8 тис. грн, також залучено 3 млн 71,4 тис. грн позабюджетних коштів.
Окрім того, під час пленарного засідання депутати мали змогу поспілкуватися з представником ТОВ «Річмонд Закарпаття» Володимиром Гожиком, обговорити актуальні питання діяльності підприємства, перспективи його розвитку, а також аспекти співпраці з територіальною громадою.
Лідери ЄС найближчими днями зберуться на позачергову зустріч з огляду на напруженість довкола Гренландії.
EP Plenary session – Conclusions of the European Council meeting of 19 December 2024
Про це йдеться у заяві президента Європейської ради Антоніу Кошти, передає “Європейська правда”.
Кошта повідомив про консультації з державами-членами щодо останніх напруженостей навколо Гренландії і заявив про тверду прихильність до наступного:
Єдність щодо принципів міжнародного права, територіальної цілісності та національного суверенітету;
Єдність у підтримці та солідарності з Данією та Гренландією;
Визнання спільних трансатлантичних інтересів у сфері миру та безпеки в Арктиці, зокрема через діяльність НАТО;
Спільна оцінка того, що мита підірвуть трансатлантичні відносини і є несумісними з торговельною угодою між ЄС і США;
Готовність захищати себе від будь-яких форм примусу;
Готовність продовжувати конструктивну співпрацю зі США з усіх питань, що становлять спільний інтерес.
“З огляду на важливість останніх подій та з метою подальшої координації я вирішив скликати надзвичайне засідання Європейської ради в найближчі дні”, – заявив глава Євроради.
На вимогу України у четвер, 15 січня, Організація з безпеки та співробітництва в Європі проведе позачергове засідання, присвячене посиленню російських ударів по Україні.
Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За його словами, у реагуванні на дії держави-агресора не може бути жодних пауз.
Глава МЗС наголосив, що питання російської агресії буде винесене на дебати в рамках ОБСЄ після серії термінових обговорень у Раді Безпеки ООН та НАТО.
«Я закликаю всі держави-учасниці ОБСЄ реагувати на загрозу та масштаби виклику, який найбільша та найтриваліша війна в Європі з часів Другої світової війни ставить перед поняттями суверенітету, територіальної цілісності, свободи та людського життя», – написав Сибіга.
Рада Україна-НАТО зібралася на позачергове засідання в Брюсселі, яке скликали через масовані удари росіян, зокрема із застосуванням ракети “Орєшнік”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерства закордонних справ України.
У МЗС розповіли, що в засіданні у форматі онлайн брали участь заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко, заступник міністра оборони України Сергій Боєв та заступник міністра енергетики України Роман Андарак.
Представники України розповіли про поточну безпекову ситуацію та систематичні удари Росії по енергетичній інфраструктурі. Вони зазначили, що мета таких дій – гуманітарна катастрофа в зимовий період. Ворог хоче позбавити українців електроенергії, води та тепла.Play Video
За словами українських чиновників, ситуація в енергетиці залишається дуже складною, а Україні терміново потрібні нові засоби захисту, зокрема системи протиповітряної оборони.
Боєв звернув увагу, що протягом 2025 року росіяни суттєво збільшили кількість ракет і дронів, які вони застосовують для ударів по Україні. Це свідчить, що РФ орієнтується на подальшу ескалацію.
Окремо він наголосив, що удар “Орєшніком” неподалік від кордону країни НАТО – це прояв агресивної політики Росії та повної відсутності бажання завершити війну.
Також Боєв окреслив потреби України в ракетах до систем ППО, зокрема Patriot і NASAMS, а також закликав партнерів інвестувати в програму PURL.
